ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-55/7456-2012 22.08.12
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. за участю секретаря Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НІАН", м.Київ
до Державного підприємства «Торговий дім «Етанол», м.Київ
про: визнання кредитором та внесення до реєстру кредиторів в процедурі ліквідації
за участю уповноважених представників:
від Позивача -Вознюк Н.О. (дов. №б/н від 01.06.2012р.);
від Відповідача -не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НІАН», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства «Торговий дім «Етанол», м.Київ (далі -Відповідач) про визнання кредитором та внесення до реєстру кредиторів в процедурі ліквідації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012р. порушено провадження у справі №5011-55/7456-2012, судове засідання призначене на 20.06.2012р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2012р. розгляд справи було відкладено на 18.07.2012р. у зв'язку з неявкою представників сторін на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
18.07.2012р. від Позивача для залучення до матеріалів справи надійшли додаткові документи, а саме: Довідку головного управління регіональної статистики щодо статусу та місцезнаходження Відповідача та заяву про відсутність між тими ж сторонами про той же предмет з тих же підстав спору та відсутнє рішення уповноважених органів по такому спору.
В судовому засіданні 18.07.2012р. від Позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 22.08.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України та продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
22.08.2012р. судом було отримано Спеціальний витяг з ЄДРПОУ станом на 22.08.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.
В судовому засіданні 19.04.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Відповідач відзиву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи та Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв'язку з відсутністю останнього за юридичною адресою -01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Б. Грінченка, буд. 1.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Спеціальному Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача отриманого судом.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що судова кореспонденція отримувалась Відповідачем за фактичною адресою -01042, м.Київ, вул.Чигоріна, 49, к.61.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Клопотання щодо фіксації судового процесу заявлено не було, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданнях пояснення Позивача, суд
05.01.2005 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 242 про купівлю-продаж бланків товарно-транспортних накладних (ТТН).
Відповідно до п. 2.2.2. Договору купівлі-продажу Покупець (Позивач) повинен провести авансовий платіж за замовлені ним бланки товарно-транспортних накладних (ТТН).
На підставі даного Договору купівлі-продажу Позивач 07.09.2011 року сплатило на розрахунковий рахунок Відповідача грошові кошти у загальній сумі 30000,00 грн. платіжним дорученням № 3242. Дані грошові кошти було перераховано в якості авансового платежу відповідно до умов договору.
Позивачем зазначається, що Відповідачем на підставі п. 1. статті 110 цивільного кодексу України було прийняте рішення про ліквідацію юридичної особи Державного підприжємства «Торговий дім «Етанол». Дане рішення було опубліковане 06.10.2011р. у виданні Бюлетень державної реєстрації № 192 (27) стор. 80. Термін подачі заяв про погашення кредиторських вимог тривав до 06.12.2011р.
Обґрунтовуючи власну позицію, Позивач зазначає, що 02.11.2011р. (тобто в межах терміну для подачі заяв кредиторів) Позивачем було подано відповідну заяву на всі відомі адреси відповідача, а саме :01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8.
Позивач зазначає, що після повернення поштових конвертів із усіх адрес, на які вони були відправлені останній звернувся до Відповідача та передав лист-вимогу безпосередньо до канцелярії (супровідний лист від 10.01.2012 р. разом із копіями конвертів про направлення вимоги до ДП «Торговий дім «Етанол»).
07.05.2012 р. у відповідь на даний лист Позивачем було отримано лист-повідомлення від ДП «Торговий дім «Етанол»від 22.03.2012 року за № 41 кред., яким Позивача було повідомлено про не визнання його кредитором та не включення його у реєстр кредиторів ДП «Торговий дім «Етанол».
Не погоджуючись із прийнятим рішенням Відповідача щодо не визнання Позивача кредитором та не включення його у реєстр кредиторів, Позивач 05.06.2012р. звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи та за Спеціальним витягом з ЄДРПОУ станом на 22.08.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника Позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно зі ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ст. 112 ЦК України).
Відповідно до Спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.11.2011р. Державне підприємство «Торговий дім «Етанол»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.
Згідно зі ст. 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї, який не може становити менше двох місяців з дня публікації такого повідомлення.
Положеннями ч. 2 ст. 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.
В силу ст. 112 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не звертається до суду з позовом у місячний строк після одержання повідомлення ліквідаційної комісії про повну або часткову відмову у визнанні його вимог, то тоді його вимоги вважаються погашеними.
Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Судом встановлено, що Відповідачем на підставі п. 1. статті 110 цивільного кодексу України було прийняте рішення про ліквідацію юридичної особи Державного підприжємства «Торговий дім «Етанол». Дане рішення було опубліковане 06.10.2011р. у виданні Бюлетень державної реєстрації № 192 (27) стор. 80. Термін подачі заяв про погашення кредиторських вимог тривав до 06.12.2011р.
Обґрунтовуючи власну позицію, Позивач зазначає, що 02.11.2011р. (тобто в межах терміну для подачі заяв кредиторів) Позивачем було подано відповідну заяву на всі відомі адреси відповідача, а саме :01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8.
Позивач зазначає, що після повернення поштових конвертів із усіх адрес, на які вони були відправлені останній звернувся до Відповідача та передав лист-вимогу безпосередньо до канцелярії (супровідний лист від 10.01.2012 р. разом із копіями конвертів про направлення вимоги до ДП «Торговий дім «Етанол»).
07.05.2012 р. у відповідь на даний лист Позивачем було отримано лист-повідомлення від ДП «Торговий дім «Етанол»від 22.03.2012 року за № 41 кред., яким Позивача було повідомлено про не визнання його кредитором та не включення його у реєстр кредиторів ДП «Торговий дім «Етанол».
Таким чином, враховуючи приписи ст.112 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що Позивач мав звернутися з позовом до суду у строк до 06.01.2012р. із вимогою до ліквідаційної комісії про включення до ліквідаційного балансу, тоді як Позивач звернувся до суду лише 05.06.2012р., про що свідчить поштовий штамп на конверті про відправлення позовної заяви до Господарського суду м.Києва.
Вказане вище свідчить про пропущення Позивачем строку встановленого ст.112 Цивільного кодексу України та як наслідок -відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсягу.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальність «НІАН», м.Київ (код ЄДРПОУ: 24924849) в повному обсягу.
У судовому засіданні 22.08.2012р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 28.08.2012р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева