Копія
14 серпня 2012 р. Справа № 2a-1870/2058/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
представника позивача - Кліпа В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Сумах до публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення податкового боргу,-
Державна податкова інспекція у м. Сумах (далі - позивач, ДПІ у м. Сумах (а.с.91) звернулась до публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (далі - відповідач, ПАТ «Сумихімпром»), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.199-200) просила стягнути 4 693 517грн. 84коп. заборгованості зі сплати земельного податку та 153 736грн. 37коп. заборгованості зі сплати інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, який перебуває на обліку в ДПІ у м. Сумах, допустив заборгованість перед бюджетом зі слати узгоджених зобов'язань та 01 квітня 2011р., 31 травня 2011р., 25 червня 2011р., були прийняті рішення про розстрочення податкового боргу, однак, 16 грудня 2011р. ДПІ у м. Сумах було прийнято рішення про скасування розстрочення податкового боргу. Станом на момент звернення з позовом до суду ПАТ «Сумихімпром» порушило строки сплати узгоджених зобов'язань, в тому числі зі сплати земельного податку, що визначене на підставі поданої податкової декларації та уточнюючого розрахунку з земельного податку за 2011р., а тому позивач просить стягнути наявну заборгованість в судовому порядку.
Відповідач проти позову заперечував. В письмовому запереченні відмітив (а.с.79-82), що частина основного платежу по земельному податку, яка розстрочена згідно рішень про розстрочення податкового боргу від 01 квітня 2011р., 31 травня 2011р., 25 червня 2011р. на суму 5280609грн.51коп., а також 73 158,81грн. основного платежу зі сплати зборів за забруднення навколишнього природного середовища, є конкурсними вимогами і повинні заявлятись відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме шляхом подачі відповідних заяв до господарського суду. При цьому на частину заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи, позивачем подану заяву до господарського суду про визнання кредитором у справі про банкрутство. Зазначає, що ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011р. у справі №5021/2509/11 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом якого між іншим забороняється накладати штрафні санкції та пеню. Тому вважає, що дії податкового органу щодо штрафних санкцій та пені на суму основного боргу по земельному податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища станом на 16.01.2012р. є неправомірними та такими, що прямо суперечать вимогам вказаного закону, оскільки граничний строк для їх нарахування визначений ухвалою господарського суду, а саме до 24.10.2011р. Також відповідач вважає протиправним вимогу про стягнення з підприємства заборгованості за рахунок коштів у банках та готівки, що йому належить оскільки зазначеним законом прямо заборонено проводити стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Виходячи з викладеного просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.199-200), позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду (а.с.184), в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Приймаючи до уваги вказане, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ПАТ «Сумихімпром» є юридичною особою (ідентифікаційний код 05766356), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.61-62). Відповідач знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Сумах з 10.01.2008року та є платником зокрема земельного податку та зборів за забруднення навколишнього природного середовища, що вбачається з позову та акта перевірки від 10.10.2011р. (а.с.53-54).
До 01.01.2011р. порядок справляння податків і зборів, в тому числі земельного податку та зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначалось Законами України «Про систему оподаткування», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та «Про плату за землю».
Так, відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», чинного до 01.01.2012р. до обов'язків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Згідно п.п. 4.1.1. п.4.1 ст. 4 та п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. платник податків, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю», чинного до 01.01.2011р. податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з приписами п. 4.1.1 ст. 4 Податкового кодексу України, який почав діяти з 01.01.2011р., кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України).
Відповідно пп.16.1.4,16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Таким чином, на відповідача, який є платником плати за землю та інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища, як до набрання чинності Податковим кодексом України так і його нормами, покладався обов'язок по сплаті даних зобов'язань, зокрема інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища - протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, для подання розрахунку, та із земельного податку - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
При цьому дані зобов'язання, як в розумінні п.п.5.1, 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» так і згідно п.54.1 ст. 54, п.57.1 ст. 57, 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України вважаються узгодженими з дня подання податкової декларації чи уточнюючого розрахунку, і платник податків зобов'язаний був самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), у встановлений строк.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, зокрема, копій розрахунків з земельного податку за 2009р. (а.с.93,135,137), 2010р. (а.с.94,136,139), податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з плати за землю за 2011р., (а.с.30-42,138), копій податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 3 квартал 2010р. (а.с.95-96,144-145), за 4 квартал 2010р. (а.с.146-147) відповідачем самостійно було розраховано суму земельного податку за 2009р. (з урахуванням уточнення) в загальному розмірі 98347220грн. 09коп., за 2010р. - 3213005грн. 87коп., за 2011р. - 5278350грн. 58коп. (потім уточнюючим розрахунком, поданого в липні 2011р. було уточнено суму на 5220392грн. 25коп.), в тому числі з плати за землю за листопад 2011р. в розмірі 439862грн. 55коп., а також збору за забруднення навколишнього природного середовища за 3 квартал 2010р. - 346100грн. 25коп., за 4 квартал 2010р. - 594411грн. 38коп.
Однак, як встановлено в судовому засіданні, та вбачається із зворотного боку облікових карток платника, розрахунків та додаткових письмових пояснень представника позивача (а.с.7-8,9,10-17,156-170,185-197), відповідачем були порушені строки та повнота обсягів сплати зазначених узгоджених зобов'язань, даний факт не заперечувався і в поданих письмових поясненнях відповідача (а.с.79-82).
Також порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання із сплати земельного податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища, було зафіксовано актами перевірки від 05.11.2009р. №7629/152 (а.с.99-100,129-130), від 05.11.2009р. №7628/152 (а.с.102,127), від 24.12.2010р. №10631/152 (а.с.104-106,132-134,141-143), від 17.09.2010р. №7412/152 (а.с.110-112,149-151), на підставі яких винесені податкові повідомлення-рішення відповідно:
- від 13.11.2009р. №0010351502/0/75910, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку, сплаченої з затримкою, що складає 358749грн.25коп. (а.с.101,128);
- від 13.11.2009р. №0010341502/0/76911, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку, сплаченої з затримкою, що складає 358749грн.10коп. (а.с.103,126);
- від 30.12.2010р. №0011671502/0/99479, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку, сплаченої з затримкою, що складає 2461805грн.13коп. (а.с.107,131,140);
- від 07.10.2010р. №0008761502/0/77496, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 50% узгодженої суми зобов'язання із збору за забруднення навколишнього природного середовища, сплаченої з затримкою, що складає 421357грн.31коп. (а.с.113,148).
Згідно п.5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (чинного на час винесення зазначених податкових повідомлень-рішень), у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Як встановлено судом, зазначені вище податкові повідомлення-рішення були вручені повноважному представнику відповідача відповідно 16.11.2009р. (а.с.101), 04.01.2011р. (а.с.107), 11.10.2010р. (а.с.113) та на момент розгляду справи, не оскаржувались, заперечень з цього приводу відповідачем надано не було. Таким чином, вказані податкові зобов'язання, згідно приписів п.п.5.2.1, 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (що діяв до 01.01.2011р.) вважаються також узгодженими в день отримання податкових повідомлень-рішень та повинні було бути самостійно погашеним платником податків протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення. Однак, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з даних облікової картки платника та письмових пояснень позивача і розрахунків (а.с.7-8,9,10-17,156-170,185-197), відповідачем були порушено строки сплати зобов'язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.
Також варто зазначити, що відповідно до п.п.16.1.1. п.16.1, п.п.16.4.1 п.16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що діяв до 01.01.2011р.) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
З 01.01.2011р. порядок нарахування пені за порушення строків сплати узгоджених зобов'язань почало регулюватись Податковим кодексом України та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953.
Так відповідно до п. 129.1.1. п.129.1. та п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Згідно п.п. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010р. № 953 (далі - Інструкція №952), пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Пунктом 2.7 цієї Інструкції №953 встановлено, що пеня, визначена підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 цього розділу, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Згідно п.п. 2.3.1 п. 2.3 Інструкції №953 нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з даних облікової картки платника та письмових пояснень представника позивача і розрахунків (а.с.7-8,9,10-17,156-170,185-197), за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань, зокрема, протягом 2009р.-2010р. відповідачу було нараховано пеню із земельного податку в сумі - 694270грн.11коп. та із збору за забруднення навколишнього природного середовища - в сумі 118280грн 06коп., однак, і дані суми відповідачем не були сплачені.
Дана заборгованість, яка залишалась бути не сплаченою і в 2011р. з урахуванням приписів п.п. 4.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в тому числі сума пені, є податковим боргом відповідача.
При цьому варто зазначити, що відповідно до п.100.2 ст. 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.20.1.32 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право надавати відстрочення та розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом.
Згідно п.п.100.1, 100.4 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені. Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
При цьому варто зазначити, що відповідно до статті 100 Податкового кодексу України розроблено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1036 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за №1431/18726 (надалі - Порядок).
Згідно пунктів 4.1, 4.2 Порядку розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).
Якщо протягом строку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вносяться зміни до бюджетної класифікації України, то відповідні зміни вносяться до договору про розстрочення (відстрочення), в яких вказується причина внесення змін та робиться відповідний запис.
Нарахування процентів розпочинається від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу).
Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).
Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 розділу II Кодексу.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач скористався своїм правом та ним були подані заяви про розстрочення існуючого податкового боргу, який виник через порушення строків сплати зазначених вище податкових зобов'язань. За наслідками розгляду даних заяв Державною податковою адміністрацією в Сумській області були винесені рішення про розстрочення податкового боргу та укладені з відповідачем договори про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань:
- 01 квітня 2011р. Державною податковою адміністрацією України в Сумській області прийнято рішення №9 про розстрочення податкового боргу з земельного податку на суму 2999900 грн. з 16.05.2011 року по 15.12.2011 року (а.с.18), яким розстрочене своєчасно не сплачене узгоджене зобов'язання з земельного податку (а.с.157), що виникло на підставі податкових повідомлень-рішень, від 13.11.2009р. №0010351502/0/75910, (а.с.101); від 13.11.2009р. №0010341502/0/76911 (а.с.103); від 30.12.2010р. №0011671502/0/99479 (а.с.107).
Відповідно до вказаного рішення між ДПІ в м. Суми та відповідачем був укладений договір про розстрочення податкового боргу №18 від 01.04.2011р. (а.с.19-20).
Згідно п.1 договору відповідачу було надано розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 2999900,00грн. під проценти. В п.5.2,5.3 договору про розстрочення податкового боргу зазначено, що платник зобов'язується розрахувати суму процентів на суму розстроченого податкового боргу та сплачувати його одночасно із сплатою відстроченої суми. Від дня дострокового розірвання договору платник зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченої суми податкового боргу та суму процентів нарахованих за фактичний строк користування розстроченням. У разі перенесення строків сплати розстроченої суми орган державної податкової служби має право визначити нові строки сплати цих сум. (п. 6.4 договору).
- 31 травня 2011р. Державною податковою адміністрацією України в Сумській області прийнято рішення №20 про розстрочення податкового боргу з земельного податку на суму 2990000,00грн. з 30.06.2011 року по 30.12.2011 року (а.с.24), яким розстрочене своєчасно не сплачену суму податкового боргу з земельного податку (а.с.157-159,185-187), що виникло на підставі самостійно поданих розрахунків з земельного податку за період листопад-грудень 2009р., січень-вересень 2010р..
Відповідно до вказаного рішення між ДПІ в м. Суми та відповідачем був укладений договір про розстрочення податкового боргу №30 від 31.05.2011р. (а.с.25-26).
Згідно п.1 договору відповідачу було надано розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 2990000,00грн. під проценти. В п.5.2,5.3 договору про розстрочення податкового боргу зазначено, що платник зобов'язується розрахувати суму процентів на суму розстроченого податкового боргу та сплачувати його одночасно із сплатою відстроченої суми. Від дня дострокового розірвання договору платник зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченої суми податкового боргу та суму процентів нарахованих за фактичний строк користування розстроченням. У разі перенесення строків сплати розстроченої суми орган державної податкової служби має право визначити нові строки сплати цих сум. (п. 6.4 договору).
При цьому, судом встановлено, що згідно рішень (а.с.63,64,68,69,70,171-175) було перенесено терміни сплати розстрочення податкового боргу, зокрема, всі строки сплати з 30.06.2011р. по 31.10.2011р. були перенесені на 30.12.2011р. (а.с. 44-46).
- 25 червня 2011р. Державною податковою адміністрацією України в Сумській області прийнято рішення №23 про розстрочення податкового боргу з земельного податку на суму 2999900,00грн. з 15.07.2011 року по 15.12.2011 року (а.с.27), яким розстрочене своєчасно не сплачене відповідачем сума податкового боргу з земельного податку (а.с.157-159,185-187), що виникло на підставі самостійно поданих розрахунків з земельного податку за період жовтень-грудень 2010р., січень-березень 2011р., та нарахованої пені в сумі 694270грн. 11коп.
Відповідно до вказаного рішення між ДПІ в м. Суми та відповідачем був укладений договір про розстрочення податкового боргу №32від 25.06.2011р. (а.с.28-29).
Згідно п.1 договору відповідачу було надано розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 2990000,00грн. під проценти. В п.5.2,5.3 договору про розстрочення податкового боргу зазначено, що платник зобов'язується розрахувати суму процентів на суму розстроченого податкового боргу та сплачувати його одночасно із сплатою відстроченої суми. Від дня дострокового розірвання договору платник зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченої суми податкового боргу та суму процентів нарахованих за фактичний строк користування розстроченням. У разі перенесення строків сплати розстроченої суми орган державної податкової служби має право визначити нові строки сплати цих сум. (п. 6.4 договору).
При цьому, судом встановлено, що згідно рішень від 30.11.2011р. (а.с.65-67,176-178) було перенесено терміни сплати розстрочення податкового боргу, зокрема, строки сплати з 15.07.2011р., а також з 15.09.2011р., з 17.10.2011р. були перенесені на 15.12.2011р.
- 01 квітня 2011р. Державною податковою адміністрацією України в Сумській області прийнято рішення №10 про розстрочення податкового боргу зі сплати зборів за забруднення навколишнього природного середовища на суму 1254963грн. з 16.05.2011року по 15.12.2011року (а.с.21), яким розстрочене своєчасно не сплачене відповідачем узгоджене зобов'язання зі сплати зборів за забруднення навколишнього природного середовища (а.с.157-159,185-187), що виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.10.2010р. №0008761502/0/77496 (а.с.113), самостійно поданих розрахунків за 3 та 4квартали 2010р. та нарахованої пені в сумі 118280грн. 06коп.
Відповідно до вказаного рішення між ДПІ в м. Суми та відповідачем був укладений договір про розстрочення податкового боргу №19 від 01.04.2011р. (а.с.22-23).
Згідно п.1 договору відповідачу було надано розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 1254963грн. під проценти. В п.5.2,5.3 договору про розстрочення податкового боргу зазначено, що платник зобов'язується розрахувати суму процентів на суму розстроченого податкового боргу та сплачувати його одночасно із сплатою відстроченої суми. Від дня дострокового розірвання договору платник зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченої суми податкового боргу та суму процентів нарахованих за фактичний строк користування розстроченням. У разі перенесення строків сплати розстроченої суми орган державної податкової служби має право визначити нові строки сплати цих сум. (п. 6.4 договору).
Після винесення вказаних рішень про розстрочення податкового боргу, як встановлено в судовому засіданні, 24.10.2011р. господарським судом Сумської області було винесено ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство відносно ПАТ «Сумихімпром» та з 24.10.2011р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.83).
Згідно п.100.3 ст. 100 Податкового кодексу України розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.
Враховуючи вказане, податковим органом 16.12.2011р. було прийнято рішення про скасування розстрочення податкового боргу (а.с.119), яким було скасовано зазначені вище рішення про розстрочення податкового боргу.
Згідно пункту 4.5. Порядку рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.
Пунктами 4.7, 48 Порядку передбачено, що з дня, дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).
Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягуються у порядку, установленому законодавством для стягнення податкового боргу.
