Постанова від 22.08.2012 по справі 5002-1/857-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2012 р. Справа № 5002-1/857-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мирошниченка С.В. (головуючий),

Барицької Т.Л.,

Хрипуна О.О.

розглянув касаційну скаргуСімферопольської міської ради

на постановувід 20.03.2012

Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№ 5002-1/857-2011

господарського судуАвтономної Республіки Крим

за позовомСімферопольської міської ради

доКримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради, Міської клінічної лікарні № 6, Міської стоматологічної поліклініки, 7-мої міської клінічної лікарні, Першого міського дитячого клінічного об'єднання, Міського клінічного пологого будинку № 2, Другої дитячої клінічної лікарні, Другої міської клінічної лікарні соматичного профілю, Міського клінічного пологового будинку № 1, Другої міської поліклініки, Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради

прозвільнення незаконно зайнятих приміщень

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'яв.,

відповідача -не з'яв.,

Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради -не з'яв.,

Міської клінічної лікарні № 6 -не з'яв.,

Міської стоматологічної поліклініки -не з'яв.,

7-мої міської клінічної лікарні -не з'яв.,

Першого міського дитячого клінічного об'єднання -не з'яв.,

Міського клінічного пологого будинку № 2 - не з'яв.,

Другої дитячої клінічної лікарні -не з'яв.,

Другої міської клінічної лікарні соматичного профілю -не з'яв.,

Міського клінічного пологового будинку № 1 -не з'яв.,

Другої міської поліклініки -не з'яв.,

Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради -не з'яв.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2011 (суддя Ковтун Л.О.) позов задоволено. Зобов'язано Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського звільнити незаконно зайняті приміщення, що належать територіальній громаді в особі Сімферопольської міської ради згідно зі схемами зайнятих площ, що розташовані в комунальних закладах охорони здоров'я м. Сімферополя.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2011 (колегія суддів у складі: суддя Фенько Т.П. -головуючий, судді Євдокімов І.В., Сікорська Н.І.) вказане рішення скасовано. Провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2011 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 (колегія суддів у складі: суддя Ткаченко М.І. -головуючий, судді Проценко О.І., Воронцова Н.В.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2011 скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 20.03.12, а рішення господарського суду першої інстанції від 12.05.2011 залишити в силі. Скарга мотивована тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував його тим, що відповідач займає приміщення установ охорони здоров'я, що є комунальною власністю, і користується комунальним майном безкоштовно, без належного оформлення договірних відносин з власником комунального майна - Сімферопольською міською радою, або органом, якому делеговані повноваження власника щодо укладення таких договорів - Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради. Крім того, відповідач, не маючи належних договірних відносин з використання комунального майна, не платить орендну плату, що є порушенням у сфері бюджетного законодавства і законодавства про місцеве самоврядування. Знаходячись у вказаних приміщеннях комунальних установ, Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського відмовляється оплачувати вартість споживаних своїми кафедрами комунальних послуг.

Судами було встановлено, що територіальна громада в особі Сімферопольської міської ради є власником будівель розташованих в місті Сімферополі по вулицях: Київська, 66; Жуковського, 23; Луначарського, 1; Чехова, 23; проспекту Кірова, 72; вулицях Генерала Попова, 1; Гагаріна, 15; Лермонтова, 3а; Воровського, 8; 60 років Жовтня, 30; Семашка, 6; Долгоруковська (вулиця Карла Лібкнехта), 31.

Будівлі за вказаними адресами знаходяться у оперативному управлінні закладів здоров'я, тобто третіх осіб у справі.

В свою чергу, між клінічними закладами та медичним університетом укладені угоди про співробітництво. Відповідач у названих будівлях займає приміщення, які використовуються під клінічні кафедри університету.

У зв'язку з прийняттям Бюджетного кодексу України та розмежуванням державного та місцевих бюджетів, закладами охорони здоров'я на адресу відповідача неодноразово направлялись листи про необхідність врегулювання між сторонами відносин щодо користування університетом приміщеннями лікарень шляхом підписання відповідних договорів оренди.

Відмова відповідача від встановлення між сторонами орендних правовідносин й стала підставою для звернення власника спірних приміщень до суду з відповідним позовом.

У зв'язку з викладеним, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статуту відповідача, останній є Вищим медичним навчальним закладом четвертого рівня акредитації.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 273 від 14.09.1998 затверджений перелік лікувально-профілактичних закладів, яким надається статус клінічних лікувально-профілактичних закладів, до складу якого увійшли й заклади третіх осіб у справі.

Відповідно до Положення "Про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я" передбачено, що статус клінічного закладу надається наказом Міністра охорони здоров'я на підставі подання ректора (директора) вищого медичного закладу освіти (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) та органу охорони здоров'я, якому підпорядковується лікувально-профілактичний заклад, при наявності необхідних спеціалістів, достатнього рівня матеріально-технічної бази і необхідних приміщень та угоди між ректором (директором) вищого медичного закладу освіти III, IV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) і керівником лікувально-профілактичного закладу, яка встановлює форми взаємовідносин, права, обов'язки, відповідальність кожної із сторін.

Таким чином, форми взаємовідносин, права, обов'язки, відповідальність як вищого медичного закладу освіти так і лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я повинні бути врегульовані відповідною угодою між ректором (директором) та керівником відповідних закладів.

Крім того, відповідно до п. 8.2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 № 148-р Міністерство охорони здоров'я зобов'язано у шестимісячний строк привести у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, зокрема щодо фінансування таких закладів одночасно з державного та місцевих бюджетів.

Наведені вимоги законодавства в повній мірі судами попередніх інстанцій враховані не були.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, виходив з того, що станом на час розгляду справи укладених або діючих договорів про спільну діяльність між закладами охорони здоров'я та університетом немає, у зв'язку з чим відповідач безпідставно користується оспорюваними приміщеннями.

Водночас, суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначив про те, що між клінічними закладами та медичним університетом укладені угоди про співробітництво на невизначені терміни та у встановленому порядку розірвані не були.

Таким чином, одним і тим самим фактичним обставинам справи суди дали різну оцінку і дійшли протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2005 у справі № 2-8/2390-2005 за позовом Сімферопольської міської ради до Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського про виселення останнього із займаних нежилих приміщень, затверджено мирову угоду, укладену між Сімферопольською міською радою та Кримським державним медичним університетом ім. С.І. Георгієвського. Провадження по справі № 2-8/2390-2005 припинено. В ухвалі про затвердження мирової угоди зазначено, що відповідач визнає позов та зобов'язується укласти з позивачем договори оренди на всі площі, на яких розташовані клінічні кафедри університету. Після укладання договорів оренди відповідач укладає з балансоутримувачем договори про відшкодування витрат по оплаті комунальних послуг, а також договори про наукову та лікувальна співпрацю.

У цьому зв'язку судом апеляційної інстанції було зазначено про те, що позивач звертаючись до суду з позовною заявою вибрав не передбачений у даному випадку спосіб захисту порушених прав. Позивач повинен був звертатися до суду з позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди.

В той же час, судом не враховано, що відповідно до ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

У цьому зв'язку судом, в порушення вимог ст. 11112 ГПК України, не виконано вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2012, а саме що у справі № 2-8/2390-2005, яка розглядалась господарським судом АР Крим був інший предмет спору, а саме розмір площі та об'єктів, які підлягали звільненню відповідачем, суттєво відрізнялися від заявлених Сімферопольською міською радою у даній справі, а саме різниця складала 259,1 м2.

Наведене, відповідно до ст. 11110 ГПК України, дає підстави для скасування прийнятих у справі судових рішень.

У зв'язку з цим справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході нового розгляду суду належить врахувати наведені недоліки, на підставі наданих по справі доказів, та з урахуванням вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2012, а також в даній постанові, з'ясувати фактичні обставини справи, у тому числі, визначити предмет та правові підстави вимог позивача, дослідити і дати правову оцінку поданим у справі доказам і, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно з вимогами процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сімферопольської міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2011, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 у справі № 5002-1/857-2011 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Суддя С. Мирошниченко

Суддя Т. Барицька

Суддя О. Хрипун

Попередній документ
25765441
Наступний документ
25765443
Інформація про рішення:
№ рішення: 25765442
№ справи: 5002-1/857-2011
Дата рішення: 22.08.2012
Дата публікації: 30.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: