Справа № 2а-1286/10/1770
21 жовтня 2010 року 12год. 25хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник Прищепа О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до Державна податкова адміністрація в Рівненській області
про поновлення на роботі і стягнення заробітку за час вимушеного прогулу , -
Позивач - ОСОБА_3 звернувся з позовом до Державної податкової адміністрації в Рівненській області про скасування наказу №110 ДПА в Рівненській області від 28.12.2009 року, поновлення на роботі на посаді завідувача сектору оперативних заходів із скорочення податкового боргу головного відділу податкової міліції Дубенської ОДПІ та стягнення з ДПА в Рівненській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.12.2010 року до дня поновлення на роботі.
Представник позивача зазначає, що 28.12.2009 року наказом №110 ДПА в Рівненській області ОСОБА_3 був звільнений з посади завідувача сектору оперативних заходів із скорочення податкового боргу головного відділу податкової міліції Дубенської ОДПІ у запас Збройних Сил на підставі п.1 постанови КМУ від 30.10.1998 року № 1716 та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, п.64.п.п."ж" (за власним бажанням). Своє звільнення позивач вважає незаконним з наступних підстав: З 14.12.2009 року по 26.12.2009 року ОСОБА_3 перебував у черговій відпустці. Під час перебування у відпустці, а саме 17.12.2009 року в зв'язку з сімейними обставинами ОСОБА_3 було подано рапорт на ім'я голови ДПА в Рівненській області Башука В.П. з проханням звільнити з органів податкової міліції. Проте за час перебування у відпустці ОСОБА_3 вдалось вирішити свої сімейні проблеми і 25.12.2009 року, через вісім днів після подачі рапорту про звільнення позивачем було подано інший рапорт на ім'я голови ДПА в Рівненській області Башука В.П. з проханням вважати недійсним попередній рапорт про звільнення. Позивач вважає, що правом вказаним у ст. 38 КЗпП він фактично не скористався і відповідно до вказаної статті власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити працівника за поданою раніше ним заявою, якщо після закінчення строку попередження про звільнення працівник не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору.
09.09.2010 року в судовому засіданні представника позивача - ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, якою просить про скасування наказу №110 ДПА в Рівненській області від 28.12.2009 року, поновлення на роботі на посаді завідувача сектору оперативних заходів із скорочення податкового боргу головного відділу податкової міліції Дубенської ОДПІ та стягнення з ДПА в Рівненській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.12.2010 року в розмірі 26320 грн.
Представник відповідача позовні вимоги заперечує з підстав викладених у письмовому запереченні проти позову.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
17.12.2009 року позивач подав рапорт про звільнення, за яким позивача - ОСОБА_3 було звільнено 28.12.2009 року з органів податкової міліції у запас Збройних Сил наказом №110 ДПА в Рівненській області (копія а.с.7) на підставі п.1 постанови КМУ від 30.10.1998 року № 1716 та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, п.64.п.п."ж" (за власним бажанням). 25.12.2009 року позивач подав рапорт яким просив вважати недійсним рапорт написаний ним від 17.12.2009 року в зв'язку з вирішенням сімейних обставин (копія а.с.28).
Відповідно до п. 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991р. (далі - Положення) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Пунктом 68 Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Вимоги пункту 68 встановлюють лише граничний термін видання наказу про звільнення, а не обов'язковий строк перебування особи, яка виявила бажання звільнитися, в органах внутрішніх справ перед звільненням.
Посилання позивача на те, що його не ознайомили з наказом про звільнення, не своєчасно видали трудову книжку спростовуються дослідженими судом документами, а саме актом ДПА в Рівненській області від 18.01.2010 р. про відмову в отриманні трудової книжки, актом про отримання трудвої книжки та листом ДПА від 03.02.2010 р. ( а.с. 79-81), згідно яких вбачається, що позивача було повідомлено про звільнення та запропоновано отримати трудову книжку в зв'язку зі звільненням.
Суд критично розцінює покликання позивача на норми ст. 38 КЗпП, оскільки, правовідносини які виникли між відповідачем та ОСОБА_3 регулюються не нормами КЗпП, а Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 липня 1991 р. № 114 дія якого поширюється і на працівників податкової міліції.
Також суд вважає, що позивач не скористався можливістю відкликати свій рапорт про звільнення за власними бажанням до прийняття наказу про звільнення. Рапорт про відкликання попереднього рапорту про звільнення був поданий відповідачу 28.12.2009 року тобто вже після підписання наказу про звільнення. Суд не бере до уваги доводи представника позивача, що рапорт поданий 25.12.2009 року, оскільки на рапорті міститься штамп реєстрації вхідної документації ДПА за № 209/А від 28.12.2009 р. ( а.с. 28).
Порядок, установлений КЗпП для розгляду індивідуальних трудових спорів і норми законодавства про працю, що регулюють трудові відносини, до правовідносин по проходженню служби в податковій міліції не застосовуються. Останні регулюються відповідним Дисциплінарним статутом, Положенням, іншими актами законодавства про ці органи. Також на необхідність застосування спеціального законодавства для врегулювання відносин та вирішення спорів, що склалися з працівниками податкової міліції, вказує наявна судова практика, а саме ухвала Верховного Суду України від 4 жовтня 2000 року. Крім того, постанова пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 вказує, що законодавство про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо). Отже, посилання позивача на норми ст. 38 КЗпП до уваги судом не беруться, оскільки між позивачем та відповідачем відсутній трудовий договір, як підстава для виникнення трудових відносин.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування наказу №110 ДПА України від 28 грудня 2009 року, про поновлення ОСОБА_3 на посаді завідувача сектору оперативних заходів із скорочення податкового боргу головного відділу податкової міліції Дубенської ОДПІ та стягнення з ДПА в Рівненській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.12.2010 року, оскільки таке звільнення відбулось згідно рапорту позивача, у межах компетенції та повноважень Голови ДПА.
Інші доводи викладені в позовній заяві про порушення відповідачем норм трудового права суд до уваги не бере з тих мотивів, що вони ґрунтуються на помилковому твердженні про необхідність застосування до відносин публічної служби норм трудового законодавства.
Що стосується вимоги позивача про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, то вказана вимога також безпідставна і задоволенню не підлягає, так як в судовому засіданні не було доведено незаконності звільнення позивача з посади.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Державної податкової адміністрації в Рівненській області про скасування наказу № 110 Державної податкової адміністрації в Рівненській області від 28.12.2009 року, поновлення на роботі позивача на посаду завідувача сектору оперативних заходів із скорочення податкового боргу головного відділу податкової міліції Дубенської ОДПІ та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу-відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.