Справа № 2а/0523/237/12
25 липня 2012 року Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Попревича В.М.,
при секретарі -Полупан С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача УПФУ в Київському районі м. Донецька про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання, посилаючись на те, що позивача на підставі постанови Верховної Ради України №3090-VI від 03.03.2011 року «Про звільнення суддів»наказом в.о. голови Київського районного суду м. Донецька від 04.03.2011 року №16-К звільнено у відставку з 17.03.2011 року з посади голови Київського районного суду м. Донецька. Стаж роботи позивача, який надавав право на відставку становив 30 років 11 місяців 3 дні. Виплата щомісячного довічного грошового утримання була призначена йому у розмірі 90 % від заробітної плати працюючого судді на час його виходу у відставку, що було встановлено ст. 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», в редакції від 01.01.2011 року. З 01.01.2012 року змінилася система оплати праці суддів, це є зміною системи оплати праці не тільки через збільшення сум виплат, а й через види і кількість складових виплат, що становлять заробітну плату судді (суддівську винагороду), як це передбачено ст. 129 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»в редакції 28.04.2012 року. Позивач звернувся до відповідача УПФУ в Київському районі м. Донецька УПФУ в Київському районі м. Донецька з вимогою провести перерахунок довічного утримання відповідно до нової системи оплати праці суддів, але йому було відмовлено у здійсненні перерахунку, в зв'язку з чим він вимушений був звернутися до суду з теперішнім позовом до відповідача. Просив визнати бездіяльність УПФУ в Київському районі м. Донецька щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці незаконною, зобов'язати УПФУ в Київському районі м. Донецька зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, встановивши розмір цього утримання 90% від суддівської винагороди визначеної ст. 129 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»діючого судді, голови суду, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2012 року, зобов'язати УПФУ в Київському районі м. Донецька виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, в розмірі 90% від суддівської винагороди визначеної ст. 129 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»діючого судді, голови суду, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2012 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, направив заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без участі позивача на підставі наявних даних.
Представник відповідача -суб'єкта владних повноважень - в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується розпискою про вручення йому судової повістки та копії позовної заяви із доданими документами, але про причини своєї неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних в справі доказів відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.
Суд, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом в.о. голови Київського районного суду м. Донецька від 04.03.2011 року №16-К позивача звільнено у відставку з 17.03.2011 року з посади голови Київського районного суду м. Донецька, зазначені обставини підтверджуються копією наказу (а.с. 6).
Загальний стаж позивача на посаді судді складає 30 років 11 місяців 3 дні.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач з 18 березня 2011 року перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м. Донецька і отримує довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до п. 1 ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 року, що крім заяви позивача підтверджується рішенням УПФУ у Київському районі м. Донецька (а.с. 4).
Рішенням від 13 липня 2012 року № 138 відповідач відмовив позивачеві у перерахунку пенсії посилаючись на те, що відповідно до ч.3 ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання. Органами Пенсійного фонду України проводиться призначення та виплата щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці на підставі Порядку №3-1, який є чинним і яким проведення перерахунку не передбачено (а.с. 4).
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виплата щомісячного довічного грошового утримання (далі довічне утримання) призначена позивачу у розмірі 90 % від заробітної плати працюючого судді на час мого виходу у відставку, що було встановлено ст.138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», в редакцій від 01.01.2011 року. Саме ця редакція ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»діяла на момент виходу позивача у відставку та призначення виплати довічного утримання. Частина 3 ст.138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»в редакції 01.01.2011 р. встановлює: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.»
Судом встановлено, що з 01.01.2012 року змінилася система оплати праці судців, це є зміною системи оплати праці не тільки через збільшення сум виплат, а й через види і кількість складових виплат, що становлять заробітну плату судді (суддівську винагороду), як це передбачено ст. 129 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»в ред. 28.04.2012 р.
Позивач є професійним суддею та має відповідний статус, тобто наділену визнаними Конституцією та законами України сукупністю прав та обов'язків судді, а також відповідними можливостями державних органів та посадових осіб. Одним зі складових правового статусу професійного судді було та є право на відставку, а також право судді у відставці отримувати щомісячне довічне грошове утримання.
Правове поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді»встановлено у мотивувальній частині рішення Конституційного суду України від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011, де вказано, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судці однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці сплачує Пенсійний фонд України за рахунок Державного бюджету, діючому судді виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України вказує про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції відносно гарантій незалежності судців, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх Рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Змін у Конституцію України, норми якої є нормами прямої дії, у цій частині ( ст.22:, ст.126), у Закон України «Про бюджет на 2012 рік», рішення КС України від 25 січня 2012 року № З-рп/2012 (справа № 1-11/2012 року «про соціальні виплати»), Постанови Кабміну України по вказаному приводу у відношенні суддів, не виносилися. Довічне утримання на відміну від пенсії та інших соціальних виплат для інших громадян має особливий статус: є невід'ємною частиною гарантії незалежності суддів. Тільки судді мають право як на пенсію при досягненні визначеного віку, так і на довічне утримання, коли йдеться про відставку при наявності суддівського стажу. При цьому довічне утримання нараховується залежно та пропорційно від грошового утримання судді; працюючого на відповідній посаді.
Позивач набув правовий статус судді у відставці з 01.01.2011 року, коли вказані правовідносини регулювалися Законом України «Про судоустрій та статус судців»в редакції 01.01.2011 р. Зі статті 138 цієї редакції Закону вбачається, що розмір довічного грошового утримання судді у відставці випливає з розміру оплати праці діючого судді, а саме «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».
Таким чином, на час виходу позивача у відставку Законом були визначені принципи призначення довічного утримання, які були використані при його призначенні. По-перше, це наявність стажу роботи на посаді судді більш ніж 20 років та відсоткове відношення довічного утримання від грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді. При цьому, Закон мав нормативне формулювання: «грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді», а також нормативне формулювання «виплачується». Таким чином, законодавством була передбачена можливість зміни розміру довічного утримання судді у відставці при наявності зміни розміру заробітної плати діючого судді, тобто закріплений принцип, який надавав можливість перегляду довічного утримання у разі зміни розміру грошового утримання працюючого судді, виходячи з її нового розміру. Це є однією зі складових незалежності суддів.
З урахуванням зазначеного вище, правовий статус позавача, як судді у відставці після набрання чинності усіма статтями ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»від 7.07.2010 року регулюється саме ним, наприклад, саме на підставі ст.139 позивач має право припинити відставку. Але є і виключення: п.2 Заключних та Перехідних положень Закону України «Про міри законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8.07.2011 року встановлюється, що обмеження пенсії (довічного утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не розповсюджується на пенсіонерів, яким пенсія (довічне утримання) призначена до вступу у силу цього Закону. Тобто має місце принцип дій нормативно-правового акту в часі «переживання закону», коли закон втративши юридичну силу, за спеціальною вказівкою нового закону, може продовжити регулювати деякі питання.
У той же час, правовий аналіз ч.5 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року із змінами від 08.07.2011 р., свідчить про наступне. Цією нормою встановлено, що виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат та надбавок окреміш категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України», з урахуванням часу прийняття вказаної норми, набрання законної чинності, внесення змін, обставин таких змін, ( частина п'ята статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2856-У1 від 23.12.2010 року в редакції Закону № 3668-У1 від 08.07.2011 р.).
Аналіз цієї норми надає підстави вважати, що дія вказаної норми розповсюджується на відносини, які виникли після її прийняття у вказаному вигляді, тобто на осіб, які вийшли у відставку після набрання чинності ч.5 ст.138 у наведеній вище редакції, при призначенні їм щомісячного довічного грошового утримання вперше.
Виходячи з вищевказаного, виплата позивачу довічного грошового утримання судді у відставці не може бути обмежена вказаним у ч.5 ст.138 максимальним розміром. Крім того, згідно п.2 Заключних та Перехідних положень Закону України «Про міри законодавчого реформування пенсійної системи»від 08.07.2011 року, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не розповсюджується на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до вступу у силу вказаного Закону, а саме, Закон України «Про міри законодавчого реформування пенсійної системи»є підставою для останніх змін вимог ч.5 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Всілякі трактування та зміни закону щодо обмеження довічного утримання максимальним розміром, про нарахування довічного утримання у процентному співвідношенні до посадового окладу, були і раніше, однак такі зміни законодавства визнавалися Конституційним Судом України неконституційними (рішення № 4-рп/2007 від 18 червня 2007 року, рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року) через неможливість звуження змісту та об'єму статусу судді, збереження основної гарантії незалежності суддів, неможливості зниження незалежності суддів, неможливості диспропорції у матеріальному забезпеченні судів та суддів різних рівнів, неможливість суттєвої диспропорції у грошовому забезпеченні працюючих суддів та суддів у відставці, неможливість відміни принципу перегляд довічного утримання у разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру.
Отже, відповідно до принципів дії закону у часі та виходячи з аналізу ст. 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»у редакціях 01.01.2011 р. та 28.04.2012 р. на позивача розповсюджується дія ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»в редакції 28.04.2012 р. окрім положень, які звужують матеріальні права та соціальні гарантії позивача, як судді. Так, положення ст. 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»в редакції 28.04.2012 р. суттєво звужують зміст, об'єм статусу судді, рівень його соціального захисту, відповідно звужують гарантії суддівської незалежності, оскільки виходячи у відставку, позивач мав право па перегляд розміру виплат довічного утримання при зміні заробітку діючого судді, тлумачення нового закону, що він нібито не передбачає перегляду довічного утримання, протирічить змісту закону та Конституції.
Така вибірковість щодо дії норм одного й того ж закону зумовлена тим, що кожна частина статті Закону, зокрема стаття 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»є самостійною нормою права, яка регулює самостійну частку .правовідносин.
Відповідно до всього викладеного вище, та відповідно до ч.3 ст.138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»в редакції 01.01.2011 р. довічне утримання позивача має складати 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
У зв'язку із введенням нової системи оплати праці відповідно до ст. 129 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»в редакції 28.04.2012 р. розмір довічного утримання, що належить отримувати позивачу має збільшитися, і при його перерахунку, відповідач має враховувати всі виплати, які здійснюються на час перерахунку судді класу, рангу та посади позивача, згідно з вимогами ст. 129 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»в ред. 28.04.2012 р.
На підставі викладеного, ст.138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»в редакції 01.01.2011р., ст. 129 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»в редакції 28.04.2012р., ЗУ «Про міри законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст.ст. 22, 58 Конституції України, керуючись ст.ст. 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України, керуючись ст.ст.11, 71, 159, 160, 161 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці незаконною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді Бауліна Володимира Васильовича, встановивши розмір цього утримання 90% від суддівської винагороди визначеної ст. 129 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»діючого судді, голови суду, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2012 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, в розмірі 90% від суддівської винагороди визначеної ст. 129 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»діючого судді, голови суду, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2012 року.
Постанова підлягає негайному виконанню в частині зобов'язання нарахування і виплати підвищення до пенсії у межах суми за один місяць.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя: