"23" серпня 2012 р. Справа № 44/118
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Данилової Т.Б.,
Гоголь Т.Г.,
розглянула
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алея-Парк" (далі -Товариство),
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від21.06.12
у справі№ 44/118
господарського судуміста Києва
за позовомТовариства
до за участю:Київської міської ради (далі -Міськрада), Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) /далі -Управління/, заступника прокурора міста Києва (далі -Прокуратура) в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України та Київської міської ради (далі -Держземагентство),
провизнання укладеним договору оренди.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:не з'явилися;
- відповідачів: Міськради: Дудник Л.В. (за дов. № 225-КР-896) Управління: не з'явились;
- Прокуратури:Рудак О.В. (посвідчення № 000355);
- Держземагентства: Сьомочкіна О.С. (за дов. б/н від 06.12.11).
Ухвалою від 07.08.12 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Костенко Т.Ф.,
Ходаківської І.П. касаційна скарга Товариства прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 23.08.12.
Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
На момент розгляду справи у судовому засіданні 23.08.12 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У судове засідання 23.08.12 представники Товариства та Управління не з'явились.
23.08.12 до колегії суддів надійшло клопотання Товариства про відкладення розгляду справи мотивоване тим, що 23.08.12 його представник та директор Товариства перебуватимуть у відрядженні за межами міста Києва.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Таким чином, керівник Товариства з урахуванням того, що про дату судового засідання було попереджено заздалегідь, не був обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні касаційної інстанції особисто або надати довіреність іншій особі з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.
У зв'язку з наведеним колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у Товариства було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні.
З урахуванням зазначеного та тієї обставини, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено про те, що у випадку неявки їх представників справа може бути розглянута за наявними матеріалами справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про можливість перегляду справи по суті за наявними матеріалами справи у судовому засіданні 23.08.12 за участі представників Прокуратури, Міськради та Держземагентства.
У зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці, виходом з відпустки судді Данилової Т.Б. та зайнятістю судді Костенко Т.Ф. розпорядженням від 21.08.12 секретаря другої судової палати для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий -
Першиков Є.В., судді -Данилова Т.Б., Гоголь Т.Г.
Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання 23.08.12.
Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.08.12 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням від 10.03.09 господарського суду м.Києва. (суддя Чеберяк П.П.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі з огляду на доведеність та обґрунтованість позовних вимог.
Постановою від 08.11.11 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Черногуз М.Г., суддів -Агрикової О.В., Сухового В.Г.)апеляційну скаргу Прокуратури задоволено.
Рішення від 10.03.09 господарського суду міста Києва скасовано.
У справі прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою від 17.01.12 Вищого господарського суду України постанову від 08.11.11 Київського апеляційного господарського суду скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою від 02.02.12 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Яковлєв М.Л., суддів -Жук Г.А., Тарасенко К.В.) Прокуратурі відмовлено у задоволені клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та відповідну апеляційну скаргу Прокуратури залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою від 24.04.12 Вищого господарського суду ухвалу від 02.02.12 Київського апеляційного господарського суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою від 21.06.12 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Авдеєва П.В., суддів -Коршун Н.М., Куксов В.В.) апеляційну скаргу Прокуратури задоволено.
Рішення від 10.03.09 господарського суду міста Києва скасовано.
В задоволені позову Товариству відмовлено повністю.
Стягнути з Товариства з в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. в якості відшкодування витрат на державне мито за розгляд справи в Київському апеляційному господарському суді.
Не погодившись з зазначеною постановою апеляційного суду, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить таку постанову від 21.06.12 Київського апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокуратури на рішення від 10.03.09 господарського суду міста Києва.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженої постанови судом було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: Закон України "Про судоустрій та статус суддів", ст.ст. 22, 29, 34, 53, 80, 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.
На момент розгляду справи у судовому засіданні 23.08.12 від учасників судового процесу відзиви на касаційну скаргу не надійшли, разом з тим згідно
ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, у березні 2009 року Товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом у даній справі до Міськради та Управління про визнання права на оренду земельної ділянки по вул. Терещенківській, 8 у Шевченківському районі м.Києва, визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції, викладеній у позовній заяві, та про зобов'язання Управління зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід'ємною частиною.
В обґрунтування своїх вимог Товариство послалося ст.ст. 116, 120, 123, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 181, 187 Господарського кодексу України та ст. 415 Цивільного кодексу України, вважаючи себе власником нерухомого майна, яке розташованого по вул.Терещенківській, 8 у Шевченківському районі м.Києва.
При цьому позивач звертав увагу на те, що лист Товариства про укладення договору оренди землі Міськрадою залишено без відповіді, договір про оренду землі не укладено, а право користування земельною ділянкою під вказаним майном припинено.
Рішенням від 10.03.09 господарського суду міста Києва позовні вимоги Товариства задоволені в повному обсязі, з чим не погодилась Прокуратура, яка звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову Товариству.
Матеріалами справи підтверджено, що між Міськрадою та ТОВ "СТАТУС" 15.04.06 було укладено договір оренди земельної ділянки по вул.Терещенківській, 8 у Шевченківському районі м. Києва для реконструкції нежитлового будинку під заклад громадського харчування, його подальшої експлуатації та обслуговування, який зареєстрований Управлінням 11.04.06 за № 91-6-00546 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Попередні судові інстанції встановили, що 07.03.06 ТОВ "ПРІМСІСТЕМ" придбало вказаний нежилий будинок згідно з договором купівлі-продажу у ТОВ "Л.І.Т. груп" та ДП "Інтерєр".
