Провадження номер 1/2516/41/2012
Справа № 2516/936/12
іменем України
17 серпня 2012 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого районного судді Дикого В.М.
з участю секретаря Герасимчук Н.Ю., Оксимець Л.В.
прокурора Івашко С.В., Данченко О.М.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, раніше не судимого, обвинувачуваного по ст.185 ч.3, ст.194 ч.2 КК України,
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, раніше не судимого, обвинувачуваного по ст.185 ч.3, ст.194 ч.2 КК України,
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця і жителя АДРЕСА_3, громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, раніше не судимого, обвинувачуваного по ст.185 ч.3 КК України,
16 квітня 2009 року в період часу з першої до другої години ночі в місті Ніжині ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, з метою крадіжки, пошкодивши вхідні двері та решітку на вхідних дверях проникли в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_4» по АДРЕСА_4 і таємно викрали: дві сумки вартістю 85 гривень кожна, гаманець вартістю 60 гривень, гаманець вартістю 65 гривень, гаманець вартістю 70 гривень, гаманець вартістю 75 гривень, гаманець вартістю 80 гривень, шість гаманців по 85 гривень кожний, два гаманці вартістю по 90 гривень кожний, чотири гаманці по 95 гривень кожний, п»ять гаманців вартістю по 100 гривень кожний, два гаманці вартістю по 120 гривень кожний на загальну суму 2350 гривень та гроші готівкою, які знаходились у торгівельних відділах в сумі 1400 гривень, що належали ОСОБА_10.
Крім цього, з торгового місця приватного підприємця ОСОБА_11 вищевказані особи таємно викрали металевого сейфа, в якому знаходились мобільні телефони марки «Нокіа 7610» вартістю 1401 гр.40 коп., «Нокіа 2600» вартістю 693 гривні, «Нокіа 2760» вартістю 693 гривні, «Нокіа 6151» вартістю 446 гр.80 коп., «Нокіа 3109» вартістю 415 гр. 80 коп., «Нокіа 1202» вартістю 347 гривень, мобільний телефон марки «Соні Еріксон зет 320і» вартістю 578 гривень, «Соні Еріксон Т 250і» вартістю 500 гривень, «Соні Еріксон 120 І» вартістю 424 гривні, мобільний телефон марки «Самсунг Х 650» вартістю 237 гривень, мобільний телефон марки «Моторола В 205» вартістю 180 гривень, мобільний телефон марки «Сіменс СФ 62» вартістю 170 гривень, «Сіменс М 55» вартістю 145 гривень, «Сіменс А 50» вартістю 90 гривень, мобільний телефон марки «Елджі 276» вартістю 385 гривень, картки поповнення рахунку оператора мобільного зв»язку «Київстар» номіналом 25 гривень в кількості 8 штук, та номіналом 100 гривень одна штука, оператора мобільного зв»язку «МТС» номіналом 10 гривень в кількості 5 штук та номіналом 50 гривень одна штука, оператора мобільного зв»язку «Білайн» номіналом 30 гривень 13 штук та номіналом 90 гривень одна штука, одну картку оплати послуг інтернетпровайдера «Сіті-Нет» номіналом 200 гривень, гроші готівкою 2016 гр. 50 коп., що належали ОСОБА_11 завдавши їй матеріальної шкоди на загальну суму 9805 гр. 20 коп.
