30 липня 2012 року Справа № 2а/0370/2071/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі судового засідання Ковальчуку С.В.,
за участю представника відповідача Драган Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Юкон-Логістик» до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про визнання протиправними і скасування постанов від 18 червня 2012 року № 148888 та № 148889, визнання нечинними приписів від 18 червня 2012 року № 106033 та № 106034,
Приватне підприємство «Юкон-Логістик» (далі - ПП «Юкон-Логістик», позивач, підприємство) звернулося з адміністративним позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області (далі - територіальне управління Головавтоінспекції у Волинській області, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови від 18 червня 2012 року № 148888 та № 148889 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт по 1 700,00 грн. кожною, визнати нечинними приписи від 18 червня 2012 року № 106033 та № 106034 про усунення порушень Закону України «Про автомобільний транспорт».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2009 році підприємство на підставі ліцензії серії АВ № 478226 на право здійснення внутрішніх перевезень вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами самостійно надавало транспортно-експедиційні послуги іншим суб'єктам господарювання на основі договорів про надання послуг з перевезення та супутніх послуг. Проте у жовтні 2010 року ПП «Юкон-Логістик» на підставі укладеного договору оренди передано в строкове платне користування транспортні засоби (автомобілі вантажні) у кількості 32 одиниці та причепи до вантажних автомобілів у кількості 3 одиниці Товариству з обмеженою відповідальністю «Юкон-Продтрейд» (ТзОВ «Юкон-Продтрейд»). 01 жовтня 2011 року із ТзОВ «Юкон-Продтрейд» на тих самих умовах укладено новий договір оренди 37 вантажних автомобілів та 2 причепів до вантажних автомобілів. На даний час у штаті ПП «Юкон-Логістик» є лише директор та його заступник.
Водночас, під час проведення відповідачем перевірки перевезення вантажів належними ПП «Юкон-Логістик» вантажними автомобілями здійснювало ТзОВ «Юкон-Продтрейд». У зв'язку із цим у постановах про накладення штрафних санкцій від 18 червня 2012 року № 148888 та № 148889 відповідач помилково застосував до ПП «Юкон-Логістик» штрафні санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт, вважаючи, що автомобільним перевізником є позивач. Так само винесені до позивача і приписи про усунення порушень.
Позивач зауважує, що як власних переданих в оренду транспортних засобів забезпечив наявність на них санітарних паспортів.
Оскільки вказані вище рішення прийняті без належного з'ясування усіх обставин, то постанови є протиправними та підлягають скасуванню, а приписи - визнанню нечинними.
Відповідач у письмових запереченнях проти позову (а.с.52-53) позовні вимоги не визнав. В обґрунтування заперечення пояснив, що 22 та 31 травня 2012 року інспекторами територіального управління Головавтоінспекції у Волинській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів і вантажів у Рожищенському та Камінь-Каширському районах. Зокрема, 22 травня 2012 року перевірявся автомобіль марки ГАЗ-3309, номерний знак НОМЕР_1, який згідно з пред'явленим водієм ОСОБА_2 свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ПП «Юкон-Логістик». Під час перевірки встановлено відсутність індивідуальної контрольної книжки водія, яка передбачена Положенням про робочий час і час відпочинку, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340. За вчинення зазначеного порушення передбачена відповідальність автомобільних перевізників відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). До позивача у вказаному розмірі застосовано штрафні санкції постановою від 18 червня 2012 року № 148888 та винесено припис № 106033 щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт. 31 травня 2012 року проведена аналогічна перевірка транспортного засобу марки АС G3309 АХУ-2, номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу відповідно до пред'явленого водієм ОСОБА_3 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Перевіркою виявлено відсутність індивідуальної контрольної книжки водія, санітарного паспорта автомобіля, товарно-транспортної накладної. Постановою від 18 червня 2012 року № 148889 до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1700 грн. та винесено припис від 18 червня 2012 року № 106034 про усунення виявлених порушень. Факти порушень зафіксовані актами, складеними у присутності водіїв та на підставі наданих ними документів. Позивач не прибув на розгляд матеріалів перевірки, хоч був повідомлений про дату розгляду; додаткових документів не надав. Таким чином, відповідач вважає, що ПП «Юкон-Логістик» є автомобільним перевізником та повинен нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
З наведених підстав відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 20, 26 липня 2012 року представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позові, і просив задовольнити вимоги повністю. Суду додатково пояснив, що автомобіль марки ГАЗ 3309, державний номер НОМЕР_1, переданий в оренду 03 жовтня 2011 року приватному підприємству «СЕ-НАТ» (ПП «СЕ-НАТ»), яке і здійснювало перевезення вантажів 31 травня 2012 року та яке, у разі наявності порушень законодавства «Про автомобільний транспорт», повинне нести відповідальність, а не позивач.
У судове засідання 30 липня 2012 року представник позивача не прибув, у письмовому клопотанні позивач просив судовий розгляд продовжувати за відсутності його представника (а.с.120).
У судовому засіданні представник відповідача позов заперечила з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову, в задоволенні позову просила відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка ОСОБА_4, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про необхідність задоволення позову з таких мотивів і підстав.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 6 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт " (далі - Закон № 2344-III) визначено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень.
Урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 08 вересня 2004 року № 1190, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується. Пунктом 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 року № 888 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1573/11853, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи. Територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Територіальні управління у відповідному регіоні мають право перевіряти виконання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт; проводити перевірку автомобільних транспортних засобів загального користування щодо їх відповідності вимогам законодавства про автомобільний транспорт; у межах своєї компетенції вимагати від автоперевізників усунення виявлених порушень правил перевезення пасажирів і вантажів автотранспортними засобами, вносити обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт (пункти 5, 6 Положення).
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень врегульована Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 2, 4 Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. При цьому рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункти 12, 15 та 21 Порядку).
Як встановлено судом, територіальним управлінням Головавтоінспекції у Волинській області на підставі завдань на перевірку від 21 травня 2012 року № 108731 та від 28 травня 2012 року № 108739 проведено рейдові перевірки транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів Рожищенському та у Камінь-Каширському і Ковельському районах (а.с.55-56).
Актом перевірки від 22 травня 2012 року № 045238 (а.с.57) зафіксовано, що при перевірці транспортного засобу марки ГАЗ-3309, номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_2, здійснюючи внутрішні перевезення за маршрутом «Ковель-Луцьк-Ковель», в останнього відсутня індивідуальна контрольна книжка водія. Ведення цієї книжки передбачено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 "Про затвердження положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів".
В акті не вказано про наявність вантажу під час здійснення перевірки та які інші документи, наявність яких вимагає чинне законодавство, були все-таки надані водієм державним інспекторам. Від підписання акту водій відмовився. Із свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу державні інспектори, що проводили перевірку, встановили, що той належить ПП «Юкон-Логістик».
Свідок ОСОБА_4 надав показання суду та повідомив, що брав участь у проведенні 22 травня 2012 року перевірки зазначеного вище транспортного засобу. Водій надав документи про дозвіл на виїзд автомобілем з гаража та управління ним; у нього також були товарно-транспортні документи, проте особу перевізника встановлено не за цими документами, а за належністю автомобіля відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу.
Актом рейдової перевірки від 31 травня 2012 року № 039220 (а.с.58) було встановлено, що при здійсненні вантажного перевезення за маршрутом «Ковель-Луцьк-Ковель» автомобілем марки АСG3309АХУ-2, номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу відповідно до пред'явленого водієм ОСОБА_3 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, були відсутні: санітарний паспорт автомобіля, індивідуальна контрольна книжна водія, товарно-транспортна накладна на вантаж. Цим автомобілем перевозився вантаж - кондитерські вироби та питна вода. Водій ОСОБА_3 у письмових поясненнях з актом не погодився та вказав, що надав усі документи. Перелік документів, наданих для перевірки, в акті чітко не зазначений.
Відповідно до вимог статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. До таких інших документів належить індивідуальна контрольна книжка водія, ведення якої передбачено Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106. Так згідно з пунктами 6.1, 6.3 цього Положення вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій транспортного засобу, який керує транспортним засобом, що не обладнаний тахографом веде індивідуальну контрольну книжку, форма якої затверджена даним Положенням.
Абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок прийняття рішень за результатами актів перевірок встановлено вказаним вище Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті: справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення; справа розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5. За результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Припис підлягає обов'язковому виконанню в зазначений у ньому строк (пункти 25-27, 31 Порядку).
Представник позивача на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 18 червня 2012 року не прибув, хоча був повідомлений про такий розгляд (а.с.59-60).
У зв'язку із відсутністю документів, необхідних для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, на підставі акта перевірки від 22 травня 2012 року № 045238 18 червня 2012 року винесено припис № 106033 про усунення ПП «Юкон-Логістик» вказаного порушення (а.с.63) та прийнято постанову № 148888 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1700 грн. (а.с.61). Так само на підставі акта від 31 травня 2012 року № 039220 постановою від 18 червня 2012 року № 148889 (а.с.62) до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1700 грн. та винесено припис від 18 червня 2012 року № 106034 про усунення виявлених порушень (а.с.64).
Перевіряючи рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень (постанови від 18 червня 2012 року № 148888 та № 148889, приписів від 18 червня 2012 року № 106033 та № 106034) на відповідність критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суд вважає, що вони суперечать нормам чинного законодавства, прийняті без урахуванням усіх обставин та на підставі поверхнево (неповно) проведених перевірок за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт з огляду на таке.
