Справа № 2а-2381/10/1770
19 жовтня 2010 року 15 год. 18 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Литвин О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4
до Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області
про визнання постанов нечинними
Позивач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області про визнання нечинними постанов про застосування фінансових санкцій за т № 0658 від 20 серпня 2009 року, № 0709 від 04 вересня 2009 року, № 0710 від 04 вересня 2009 року, № 0711 від 04 вересня 2009 року, № 0712 від 04 вересня 2009 року, № 0817 від 12 жовтня 2009 року, № 0818 від 12 жовтня 2009 року, № 0819 від 12 жовтня 2009 року, № 0883 від 19 листопада 2009 року, № 0884 від 19 листопада 2009 року, № 0885 від 19 листопада 2009 року, № 0886 від 19 листопада 2009 року, № 0962 від 21 грудня 2009 року, № 0219 від 31 березня 2010 року, № 0220 від 31 березня 2010 року, № 0221 від 31 березня 2010 року.
Позовні вимоги суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4 обґрунтовує наступним.
24 червня 2009 року, 03 серпня 2009 року, 05 серпня 2009 року, 09 вересня 2009 року, 11 вересня 2009 року, 15 вересня 2009 року, 01 жовтня 2009 року, 18 жовтня 2009 року, 17 листопада 2009 року, 17 лютого 2010 року, 20 лютого 2010 року, 24 лютого 2010 року посадовими особами Територіальних управлінь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Києві, Житомирській області та в Рівненській області відносно нього як СПД - фізичної особи проведено перевірки щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що свідчать акти за № 114586 від 24.06.2009 року, № 137161 від 03.08.2009 року, № 137162 від 05.082009 року, № 153607 від 11.09.2009 року, № 153614 від 15.09.2009 року, № №153575, 153578, 153563 від 09.09.2009 року, № 155154 від 01.10.2009 року, № 137389 від 18.10.2009 року, № 156110 від 17.11.2009 року, № 156801 від 17.02.2010 року, № 172049 та № 172014 від 20.02.2010 року, № 172065.
На підставі наведених актів Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області було винесено постанови № 0658 від 20.08.2009 року, № 0709 від 04.09.2010 року, № 0710 від 04.09.2009 року, № 0817 від 12.10.2009 року, № 0818 від 12.10.2009 року, № 0819 від 12.10.2009 року, № 0883 від 12.10.2009 року, № 0884 від 19.11.2009 року, № 0962 від 21.12.2009 року, № 0219 від 31.03.2010 року, № 0220 від 31.03.2010 року, № 0221 від 31.03.2010 року про застосування до позивача фінансових санкцій в розмір 510 грн. за кожною в зв'язку з наданням послуг з перевезення пасажирів на маршруті протяжністю 500 км одним водієм, чим нібито порушено вимоги ч.1 абз.8 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Позивач посилається на те, що, як зазначено в договорах на перевезення пасажирів в режимі нерегулярних пасажирських перевезень перевезення здійснювалось за маршрутом Рівне - Київ або Київ - Рівне, протяжність якого становить 320 км., що є загальновідомо, в зв'язку з чим порушення вищезазначеної норми закону фактично допущено не було.
Також постановами № 0711 від 04.09.2009 року (акт перевірки № 105839 від 09.07.2009 року), № 0712 від 04.09.2009 року (акт перевірки № 105965 від 08.07.2009 року), № 0886 від 19.11.2009 року (акт перевірки № 137283 від 01.10.2009 року) Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області до позивача було застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн. за кожною за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт ".
Позивач зазначає, що всі документи на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень були в наявності, в зв'язку з чим підстав для винесення постанов не було.
Крім того, Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області застосовано фінансові санкції в розмірі 680 грн. за невиконання приписів органу державного контролю, а саме:
постановою № 0885 від 19 листопада 2009 року (акт перевірки № 137389 від 18.10.2009 року) до перевізника застосовано штрафну санкцію в розмірі 680 грн. за невиконання припису органу державного контролю щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, тобто за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абзацу 12 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 року.
Разом з тим, із акту перевірки, який став основою для притягнення позивача до відповідальності, вбачається лише те, що у перевізника під час здійснення перевезень було відсутнє узгодження ТУ ГАТІ на виконання нерегулярних перевезень і жодного посилання на невиконання припису немає. На таких підставах, просить позов задовольнити.
Позивач також вказує на те, що в завданні на перевірку не було зазначено, що перевіряється саме він, як суб'єкт господарювання. За таких умов завдання на перевірку не відповідає Додатку № 1 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567.
Крім того, відповідно до п. 19 вищевказаного Порядку строк проведення рейдової перевірки не перевищує 3 дні, проводяться вони не частіше 1 разу на квартал, що передбачено ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт". Як видно з постанов, що оскаржуються, перевірки здійснювались хаотично, з недотриманням періодичності їх проведення
На підставі наведеного, просить визнати оскаржувані постанови про застосування фінансових санкцій про застосування фінансових санкцій до СПД - фізичної особи ОСОБА_4 нечинними.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Крім того, він зауважив, що в усіх договорах на перевезення пасажирів в режимі нерегулярних пасажирських перевезень зазначено, що перевезення здійснювалось за маршрутом Рівне - Київ або Київ - Рівне, протяжність якого становить 320 км., що є загальновідомо. Якщо відповідно до умов договору перевезення пасажирів здійснювалось за маршрутом Рівне - Київ, то назад автомобіль вертався без пасажирів. У випадку перевезення пасажирів з Києва до Рівного, водій їхав без пасажирів до Києва. Фактично у кожному разі перевезення пасажирів здійснювалось на відстань 320 км, в зв'язку з чим підстав для застосування санкції за порушення, передбачене ч.1 абз.8 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у відповідача не було.
Представник відповідача проти позову заперечила та пояснила, що факти перевезення пасажирів за маршрутом Рівне - Київ -Рівне, тобто на відстань більше 500 км, підтверджуються дорожніми листами, отже оскаржувані постанови за № 0658 від 20.08.2009 року, № 0709 від 04.09.2010 року, № 0710 від 04.09.2009 року, № 0817 від 12.10.2009 року, № 0818 від 12.10.2009 року, № 0819 від 12.10.2009 року, № 0883 від 12.10.2009 року, № 0884 від 19.11.2009 року, № 0962 від 21.12.2009 року, № 0219 від 31.03.2010 року, № 0220 від 31.03.2010 року, № 0221 від 31.03.2010 року. року винесені у відповідності з вимогами чинного законодавства. Наявні підстави і для винесення постанов № 0668 від 21.07.2010 року, № 0711 від 04.09.2009 року, № 0712 від 04.09.2009 року, № 0886 від 19.11.2009 року, оскільки, не були оформлені відповідні документи, передбачені ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". Надання цих документів позивачем разом з адміністративним позовом не спростовують їх не оформлення на момент проведення перевірок. Крім того, позивач не виконав вимогу припису відповідача № 031902 в зв'язку з чим до нього і було застосовано фінансову санкцію в розмірі 680 грн. У задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Суд виходив з наступного.
24.06.2009 року, 03.08.2009 року, 05.08.2009 року, 09.09.2009 року, 11.09.2009 року, 15.09.2009 року, 01.10.2009 року, 18.10.2009 року, 17.11.2009 року, 17.02.2010 року, 20.02.2010 року, 24.02.2010 року працівниками Головавтотрансінспекції України відносно позивача як СПД - фізичної особи проведено рейдові перевірки щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що свідчать акти за № 114586 від 24.06.2009року (а.с.74), №137161 від 03.08.2009 року (а.с.71), № 137162 від 05.08.2009 року (а.с.70), № 153607 від 11.09.2009 року, № 153614 від 15.09.2009 року, №№ 153575, 153578, 153563 від 09.09.2009 року, № 155154 від 01.10.2009 року, № 137389 від 18.10.2009 року (а.с.62), № 156110 від 17.11.2009 року (а.с.61), № 156801 (а.с.7) від 17.02.2010 року, №172049 від 20.02.2010 року (а.с.12), № 172014 від 20.02.2010 року (а.с.16), № 172065 від 24.02.2010 року (а.с.21).
