Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/9956/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.,
при секретарі Барабаш Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста
Макіївки Донецької області
до Державного підприємства «Макіїввугілля»
про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці
між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і
науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до
інших законодавчих актів, за період з 01.11.2011 року по 01.07.2012 року у
сумі 19950,49 гривень
за участю:
представника позивача: Маркіна О.О., за дов. від 06 серпня 2012 року № 8,
від відповідача: не з'явився
Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області (надалі - позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Макіїввугілля» (далі - відповідач, підприємство) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.11.2011 року по 01.07.2012 року у сумі 19950,49 гривень.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував нормами Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372. Зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали на відокремленому підрозділі «Інформаційно-обчислювальний центр» державного підприємства «Макіїввугілля», займані посади та науково-технічна діяльність дають право на отримання пенсії відповідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Загальна сума виплаченої пенсії за період з 01.11.2011 року по 01.07.2012 року складає 19950,49 гривень, яка відповідачем добровільно не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте надав заяву від 21 серпня 2012 року № 08-81/278 про повне визнання позовних вимог. Просив справу розглянути без представника державного підприємства «Макіїввугілля».
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
Державне підприємство «Макіїввугілля», код ЄДРПОУ 32442295, є юридичною особою, має відокремлений підрозділ «Інформаційно-обчислювальний центр», що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 15-19), який є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ, із змінами і доповненнями, пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 затверджений Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок).
Як визначено в пункті 2 Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Згідно з пунктом 3 Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. Зазначену суму Управлінню підприємством не перераховано, що відповідачем не спростовано.
На адресу відповідача були надіслані повідомлення про суму на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012, квітень 2012 року, травень 2012 року та червень 2012 року на загальну суму 22450,49 гривень.
На час розгляду справи в суді у зв'язку з частковою сплатою у розмірі 2500,00 гривень заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної та виплаченої працівнику підприємства за період з 01 листопада 2011 року по 30 червня 2012 року відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, в сумі 19950,49 гривень відповідачем не погашена.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області до державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.11.2011 року по 01.07.2012 року у сумі 19950,49 гривень задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, місто Макіївка, пл. Радянська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32442295) на користь управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області заборгованість з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.11.2011 року по 01.07.2012 року у сумі 19950 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень 49 копійок.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 21 серпня 2012 року в присутності представника позивача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.