Справа № 2а-4442/10/1770
04 листопада 2010 року 12 год. 56 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: представник Грімова Г.М., Дубарець М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_4
до УМВС України в Рівненській області
про скасуванння наказу
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача УМВС України в Рівненській області про скасування наказу УМВС України в Рівненській області від 19.07.2010 року № 493 "Про порушення службової дисципліни працівниками УДАІ УМВС та притягнення винних до дисциплінарного відповідальності"
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ яким позивачу оголошено догану, є незаконним і підлягає скасуванню з тих підстав, що він не ґрунтується на вимогах закону, не визначено, в чому саме полягають порушення, причинний зв'язок між вчинками позивача та наслідками, порушено визначений законом порядок накладання дисциплінарного стягнення, зокрема, позивачеві надано на ознайомлення затверджений висновок службового розслідування, також позивач зазначає, що він не був ознайомлений з оскаржуваним наказом.
Представник відповідача в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях на позов, зазначав, що в перед застосуванням дисциплінарного стягнення у встановленому законодавством порядку з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку було призначено службове розслідування, також в рамках службового розслідування були опитані позивач та інші працівники ДАІ, їх пояснення ствердили факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем. Крім того, копія наказу була направлена позивачу для відома через канцелярію УДАІ УМВС в Рівненській області.
Заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, показання свідків, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, суд, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач полковник міліції ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ України та займав посаду начальника управління ДАІ УМВС України в Рівненській області.
Наказом т.в.о. начальника УМВС України в Рівненській області № 493 від 19.07.2010 року "Про порушення службової дисципліни працівниками УДАІ УМВС та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_4 оголошено сувору догану за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиконанні прямої вказівки відповідального по УМВС щодо виїзду та організації роботи працівників міліції на місці події, недотриманні вимог п.24 ст.10 Закону України "Про міліцію" в частині ненадання допомоги потерпілим від нещасних випадків, нещирість під час проведення службового розслідування (69-70).
За фактами, які зазначені в даному наказі проводилось службове розслідування інспекцією з особового складу УКЗ УМВС в Рівненській області, за результатами якого складено висновок від 19.07.2010 року, який затверджений т.в.о начальника УМВС України в Рівненській області Басовцем В.Я. (а.с.47-50)
У висновку службового розслідування та в наказі УМВС вказується, зокрема наступне: 17.07.2010 року до чергової частини штабу Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області надійшло повідомлення від чергової медсестри швидкої допомоги Гощанської ЦМЛ, про те, що цього ж дня близько 14:00 год. на 301 км 650м автодороги "Київ-Чоп" у районі с. Горбаків водій мотоцикла ОСОБА_6, житель Республіки Польща скоїв ДТП внаслідок чого загинув на місці. Відповідальним від керівництва УМВС підполковником міліції ОСОБА_8 о 15:00 оперативному черговому чергової частини штабу УМВС була дана вказівка про направлення на місце події начальника УДАІ УМВС. Майор міліції Голуб (черговий чергової частини штабу УМВС) неодноразово намагався передати зазначену вказівку засобами мобільного зв'язку позивачу, однак через відсутність зв'язку йому це не вдалось та лише о 15:27 год. позивач зателефонував сам до чергової частини УДАІ УМВС, щоб вияснити стан обстановки в області і черговий УДАІ УМВС повідомив його про те, що в с. Горбаків Гощанського району має місце дорожньо - транспортна пригода за участю громадянина Республіки Польща і за вказівкою відповідального по УМВС необхідно виїхати туди, на що позивач відповів що про пригоду знає і на місці події вже був. Враховуючи цей факт, черговий по УДАІ надав інформацію оперативному черговому Гощанського РВ про присутність позивача у складі СОГ, яка виїжджала на місце події, внаслідок чого його прізвище внесли до інформативної картки ППС "Амор". В наказі також вказується, що під час службового розслідування ОСОБА_4 поводив себе нещиро, з метою уникнення відповідальності надавав неправдиву інформацію. Крім цього, останній надавав неправдиву інформацію стосовно його перебування на місці ДТП і його підлеглого, молодшого сержанту міліції ОСОБА_9 У наказі зазначено, що у своєму поясненні ОСОБА_4 вказав, що заходів щодо надання допомоги, у тому числі медичної, не вжив пояснивши це тим, що потерпіла особа була без ознак життя. Як вбачається зі змісту наказу, особа що його підписала, вважає, що такий вчинок позивача грубо суперечить вимогам п.24 ст.10 Закону України "Про міліцію", де передбачено, що працівник міліції зобов'язаний : "…подавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну допомогу, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які залишились без опікування...".
В наказі УМВС зазначається, що вказана подія стала можливою внаслідок особистих негативних якостей начальника УДАІ ОСОБА_4, ігноруванням ним Присяги працівника органу внутрішніх справ, вимог Закону України "Про міліцію" та Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Суд не погоджується з висновками службового розслідування про те, що позивач не надав медичну допомогу потерпілому в ДТП громадянину Польщі, з таких підстав.
Згідно висновку службового розслідування, вбачається, що час видання усного наказу відповідального чергового підполковника міліції ОСОБА_8 щодо виїзду на місце ДТП начальника УДАІ ОСОБА_4 - 15:00 год. (а.с.47), відповідно до карти виклику швидкої медичної допомоги (а.с.99), вказано час прибуття швидкої допомоги на місце 14:40 год. і констатовано смерть ОСОБА_6 внаслідок автодорожньої травми, останній не госпіталізовувався та був залишений на місці.
З наведеного вбачається що висновок відповідача про невиконання позивачем наказу про виїзд на місце ДТП та ненадання медичної допомоги є надуманим і спростовується наявними в справі доказами.
У висновку службового розслідування не зазначається на підставі якого нормативного акту начальнику обласного управління державтоінспекції була дана вказівка відповідальним черговим підполковником міліції ОСОБА_8 щодо особистого виїзду начальника УДАЇ та організації роботи працівників міліції на місці події. Відповідачем не надано підтвердження що ОСОБА_8 є особою, яка за своєю посадою чи службовими обов'язками вповноважений віддавати такий наказ.
Крім того, відповідно до п.1.6. "Інструкції з організації взаємодії органів і підрозділів внутрішніх справ України під час проведення службового розслідування за фактами дорожньо - транспортних пригод з тяжкими наслідками", яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2006 року №111, начальники …управлінь МВС України…, міськрайорганів внутрішніх справ, управлінь та відділів Державної автомобільної інспекції, науково-дослідних експертно - криміналістичних центрів, слідчих управлінь та відділів ГУМВС, УМВС несуть відповідальність за належну організацію взаємодії органів і підрозділів внутрішніх справ під час проведення службового розслідування за фактами дорожньо - транспортних пригод з тяжкими наслідками. Згідно п.1.1. Інструкції дорожньо - транспортною пригодою з тяжкими наслідками вважається дорожньо - транспортна пригода, в якій загинуло 3 і більше осіб або травмовано 5 і більше осіб, чи загалом потерпіло 5 і більше осіб, а також якщо її наслідки призвели до значного забруднення навколишнього середовища.
Виходячи з того що в даному випадку в ДТП загинула одна людина, тому відповідно до положень зазначеної Інструкції, вказана пригода не вважається транспортною пригодою з тяжкими наслідками і виїзд керівництва ДАІ чи територіального органу внутрішніх справ не є обов'язковим.
Таким чином, в ході судового розгляду відповідачем не доведено обґрунтованість та законність висновків службового розслідування, які стали підставою для застосування дисциплінарного стягнення.
Питання проходження публічної служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки врегульовані спеціальними законами, зокрема, Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990, № 565-XII, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114. Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, визначено Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006, № 3460-IV.
Частиною 5 статті 21 Закону України "Про міліцію" визначено, що працівник міліції має право оскаржити до суду прийняті щодо нього рішення службових осіб органів внутрішніх справ, якщо вважає, що вони ущемляють його гідність і особисті права, які не пов'язані із службовою діяльністю.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про міліцію", міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури міністерства внутрішніх страв, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до Закону.
Частинами першою, третьою та четвертою ст. 18 Закону №565-XII передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати, є наказ, який може даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника. Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.
Відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 06.12.1991 року №552 (далі - Інструкція), проведенню службового розслідування, як правило, повинна передувати підготовка, в ході якої працівник, якому воно доручено, розробляє план, визначає форми та методи розслідування, вивчає законодавство та інші нормативно-правові акти, аналізує матеріали попередніх перевірок, а також збирає іншу необхідну інформацію для забезпечення всесторонності, повноти та об'єктивності розслідування.
Керівники, що призначили службове розслідування, або за їх дорученням начальник інспекції по особовому складу, відповідно до п. 12 Інструкції, визначають готовність працівників до виконання завдання, затверджують план намічених заходів та контролюють своєчасність і правильність проведених дій, а також мають право давати вказівки (письмові) про напрямок і об'єм розслідування, доручати його кільком особам, передавати матеріали від однієї особи іншій і особисто брати участь у проведенні службового розслідування
Відповідно до п. 15 Інструкції особа, у відношення якої проводиться службове розслідування, має право: давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази по суті досліджуваних обставин; заявляти відводи у відношенні працівника, який проводить службове розслідування, подавати скарги на його дії чи рішення керівнику, який приймає рішення по суті і інформує заявника.
Пункт 14 Інструкції зобов'язує посадову особу при проведенні службового розслідуванням дотримуватися передбачених законом прав та інтересів заявника, особи, у відношенні якої проводиться службове розслідування.
Суд зауважує, відповідачем не надано жодних доказів про ознайомлення позивача з наказом про призначення службового розслідування та з висновком службового розслідування від 19.07.2010 року.
А відтак, суд погоджується з доводами позивача, що в порушення вимог чинного законодавства, позивач був обмежений в своїх правах при проведенні службового розслідування та йому не надано для ознайомлення висновків службових розслідувань.
Частиною першою ст. 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком.
Статтею 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Виходячи з викладених вище обставин та системного аналізу наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що дисциплінарне стягнення до ОСОБА_4 у вигляді суворої догани безумовно не відповідає обставинам виниклої ситуації.
Крім того, відповідачем при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача не додержано вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту, яка передбачає, що зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
В судовому засіданні встановлено, що направлення наказу про оголошення догани позивачу - начальнику УДАІ УМВС в Рівненській області відповідачем здійснено через канцелярію УДАІ УМВС
Суд вважає що надіслання копії наказу про застосування до особи дисциплінарного стягнення через канцелярію, без належного особистого вручення такого наказу особі під підпис не може вважатись належним повідомленням Позивача про видання наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у розумінні частини восьмої с. 14 Дисциплінарного статуту.
В даному випадку відповідач порушив декілька вимог статті 14 Дисциплінарного Статуту якими, зокрема, передбачено, що зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис, оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона завідує канцелярією УДАІ УМВС в Рівненській області, в своїй роботі вона підпорядковувалась позивачу, тобто він був її безпосереднім керівником, оспорюваний наказ надійшов в канцелярію УДАІ з канцелярії УМВС в загальному порядку, при ній особисто позивачу такий наказ не вручався. На запитання суду чи може вона стверджувати що позивач отримав цей наказ і ознайомився з ним, свідок відповіла що не може, оскільки наказ разом з іншими документами як це заведено в УДАІ був лише покладений в папку документів для ознайомлення начальнику. Про суть наказу, а саме про те що ним до її начальника застосовано дисциплінарне стягнення їй було відомо, оскільки вона реєструвала цей наказ.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в статті 8 Конституції України та статті 22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За досліджених судом обставинах, дії відповідача не можуть вважатися законними та обґрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, що полягає у не наданні позивачу права ознайомитись з висновками службового розслідування, подати заперечення на висновок службового розслідування перед поданням на розгляд керівництву результатів службової перевірки, позивачу не було вручено під підпис наказ про оголошення йому дисциплінарного стягнення.
Виходячи із таких обставин суд вважає, що в даному випадку, суб'єкт владних повноважень діяв не добросовісно, тобто з відсутністю щирого наміру щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області наказу від 19.07.2010 року № 493 "Про порушення службової дисципліни працівниками УДАІ УМВС та притягнення винних до дисциплінарного відповідальності" яким позивачу оголошено сувору догану.
З огляду на викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Рівненській області від 19.07.2010 року № 493 "Про порушення службової дисципліни працівниками УДАІ УМВС та притягнення винних до дисциплінарного відповідальності".
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.