16 серпня 2012 року Справа № 2а-0870/4813/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сіпаки А.В.
при секретарі Глінському А.А.
за участю:
представників позивача Севастьянова Р.Ю., Хлопицької Л.Г.,
представника відповідача Івашкевич В.Ю.
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж»
до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень
Розглядається адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж»до Бердянської об'єднаної податкової інспекції Запорізької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000161600/0, № 0000171600/0; №0000181600/0 від 14.02.2007р., № 0000161600/1; № 0000171600/1, № 0000181600/1 від 25.04.2007р., № 0000161600/2, № 0000171600/2; № 0000181600/2 від 04.07.2007р., № 0000161600/3 , №0000171600/3, 0000181600/3 від 14.09.2007р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2011 року, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин справи.
16.08.2012 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, надав суду пояснення до позову, та пояснив, що із застосуванням штрафних санкцій ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» не згоден з наступних причин.
На підставі співставлення даних, з аналізу сум сплати та призначень платежів з податку, що був сплачений позивачем, вбачається, що відповідач всупереч вимогам закону, самовільно здійснював зміну призначення платежів зі сплати податку, які перераховувалися позивачем за період з 30.11.2005 року по 20.12.2006 року, спрямовував на погашення податкових зобов'язань за інші періоди, і на підставі змінених ним платежів, нараховував позивачу штрафні санкції. Крім того, відповідачем при нарахуванні штрафних санкцій не в повному обсязі враховано платежі з податку, які здійснювалися позивачем протягом року.
Тому на думку позивача, податкові повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ № 0000161600/0, № 0000171600/0; №0000181600/0 від 14.02.2007р., № 0000161600/1; № 0000171600/1, № 0000181600/1 від 25.04.2007р., № 0000161600/2, № 0000171600/2; № 0000181600/2 від 04.07.2007р., № 0000161600/3 , №0000171600/3, 0000181600/3 від 14.09.2007р. підлягають скасуванню як безпідставні.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що згідно п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» надходження податкових платежів зараховувалися ним в порядку календарної черговості. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
14.02.2007р. заступником начальника відділу адміністрування ПДВ Ткаченко А.Б. проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" з окремих питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності сплати податку на добавлену вартість. За результатами перевірки складено Акт №21 від 14.02.2007р. та прийнято податкові повідомлення-рішення №0000161600/0 від 14.02.2007р. на суму 88149,17 грн., №0000171600/0 від 14.02.2007р. на суму 302356,22 грн. та №0000181600/0 від 14.02.2007р. на суму 92676,31 грн.
У подальшому позивачем оскаржено вищенаведені повідомлення-рішення до Бердянської ОДПІ, яка залишила скаргу без задоволення та виписала повідомлення-рішення №0000161600/1, №0000171600/1, №0000181600/1 від 25.04.2007р.
Рішенням ДПА у Запорізькій області від 26.06.2007 року повторна скарга залишена без задоволення та за її розглядом Бердянська ОДПІ видала податкові повідомлення-рішення №0000161600/2, №0000171600/2, №0000181600/2 від 04.07.2007р.
ДПА України, рішенням від 05.09.2007р., прийнятим за результатами розгляду повторної скарги, залишила без змін рішення Бердянської ОДПІ та ДПА у Запорізькій області, та на підставі цього рішення Бердянська ОДПІ прийняла податкові повідомлення рішення №0000161600/3, №0000171600/3, №0000181600/3 від 14.09.2007р.
Переглядаючи справу в порядку касаційного провадження Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26.05.2011 року вказав, що спір виник з приводу правомірності застосування штрафних (фінансових) санкції, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ за порушення платником податків граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, предметом доказування в судовому процесі є, зокрема, обставити щодо сум податкових зобов'язань, які за висновком контролюючого органу були сплачені з порушенням граничного строку, встановленого законом, а також дат сплати цих сум, оскільки відповідно до частини 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням. Ці обставини судами попередніх інстанцій не встановлені, що виключає можливість зробити висновок стосовно правильності вирішення спору на стадії касаційного перегляду справи.
Таким чином, Вищим адміністративним судом України вказано на необхідність з'ясування обставин у які періоди та за які податкові заборгованості здійснювалася оплата позивачем податку, та в яких розмірах.
Для з'ясування вказаних обставин позивачем були надані платіжні документи по сплаті податку на прибуток, а також додаткові пояснення за результатами аналізу співставлення даних.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ № 0000161600/0, № 0000171600/0; №0000181600/0 від 14.02.2007р., № 0000161600/1; № 0000171600/1, № 0000181600/1 від 25.04.2007р., № 0000161600/2, № 0000171600/2; № 0000181600/2 від 04.07.2007р., № 0000161600/3 , №0000171600/3, 0000181600/3 від 14.09.2007р. прийняті стосовно нарахування позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну оплату податку на прибуток підприємств по поданим ним деклараціям за 2005-2006 роки.
Розрахунок штрафних санкцій здійснений відповідачем у додатку до Акту перевірки.
У платіжних документах по сплаті податку на прибуток Позивачем вказано про сплату ним податку за певний календарний період, квартал у 2005 та 2006 роках.
Як вбачається з аналізу наданих позивачем платіжних документів по сплаті податку на прибуток, при здійсненні їх співставлення з даними розрахунку штрафних санкцій до акта перевірки, відповідачем змінювалися призначення платежів по податках, які сплачувалися позивачем, внаслідок чого податкові платежі зараховувалися на погашення податкових заборгованостей за інші календарні періоди, а ніж ті, за які фактично сплачувався податок. Крім того, при здійсненні розрахунку штрафних санкцій відповідачем не були враховані всі сплати податкової заборгованості, які здійснювалися позивачем протягом року.
Підпунктом 7.7 п.7 ст.7 Закону №2181, визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Облік і контроль щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Отже, перерахувавши суми податку на додану вартість, позивач виконав свої зобов'язання зі сплати вказаного податку за періодами, визначеними ним у платіжних документах.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, встановлений порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, не наведено жодних заходів, які б давали можливість податковому органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку.
Як свідчать матеріали справи, відповідач самостійно змінив призначення платежу, в супереч тому, що в платіжних документах позивача вказано, що оплата ПДВ здійснювалась в Держбюджет м. Бердянськ за інші періоди, про що свідчать розрахунки оплат ПДВ ЗАТ «БПТМ», які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, висновки відповідача викладені в акті перевірки щодо порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань зроблені з порушенням статті 19 Конституції України, згідно якої посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що самостійна зміна відповідачем призначення платежів щодо сплати податку з ПДВ, яке було конкретно визначене підприємством, є не законним та необґрунтованим, а отже дії податкової щодо нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно, а відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до наданих документів та порівняльних таблиць, що містяться в матеріалах справи.
По декларації № 2518 від 16.02.2006 року позивачем були здійснені платежі 16.06.2006 року у сумі 8000,00 грн., 19.06.2006 року у сумі 10000,00 грн., 23.06.2006 року у сумі 32330,00 грн., 29.06.2006 року у сумі 5000,00 грн. , 30.06.2006 у сумі 16000,00 грн., 05.07.2006 у сумі 7000,00 грн. Призначення платежів у платіжних документах вказано як «передплата ПДВ за травень 2006 р.», «оплата ПДВ згідно ППР №0001222330/0 від 15.06.2006р.», «передплата ПДВ за червень 2006 р.». Всі зазначені платежі були самостійно розподілені відповідачем на суми пені та суми погашення недоїмки за декларацією 2518.
Стосовно декларації №5769 від 20.03.2006 року позивачем були здійснені наступні платежі: 19.07.2006 р. у сумі 3000,00 грн., 21.07.2006 р. у сумі 5000,00 грн., 24.07.2006 р. у сумі 5000 грн. Призначення платежів у платіжних документах вказано як «передплата ПДВ за червень 2006 р.». Всі зазначені платежі були самостійно розподілені відповідачем на суми пені та суми погашення недоїмки за декларацією 5769 та декларації 2518.
Відносно декларації №55863 від 17.11.2005 року позивачем були здійснені платежі 13.01.2006 року у сумі 30000,00 грн., 16.01.2006 року у сумі 23000,00 грн., 18.01.2006 року у сумі 30000,00 грн., 19.01.2006 року у сумі 30000,00 грн., 20.01.2006 року у сумі 3000,00 грн., 23.01.2006 року у сумі 5000,00 грн., 25.01.2006 року у сумі 10000,00 грн., 26.01.2006 року у сумі 23000,00 грн., 27.01.2006 року у сумі 17000,00 грн., 30.01.2006 року у сумі 13000,00 грн., 31.01.2006 року у сумі 50000,00 грн. Призначення платежів у платіжних документах вказано як «передплата ПДВ за грудень 2005 р.». Всі зазначені платежі були самостійно розподілені відповідачем на суми пені та суми погашення недоїмки за декларацією 55863.
Так, по декларації № 56753 від 05.12.2005 року позивачем були здійснені платежі 13.02.2006 року у сумі 23000,00 грн., 15.02.2006 року у сумі 20000,00 грн., 16.02.2006 року у сумі 25000,00 грн., 17.02.2006 року у сумі 30000,00 грн. , 21.02.2006 у сумі 30000,00 грн., 22.02.2006 у сумі 20400,00 грн., 24.02.2006 року у сумі 80000,00 грн., 27.02.2006 року у сумі 21000,00 грн. Призначення платежів у платіжних документах вказано як «передплата ПДВ за січень 2006 р.».Всі зазначені платежі були самостійно розподілені відповідачем на суми пені та суми погашення недоїмки за декларацією 56753.
Стосовно декларації № 21480 від 19.06.2006 року позивачем були здійснені платежі 04.08.2006 року у сумі 5000,00 грн., 09.08.2006 року у сумі 4000,00 грн., 11.08.2006 року у сумі 5000,00 грн., 21.08.2006 року у сумі 3000,00 грн., 23.08.2006 у сумі 5000,00 грн., 31.08.2006 у сумі 20000,00 грн. Призначення платежів у платіжних документах вказано як «передплата ПДВ за липень 2006 р.». Всі зазначені платежі були самостійно розподілені відповідачем на суми пені та суми погашення недоїмки за декларацією 21480.
Відносно декларації №35695 від 16.08.2006 року позивачем були здійснені платежі 11.10.2006 року у сумі 18000,00 грн., 12.10.2006 року у сумі 13000,00 грн., 13.10.2006 року у сумі 6000,00 грн., 16.10.2006 року у сумі 20000,00 грн., 20.10.2006 року у сумі 43000,00 грн., 23.10.2006 року у сумі 25000,00 грн. Призначення платежів у платіжних документах вказано як «передплата ПДВ за вересень 2006 р.». Всі зазначені платежі були самостійно розподілені відповідачем на суми пені та суми погашення недоїмки за декларацією 35695.
Так, по декларації № 45042 від 18.10.2006 року позивачем були здійснені платежі 07.11.2006 року у сумі 20000,00 грн., 09.11.2006 року у сумі 20000,00 грн., 13.11.2006 року у сумі 10000,00 грн., 14.11.2006 року у сумі 23000,00 грн. , 15.11.2006 у сумі 30000,00 грн., 16.11.2006 у сумі 30000,00 грн., 17.11.2006 року у сумі 30000,00 грн., 20.11.2006 року у сумі 23000,00 грн., 21.11.2006 у сумі 30000,00 грн., 22.11.2006 у сумі 27000,00 грн., 23.11.2006 у сумі 28000, 00 грн., 24.11.2006 у сумі 30000,00 грн. 27.11.2006 у сумі 23000,00 грн. Призначення платежів у платіжних документах вказано як «передплата ПДВ за жовтень 2006 р.».Всі зазначені платежі були самостійно розподілені відповідачем на суми пені та суми погашення недоїмки за декларацією 45042.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Таким чином, Позивач, перерахувавши суми податку, виконав свої зобов'язання зі сплати вказаного податку за періодами, визначеними ним у платіжних документах.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, встановлений порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Серед перелічених в законі заходів немає такого, як надання можливості податковому органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку, але враховуючи розрахунок оплат податку позивача ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» за період з грудня 2005 р. по грудень 2006 р. в Держбюджет м. Бердянська, який надано представником позивача суду в судовому засіданні відповідач самостійно змінив призначення платежу, хоча в платіжних документах позивача вказано, що оплата податку оплачувалась в Держбюджет м. Бердянськ за інші періоди.
Відповідно до п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Однак, ні Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ні будь-якими іншими Законами з питань оподаткування, не передбачено права чи повноважень податкового органу перерозподілу сплачених платником податку коштів або право зміни призначення платежу і зарахування цих сум в рахунок сплати інших податків (податків за інші періоди). Таке право у першу чергу належить платнику податку.
У судовому засіданні представник відповідача не зміг надати пояснення, у яких саме пропорціях здійснювалося зарахування сплачених позивачем платежів і яким чином здійснювався розподіл сум на погашення пені та недоїмки.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Суд вважає неправомірним зміну призначень платежів податку відповідачем та зарахування його до сплати інших податків або податків за інші календарні періоди, оскільки внаслідок цього утворюється податкова заборгованість платника податку і нараховується пеня за деклараціями, за якими ним фактично здійснювалася оплата.
Таким чином, внаслідок самостійного розподілу коштів та зміни призначення платежів, позивачем неправомірно нараховані суми пені, оскільки вони нараховувалися на підставі змінених призначень платежів. При нарахуванні пені відповідачем не були враховані всі суми сплаченого позивачем податку.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 186 КАС України, суд
Позов публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення винесені Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області: №0000161600/0, №0000171600/0, №0000181600/0 від 14.02.2007, №0000161600/1, №0000171600/1, №0000181600/1 від 25.04.2007, №0000161600/2, №0000171600/2, №0000181600/2 від 04.07.2007, №0000161600/3, №0000171600/3, №0000181600/3 від 14.09.2007.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ А.В. Сіпака
Постанова виготовлена в повному обсязі 22.08.2012