На підставі наведених актів Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області було винесено постанови за № 0658 від 20.08.2009 року (а.с.60), № 0709 від 04.09.2010 року (а.с.59), № 0710 від 04.09.2009 року (а.с.58), № 0817 від 12.10.2009 року (а.с.55), № 0818 від 12.10.2009 року (а.с.54), № 0819 від 12.10.2009 року (а.с.53), № 0883 від 12.10.2009 року (а.с.52), № 0884 від 19.11.2009 року (а.с.51), № 0962 від 21.12.2009 року (а.с.48), № 0219 від 31.03.2010 року (а.с.6), № 0220 від 31.03.2010 року (а.с.11), № 0221 від 31.03.2010 року (а.с.20) про застосування до позивача фінансових санкцій в розмір 510 грн. за кожною в зв'язку з наданням послуг з перевезення пасажирів на маршруті протяжністю 500 км одним водієм, чим порушено вимоги ч.1 абз.8 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
У текстах наданих позивачем договорів на перевезення пасажирів в режимі нерегулярних пасажирських перевезень, перевезення здійснювалось за маршрутом Рівне - Київ або Київ - Рівне протяжність якого становить 320 км., що є загальновідомо і не заперечувалось сторонами.
Зазначення в дорожніх листах маршрут руху Рівне-Київ-Рівне, не підтверджує факт перевезення пасажирів за цим кільцевим маршрутом, оскільки відповідно до визначення, передбаченого ст.1 вищеназваного Закону дорожній лист - це документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу. Отже, запис в дорожньому листі не визначає маршрут для перевезення пасажирів, як це помилково вважає орган державного контролю, а лише визначає та обліковує роботу транспортного засобу.
Факту перевезення пасажирів за кільцевим маршрутом Рівне-Київ-Рівне працівниками ГАТІ не встановлено, доказів цього не надано. Твердження представника позивача, що автомобілі здійснювали рейси з пасажирами лише в один бік: Київ - Рівне або Рівне - Київ , а в інший їхали без пасажирів, не спростовані.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що перевезення пасажирів за маршрутом Київ - Рівне або Рівне - Київ відповідно до Закону "Про автомобільний транспорт" допускається одним водієм, в зв'язку з чим за даними фактами порушення чинного законодавства позивачем допущено не було і наявності підстав для застосування до нього фінансових санкцій не вбачається.
В липні 2009 року посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Київській області відносно СПД - фізичної особи ОСОБА_4 проведено перевірку щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що свідчить акти за № 105839 від 09.07.2009 року та акт № 105956 від 08.07.2009 року.
На підставі наведених актів Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області було винесено постанови № 0711 від 04.09.2009 та № 0712 від 04.09.2009 року (а.с.56-57) про застосування до позивача фінансових санкцій в розмір 1700 грн. за кожною постановою за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що для здійснення нерегулярних пасажирський перевезень необхідні такі документи:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Зі змісту акту № 105839 від 09.07.2009 року та акту № 105956 від 08.07.2009 року водії автомобілів, що належать позивачу, здійснювали перевезення пасажирів без оформлення договору з замовником транспортних послуг та без оформлення документу про оплату транспортних послуг (акт № 105839 від 09.07.2009 року) в одному випадку та без оформлення документу про оплату транспортних послуг в іншому випадку (акт № 105956 від 08.07.2009 року) . Проте, судом під час судового засідання були досліджені надані позивачем належним чином завірені копії документів, а саме договір із замовником транспортних послуг та документ, що засвідчує оплату транспортних послуг. Дослідивши надані документи суд прийшов до висновку, що фактів порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" актами № 105839 від 09 липня 2009 року та № 105956 від 08 липня 2009 року не зафіксовано, в зв'язку з чим підстав для винесення постанов № 0711 від 04 вересня 2009 та № 0712 від 04 вересня 2009 року у відповідача не було.
У відповідності до ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 року та ст.1 постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 08.09.2004 року, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується. Згідно Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №888 від 14.12.2005 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України №1573/11853 від 28.12.2005 року, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції. Пунктом 4 Положення визначено, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до п.12-16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин. Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону. Вказана перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку.