В розумінні статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
ПП «Юкон-Логістик» зареєстроване виконавчим комітетом Ковельської міської ради 22 січня 2009 року як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, про що йому видане свідоцтво серії А00 № 521751 (а.с.7). Відповідно до відомостей Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.66-67) позивач здійснює такі види діяльності: організація перевезень вантажів, оренда інших наземних транспортних засобів та устаткування, діяльність автомобільного вантажного транспорту тощо. 04 серпня 2009 року ПП «Юкон-Логістик» отримало ліцензію серії АВ № 478226, що дає право здійснювати внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями причепами та напівпричепами до 14 липня 2014 року (а.с.9). Станом на 01 травня 2012 року штатна чисельність працівників ПП «Юкон-Логістик» становить 2 особи - директор та його заступник. (а.с.10).
Власником транспортних засобів марки ГАЗ-3309, реєстраційні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2, є позивач, про що свідчать копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.75, 113).
Проте з досліджених у судовому засіданні доказів слідує, що 01 жовтня 2010 року ПП «Юкон-Логістик» передало на умовах оренди належні йому транспортні засоби ТзОВ «Юкон-Продтрейд», основним видом діяльності якого згідно із Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є неспеціалізована торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.69): за договором оренди № 1/10 та акту приймання-передачі від 01 жовтня 2010 року (а.с.39-40) позивач передав орендарю 32 автомобілі вантажні та 3 причепи до них; згідно з договором від 03 жовтня 2011 року №1/11 та акту до нього (а.с.37-38) орендарю ТзОВ «Юкон-Продтрейд» передано 37 транспортних засобів та 2 причепи до них (серед переданих автомобілів вантажних - ГАЗ-3309, номерний знак НОМЕР_2). Також 03 жовтня 2011 року позивач як орендодавець передав орендарю «СЕ-НАТ» на строк до 03 жовтня 2013 року 3 транспортні засоби, серед них - ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.99-100). Факт використання транспортних засобів на умовах оренди підтверджується щомісячними актами (а.с.90-92, 101-103). На вказані вище транспортні засоби позивач як їх власник забезпечив отримання санітарних паспортів (а.с.11, 29).
22 травня 2012 року вантажні перевезення здійснювалися водієм ОСОБА_2 в інтересах орендаря ПП «СЕ-НАТ», який відповідно до копій подорожнього листа від 22 травня 2012 року № 399, рейсу № 1682, товарно-транспортних накладних від 21 травня 2012 року № с-000001440, № с-000001444, № с-000001446, № с-000001447, є перевізником (а.с.112).
31 травня 2012 року водій ОСОБА_3 здійснював перевезення вантажу ТзОВ «Юкон-Продтрейд», що і є автоперевізником. Дані обставини підтверджуються копіями подорожнього листа від 31 травня 2012 року, рейсу № 8537, товарно-транспортних накладних від 30 травня 2012 року № ю-000017926, № ю-00017953, № ю-00017954, № ю-00017919, № ю-00017946 (а.с.93, 114-119).
Із системного аналізу статей 759, 798 Цивільного кодексу України вбачається, що за договором найму (оренди) транспортного засобу наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві транспортний засіб у користування за плату на певний строк. Право користування є однією із правомочностей, яка складає зміст права власності і є юридично закріпленою можливістю щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.
З врахуванням наведеного правового обґрунтування суд приходить до висновку, що ПП «Юкон-Логістик»" у даних правовідносинах не є автомобільним перевізником, а виступає власником автомобілів марки ГАЗ-3309, реєстраційні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_1 і орендодавцем по відношенню до ТзОВ «Юкон-Продтрейд» та ПП «СЕ-НАТ» відповідно, яким і було надано в оренду вказані автомобілі і які останні використовували у власній господарській діяльності. Притягнення до відповідальності іншої особи, ніж та, яка повинна відповідати, не узгоджується із нормами чинного законодавства.
Суд зауважує, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналіз матеріалів справи та норм чинного законодавства вказує на помилкове визначення відповідачем при проведенні перевірок 22 та 31 травня 2012 року та розгляду справи за наслідками перевірки як автомобільного перевізника ПП «Юкон-Логістик» замість ТзОВ «Юкон-Продтрейд» та ПП «СЕ-НАТ», а тому ці рішення порушують права позивача та є протиправними, а відтак позов підлягає задоволенню. Виходячи із наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, позовні вимоги слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування рішень відповідача як актів індивідуальної дії - постанов від 18 червня 2012 року № 148888 та № 148889, приписів від 18 червня 2012 року № 106033 та № 106034.
Керуючись статтями 2, 71, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області від 18 червня 2012 року № 148888 та № 148889 про застосування фінансових санкцій та приписи від 18 червня 2012 року № 106033 та № 106034 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 01 серпня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк