Справа № 2а-1198/10/1770
01 липня 2010 року 16год. 52 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Махаринця Д. Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Кітовський В.Л.
відповідача: представник Литвин О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправною та нечинною постанови , -
Позивач - ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови № 0387 від 25 червня 2009 року про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1700 грн., обґрунтовуючи тим, що штрафні санкції до нього застосовані неправомірно, оскільки він не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві, та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в письмових запереченнях. Оскаржувану постанову вважає такою, що прийнята на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до здійсненої перевірки, за наслідками якої і було складно Акт від 29.04.2009 року. Позовні вимоги вважає безпідставними, просить в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
29 квітня 2009 року інспектори Територіального управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області на підставі завдання на перевірку № 033152 від 29.04.2009 року (а.с.31) здійснили рейдову перевірку транспортного засобу, що належить позивачу - ОСОБА_3, за наслідками якої державними інспекторами складено Акт 140051 від 29.04.2009 року (далі за текстом -Акт) (копія - а.с.9).
В статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III (далі за тестом - Закон N 2344-III) дано визначення автомобільному перевізнику - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Як вбачається з Акту, державними інспекторами ТУ ГАТІ в Рівненській області встановлено, що водій транспортного засобу ОСОБА_3 (позивач) здійснював надання послуг з перевезення вантажу (продукти харчування) згідно накладної № 681 від 28.04.2008 р. вантажовідправник ОСОБА_4, вантажоотримувач ОСОБА_3 без документів передбачених ст. 39 Закону "Про автомобільний транспорт", а саме ліцензійної картки. Від підпису Акту та дачі письмових пояснень ОСОБА_3 відмовився.
Відповідно до статті 39 Закону N 2344-III, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, перевізнику необхідно мати ліцензію, інші документи, передбачені законодавством України; водію посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійну картку, дорожній лист, інші документи, передбачені законодавством України. Зазначені документи на момент перевірки у позивача були відсутні.
Частиною 1 абз. 3 ст. 60 Закону N 2344-III за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього Закону передбачена відповідальність - застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На цій підставі начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 0387 від 25.06.2009 р. до позивача у розмірі 1700,00 грн. (копія - а.с.8).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив що працює на посаді інспектора територіального управління Головавтотранснспекції у Рівненській області і 29.04.2009р. в м. Сарни Рівненської області, здійснював рейдову перевірку в межах повноважень наданих чинним законодавством та на підставі письмового завдання на перевірку виданого керівником управління. Під час перевірки було встановленою, що водій ОСОБА_3 на вантажному автомобілі ГАЗ 3309 здійснював перевезення вантажу (продукти харчування). Під час перевірки, яка проводилась в присутності працівників ДАІ, та ще одного інспектора Голоавтотрансінспекції Мандзія А.С., водій ОСОБА_3 особисто надав інспекторам для огляду товарно - транспортну накладну з якої вбачалось що він здійснює перевезення вантажу, що належить іншим особам. За фактом виявленого порушення, а саме надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів передбачених законом "Про автомобільний транспорт" відносно ОСОБА_3 був складений акт, який переданий на розгляд керівнику територіального управління Головавтотрансінспекції. На момент складання акту водій ОСОБА_3 не заперечував того, що вантаж йому не належить і він здійснює перевезення партії продуктів харчування згідно накладної. Свідок ОСОБА_6 зауважив, що він як інспектор діяв в межах та у спосіб визначений законодавством, висновки відомості наведені в акті відповідають дійсності.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами. Покликання позивача на те, що він не є суб'єктом підприємницької діяльності не є належним доказом у справі в розумінні ст. 70 КАС України, оскільки Закон України "Про автомобільний транспорт" не обмежує застосування статтею 60 Закону штрафної санкції лише до суб'єкта підприємницької діяльності. Разом з тим, ані в позовній заяві, ані під час судового розгляду справи позивач та його представник не надали доказів того, що він під час здійснення перевезення 29.04.2010 року позивач дійсно перевозив власний вантаж, тобто партія продуктів харчування належала саме ОСОБА_3
Натомість, відповідач належними і допустимими доказами довів правомірність винесення оскаржуваної постанови. А відтак у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки ОСОБА_3 29 квітня 2009 року та визнання протиправною та нечинною постанови відповідача № 0387 від 25 червня 2009 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. до ОСОБА_3 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Махаринець Д. Є.
Постанова складена в повному обсязі 05.07.10р.