Справа № 1817/2892/12
Провадження 2-а/1817/110/12 р.
22 серпня 2012 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника управління Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Баранова Віталія Миколайовича про визнання нечинною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника управління Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Баранова В.М. про визнання нечинною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування своїх вимог послався на те, що 26 липня 2012 року директор ДП «МГ Низи»Кузьмінов Ю.Б. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що він начебто незаконно полював в мисливських угіддях державного мисливського резерву, а тому порушив вимоги ст. 20 п.3,4 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». 26.07. 2012 року заступник начальника Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Баранов В.М. виніс постанову, у якій зазначив, що позивач полював в мисливських угіддях державного мисливського резерву в заборонений час та забороненим методом, а саме в темний період доби з під*їзду на автотранспорті і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 850 гривень. Позивач вважав, що дана постанова не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Насправді він взагалі не займався полюванням. 25.07. 2012 року йому було повідомлено про мор риби в ставку, який він орендує і який розташований в с. Гребеніківка Тростянецького району. Це змусило його терміново виїхати на належному йому вантажному бортовому автомобілі з с. Н. Сироватка в с. Гребеніківка Тростянецького району. Повертаючись з с. Гребеніківка до с. Н. Сироватка, він рухався по польовій дорозі. Приблизно за 2 км від с. Н. Сироватка йому перегородив дорогу автомобіль «Тойота», з якої вийшов ОСОБА_4, раніше йому знайомий колишній директор мисливських угідь «Лебідь», з яким в позивача склалися неприязливі стосунки. ОСОБА_4 з*ясовував мету поїздки, намагався обшукати автомобіль позивача. Після його заяви щодо незаконності вимог ОСОБА_4 передзвонив своєму сину Баранову В.М., який є заступником начальника Сумського облуправління лісового та мисливського господарства і попросив його прислати когось для обшуку автомобіля. Через деякий час приїхав Кузьмінов Ю.Б. -директор ДП «МГ «Низи»з двома працівниками міліції, які обшукали автомобіль позивача. В ході обшуку вони вилучили зачохлену мисливську рушницю позивача, безпідставно обвинуватили його в незаконному полюванні і склали відповідний протокол про незаконне полювання. Позивач посилався на те, що він не займався незаконним полюванням, рухався на автомобілі, який взагалі для цього непридатний, його заперечень ніхто не слухав, доказів на підтвердження незаконного полювання немає, тому просив скасувати постанову про накладання на нього адміністративного стягнення як незаконну.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, пославшись на те, що позивач рухався на автомобілі в межах мисливських угідь, здійснював полювання в темний період доби з під*їзду на автотранспорті, тобто незаконно полював в мисливських угіддях державного мисливського резерву, а тому порушив вимоги ст. 20 п.3,4 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Отже, відносно позивача обґрунтовано складений протокол про адміністративне правопорушення, за яке на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Як зазначено в протоколі від 26 липня 2012 року ОСОБА_1 26 липня 2012 року о 0 год. 05 хвилин незаконно полював в мисливських угіддях державного мисливського резерву в заборонений час та забороненим методом, а саме в темний період доби з під»їзду на автотранспорті.
З постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 26 липня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1 26 липня 2012 року о 0 год. 05 хвилин незаконно полював в мисливських угіддях державного мисливського резерву в заборонений час та забороненим методом, а саме в темний період доби з під»їзду на автотранспорті, чим порушив п.3,4 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»і вчинив правопорушення, передбачене ст. 85 ч.1 КУпАП. ( арк.с.5).
У відповідності з ст. 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.
Позивач послідовно стверджував, що він не здійснював незаконного полювання і підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності немає.
Крім того, позивач пояснив, що стрілецька зброя дійсно була при ньому, але з метою самозахисту, оскільки з огляду на специфіку його роботи ( наявність на орендованому ним ставку осіб, які здійснюють незаконний вилов риби) зброя потрібна йому на випадок будь-яких насильницьких дій з боку можливих порушників.
Посилання позивача нічим не спростовані.
Судом встановлено, що позивач, керуючи вантажним бортовим автомобілем ГАЗель, державний номер НОМЕР_1, перевозив кубові бочки та ящики для перевозки риби та інший риболовний інвентар. Складаючи протокол про адміністративне правопорушення та виносячи постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за незаконне полювання, відповідачем не було враховано, що автомобіль, на якому рухався позивач, а також вантаж, що знаходився в автомобілі, значно ускладнюють або взагалі роблять неможливим використання автомобіля для полювання.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, чи дійсно місце, де перебував позивач, відноситься до мисливських угідь, яка їхня площа та межі, якими державними органами ці межі встановлені і якими планами, схемами, межовими знаками тощо вони закріплені.
У відповідності з ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам ст. 71 КАС України відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що позивач здійснював незаконне полювання, тобто дії, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.
Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що дії позивача прирівнюються до полювання, оскільки він перебував в межах мисливських угідь з стрілецькою зброєю.
У відповідності з ст. 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»до полювання прирівнюється:
перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня); {Абзац другий частини третьої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010}
перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення був складений не за вчинення дій, що прирівнюються до полювання, а саме за незаконне полювання. Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 «полював на території мисливських угідь з мисливською рушницею, в заборонений час, з під*їзду на автотранспорті».
Постанова про притягнення позивача до відповідальності містить посилання на порушення позивачем саме п. 3,4 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»( незаконне полювання), а не на ст. 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», яка передбачає відповідальність за дії, що прирівнюються до полювання.
Таким чином, будь-яких об'єктивних допустимих доказів на підтвердження того, що позивач дійсно вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст.85 КпАП України, суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що штраф за порушення п. 3,4 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» накладений на позивача без достатніх підстав, отже, позов підлягає повному задоволенню, а постанова про накладення адміністративного стягнення - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 69-71, 158-161, 163 КАС України, ч. 1 ст. 85 КпАП України, п. 3,4 ст. 20, ст. 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», суд
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 26 липня 2012 року про накладення заступником начальника управління Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Барановим Віталієм Миколайовичем адміністративного стягнення на ОСОБА_1.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя