15.02.2012
Справа № 2-а- 0553 \10\12
15 лютого 2012 року Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судці Кононихіної Н. Ю.
при секретарі: Торопкіної О. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Макіївки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -
ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2-ї категорії та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області далі - УПФУ). Це підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 від 30.03.1994 р.
Конституцією та законами України визначені категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Для окремих категорій осіб передбачений особливий порядок пенсійного забезпечення із розрахунку їх правового статусу та особливостей, пов'язаних з небезпекою для життя та здоров'я, встановлені додаткові гарантії соціального забезпечення таких осіб.
Статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІ1 від 28 лютого 1991 року (далі ЗУ 796-ХІІ) визначено, що держава бере на себе відповідальність за заподіяну шкоду громадянам і зобов'язується відшкодувати за ушкодження здоров'я або втрату працездатності громадянам їхнім дітям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст..49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1. 2, 3, 4. встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Однак , позивач дізнався, що УПФУ виплачує йому пенсію, розмір якої не відповідає Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Всупереч зазначеного Закону України УПФУ у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області мені була нарахована пенсія, яка не відповідає статті 51 цього Закону.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до 2-ї категорії, помісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановлюється у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Отже, розмір додаткової пенсії для чорнобильців, які віднесені до категорії 2 (за шкоду заподіяну здоров'ю), має становити з 01 січня 2010 року - 208,50 грн., з 01 квітня 2010 року - 1.1.80 грн., з 01 липня 2010 року - 212,70 грн., 01 жовтня 2010 року - 216.90 грн.. 01 грудня : 10 року - 220,20 грн., з 01 січня 2011 року - 225 грн.. з 01 квітня 2011 року - 229.20 грн:, з 01 жовтня 2011 року - 235,20 грн., з 01 грудня 2011 року - 240,00 грн.
Однак відповідачем було призначено і надалі нараховувалась додаткова пенсії у розмірі що не відповідає нормам Закону
Вищевказані обставини дають позивачеві підстави звертатися до суду за відшкодуванням недоотриманій вчасно з вини посадових осіб УПФУ у Червоногвардійському районі м. Макіївки різниці між фактично виплаченою мені пенсією та розміром пенсії, яка повинна була бути нарахована згідно ЗУ №796 ст.ст. 51, ч. З ст. 67, ст. 71.
Тому позивач прохав визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки щодо нарахування та виплати мені пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, в розмірі меншому ніж це встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також позивач прохав зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки провести мені перерахунок та виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично здійснених виплат з 13.11.2008 року та в подальшому, відповідно до ст.ст. 49. 51. ч. З ст. 67, ст.71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЄС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач в судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги .
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка в отриманні судової повістки, але причини своєї неявки суду не повідомили. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2-ї категорії та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області далі - УПФУ). Це підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 від 30.03.1994 р.
Таким чином, підтверджено право позивача на отримання основної та додаткової пенсії, відповідно до вимог ст.ст. 49,50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На заяву позивача щодо проведення йому перерахунку пенсії, відповідач УПФУ в Червоногвардійському районі м. Макіївки відмовив йому в проведені перерахунку з посиланням нате, що розмір пенсійних виплат відповідає діючому законодавству, а тому немає законних підстав для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії .
Згідно ч. З ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом. З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 ч.І ст. 8 Закону України № 1058-4 таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія(щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Абзац перший п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів , та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров»я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, З, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»перерахунок призначеної пенсії, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії -з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам першої групи -100 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача, як віднесеного до категорії 1. Частина третя зазначеної статті (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4(статті 30-35 Закону).
Частина 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 1 групі інвалідності -10 мінімальних пенсій за віком.
З 01.01.2008 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ч.4ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Але Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008р., зміни, внесені підпунктами 12,15 пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними). Таким чином, з 22.05.2008 року було відновлено дію частини 4 статті 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по першій групі інвалідності -10 мінімальних пенсій за віком, а особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровлю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам першої групи -100 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У позивача виникло право на отримання основної та додаткової пенсії, відповідно до положень ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Але, відповідач відмовив йому в проведені перерахунку з посиланням на Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Разом з тим, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему ( про що зокрема, визначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року) пов»язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Таким чином, посилання відповідача на застосування Постанов КМУ, суд не може прийняти до уваги, оскільки це спростовується приписами пункту першого та шостого статті 92 Конституції України , статті 71 спеціального закону, яким є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону, а також абзацом 2 преамбули , частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини першої статті 8 та пунктами 13,16 Прикінцевих положень загального Закону якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із Законом (Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування) закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Тобто надання законодавцем права Кабінету Міністрів України визначати порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положенням ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначені розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови КМУ, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав. '-
Відповідно до ч.З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю особам, у тому числі віднесеним до першої категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Зі змісту ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму . Відповідно до ст.2 ч.І Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що дії Управління Пенсійного фонду України в Чероногвардійському районі м. Макіївки щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії відповідно до діючого законодавства є неправомірними, оскільки вони суперечать вимогам ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких позивач має право на перерахунок пенсії , внаслідок захворювання пов»язаного з ліквідацією наслідків на ЧАЕС у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд вважає, за необхідне позов задовольнити частково та визнати дії відповідача в частині відмови позивачу у перерахунку пенсії з з 17.05.11 року по 22.07.11 року неправомірними, та зобов'язати відповідача провести позивачеві перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 ч.4,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , оскільки пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, який набрав чинності 19.06.2011 року встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання п. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до п. 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно -правових актів та набрання ними чинності»від 10.06.1997 року № 503/97 набрала чинності з 23.07.2011 року. Отже нарахування та виплата основної та додаткової пенсії відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 23 липня 2011 року повинні здійснюватися відповідно до норм Постанови КМУ «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету». Таким чином, суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов»язання відповідача проводити нарахування та виплату основної пенсії із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 23 липня 2011 року і по день постановлення рішення суду.
Що стосується періоду надання додаткової пенсії з 13.11.08 року по 17.05.11 року - суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову з тих підстав , що позивач пропустив шестимісячний строк для звернення у суд із таким позовом .
Керуючись ст.ст. 50,54,67ч.З Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 8, 9, 10. 11. 69-~2. 86. 94. 158-163, 167, 185, 186, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївка щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності позивача ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 17.05.11 року по 22.07.11 року .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївка провести ОСОБА_1 відповідний перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку десяти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком з 17.05.11 року по 22.07.11 року , з урахуванням проведених виплат.
В задоволені решти частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя