Номер справи 0505/2318/2012
Номер провадження № 2/0505/472/2012
28 серпня 2012 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючої - судді Кучеренко О.А.
при секретарі - Сєрбіної І.В.,
за участю: прокурора Арих О.О.
представника позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2
ОСОБА_3
представника
служби у справах дітей ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Велика Новосілка справу за позовом Органу опіки та піклування при виконкомі Костянтинопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
10.07.2012 р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на те, що відповідачі мають малолітніх дітей, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Про виховання та матеріальне забезпечення дітей не турбуються, участі у їх вихованні не приймають. Діти за рішенням виконкому сільської ради від 04.07.2012 р. № 38 відібрані від батьків. Просить позбавити відповідачів батьківських прав у відношенні дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути аліменти на їх утримання.
У судовому засіданні представник позивача доводи позовної заяви підтримав, проте зазначив, що доказів, які свідчать про необхідність позбавити батьківських прав відповідачів, крім акту від 04.07.2012 р., немає, проте, з відповідачами неодноразово у усній формі проводились бесіди щодо неналежного виховання дітей та робились зауваження.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, пояснила, що піклується про долю своїх дітей, діти мають необхідний одяг, продукти харчування. Раніше вона вживала спиртні напої, проте на теперішній час спиртні напої не вживає, бажає у подальшому опікуватися дітьми, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що займається вихованням своїх дітей. Зазначив, що вони мають підсобне господарство, город, на якому вирощують овочі та мають домашню птицю. Він та ОСОБА_3 дбають про дітей, діти мають наеобхідні речі, іграшки. У вихованні дітей йому допомагають його батьки.
Представник третьої особи, Служби у справах дітей, у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, зазначив, що мабуть у 2012 р. відвідували родину ОСОБА_3, можливо, складались акти, але суду ці документи не надав.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що вона постійно спілкується з родиною ОСОБА_3, її діти грають з їхніми дітьми, часто буває у них вдома. Батьки дбають про дітей, іноді ОСОБА_2 сварить дитину ОСОБА_6, якщо той не слухається. У будинку ОСОБА_2 іноді буває неприбрано, але потім ОСОБА_3 наводить порядок. Продукти харчування у дітей є. На теперішній час ОСОБА_3 не вживає алкогольні напої. У стані сп'яніння останнім часом її не бачила, у дітей є необхідні речі.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що до травня 2012 р. за проханням ОСОБА_3 допомагала у догляді за їх дітьми. Стосунки у родині нормальні, батьки дбають про дітей, у яких є продукти харчування, одяг, іграшки. На теперешній час ОСОБА_3 не вживає алкогольні напої, ОСОБА_2 вона теж останнім часом не бачила у стані алкогольного сп'яніння.
Вислухавши пояснення сторін, третьої особи та свідків, думку прокурора Арих О.О., який зазначив, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки стороною позивача не надані достатні докази, які б свідчили про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовної заяви з наступних підстав.
Так, відповідно до положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
У пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових або інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та врахувати, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).
Відповідно до ст.ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрун-товують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.3 ст.10 ЦПК України).
Зазначені вимоги кореспондуються з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, згідно якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про народження серії І-АМ № НОМЕР_1 ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Улакли Великоновосілківського району Донецької області, про що у книзі реєстрації актів про народження 10.01.2007 року зроблено відповідний актовий запис № 1; матір'ю вказана ОСОБА_3, батьком - ОСОБА_2 (а.с. 4).
Відповідно до свідоцтва про народження серії І-НО № НОМЕР_2 ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Улакли Великоновосілківського району Донецької області, про що у книзі реєстрації актів про народження 06.12.2011 року зроблено відповідний актовий запис № 29; матір'ю вказана ОСОБА_3, батьком - ОСОБА_2 (а.с. 5).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 04.07.2012 р., стан житлового приміщення антисанітарний, діти мають окрему кімнату, у дітей є деякий брудний одяг, постільних речей немає; в будинку не прибрано, розкидано брудні речі, підлога та вікна не миються, з продуктів харчування декілька сирих яєць, свіжа річкова риба, 2 пакети макаронних виробів; під час відвідування батьки візуально знаходились у стані алкогольного сп'яніння; діти голодні, брудні, немиті; при медичному огляді дітей у дитини ОСОБА_6 є подряпини, які з його слів, йому заподіяв батько (а.с. 10).
Рішенням виконавчого комітету Костянтинопільської сільської ради № 38 від 04.07.2012 р., вирішено негайно відібрати дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю дітей (а.с. 8-9).
Згідно характеристики № 329 від 10.07.2012 р., ОСОБА_2 характеризується з негативного боку, умов для проживання та виховання дітей в сім'ї немає (а.с. 11).
Аналогічна характеристика надана й стосовно ОСОБА_3 за № 352 від 10.07.2012 р. (а.с. 12).
Згідно висновку виконкому Костянтинопільської сільської ради № 326 від 10.07.2012 р., виконком сільської ради вважає доцільним звернутися до Великоновосілківського районного суду Донецької області про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягнення аліментів (а.с. 13).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_2 від 25.07.2012 р., батько не цікавиться вихованням дітей, санітарний стан житлового присміщення незодовільний, у дітей є окрема кімната, але дитячі речі, іграшки, продукти харчування відсутні; на час складання даного акту діти знаходились в Великоновосілківському центрі соціально-психлогічної реабілітації (а.с. 28).
Проте, суд зазначає, що даний акт не відображає у повному обсязі матеріально-побутові умови сім'ї, та не може бути взятий судом до уваги, як доказ вимог позивача.
Також суд звертає увагу на те, що 27.04.2009 р. було прийнято рішення Костянтинопільської сільської ради № 28 про негайне відібрання дитини ОСОБА_6 (а.с. 37), 27.04.2009 р. складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3, у якому вказано на антисанітарний стан житлового приміщення, наявність у дітей деякого брудного одягу, взуття, іграшок, та на відсутність постільних речей (а.с. 38). На підставі вказаного є висновок виконкому Костянтинопільської сільської ради про необхідність позбавлення відповідачів батьківських прав (а.с. 39).
Після вищевказаних заходів реагування позивача, 09.04.2010 р. складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3, згідно якого санітарний стан житлового приміщення задовільний, у дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є речі першої необхідності, одяг, взуття, постільні речі (а.с. 43), а згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3 від 27.12.2011 р., санітарний стан житлового приміщення задовільний, у дітей є кімната, у будинку чисто, тепло, охайно (а.с. 42).
Зазначене свідчить про бажання відповідачів займатися вихованням дітей, їх позитивне реагування на зауваження з боку органу опіки та піклування.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно, 16.08.2012 р. щодо відповідача ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ст. 125 ч. 1 КК України за фактом заподіяння тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_6 (а.с. 45), проте на час розгляду справи докази вини відповідача у скоєнні даного злочину не представлені.
Доказів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_2 у 2012 р. та їх неналежного ставлення до виховання дітей, крім акту обстеження житлово-побутових умов від 04.07.2012 р., суду не надано.
Згідно із ст.12 ЗУ „Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно із ст. 35 ЗУ „Про освіту" загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потрібностями об'єму знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичну досконалість. Повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою. Держава гарантує право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її отримання.
Згідно із частиною 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Оцінюючи вищевказні докази, суд зазначає, що надані стороною позивача докази у їх сукупності не дають підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав, передбачених ч. 1 ст. 164 СК України. Крім того, суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9 щодо належного виконання відповідачами обов'язків по вихованню дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Таким чином, усі зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Органу опіки та піклування при виконкомі Костянтинопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 164-167, 180, 182, 183, 243 Сімейного кодексу України, ст.60 ЦК України, ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 223, 367 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Органу опіки та піклування при виконкомі Костянтинопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду через даний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.А. Кучеренко