Відповідачем станом на момент розгляду було частково сплачено зазначені вище розстрочені грошові зобов'язання, і станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача, яка була розстрочена:
- рішенням №9 від 01.04.2011р. (договір №18 від 01.04.2011р.) склала в розмірі 374991,00грн. (сума зобов'язання з земельного податку, яку відповідач за вказаним рішенням повинен був погасити 15.12.2011р.), та 8603грн. 23коп. проценти за користування розстроченням;
- рішенням №20 від 31.05.2011р. (договір №30 від 31.05.2011р.) склала в розмірі 2562858,00грн. (сума зобов'язання з земельного податку, яку відповідач за вказаним рішенням повинен був погасити 30.11.2011р. та з урахуванням рішень про перенесення термінів сплати - 30.12.2011р.), та 153890грн. 79коп. процентів за користування розстроченням;
- рішенням №23 від 25.06.2011р. (договір №32 від 25.06.2011р.) склала в розмірі 1143990,00грн. (сума зобов'язання з земельного податку, яку відповідач за вказаним рішенням повинен був погасити 15.11.2011р. та з урахуванням рішень про перенесення термінів сплати - 15.12.2011р.), та 9322грн. 18коп. процентів за користування розстроченням;
- рішенням №10 від 01.04.2011р. (договір №19 від 01.04.2011р.) склала в розмірі 151774грн. 73коп. (сума зобов'язання зі зборів за забруднення навколишнього природного середовища, яку відповідач за вказаним рішенням повинен був погасити 15.11.2011р. та 15.12.2011р.), та 1961грн. 64коп. процентів за користування розстроченням.
Крім того, станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість, визначена в самостійно поданій податковій декларації з плати за землю, зокрема за листопад 2011р. в сумі 439862грн. 55коп., про що зазначено вище та підтверджується матеріалами справи (а.с.199-200). Доказів сплати зазначених вище зобов'язань відповідачем не надано, а тому станом на момент розгляду справи за ним рахується заборгованість з земельного податку в розмірі 4693517грн. 84коп. та зі сплати зборів за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 153736грн. 37коп.
Відповідач в обґрунтування своєї позиції, з посиланням на існування ухвали про порушення провадження у справі відносно ПАТ «Сумихімпром» (а.с.83) відмічає, що зобов'язання із земельного податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища, які були узгоджені до 24.10.2011р. є конкурсними, на них поширюється дія мораторію та вимоги податкового боргу про їх стягнення повинні заявлятись податковим органом в межах справи про банкрутство.
Однак, суд не може погодитись з вказаними твердження, оскільки відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Тобто виходячи із змісту даної норми мораторій поширюється лише на ті зобов'язання, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, в даному випадку до 24.10.2011р. Разом з тим, як вбачається із досліджених вище матеріалів у справі (а.с.160-178), беручи до уваги наявні рішення про розстрочення податкового боргу, та рішення про перенесення терміну сплати податкового боргу, які ніким не оскаржувались, терміни сплати податкових зобов'язань, стягнення яких є предметом розгляду даної справи , наступали, починаючи з 15 листопада 2011р. та закінчувались 30 грудня 2012р., тобто після порушення у справі про банкрутство, а тому на борг, стягнення якого є предметом розгляду даної справи, мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а доводи відповідача з цього приводу є безпідставними.
Також представник відповідача в обґрунтування своєї позиції, посилається на норму ч.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Однак, і вказані посилання є необґрунтованими, оскільки як вбачається із встановлених обставин у справі та досліджених доказів, платнику за порушення строків сплати узгоджених зобов'язань після введення мораторію не нараховувались штраф та пеня на не сплачені суму боргу, а штрафні санкції та пеня (а.с.185-197,199-200) були нараховані платнику, в тому числі податковими повідомленнями-рішеннями, на підставі проведених перевірок, ще до 24.10.2011р. Проценти ж за користування розстроченням, в розумінні вказаної норми ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», враховуючи природу виникнення вказаних процентів, з огляду на приписи ст. 100 Податкового кодексу України, та укладених договорів, не є штрафними санкціями.
Посилання відповідача на те, що предметом розгляду даної справи є суми, які заявлені податковим органом в межах справи про банкрутство, спростовується наданим самим же відповідачем розрахунком (а.с.86-89), з якого вбачається, що ДПІ у м. Сумах звернулась до господарського суду Сумської області з заявою про визнання кредитором на суми боргу, термін сплати якого настав до 24.10.2011р., в тому числі боргу, розстроченого договорами №18 від 01.04.2011р. (з термінами сплати до 16.05.2011р, 15.06.2011р., 15.07.2011р., 15.08.2011р., 15.09.2011р., 17.10.2011р.) та №32 від 25.06.2012р. (з терміном сплати до 15.07.2011р.), що не є предметом розгляду даної справи.
Посилання відповідача на норму ч.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, суд також не приймає до уваги. Оскільки з приписів ст. 12 даного закону вбачається, що наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку наявні зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.
З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, тобто на кредиторів за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство або що визнані як конкурсні згідно з цим Законом і зобов'язання яких не забезпечені заставою майна боржника.
Таким чином, дія мораторію, що введений ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011р. (а.с.83) поширюється на зобов'язання, термін виконання яких настав до 24.10.2011р., а всі зобов'язання, термін сплати яких настав після 24.10.2011р. під дію мораторію не підпадають.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що на вимогу ДПІ у м. Сумах про стягнення суми боргу, який є предметом розгляду даної справи, не поширюється дія мораторію на задоволення кредиторських вимог, введеного 24.10.2011р.
Отже, відповідач, маючи не погашену суму податкового боргу повинен був сплатити її у строки встановлені нормами чинного законодавства, зазначеними вище, однак, як встановлено в судовому засіданні ним були порушені строки сплати узгоджених податкових зобов'язань і станом на момент розгляду справи за ПАТ «Сумихімпром» рахується заборгованість в розмірі 4847254грн. 21коп. (а.с.199-200).
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.60), у зв'язку з тим, що узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена, позивачем, зважаючи на приписи п.п.6.2.1 п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чинного до 01.01.2011р., були сформовані 02.12.2008р. - першу податкову вимогу №1/1599, та 08.01.2009 р. - другу податкову вимогу №2/9, які були вручені повноважній особі відповідача 08.12.2008р. та 09.01.2009р. відповідно (а.с.60).
При цьому відповідно до п.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 03.07.2001р. N266, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N595/5786, чинного на час виникнення спірних правовідносин, перша податкова вимога формується структурним підрозділом стягнення податкового боргу податкового органу не пізніше п'ятого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (отримання відповідного подання від іншого контролюючого органу).
Якщо платник податків не погасив у повному обсязі суму податкового боргу протягом 30 календарних днів від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, структурний підрозділ стягнення податкового боргу не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з останнього із зазначених 30 календарних днів, формує другу податкову вимогу. Дати виникнення податкового боргу у першій та другій податкових вимогах збігаються за умови, що в період від першої до другої податкової вимоги не було жодного дня, коли у платника податків не існувало податкового боргу. Якщо сума податкового боргу самостійно повністю погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, то друга податкова вимога не формується та не виставляється.
Якщо у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, то друга податкова вимога формується на суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не формується та не виставляється.
Крім того відповідно до пп.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, чинної на час подачі позову, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Як вбачається із зворотного боку облікової картки платника (а.с.10-17), за відповідачем, після надсилання першої та другої податкових вимог в 2008р. та 2009р. податкова заборгованість не була погашена, надсилання нових податкових вимог на суму збільшеного податкового боргу (після надсилання першої та другої податкових вимог) чинним на той час та на сьогодні законодавством не передбачено, а тому погашенню згідно ст. 59 Податкового кодексу України підлягає вся сума такого платника податку.
Відповідно п. 87.1. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Частина 1 статті 11 КАС України зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Також згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу за спірний період суду не надав.
Відповідно до приписів ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання, всупереч вимог Податкового кодексу України своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи не погашена та складає в загальному розмірі 4847254грн. 21коп. (а.с.199-200), доказів погашення боргу відповідачем не надано, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне, їх задовольнити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Сумах до публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення податкового боргу -задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (ідентифікаційний код 05766356, м. Суми, вул. Харківська, п/в12) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь держави (р/р31119009700002, ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23636315) заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 4693517грн. 84коп., заборгованість зі сплати інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 153736грн. 37коп., разом стягнути 4847254грн. 21коп. (чотири мільйони вісімсот сорок сім тисяч двісті п'ятдесят чотири гривні 21копійку).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 20.08.2012року.