ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 серпня 2012 р. № 2а-6870/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого -судді: Костецького Н.В.
за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.
представника позивача Козицької Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач»про стягнення боргу, -
управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова (далі - УПФУ в Залізничному районі м. Львова) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач» (далі - ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач») в якому просить суд стягнути з відповідача суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за пунктом «а»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 70 582, 07 грн. та за пунктом «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 106 627, 36 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно розрахунків УПФУ в Залізничному районі м. Львова відповідач має борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.03.2012 року по 01.07.2012 року у загальному розмірі 177 209, 43, який в добровільному порядку ним не сплачено.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову не надав.
У зв'язку з вищевикладеним, керуючись положеннями ч. 2, 4 ст. 128 КАС України та наявності достатніх доказів для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач»знаходиться на обліку в УПФУ в Залізничному районі м. Львова як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України та є страхувальником згідно п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи, в ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач»працювали особи, яким призначено пільгові пенсії на підставі пункту «а»та пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується відповідними розрахунками заборгованих коштів для покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які наявні в матеріалах справи.
Згідно пункту другого розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту «а»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: - чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; - жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього закону.
Згідно абзацу третього пункту першого статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Абзацом четвертим пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п.6.4 6.5 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі-Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно п.6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до розрахунків УПФУ в Залізничному районі м. Львова фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 та пункту «а»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»загальний розмір таких витрат за березень, квітень, травень, червень, липень 2012 року складає 177 209, 43 грн. Розрахунки таких витрат були отримані ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач», про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у встановленому законодавством порядку повідомлений про розмір сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, в судовому порядку їх не оскаржував, обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідачем не був виконаний.
Оскільки відповідач фактичні витрати на виплату та доставку пенсій до теперішнього часу не сплатив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 70 582, 07 грн. та за списком № 2 у розмірі 106 627, 36 грн.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач»про стягнення боргу є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач»на користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова борг в розмірі 177 209 (сто сімдесят сім тисяч двісті дев'ять) грн. 43 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2012 року
Суддя Костецький Н.В.