Допитаний як підсудний ОСОБА_7 винним себе по ст.185 ч.3, ст.194 ч.2 КК України не визнав та дав показання, що 15 квітня 2009 року біля 24 години він попрощався зі своєю знайомою ОСОБА_12 і з ОСОБА_13 пішли до нього додому на вулицю Шевченка. Він побув трохи у ОСОБА_13, а потім пішов до піццерії де зустрів ОСОБА_14. Купивши дві пляшки пива він з ОСОБА_14 пішли до ОСОБА_13. ОСОБА_13 вдома не було і ОСОБА_14 пішов додому, а він залишився чекати, поскільки йому необхідно було забрати ноутбук, який знаходився в квартирі ОСОБА_13. Зателефонувавши ОСОБА_8 він запропонував зустрітись. Через деякий час ОСОБА_8 з ОСОБА_9 прийшли до квартири ОСОБА_13. Але поскільки квартира була замкнена, а поряд з квартирою був балкон, то вони пішли на балкон і пили там пиво. Через деякий час вони почули звук удару об залізо і побачили якийсь спалах світла. Вони вирішили подивитись що то було і вийшовши на вулицю, обійшли ріг будинку і побачили біля паркану металевий сейф та спортивну сумку. Вони не стали оглядати ні сейфа, ні сумки і повернулися на балкон. Посидівши на балконі з півгодини вони вирішили все-таки подивитись, що там у сейфі. Вийшовши на вулицю вони забрали сейфа, якого поклали в сумку, що була поряд і понесли все це до квартири ОСОБА_9. В квартирі ОСОБА_9 сейф відкрили і виявили в ньому 11 мобільних телефонів та гроші в сумі 1520 гривень. Гроші вони поділили між собою, взяли по одному мобільному телефону, а решту вирішили викинути в річку Остер. ОСОБА_9 викликав таксі і втрьох вони поїхали до річки. Вкинувши сейфа в річку вони повернулись на центральну площу міста, де придбавши спиртного, продуктів харчування вже пішки пішли знову до річки. Після розпиття спиртного вони залишили по одній мобілці собі, а решту вкинули у річку.
Підсудний ОСОБА_7 показав, що в подальшому мобільний телефон, який він взяв із сейфа, був вилучений працівниками міліції.
Підсудний ОСОБА_7 показав, що він не приймав участі в крадіжці з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» і підпалу вказаного магазину не здійснював.
Допитаний як підсудний ОСОБА_8. винним себе по ст.185 ч.3 КК України, ст.194 ч.2 КК України не визнав та дав показання, що вечором 15 квітня 2009 року він зустрівся з ОСОБА_14 ОСОБА_9 і вони пішли в кафе «Абсолют», де пили пиво. Знаходячись в кафе він випив пляшку пива. Потім вони зустрілись з ОСОБА_7 і купивши літру пива пішли до ОСОБА_13. ОСОБА_2 відкрив вхідні двері в коридор, де знаходилась квартира ОСОБА_13, але поскільки ОСОБА_13 вдома не було то вони пішли на балкон, де знову пили пиво і чекали ОСОБА_13. Знаходячись на балконі він випив ще десь півлітра пива. Підсудний ОСОБА_4 показав, що він захотів спати і пішов на кухню. Через деякий час до нього підійшли ОСОБА_2 з ОСОБА_9 , запропонували піти на вулицю і оглянути прилеглу територію. Він згодився і втрьох вони пішли на вулицю. При огляді прилеглої території виявили сейф та сумку, але нічого не трогали, а повернулись на балкон і стали спостерігати. Через деякий час вони знову втрьох вийшли на вулицю, забрали сейфа з сумкою і пішли на квартиру ОСОБА_9, де молотком відбили в сейфі внутрішнього замка і при огляді сейфа виявили близько півтори тисячі гривень та мобільні телефони різних марок. В подальшому сейфа вкинули у річку, а мобільні телефони розділили між собою. Йому дісталося три мобільні телефони.
Підсудний ОСОБА_8. показав, що крадіжки майна з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» він не вчиняв і участі в підпалі магазину не брав.
Допитаний як підсудний ОСОБА_9 винним себе по ст.185 ч.3 КК України не визнав та дав показання, що 15 квітня 2009 року біля 23 години він з ОСОБА_8 та ОСОБА_14 знаходились в кафе «Абсолют» і пили пиво. Він особисто випив пляшку пива. Через деякий час ОСОБА_14 пішов додому, а він з ОСОБА_8 зустрілись з ОСОБА_7. Купивши літру пива вони пішли додому до ОСОБА_13. Поскільки ОСОБА_13 вдома не було то вони пішли на балкон і пили пиво в очікуванні ОСОБА_13. Знаходячись на балконі шостого поверху вони почули якийсь шум внизу і вийшовши на вулицю побачили сумку і сейф. Нічого не зачіпаючи вони повернулися на балкон, а потім десь через півгодини вони знову пішли на вулицю, забрали сейфа з сумкою і віднесли до нього додому. Вдома відбили молотком у сейфі внутрішнього замка і при огляді сейфа виявили гроші близько півтори тисячі гривень та мобільні телефони різних марок. Гроші вони розділили між собою і собі він взяв одного мобільного телефона. В подальшому сейфа викинули у річку.
Підсудний ОСОБА_6. показав, що крадіжки майна з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» він не вчиняв.
Допитана як потерпіла ОСОБА_10. дала показання, що вона працює приватним підприємцем і арендує у ОСОБА_15. під магазин нежитлове приміщення по АДРЕСА_4. Магазин має назву «ІНФОРМАЦІЯ_4».
16 квітня 2009 року біля 4 години ранку їй зателефонував ОСОБА_16 і повідомив, що хтось підпалив магазин. Коли вона приїхала до магазину то побачила, що вхідні двері до магазину було пошкоджено, решітка на вхідних дверях була зламана, а пожежники завершували гасіння пожежі. Через деякий час під»їхали працівники міліції. При огляді магазину вона виявила крадіжку товаро-матеріальних цінностей та грошей на загальну суму 3435 гривень. Крім цього, в результаті підпалу вогнем та димом було пошкоджено товаро-матеріальних цінностей на 145568 гривень.
Допитана як потерпіла ОСОБА_11 дала показання, що вона займається підприємницькою діяльністю і здійснює продаж мобільних телефонів в одному з приміщень магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» по АДРЕСА_4. 16 квітня 2009 року біля 5 години ранку їй повідомили про пожежу і приїхавши на місце пожежі вона разом з працівниками міліції зайшла до приміщення магазину і виявила, що вхідні двері в магазин та решітка були пошкоджені. В її приміщенні, де вона працює, було викрадено металевого сейфа, в якому знаходились 15 мобільних телефонів, картки поповнення рахунку на 1080 гривень, гроші в сумі 2016 гривень. З викрадених мобільних телефонів 7 мобільних телефонів були нові, а саме «Нокіа 2760 ІМЕІ НОМЕР_1, «Соні Еріксон 1120і» ІМЕІ НОМЕР_2 «Нокіа 2600» ІМЕІ НОМЕР_3, «ЕЛДЖІ 276» ІМЕІ НОМЕР_4, «Нокіа 1202» ІМЕІ НОМЕР_5, «Соні Еріксон Т 250і» ІМЕІ НОМЕР_6, «Соні Еріксон Зет 320» ІМЕІ НОМЕР_7 та 8 мобільних телефонів, які були прийняті на комісію під реалізацію на вторинному ринку, а саме мобільні телефони марок: «Моторола В 205», «Сіменс М 55», «Сіменс ЦФ 62», «Сіменс А-50», «Самсунг Х 650», «Нокіа 3109», «Нокіа 7610і», «Нокіа 6151». На сьогодні їй збитки повністю відшкодовано.
В судовому засіданні було оголошено показання потерпілої ОСОБА_15., яка не з»явилась до суду за станом здоров»я. З її показів слідує, що вона має свідоцтво на право власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_4. Вказане приміщення вона здає в оренду під магазин ОСОБА_10 16 квітня 2009 року біля 4 години ранку їй зателефонував син і повідомив, що хтось підпалив магазин. Пожежею було пошкоджено приміщення магазину і відновлювальні роботи коштують 50114 гривень.
Допитана як свідок ОСОБА_17 дала показання, що вона працює продавцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_4». 15 квітня 2009 року по закінченню робочого дня близько 19 год.50 хвилин вона особисто проводила закриття магазину на замок, при цьому оглянула всі приміщення, щоб не горіло світло і були закриті вікна. Вона замкнула на навісний замок розсувну металеву решітку на вхідних дверях магазину та самі вхідні двері до магазину. При закритті магазину була присутня ОСОБА_19. Закриття магазину завжди проводилось в присутності когось із працівників магазину або власників товару. 16 квітня 2009 року біля 4 години 10 хв. їй зателефонувала підприємець ОСОБА_18 і повідомила про пожежу в приміщенні магазину. Оскільки ключі від магазину були в неї то вона негайно поїхала до магазину. Коли вона приїхала до магазину то побачила, що вогонь вже був погашений, а біля магазину знаходились пожежники. Вхідні двері до магазину були відчинені і видно було сліди злому в районі замка.
Допитаний як свідок ОСОБА_13 дав показання, що в 2008 році в комп»ютерному клубі він познайомився з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і з того часу час від часу з ними зустрічався. В 2009 році за декілька днів до «Великодня» в вечірній час він знаходився за місцем проживання своєї матері по АДРЕСА_5. Того вечора до нього прийшов ОСОБА_7 і попросив залишити в нього ноутбук. Потім він зателефонував своїй знайомій дівчині на ім.»я ОСОБА_18 і домовився з нею про зустріч. ОСОБА_2 запропонував йому йти разом з ним, пояснив, що зустріч з дівчиною буде недовго. Вважаючи, що зустріч буде недовгою він не став вдягати куртки і вийшов з квартири легко одягненим. Коли ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_18 то вони почали сваритись, це тривало близько 30-40 хвилин. ОСОБА_13 показав, що він замерз і сказав про це ОСОБА_7. Той віддав йому свою куртку і попросив почекати ще трохи. Вдягнувши куртку ОСОБА_7 він якось мимоволі поклав до кармана куртки мобільний телефон та ключі. Коли ОСОБА_18 пішла то вони взяли літру алкогольного пива і випили його на балконі гуртожитку, де проживала його мати. Близько 23 год 30 хв. ОСОБА_2 пішов забравши куртку, в якій знаходились його ключі та мобілка. Вранці наступного дня з його мобільного телефону на телефон його матері зателефонував ОСОБА_2 і в розмові з ним попросив привезти йому ноутбук до центрального ринку. Через деякий час вони зустрілись біля центрального ринку, де крім ОСОБА_7 були ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Разом з вказаними особами він пішов на територію ринку і перебуваючи на ринку він бачив як ОСОБА_9 придбав собі окуляри та бейсболку, а ОСОБА_2 придбав реглан та кросівки. Роблячи покупку ОСОБА_2 відвертався від нього в бік і діставав гроші в сумі необхідній для оплати. На його запитання коли він поверне йому борг 100 гривень, ОСОБА_2 відповів, що борг поверне трохи пізніше. Після цього він посварився з ОСОБА_7 і пішов від нього.
Допитаний як свідок ОСОБА_14. дав показання, що 15 квітня 2009 року біля 20 години він зустрівся біля автобусної зупинки «Молодіжна» зі своїми товаришами ОСОБА_8, ОСОБА_9 і пішли додому до ОСОБА_9, де вживали спиртні напої. Потім вони пішли в кафе «Абсолют», де пили пиво. 16.04.2009 року біля 0 годин 30 хв він залишив ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в кафе, а сам пішов додому. Йдучи додому біля 1 години ночі біля кафе «Уно моменто» він зустрів ОСОБА_7, який запропонував сходити до хлопця на ім.»я ОСОБА_13 і забрати ноутбук, який він залишив у нього. Вони зайшли до квартири ОСОБА_13 і чекали його на балконі.
Свідок ОСОБА_14 показав, що він хотів спати і десь о 1 годині 15 хв. він пішов додому. Близько 9 години ранку 16 квітня 2009 року на його мобільний телефон спочатку зателефонував ОСОБА_7, а потім ОСОБА_4 з ОСОБА_9, які запропонували зустрітись в «графському» парку. Він згодився і біля 10 години ранку вони зустрілись. При зустрічі він помітив, що у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 появились нові окуляри, а у ОСОБА_7 він побачив нові кросівки та свитер. Також він помітив, що у ОСОБА_8 появилось три мобільних телефони і той періодично питав кому б їх продати. Також він бачив, що у ОСОБА_7 та ОСОБА_9 появилось по одному мобільному телефону, яких у них раніше він не бачив.
На протязі тривалого часу вони знаходились на території «графського» парку, де розпивали спиртні напої. Разом з ними розпивали спиртні напої і інші особи, які йому були невідомі.
Допитаний як свідок ОСОБА_20 дав показання, що 16 квітня 2009 року в денний час в «графському» парку м.Ніжин він зустрівся з ОСОБА_8 і разом з ним та іншими особами розпивали спиртні напої. В ході розмови ОСОБА_4 запропонував придбати у нього мобільного телефона і на вибір показав три мобільні телефони, а саме: телефон марки «Самсунг» чорного кольору з фото-відеокамерою (розкладушка) запропонував придбати за 200-250 гривень, мобільний телефон марки «Нокіа» (тонкий)
запропонував придбати за 100 гривень, телефон марки «Нокіа» (смартфон) запропонував придбати за 500 гривень. Він пояснив ОСОБА_8, що на сьогодні в нього немає грошей, але ОСОБА_4 сказав, що він може почекати. Тоді він забрав у ОСОБА_8 телефона, а той забрав його паспорта. У розмові з ним ОСОБА_4 говорив, що він не спав ніч, але де він знаходився не сказав.
Допитаний як свідок ОСОБА_21 дав показання, що в ніч на 16 квітня 2009 року він знаходився в квартирі за місцем свого проживання. Близько нуля годин він ліг спати, потім прокинувся від запаху диму в своїй квартирі. Глянувши на електронний годинник побачив, що була 2 година 45 хвилин. Він оглянув квартиру і не виявивши осередку займання вогню вийшов на вулицю. Обійшовши житловий будинок він виявив, що з під даху магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» виходить дим. Виявивши пожежу він розбудив інших мешканців будинку, зокрема ОСОБА_22 і вона в подальшому викликала пожежників. Після чого він пішов на вулицю і чекав приїзду пожежних.
В судовому засіданні зі згоди всіх учасників процесу було оголошено покази свідка ОСОБА_22, яка не змогла з»явитися до суду по поважній причині. З її показів слідує, що вона проживає по АДРЕСА_4. 16 квітня 20009 року в проміжок часу з 1.00 год. до 2 годин вона знаходилась на кухні своєї квартири і займалась своїми справами. В цей період часу вона почула сильний звук схожий на хлопок, який відлунювався з приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», але тоді вона особливої уваги на той звук не звернула. Близько другої години ночі вона лягла спати, а прокинулась від того що хтось дзвонив у вхідні двері її квартири і в квартирі було повно диму. Відкривши вхідні двері квартири побачила ОСОБА_21, який повідомив що щось горить в будинку. Вийшовши на балкон вона помітила полум»я в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_4», а тому зразу ж зателефонувала до пожежної.
Допитаний як свідок ОСОБА_23. дав показання, що ва 2009 році він працював інспектором карного розшуку і займався розкриттям злочину щодо крадіжки і підпалу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4». Поскільки з магазину було викрадено чимало мобільних телефонів і нових і бувших у використанні то він записав всі номери викрадених мобільних телефонів і разом з іншими працівниками карного розшуку стали відстежувати потрібні номери і 22 квітня 2009 року одна далека родичка ОСОБА_9 сама того не знаючи вивела їх на слід злочинців і того ж дня ОСОБА_9 був затриманий і дав показання, що крадіжку з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» вчинив він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Проаналізувавши матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 своїми діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у приміщення, вчинив крадіжку, тобто злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_8. своїми діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у приміщення, вчинив крадіжку, тобто злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 своїми діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у приміщення, вчинив крадіжку, тобто злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України.
Суд дає критичну оцінку показам підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які вони стали давати після 25 квітня 2009 року. Зокрема, 25 квітня 2009 року ОСОБА_9 було пред»явлено обвинувачення по ст.185 ч.3 КК України і в присутності свого захисника ОСОБА_9 дав показання, що ініціатором крадіжки з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» був ОСОБА_8. Він з ОСОБА_7 згодились з пропозицією ОСОБА_8. ОСОБА_9 показав, що він сходив додому де взяв молоток, сумку, металевий цвяходер і підійшовши до магазину ОСОБА_8 зламав вхідні двері. ОСОБА_9 показав, що зайшовши до магазину він залишився в першій кімнаті і через деякий час хтось із хлопців передав йому сумку з сейфом. Він швидко вийшов з сумкою з приміщення і пішов до себе додому. Через деякий час його наздогнали хлопці і вони пішли разом до нього додому. Вдома зламали сейфа, в якому знаходилось більше 10 мобільних телефонів і гроші близько двох тисяч гривень. Гроші вони розділили між собою, частину телефонів теж розділили, а частину телефонів разом з сейфом вкинули у річку біля газового мосту. ОСОБА_9 показав, що 16 квітня 2009 року він з ОСОБА_8 і іншими друзями відпочивали в «графському» парку м.Ніжин і ОСОБА_4 продав телефон «Нокіа» одному із знайомих, що теж знаходився в парку.
Суд приходить до висновку, що ці покази, які ОСОБА_9 давав в присутності свого захисника є правдивими бо вони узгоджуються з показами свідка ОСОБА_20 щодо обставин придбання мобільного телефона у ОСОБА_8.
25.04.2009 року ОСОБА_7 було пред»явлено обвинувачення по ст.185 ч.3 КК України і в присутності свого захисника ОСОБА_7 власноручно дав показання, що 15 квітня 2009 року біля 22 години він зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і пили пиво. Потім пішли до ОСОБА_13, сиділи у нього на балконі. Хтось із хлопців запропонував пограбувати магазин «ІНФОРМАЦІЯ_4». ОСОБА_9 запропонував сходити до нього за інструментами (молоток, цвяходер, сумка). Коли прийшли до магазину то ОСОБА_4 зламав перші двері, а він з ОСОБА_9 зламали металеву решітку. Всі зайшли в магазин і розійшлися по кімнатах. Виламали сейф і ОСОБА_9 поніс його додому. Там ОСОБА_9 з ОСОБА_8 зламали сейф, в якому знаходилось 11 мобільних телефонів 1520 гривень. Гроші вони поділили на трьох. Після цього на таксі поїхали до школи №5 і там ОСОБА_4 з ОСОБА_9 сейфа вкинули у річку в районі газового мосту. Із мобільних телефонів він взяв собі одного телефона, ОСОБА_9 одного, а ОСОБА_4 взяв три телефони. Решту телефонів викинули у річку.
Суд приходить до висновку, що ці покази, які ОСОБА_7 давав в присутності свого захисника є правдивими і вони узгоджуються з показаннями ОСОБА_9, ОСОБА_8, які вони давали на початку досудового слідства.
Аналогічні покази в присутності свого захисника давав підсудний ОСОБА_8. на початку досудового слідства.
Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні злочину по ст.185 ч.3 КК України крім їх показів на початку досудового слідства, показів ОСОБА_7, ОСОБА_8 даних в Ніжинському міськрайсуді при розгляді подання про взяття під варту (а.с.170 т.2), де вони в присутності своїх захисників визнавали себе винними у вчиненні злочину, показів вищевказаних свідків, підтверджується протоколом вилучення у ОСОБА_20 (а.с.120 т.1) мобільного телефона марки «Нокіа» ІМЕІ НОМЕР_8, який було викрадено з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» і якого в подальшому ОСОБА_20 придбав у ОСОБА_8 надавши в заставу свого паспорта. Вказана обставина підтверджується протоколом обшуку житла ОСОБА_8, в квартирі якого було виявлено паспорт ОСОБА_20 (а.с.114 т.1).
Крім цього, вина ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 у вчиненні злочину по ст.185 ч.3 КК України підтверджується протоколом вилучення у ОСОБА_7 мобільного телефону марки «Соні Еріксон Зет 320», про викрадення якого з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» давала покази потерпіла ОСОБА_11.
Крім цього, вина ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 у вчиненні злочину по ст.185 ч.3 КК України підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи про те що середньо ринкова вартість мобільних телефонів станом на 16.04.2009 року становить: мобільний телефон марки «Нокіа 2760» 693 гривні, «Соні Еріксон 1120і» 424 гривні, «Нокіа 2600» 693 гривні, «Елджі 276» 385 гривень, «Нокіа 1202» 347 гривень, «Соні Еріксон Т 250і» 500 гривень, «Еріксон Зет 320і» 578 гривень.
Вартість мобільних телефонів бувших у використанні станом на 16.04.2009 року становить: «Моторола Ве 205» 180 гривень, «Сіменс М 55» 148 гривень, «Сіменс ГФ 62» 170 гривень, «Сіменс А 50» 90 гривень, «Самсунг Х 650» 237 гривень, «Нокіа 3109» 415 гривень 80 коп., «Нокіа 6151» 446 гр.80 коп., «Нокіа 7610» 1401 гр.40 коп.
Таким чином, проаналізувавши матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку, що вищенаведені докази у своїй сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 винні у вчиненні злочину по ст.185 ч.3 КК України і підлягають покаранню по вказаній статті КК України.
Покази, які давали підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_6. після 25.04.2009 року на досудовому та судовому слідстві, суд розцінює як спосіб ухилитися від кримінальної відповідальності.
В ході судового слідства підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 заявляли, що до них застосовувались незаконні методи слідства, пояснили, що свої перші показання вони дали під фізичним та психологічним тиском з боку працівників карного розшуку Ніжинського МРВ УМВС . В зв»язку з вказаними заявами Ніжинською міжрайонною прокуратурою проводились перевірки і прокуратура прийшла до висновку, що ні фізичний тиск ні психологічний тиск на підсудних не здійснювався, про що винесені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Суд погоджується з вказаними постановами, бо матеріалах справи є висновки судово-медичних експертиз (а.с.178-179, 187-188, 196-197 т.1), які підтверджують, що при огляді ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 тілесних ушкоджень не було виявлено.
В ході судового слідства підсудні та їх захисники схиляли суд до висновку, що підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8. 16 квітня 2009 року в період з першої до другої години ночі вели тривалі розмови по мобільному телефону та посилали СМС і не мали можливості вчинити злочин (а.с.93 т.2).
Суд не погоджується з такою позицією підсудних та їх захисників і приходить до висновку, що підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 мали можливість вчинити злочин і вони його вчинили.
Обставиною, що пом»якшує відповідальність ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 по ст.185 ч.3 КК України є часткове добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 по ст.185 ч.3 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.
Досудовим слідством ОСОБА_24 та ОСОБА_8. крім обвинувачення по ст.185 ч.3 КК України пред»явлено обвинувачення ще й по ст.194 ч.2 КК України.
Досудовим слідством ОСОБА_7 та ОСОБА_8. обвинувачуються в тому, що після вчинення крадіжки з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» вони , маючи умисел приховати сліди скоєного ними злочину, вчинили підпал в приміщенні магазину. Внаслідок пожежі вогнем та димом було пошкоджено товаро-матеріальних цінностей на суму 145568 гривень, які належали ОСОБА_10., а також внаслідок пожежі вогнем та димом було пошкоджено приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», який належить ОСОБА_15., чим останній було завдано матеріальних збитків на 51114 гривень.
Досудове слідство прийшло до висновку, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8. своїми умисними діями, що виразились у знищенні та пошкодженні чужого майна, що належить ОСОБА_10, ОСОБА_15, вчиненого шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, вчинили злочин, передбачений ст.194 ч.2 КК України.
Вислухавши потерпілих, свідків, вивчивши матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку, що досудовим слідством не надано достатніх доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_7 та ОСОБА_8. у вчиненні злочину по ст.194 ч.2 КК України .
Досудове слідство посилається як на доказ вини підсудних по ст.194 ч.2 КК України на протокол огляду місця події від 16.04.2009 року.
Згідно ст.191 ч.1 КПК України огляд проводиться в присутності не менше двох понятих. В ході судового слідства достовірно встановлено, що огляд місця події (а.с.38-59 т.1) 16.04.2009 року проводився без участі понятих. З вказаним фактом згодились прокурор і інші учасники процесу. За таких обставин протокол огляду місця події від 16.04.2009 року не являється допустимим доказом.
Досудове слідство посилається як на доказ вини підсудних по ст.194 ч.2 КК України на протокол додаткового огляду місця події від 18.05.2009 року. Суд звертає увагу на те, що додатковий огляд місця події було проведено через один місяць і два дні, хоча ніщо не перешкоджало слідчому провести додатковий огляд в найкоротший термін з дотриманням вимог ч.1 ст.191 КПК України. При додатковому огляді місця події було вилучено мазки сажі з полиць торгового залу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4».
Проведена хімічна експертиза дала висновок, що на наданому на дослідження мазку сажі з полиць торгового залу виявлено сліди світлих нафтопродуктів.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_25, яка проводила вищевказану експертизу, категорично стверджувала, що при підпалі магазину використовувався один із світлих нафтопродуктів (або бензин, або керосин або дизельне пальне) бо при проведенні експертизи вони дають однакову люмінесценцію.
Ознайомлення з показами підсудних, даних на початку досудового слідства, свідчить, що жоден з підсудних не давав показів про застосування світлих нафтопродуктів при підпалі магазину.
В ході судового слідства встановлено, що один з близьких родичів підсудних після пожежі через декілька днів відвідував магазин «ІНФОРМАЦІЯ_4» і заходив в приміщення магазину.
Жоден з допитаних потерпілих, жоден з допитаних свідків не вказав на причетність ОСОБА_7, ОСОБА_8. до підпалу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4».
Згідно ст.65 КПК України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.
Згідно ст.62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України у своєму рішенні від 20.10.2011 року вказав, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
За таких обставин суд не може зробити висновок про причетність ОСОБА_7, ОСОБА_8. до вчинення підпалу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», а тому вони підлягають виправданню по ст.194 ч.2 КК України за недоведеністю участі підсудних у вчиненні злочину.
Відповідно не підлягають задоволенню вимоги цивільних позивачів ОСОБА_10, ОСОБА_15 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в частині шкоди, завданої підпалом магазину.
ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 згідно санкції ст.185 ч.3 КК України повинна бути призначена міра покарання в вигляді позбавлення волі. Враховуючи, що вищевказані особи раніше не судимі, позитивно характеризуються по місцю проживання, суд приходить до висновку, що їх виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину по ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_7 ст.75 КК України - звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки. Зобов»язати ОСОБА_7 періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
По ст.194 ч.2 КК України ОСОБА_7 виправдати.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину по ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_8. ст.75 КК України - звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки. Зобов»язати ОСОБА_8. періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
По ст.194 ч.2 КК України ОСОБА_8. виправдати.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину по ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_9 ст.75 КК України - звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки. Зобов»язати ОСОБА_9 періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 3750 гривень на відшкодування завданих збитків солідарно.
В задоволенні позову ОСОБА_10 до ОСОБА_7, ОСОБА_8. про стягнення 150546 гривень відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_15 до ОСОБА_7, ОСОБА_8. про стягнення 55114 гривень відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 по 382 гр.40 коп. з кожного на користь держави на відшкодування витрат за провадження товарознавчої експертизи.
Запобіжний захід ОСОБА_7, ОСОБА_8. до вступу вироку в законну силу змінити з перебування під вартою на підписку про невиїзд.
Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни -підписка про невиїзд.
Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя В.М. Дикий