13 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/3355/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Троценко О.О. Перепелиця В.М. Дерець Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертекс»до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень № 9,10 від 19.01.2012р., -
07.03.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертекс» звернулося з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «Р» № 9 та 10 від 19.01.2012р.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту перевірки відповідачем 19.01.2012р. були прийняті оспорювані рішення за якими позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України на суму 137 553, 28 грн. за рішенням № 9, а також визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України на суму 27510,65 грн. за рішенням № 10. Зазначені рішення обґрунтовані порушенням позивачем групи 23 розділу ІУ Закону України «Про Митний тариф України», ст. 190 Податкового кодексу України. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями посилаючись на те, що ввезені ним товари - «Сакокс-120» та «Юмаміцин» є ветеринарними препаратами, що підтверджується відповідними реєстраційними посвідченнями, а також наданими до митного оформлення іншими документами, які свідчать про те, що ці препарати застосовуються для лікування птахів від кокцидіозу. При цьому, позивач зазначає, що перевірку правильності класифікації та кодів товару покладено на митні органи відповідно до ст. 313 Митного кодексу України, мито нараховується митним органом згідно до ст. 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф», митниця під час перетину кордону погодилася з кодом товару та пропустила товар через митний кордон України, позивачем були здійснені всі вимоги митниці під час митного оформлення товарів, додаткових документів митниця не вимагала та зауважень до класифікації коду товару не мала, а тому, на думку позивача, оскільки, приймаючи митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, митниця погоджувалася з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером та щодо оподаткування за 0 ставкою, то відповідно митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товару. За викладеного, позивач вважає, що зазначений вище товар є ветеринарним препаратом, а не харчовою добавкою, як це зазначено у акті перевірки відповідачем, а тому вважає, що ним правильно віднесений товар до товарної позиції 3003 лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006) код 3003 20 00 00 «що містять інші антибіотики» , а не до позиції 2309 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин» код 2309 90 9990 «інші» без додаткового опису їх складових та властивостей. Позивач вказує на те, що здійснена митницею класифікація товару за кодом 2309909990 не відповідає ні складу продукту, ні назві товарної підкатегорії за якою він повинен класифікуватися, а тому вважає, що оспорювані рішення прийняті відповідачем з порушенням ст.ст. 19, 58, 67 Конституції України, ст.ст. 1, 40,72,86,313 Митного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф», п. 7 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою КМУ № 71 від 02.02.2011р.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, у запереченнях на позов просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою дотримання податкового законодавства при митному оформленні товару, який заявлявся до митного оформлення позивачем у 2011р. - «Сакокс-120» та «Юмаміцин» було встановлено, що зазначені ветеринарні препарати були класифіковані позивачем за товарною під категорією 3003200000 згідно УКТЗЕД - інші лікарські засоби, що містять інші антибіотики, із застосуванням при митному оформленні 0% ставки ввізного мита, у той час як зазначені препарати являють собою харчову добавку до раціону свійських птахів, яку додають у корм курчат-бройлерів з метою профілактики кокцидіозу. Ці товари хоча і містять у своєму складі поліефірний іонофорний антибіотик, вони не мають чітких показань до застосування і мають додаватися у корм птахів протягом всього періоду відкормлення та мають бути виключені з раціону харчування за 5 днів до забою. Також у додатку 1 до реєстраційного посвідчення у показаннях до застосування зазначено, що товар застосовують разом з кормом. Зазначений товар є зареєстрованим ветеринарним препаратом відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» яким визначено, що реєстраційне посвідчення - це документ, що підтверджує державну реєстрацію ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів і готових кормів та їх застосування у тваринництві, а тому реєстраційне посвідчення видається не тільки на ветеринарні лікарські засоби, але й на інші продукти, що використовуються у ветеринарії, у тому числі на готові корми та кормові добавки. Відповідач зазначає, що з урахуванням того, що вказаний вище товар, призначений для використання тваринами разом з їжею, а отже, повинен класифікуватися за кодом 2309 90 99 90 згідно з УКТЗЕД - продукти, що використовуються для годівлі тварин у відповідності до вимог Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010р. № 1561 та дана товарна підкатегорія передбачає застосування при митному оформленні 10% ставки ввізного мита. Тобто, як вважає відповідач, позивачем були порушені вимоги податкового законодавства України в частині застосування невірних ставок ввізного мита внаслідок неправильної класифікації препаратів «Сакокс 120» та «Юмаміцин» митне оформлення яких було здійснено за ВМД від 15.08.2011р. №110000011/2011/113578 та від 21.07.2011р. № 110000011/2011/111945, при цьому, під час перевірки додаткових документів (інформації), які б свідчили на користь платника податків не було позивачем надано. Таким чином відповідач вважає, що посадові особи митниці при проведенні перевірки, нарахуванні податкових зобов'язань та штрафів діяли у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 13.06.2012р.
Заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи документами те, що позивачем у 2011р. було заявлено до митного оформлення Вантажні митні декларації (ВМД) у Дніпропетровській митниці на наступні товари:
- ветеринарні препарати для терапевтичного і профілактичного застосування на основі поліефірного антибіотику «Сакокс 120» мікрогранули (саліноміцин натрію), реєстраційне посвідчення АВ-02564-01-11 01.07.2011 - 30.06.16, для лікування птахів від кокцидіозу. Виробник: BIOVET. Країна виробництва:BG. Торговельна марка: HUVEPHARMA, шляхом подання ВМД № 110000011/2011/113578 від 15.08.2011р;
- ветеринарні препарати для терапевтичного і профілактичного застосування на основі поліефірного антибіотику не в аерозольній упаковці: «Юмаміцин» гран.(мадураміцин амонію) для лікування свійської птиці від кокцидіозу, реєстраційне посвідчення АА-00218-01-09 17.04.2009 - 16.04.14. Виробник: BIOVET. Країна виробництва:BG. Торговельна марка: HUVEPHARMA, шляхом подання ВМД № 110000011/2011/111945 від 21.07.2011р.
Вказані товари були класифіковані декларантом за товарною під категорією 3003200000 згідно УКТЗЕД - «інші лікарські засоби, що містять інші антибіотики», із застосуванням при митному оформленні 0% ставки ввізного мита.
Посадовою особою Дніпропетровської митниці було здійснено контроль перевірки правильності класифікації та кодування товарів та перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства шляхом проставлення відбитка печатки у відповідній графі ВМД «сплачено» та особистим підписом, що є завершальною стадією митного оформлення (а.с.54-57).
23.12.2011р. відповідачем було здійснено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ТОВ «Інтертекс» вимог законодавства України з питань митної справи щодо митного оформлення препаратів «Сакокс 120» та «Юмаміцин», ввезеного позивачем на територію України 21.07.11р. та 15.08.11р. про що складено відповідний акт № Н90/11/110000000/32192890 (а.с. 18-20).
За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про Митний тариф України», у частині правильності класифікації товарів та розділу 5 «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України.
Вищевказаний акт перевірки містить посилання на те, що ТОВ «Інтертекс» у 2011р. здійснило митне оформлення товару , а саме: ветеринарних препаратів для терапевтичного і профілактичного застосування на основі поліефірного антибіотику «Сакокс 120» та «Юмаміцин»» за ВМД від 21.07.2011р. та від 15.08.2011р., який було класифіковано за товарною підкатегорією 3003200000 згідно УКТЗЕД - «інші лікарські засоби, що містять інші антибіотики» із застосуванням при митному оформленні 0% ставки ввізного мита, в той час як згідно з інформацією, яка містилась у документах доданих до ВМД, зазначені препарати являють собою харчову добавку до раціону свійських птахів, яку додають у корм курчат-бройлерів з метою профілактики кокцидіозу та згідно Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010р. № 1561 на товари з такими характеристиками поширюється виключення товарної позиції 3003 та вони повинні бути віднесені до товарної позиції 2309 за товарною підкатегорією 2309909990 згідно УКТЗЕД - «інші продукти, що використовуються для годівлі тварин» із застосуванням при митному оформленні 10% ставки ввізного мита (а.с.18-20).
На підставі вищевказаного акту перевірки, 19.01.2012р. Дніпропетровською митницею відносно ТОВ «Інтертекс» були прийняті наступні податкові повідомлення форми «Р», а саме:
- № 9, яким визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій) за платежем : мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 137 553, 28 грн., у тому числі за основним платежем - 110 042,62 грн., за штрафними санкціями - 27 510,66 грн. за порушення групи 23 розділу ІУ Закону України від 05.04.2001 №2371-ІІІ «Про митний тариф України(із змінами та доповненнями);
- № 10, яким визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій)за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 27510,65 грн., у тому числі за основним платежем - 22008,52 грн., за штрафними санкціями - 5502,13 грн. за порушення групи 23 розділу ІУ Закону України від 05.04.2001 №2371-ІІІ «Про митний тариф України(із змінами та доповненнями), ст. 190 Податкового кодексу України(а.с.16-17).
Однак, такі висновки Дніпропетровської митниці є неправомірними, не обґрунтованими, виходячи з наступного.
З 01.06.2012р. набрав чинності Митний кодекс України, прийнятий 13.03.2012р.
Виходячи з того, що предметом даного спору є правовідносини сторін, які виникли у 2011р., до даних правовідносин слід застосовувати митне законодавство, яке було чинним станом на момент виникнення правовідносин, тобто чинного на 2011 рік.
Відповідно до п.35 ст.1 Митного кодексу України (в редакції, чинній у 2011р.) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п.19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Статтею 40 Митного кодексу України ( в редакції, чинній у 2011р.) встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно статті 72 Митного кодексу України ( в редакції, чинній у 2011р.) митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації та також необхідних для здійснення митного контролю і оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Згідно зі ст.78 Митного кодексу України(в редакції, чинній до 01.06.2012р.) митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (пункти 19, 35 статті 1 Митного кодексу України).
Відповідно до наказу Держмитслужби України № 314 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» від 20.04.2005р. працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.
Як встановлено судом, при здійсненні оформлення вищезазначених ВМД позивачем були виконані вимоги передбачені наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. В свою чергу, працівниками митниці здійснені всі процедури щодо прийняття спірних ВМД до оформлення шляхом проставлення відбитка штампа «під митним контролем» та здійснений митний контроль, який включає в себе перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства, а також і правильність визначення класифікації та коду товару.
Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні.
Отже, відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених позивачем ВМД, в тому числі і правильність коду товару та наявністю пільг звільнення від ПДВ, що стверджується завершальною стадією митного оформлення -проставленням відбитка печатки у відповідній графі. ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача, яка здійснила перевірку правильності факту та повноти сплати митних платежів, зборів і податків, про що зазначила у кожній ВМД відповідним штампом «сплачено» та особистим підписом особи, яка здійснила таку перевірку(а.с.54-57).
У відповідності до ст. 313 Митного кодексу України( в редакції, чинній у 2011р.) митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Статтею 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»(чинного у 2011р.) визначено, що мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує НБУ.
Також, відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків ПДВ та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України, затверджений спільним наказом ДПА України та Державної митної служби України за N 109/188 від 16.03.2001 р. контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.
Повноваження митних органів про прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів за УКТЗЕД повинні реалізовуватися відповідно до наказу Державної митної служби № 667 від 07.08.2007р. «Про затвердження порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України. До компетенції вказаних відділів віднесено прийняття рішень про визначення коду товару.
Згідно п.5 розділу 3 вказаного наказу ДМС № 667 відділ номенклатури класифікації товарів залучається лише у випадку виникнення сумнівів в посадової особи підрозділу митного оформлення для вирішення складних та спірних питань, а у випадку відсутності сумнівів посадова особа ПМО (підрозділу митного оформлення) самостійно проводить митне оформлення товарів.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства України, можна дійти висновку про те, що виключно лише митний орган та саме при ввезення товарів на митну територію України наділений компетенцією класифікації товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених у УКТЗЕД.
Судом встановлено та не оспорено відповідачем, те, що у зазначений період позивачем здійснено ввезення товару - «Сакокс 120» та «Юмаміцин» за кодом товару 3003200000 (ставка мита 0%). Митницею були оформлені ВМД та здійснено пропуск товару через митну територію України, що підтверджується відповідними відмітками на копіях ВМД, які наявні в матеріалах справи (а.с.54-57).
При цьому, відповідач у ході проведення митних процедур при ввезенні позивачем на митну територію товару - ветеринарних препаратів «Сакокс 120» та «Юмаміцин» за ВМД від 21.07.2011р. та від 15.08.2011р. своїм правом на відмову у митному оформленні товару у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце), не скористався, що підтверджено представником відповідача у ході судового розгляду справи.
Отже, митницею було здійснено оформлення товару та рішення з питань коду переміщуваних товарів у вказаний період не приймалось.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, погодилися з усіма відомостями про товар та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів) у вільний обіг, тому в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилок стосовно класифікації товару, зокрема з посиланнями на результати проведеної перевірки.
Зазначене відповідає правовій позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 02.06.2009 р., справа № 21-474), від 23.01.2012р. та правовій позиції Вищого адміністративного Суду України (ухвала від 23.03.2010 р., справа № К-19658/08, від 08.06.2010р. № К-21037/08, від 05.10.2010р. № 21669/10, від 22.12.2010р. № К-22916/10, постанова від 0.07.2011р. № К/9991/6665/11.
Є безпідставними посилання відповідача на те, що ветеринарні препарати «Сакокс 120» та «Юмаміцин» є харчовими добавками до раціону свійських птахів, яку додають у корм курчат-бройлерів з метою профілактики кокцидіозу та повинні бути віднесені до позиції 2309 і класифікуватися за товарною під категорією 2309909990 згідно УКТЗЕД - «інші продукти, що використовуються для годівлі тварин», оскільки як вбачається з копій реєстраційних посвідчень, а також додатків 1,2 до реєстраційних посвідчень на дані препарати за фармакологічними властивостями віднесені до препаратів проти протозойних інфекцій АТС-vet QPS1A і застосовуються для профілактики та лікування кокцидіозів у курей, а також факт того, що дані препарати призначені саме для лікування кокцидіозу надано і компанією виробником листами від 07.09.2011р., асоціацією союзу птахівників України, а також Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок від 13.01.2012р.(а.с.58-68, 139-144).
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.1 Закону України «Про ветеринарну медицину» ветеринарні препарати - ветеринарні лікарські засоби, ветеринарні імунобіологічні засоби, антисептики, дезінфектанти, ісекто-акарициди, діагностикуми, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві.
Частинами 1, 10 ст. 63 згаданого Закону визначено, що ветеринарні препарати до початку їх обігу та використання в Україні проходять державну реєстрацію. Після прийняття рішення про державну реєстрацію ветеринарний препарат для його обігу та використання в Україні заноситься до реєстру ветеринарних препаратів, інформацію про виробника та особу, яка має право власності на препарат, реєстраційний номер, строк дії реєстраційного посвідчення та іншу інформацію, яка вимагається відповідно до законодавства.
Відповідно до пп.а) п.3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, у разі, якщо з будь-яких причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.
Згідно п.6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних під позиціях, товарних категоріях і товарних під категоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mumtatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної митної служби України 30.12.2010р. за № 1561, до товарної позиції 3003: «до цієї товарної позиції включаються лікарські засоби, які використовують для внутрішнього або зовнішнього застосування або для профілактики захворювань людини і тварин. Такі засоби одержують шляхом змішування двох або кількох компонентів».
Також у вказаних Поясненнях зазначено, що: «до цієї товарної позиції включаються:
- змішані лікарські засоби, такі як препарати, перераховані в офіційних фармакопеях, патентовані препарати і т.п., включаючи препарати, що випускаються у вигляді рідин для полоскання горла та рота, крапель для очей, мазей, лініментів, ін'єкцій, протизапальні та інші препарати, які не включаються до товарної позиції 3002,3005 або 3006;
- препарати, які містять одну фармацевтичну речовину в суміші з наповнювачем, підсолоджувальною речовиною, агломерувальною речовиною, носієм і т.д.
Код 3003 20 00 00 делатізує лікарські засоби, а саме: такі, що містять інші антибіотики ніж ті, що деталізує код 3003 10 0000 щодо лікарських засобів, що містять пеніциліни або їх похідні, стрептоміцини або їх похідні.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем класифікацію товару - «Сакокс 120» та «Юмаміцин» правильно здійснено за товарною позицією 3003 і товарною підкатегорією 30033200000 згідно УКТЗЕД - «інші лікарські засоби, що містять інші антибіотики».
Відповідно до ч.3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У ході судового розгляду справи, відповідачем не було суду надано жодних доказів на підтвердження правомірності та законності прийнятих ним рішень відносно позивача та доказів на спростування позиції, викладеної у позовній заяві.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а податкові повідомлення форми «Р» від 19.01.2012 року № 9, 10 є протиправними, оскільки вони були прийняті відповідачем не у спосіб, що передбачений законами України та Конституцією України, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Як вбачається з доданих до позову квитанцій № ПН287, № ПН294 від 06.03.2012р., ПН726 від 16.03.2012р.(а.с. 12-13, 34) позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1650 грн. 64 коп., які підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертекс» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень № 9,10 від 19.01.2012р. - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці № 9, 10 від 19.01.2012р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертекс» - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1650 грн. 64 коп. (одна тисяча шістсот п'ятдесят грн. 64 коп.)
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 18.06.2012р.
Суддя С.О. Конєва