В силу вимог ст. 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 року, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Відповідно до ст. 34 Закону, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Також постановою № 0885 від 19 листопада 2009 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області застосовано до позивача фінансову санкцію за невиконання перевізником припису органу державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства.
Пункт 31 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року передбачає, що за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Припис підлягає обов'язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна письмово повідомити керівника органу державного контролю. Припис складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках, один з яких видається уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Як передбачено ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 року перевірка виконання припису про порушення законодавства про автомобільний транспорт здійснюється виключно в ході проведення позапланової перевірки. Із даною нормою узгоджуються положення п.6 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року. При чому, позапланова перевірка проводиться виключно за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності, а її результати оформляються актом за формою згідно з додатком 2 або протоколом за формою згідно з додатком 3 до вказаного Порядку.
Однак, у матеріалах справи відсутні дані, що свідчать про перевірку відповідачем виконання позивачем припису про порушення законодавства про автомобільний транспорт в процесі проведення позапланової перевірки.
Більше того, в самій постанові як на підставу для застосування фінансових санкцій міститься покликання не на акт позапланової перевірки з виконання перевізником припису, а на акт перевірки від 18.10.2009 року року, яким, як зазначалося вище, зафіксовано таке порушення, як відсутність у дорожньому листі відмітки ТУ ГАТІ для здійснення нерегулярних перевезень. Таке порушення є по своїй суті повторним порушенням законодавства про автомобільний транспорт, і не може вважатися невиконанням припису органу державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства №031902, тим більше що й у самій постанові не зазначено ні реквізитів, ні дати прийняття такого припису.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної постанови.
Таким чином, постанова про застосування фінансових санкцій № 0885 від 19.11.2009 року, якою до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 680 грн. за невиконання перевізником припису органу державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства, прийнята начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області, не відповідає нормам чинного законодавства.
За таких обставин позов в частині визнання нечинними постанов про застосування фінансових санкцій за № 0658 від 20.08.2009 року, 0709 від 04.09. 2009 року, № 0710 від 04.09.2009 року, № 0711 від 04.09.2009 року, № 0712 від 04.09.2009 року, № 0817 від 12.10.2009, № 0818 від 12.10.2009 року, № 0819 від 12.10.2009 року, № 0883 від 19.11.2009 року, № 0884 від 19.11.2009 року, № 0885 від 19.11.2009 року, № 0962 від 21.12.2009 року підлягає задоволенню.
У задоволенні позовних вимог в частині скасування постанови № 0886 від 19.11.2009 р. позивача слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вказаної постанови винесеної відповідачем по акту перевірки № 137283 від 01.10.2009 року Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області до позивача було застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн. за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт ".
Позивач зазначає, що всі документи на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень були в наявності, в зв'язку з чим підстав для винесення постанов не було.
Проте в судовому засіданні відповідачем доведено, що в дійсності на момент перевірки підприємцем ОСОБА_4 не були оформлені відповідні документи, передбачені ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме витягну з дозволу на перевезення, схеми руху , розкладу руху та таблиці вартості проїзду для регулярного міжобласного маршруту. Надання цих документів позивачем разом з адміністративним позовом не спростовує факт не оформлення таких документів на момент проведення перевірок. Відсутність зазначених документів у водія, зафіксоване актом перевірки № 137283 від 01.10.2009 року. Відтак в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.
Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, присуджується позивачу з державного бюджету згідно частини 3 статті 94 КАС України відповідно до задоволених вимог в розмірі 1 грн. 70 коп.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинними постанови № 0658 від 20 серпня 2009 року, № 0709, № 0710, № 0711, № 0712 від 04 вересня 2009 року, № 0817, № 0818, № 0819 від 12 жовтня 2009 року, № 0883, № 0884, №0885, від 19 листопада 2009 року, № 0962 від 21 грудня 2009 року. № 0171 від 9 березня 2010 року, № 0222, № 0223 від 31 березня 2010 року винесені Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області. В решті позовних вимог - відмовити.
Присудити на користь позивача Суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.