Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/9227/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14-35 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чекменьова Г.А.
при секретарі Дальгіс Н.О.
за участю:
представника позивача Некіпілова М.А.,
представника відповідача Нещадима І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Вугледарі Донецької області до Відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Вугледарі Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконанні у відповідача знаходилося виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області № 27/561, виданого 22.12.2002 р., про стягнення на його користь з ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" заборгованості в розмірі 1 965 934, 28 грн. Зазначив, що державним виконавцем не вжиті заходи щодо виконання вказаного виконавчого документу. Просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов'язати відповідача негайно стягнути з боржника суму заборгованості.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення (а.с.14-15), зазначив, що на примусовому виконанні у ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку перебувають декілька виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі. У зв'язку із знаходженням на примусовому виконанні у відділі ДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку декількох виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного й того ж боржника, а саме - ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», державним виконавцем були винесені постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.
З метою повного та належного виконання виконавчого документу державним виконавцем вживалися заходи примусового виконання рішення суду відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема були направлені запити з метою виявлення майна та грошових коштів боржника, накладений арешт на майно та грошові кошти боржника, вживалися заходи для виявлення рухомого майна, виявлене рухоме майно описане та передано для подальшої реалізації в установленому порядку.
Статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена черговість задоволення вимог стягувачів у разі, якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами. Так, у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами; у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів передньої черги.
На даний час в рамках зведеного виконавчого провадження ВДВС задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами. Після закінчення проведення виплат в повному обсязі по даній черзі стягувачів, ВДВС буде розпочато проведення виплат по наступній черзі стягувачів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За приписами ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Позивач зазначив, що про порушення своїх прав дізнався з акту проведення звірки стану виконання рішень суду від 10.07.2017 р., згідно поштовому конверту позовну заяву направив до суду 16.07.2012 р., через що суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення із вказаним позовом.
Судом встановлено, що згідно постанові про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2005 р. (а.с.66) на виконанні у відповідача знаходиться виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області № 27/561, виданого 22.12.2002 р. про стягнення на користь позивача з ДП "Донецьквугілля" заборгованості в розмірі 1 878 338, 23 грн. (а.с.67).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.12.2005 р. (а.с.68-69) здійснено заміну боржника у виконавчому провадженні на Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія", згідно якій відповідачем прийнята відповідна постанова від 11.01.2006 р. (а.с.70).
Постановою від 11.01.2006 р. (а.с.71) виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області № 27/561, виданого 22.12.2002 р., приєднано до зведеного виконавчого провадження № 23-12.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, діючий на час розгляду справи (надалі Закон № 606).
Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Стаття 52 Закону № 606, якою визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, містить, в тому числі, наступні приписи.
1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
3. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
4. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
З наданих відповідачем доказів встановлено, що на примусовому виконанні у ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку перебуває значна кількість виконавчих документів щодо стягнення з ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» заборгованості, які приєднані до зведеного виконавчого провадження № 23-12.
У межах зведеного виконавчого провадження державним виконавцем вживалися заходи примусового виконання, зокрема, були направлені запити з метою виявлення майна та грошових коштів боржника (а.с.16, 41) та отримані відповідні відомості (а.с.17-28, 42, 44).
Відповідно до отриманих відомостей відповідачем накладені арешти на майно та грошові кошти боржника (а.с.29-39, 72-82).
Зазначені відомості позивачем не спростовані.
З урахуванням встановлених по справі обставин суд зазначає, що нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, враховуючи наведені приписи Закону, суд дійшов висновку, що відповідачем вжиті достатні заходи для стягнення з боржника боргу, а саме накладений арешт на рахунки боржника, здійснені заходи щодо встановлення рухомого та нерухомого майна боржника, на яке також накладений арешт.
Стосовно дотримання відповідачем строку здійснення виконавчого провадження суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 30 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Крім того, суд погоджує доводи відповідача стосовно визначеної ст. 44 Закону № 606 черговості задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів, згідно якій у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:
1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування);
Тому, враховуючи наявність у межах зведеного виконавчого провадження виконавчих документів про стягнення з боржника заборгованості на користь фізичних осіб, яка задовольняється у другу та третю чергу, судом не встановлено порушення строків виконання наказу господарського суду Донецької області № 27/561 про стягнення боргу на користь позивача.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем неналежне здійснення обов'язків відповідачем не доведено, з наданих суду відомостей не вбачається, що виконавчий документ не виконаний протягом встановленого законом строку з вини відповідача.
З огляду на досліджені у судовому засіданні матеріали виконавчого провадження вбачається, що невиконання виконавчого документу на користь позивача по цій справи пов'язано не з бездіяльністю відповідача, а з недостатністю грошових коштів та майна у власності боржника, через що позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльності відповідача задоволенню не підлягають.
Частиною 3 ст. 11 Закону № 606 визначені права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження. Отже, реалізацію таких прав державний виконавець здійснює за власним розсудом відповідно до вимог закону та згідно змісту виконавчого документу. За таких умов судовий захист прав стягувача у виконавчому провадженні не може полягати у визначенні судом та зобов'язанні судовим рішенням державного виконавця здійснювати певні виконавчі дії, які він повинен здійснювати відповідно до вимог закону. Тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача негайно стягнути суму заборгованості по сплаті страхових внесків та пені також задоволенню не підлягають.
З урахуванням вищенаведених норм закону та встановлених по справі обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
У задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Вугледарі Донецької області до Відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 13 серпня 2012 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 17 серпня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чекменьов Г.А.