Товариство на підставі договору купівлі-продажу 18.08.06 придбало у ТОВ "ПРІМСІСТЕМ" нежилий будинок (літ. А), який знаходиться на вул.Терещенківській, 8 у Шевченківському районі м.Києва.
Судами встановлено, що Товариство у зв'язку із переходом права власності на нерухоме майно звернулось до Міськради з листом № 125 від 25.12.08 про укладання договору оренди земельної ділянки по вул.Терещенківській, 8 у Шевченківському районі м.Києва та надіслало підписані зі свого боку два примірники договору.
При цьому, встановлено, що листом № 05-358/1736 від 21.01.09 Управління повідомило, що Міськрада не розглянула питання передачі земельної ділянки в оренду Товариству та зауважило, що після прийняття Київрадою відповідного рішення договір оренди земельної ділянки буде зареєстровано у встановленому порядку .
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до п. 7 ст. 93, ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок, або надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що чинним законодавством передбачено спосіб волевиявлення ради, яка здійснює управління власністю від імені відповідної територіальної громади, яким є прийняття рішення сесією цієї ради, що є необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності зазначеного рішення є неможливим, оскільки це порушувало б передбачену Конституцією України виключну компетенцію органу місцевого самоврядування.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник майна може вимагати у власника земельної ділянки, переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди.
Апеляційна інстанція встановила, що Товариство придбало будинок у ТОВ "ПРІМСІСТЕМ", якому у встановленому порядку право користування земельною ділянкою оформлено не було. Договір оренди земельної ділянки по вул.Терещенківській, 8 у Шевченківському районі міста Києва було оформлено з ТОВ "Статус" 05.04. 06, у той час, як право власності на будинок належало ТОВ "ПРІМСІСТЕМ", а тому до Товариства право вимоги щодо переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди не перейшло.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційної інстанції, що способом захисту прав позивача може бути звернення з позовом до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) і господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору. Проте суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, зокрема, про надання земельних ділянок у в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст.ст. 39, 40 Земельного кодексу України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених земельним кодексом.
У разі ухилення ради від оформлення права на земельну ділянку заінтересована особа відповідно до ст.ст. 74, 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вправі звернутись до господарського суду з заявою про спонукання ради видати державний акт чи укласти відповідну угоду. В той же час, спонукання укласти договір оренди земельної ділянки і визнання цього договору укладеним є різними способи захисту порушеного права, що і було враховано апеляційною інстанцією при винесенні оскарженої постанови.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід'ємною частиною, то враховується п. 3.13 Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджено рішенням Київської міської ради від 19.12.02 № 182/342, згідно якого Управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, оформлення та видачу договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, договорів особистого земельного сервітуту та здійснює реєстрацію суб'єктів права власності на землю, реєстрацію права користування землею, договорів на оренду (суборенду) землі та договорів особистого земельного сервітуту при наявності відповідного рішення відповідної ради.
Матеріалами справи не підтверджено, що Міськрадою приймалося рішення про укладення договору оренди земельної ділянки з Товариством, а тому волевиявлення уповноваженого органу щодо розпорядження комунальною власністю, не було.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційної інстанції про те,що на час звернення Товариства до суду з позовом у даній справі, його права Управлінням порушені не були.
Щодо клопотання Товариства про припинити апеляційного провадження у даній справі, оскільки Прокуратурою подано апеляційну скарги після закінчення присічного тримісячного строку, що виключає перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, то колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що питання відновлення строку подання апеляційної скарги та прийняття її до провадження було вирішено постановою від 24.04.12 Вищого господарського суду України.
Крім того відповідно до ст.ст. 361, 37 Закону України "Про прокуратуру" право подання апеляційної скарги на рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції, а з метою вирішення питання про наявність підстав для внесення апеляційної скарги у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитись з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції порушив апеляційне провадження за скаргою Прокуратури на рішення суду першої інстанції, відновивши пропущений Прокуратурою процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення, встановлений ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційний господарський суд за заявою Прокуратури знайшов підстав для відновлення такого строку.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України та п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції від 23.03.12), що відповідно до ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового постанови апеляційної інстанції є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права.
В той же час судовий акт не підлягає скасуванню за умови, якщо таке порушення не призвело до прийняття неправильного судового рішення.
Матеріалами справи не підтверджено істотного порушення процесуальних прав сторін спору або інших учасників судового процесу, що потягло за собою неможливість встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.
Апеляційна інстанція при прийняті відповідної постанови у даному конкретному випадку визначила правомірності прийняття рішення судом першої інстанції на підставі визначення кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, та з урахуванням її матеріалів і діючого законодавства, а тому постанова апеляційної інстанції не підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення апеляційним судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним судом було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алея-Парк" залишити без задоволення.
Постанову від 21.06.12 Київського апеляційного господарського суду у справі № 44/118 господарського суду міста Києва залишити без змін
Головуючий Є.Першиков
судді:Т.Данилова
Т.Гоголь