Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
14:39
м. Миколаїв.
08.05.2012 р. Справа № 2а-7597/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком", б-р. Т.Шевченко, 18, Мсп601, Центральна Частина Києва, м.Київ,01601
доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24/2, м.Миколаїв,54030
проскасувавання податкового повідомлення - рішення від 07.06.2011р. № 0007471720,
Позивач звернувся з позовом до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва миколаївської області ДПС з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007471720 від 07.06.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що висновки акту перевірки та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення прийняті без врахування того, що специфіка роботи підприємства вимагає для виконання службових обов'язків переміщення ( поїздки) працівників від основного місця роботи до іншого об'єкта, що засвідчується відповідними документами (розпорядження керівника підприємства щодо такого виїзду, фактичними маршрутними листами), вартість придбаних підприємством проїзних квитків, які персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм за необхідності для виконання виробничих завдань ( у зв'язку зі специфікою роботи), а також суми відшкодовані працівникам за проїзд під час виконання ними службових обов'язків, які за специфікою виконуваної роботи вимагають переміщення цим працівників від одного об'єкта до іншого, з метою оподаткування розглядається з урахуванням положень підпункту 4.3.2 пункту 4.3. статті 4 Закону ( 889-15) і не е об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Аналогічна позиція міститься в листах ДПА України від 07.04.2004 № 2635/6/17-3116, від 25.05.2011 №9402/7/17-3117, від 21.04.2004 №6171/5/17/3116. З метою проведення виробничого процесу Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком»пов'язаного з пересуванням працівників ( електромеханіків, електромонтерів, інженерів, листонош, кабельників-спаювальників Центру телекомунікаційних послуг) по об'єктам зв'язку у районах міста, з використанням міського електротранспорту, маршрутних таксі та автобусів на підприємстві окремим працівникам здійснюється компенсація вартості проїзду.
Відповідач проти позову заперечував з підстав зазначених в письмових запереченнях, наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог.
Суд заслухав думку представників сторін, дослідив всебічно, повно та об'єктивно всі докази, надав їм правову оцінку та дійшов наступного.
Фахівцями ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено планову виїзну перевірку Миколаївської філії ВАТ „Укртелеком" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 по 31.12.10, оформлену актом перевірки від 26.05.11 №666/23-600/22437619. Перевіркою, зокрема, встановлено, що в порушення п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. «г»п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.03 №889-ГУ „Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями МФ ВАТ „Укртелеком" за період з 01.06.08 по 31.12.10 не оподатковано дохід, отриманий платниками податку від працедавця як додаткове благо у вигляді сум грошового відшкодування вартості проїзду в маршрутних таксі по м. Миколаєву, чим занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 26456,63 грн.
На підставі висновків акту перевірки від 26.05.11 року №666/23-600/22437619 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.06.11 №0007471720 про збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 26456,63 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6614,16 грн.
Суд вважає висновки акту перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам та діючому законодавству виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, суть спору полягає в тому що позивачем порушено п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п.4.2.9 та п.п.4.2.9.г) п.4.2.ст.4, п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ " Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями МФ ЗАТ «Укртелеком»за період 01.06.08 - 31.12.10 року не оподаткувало дохід, отриманий платниками податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді сум грошового відшкодування вартості проїзду в маршрутних таксі по місту Миколаєву, чим занизило податок з доходів фізичних осіб на - суму 26456,63грн.
Відповідно до підпункту 4.3.2. пункту 4.3. статті 4 Закону (889-15) сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10. статті 9 цього Закону, не включається до складу загального місячного або річного оподаткування доходу платника податку і не відображається в його річній податковій декларації.
Відповідно до пояснень позивача, з метою проведення виробничого процесу Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком»пов'язаного з пересуванням працівників ( електромеханіків, електромонтерів, інженерів, листонош, кабельників - спаювальників Центру телекомунікаційних послуг) по об'єктам зв'язку у районах міста, з використанням міського електротранспорту, маршрутних таксі та автобусів на підприємстві окремим працівникам здійснюється компенсація вартості проїзду. Підставою для компенсації проїзду на підприємстві є: наказ керівника підприємства ( п.2 листа ДПАУ від 25.05.2004р.); маршрутні листи переміщення (Лист ДПАУ від 07.04.2004 року); 3) авансові звіти з наявності квитків на проїзд.
На доказ того, що працівники підприємства Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком»отримували кошти для проїзду під звіт позивач надав підтвердження, а саме наказ №577 від 31.12.2009 року, перелік працівників, яким для виконання їх посадових обов'язків оплачують грошима проїзд, заяви щодо оплати проїзду від працівників, маршрутні листи, звіти про використання коштів складені за формою затвердженою наказом ДПА України від 19.09.2003 р. №440, копії квитків на проїзд до авансового звіту (а.с.40-46, 55-59).
Відповідачем факт використання коштів в сумі 26456,63 грн. в зв'язку з виконанням службових обов'язків працівниками Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком»на проїзд в маршрутних таксі не спростовувався, однак зазначені кошти відповідач відніс до додаткового блага у вигляді сум грошового відшкодування вартості проїзду в маршрутних таксі по місту Миколаєву та підтвердив надання до перевірки всіх підтверджуючих документів (а.с.13).
Крім того суд звертає увагу на той факт, що вищим за підпорядкованістю органом з цього приводу надавались роз'яснення у вигляді листів, а саме згідно листа ДПАУ від 25.05.2004р.№ 9402/7/17-3117 суми, відшкодовані працівникам за проїзд під час виконання ними службових обов'язків, які за специфікою виконуваної роботи вимагають переміщення цих працівників від одного об'єкта до іншого, з метою оподаткування розглядається у урахування положень підпункту 4.3.2 п4.3 статті 4 Закону України від 22.05.2003р.№889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб»і не є об'єктом оподаткування податків з доходів фізичних осіб.
Згідно листа ДПАУ від 21.04.2004р.№ 3928/5/17-3116 відповідно до пп. 4.3.2 п4.3 статті 4 Закону сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм п.9.10 ст.9 цього Закону, не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку і не відображається в його річній податковій декларації.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність висновків акту перевірки від 26.05.11 року №666/23-600/22437619 та прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення №0007471720 від 07.06.2011 року та необхідності скасування податкового повідомлення-рішення №0007471720 від 07.06.2011 року.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.06.2011р. № 0007471720 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник