вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
15 травня 2012 р. Справа №2а-4122/09/10/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - Бікіров А.Н., довіреність від 06.03.2012 року;
від відповідача - Цвілій Д.В., довіреність від 01.12.2011 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим
до Селянського (фермерського) господарства "Вікторія"
про спонукання до виконання певних дій та стягнення,
Державна податкова інспекція у Совєтському районі АРК 10 березня 2009 року звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Селянського фермерського господарства «Вікторія» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - усної угоди між СФГ «Вікторія», укладеної з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, на постачання сільськогосподарської продукції, а саме: стягнути з СФГ «Вікторія» в дохід держави кошти у сумі 504000,00 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною ДПІ у Совєтському районі АРК невиїзною документальною перевіркою СФГ «Вікторія» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) за період з 01.07.2006р. по 31.07.2006р., з 01.07.2007р. по 31.07.2007р., з 01.05.2008р. по 31.05.2008р., за результатами якої складений акт перевірки №522/23-1/24025938 від 22.12.2008р., було встановлено факт укладення між даними особами усної угоди про постачання сільськогосподарської продукції, що, за висновком ДПІ, суперечить ст. 208 та ст. 181 Господарського кодексу України, адже договір між ним повинен був укладатися виключно у письмовій формі. До того ж, актом від 17.03.2008р. № 19 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість», затвердженим начальником ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, була анульована реєстрація платника податку на додану вартість - ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, свідоцтво № 63842916 видане 15.06.2006р. на бланку ф. № 2-р, серії НБ №409263). За таких обставин, перевіркою правильності нарахування і своєчасності перерахування в бюджет ПДВ СФГ «Вікторія» у період, що перевірявся - з 01.07.2006р. по 31.07.2006р., з 01.07.2007р. по 31.07.2007р., з 01.05.2008р. по 31.05.2008р., встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту у загальних податкових деклараціях з ПДВ по розрахунках з бюджетом за травень 2008р. ПДВ від придбання сільськогосподарської продукції на загальну суму 504 000,00грн., у тому числі ПДВ на суму 84000,00грн. по терміну сплати за травень 2008р. - 30.06.2008р. Позивач також зазначив, що відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2007р. по справі № 23/456/07-АП-9/596/07-АП скасовано державну реєстрацію СПД ОСОБА_3 та запис від 31.05.2006р., зроблений в журналі обліку реєстраційних справ за № 20850000000000783 та установчих, фінансово-господарських документів, виданих та підписаних від його імені, скасовано. При цьому судом було встановлено, що 30.03.2007р. постановою № 1880721 слідчого відділу Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області порушена кримінальна справа по факту підробки документів податкової звітності СПД ОСОБА_3, де прийнято до уваги висновок фахівця № 172 від 29.03.2007р., яким підписи у наданих деклараціях з ПДВ виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. Також, відповідно до протоколів допиту від 04.04.2007р. та від 08.05.2007р. у своїх свідченнях ОСОБА_3 підтверджує свою непричетність до господарської діяльності, відсутність мети та можливості платити державні податки. У зв'язку з цим, суд у справі № 23/456/07-АП-9/596/07-АП дійшов висновку про те, що первинна бухгалтерська документація, будь-які інші фінансово-господарські документи, видані від імені суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, з моменту 31.05.2006р., не можуть бути дійсними, оскільки вони складені та підписані не уповноваженою на такі дії особою. За висновком ДПІ у Совєтському районі АРК, оскільки СПД ОСОБА_3 виписав податкову накладну у порушення чинного законодавства і не мав мети сплатити до бюджету суму ПДВ з ціни товару (платник не подавав податкові декларації з ПДВ протягом періоду з 01.02.2007р. по 17.03.2008р.), а СФГ «Вікторія» віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту, то намір на настання неправомірних наслідків мали обидва контрагента. Позивач вважає, що вказане свідчить про наявність мети відповідачів на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) під час укладання, що є метою, суперечною інтересам держави і суспільства, а відтак порушує публічний порядок. До того ж, від укладення та виконання даної угоди інтересам держави завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів від ФОП ОСОБА_3 та обов'язку держави відшкодувати СФГ «Вікторія» з бюджету суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли. Зазначив, що на дату подання позовної заяви встановлено виконання сторонами усної угоди в таких обсягах: згідно накладної від 24.07.2006р. № 117-232751,40грн.; згідно накладної від 09.07.2007р. № 26 - 134400,00грн.; згідно накладної від 12.07.2007р. № 27 - 136848,60грн. Всього на суму 504000,00 гривень. За таких обставин, позивач на підставі ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України вважає вказаний правочин нікчемним, визнання якого недійсним судом не вимагається, та просить на підставі ст. 208 Господарського кодексу України та п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - усної угоди між СФГ «Вікторія» укладеної з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на постачання сільськогосподарської продукції: стягнути з СФГ «Вікторія» в дохід держави кошти у сумі 504000,00грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.04.2009 року за клопотанням позивача провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі № 2а-3409/09/4/0170 за позовом СФГ «Вікторія» до Державної податкової інспекції в Совєтському районі АРК про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання недійсним акту перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2010 року провадження у даній справі було поновлено, у зв'язку з тим, що відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.10.2010 року допущено заміну позивача по даній справі - ДПІ в Совєтському районі АР Крим його правонаступником -Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.01.2011 року доручено Запорізькому окружному адміністративному суду допит свідка ОСОБА_3, у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено.
Після надходження до суду протоколу судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2011р. по справі № 2а-0870/10663/11, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.2012 року провадження по справі поновлено та справа призначена до судового розгляду.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, у тому числі пояснив, що відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. На думку позивача, вказану норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, разом з тим порушує публічний порядок, та є нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК України, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 258 ЦК України до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину застосовується позовна давність у 10 років. При цьому, в силу ст. 261 ЦК України сплив позовної давності до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалось його виконання.
Представник відповідача під час розгляду справи заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у запереченнях на позов, вказав, що вчинений правочин з СПД ОСОБА_3 вважає дійсним, посилаючись при цьому на постанову Совєтського районного суду АР Крим від 04.03.2009 року по справі № 3-108\2009, якою припинено провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності голови СФГ «Вікторія» ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а також пояснив, що голова СФГ «Вікторія» не знав і не міг знати про відсутність повноважень свого контрагенту під час виконання усної угоди з придбання сільськогосподарської продукції. Окрім того, представник СФГ «Вікторія» просив застосувати у даній справі наслідки пропуску строків позовної давності без поважних причин.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.
Судом встановлено, що Селянське фермерське господарство «Вікторія» має статус юридичної особи з 05.01.1996р., що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідкою Відділу статистики в Совєтському районі № 01/22 від 05.03.2009р. та Статутом СФГ «Вікторія» у новій редакції, державну реєстрацію змін до якого проведено 05.01.2009р., номер запису 11351050005000212.
Відповідач взятий на податковий облік як платник податків ДПІ у Совєтському районі АР Крим 10.06.1996р., що підтверджується довідкою від 05.03.2009р. за № 12.
Таким чином, Селянське фермерське господарство «Вікторія» є платником податків і зборів, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Судом встановлено, що 18.12-22.12.2008 року ДПІ у Совєтському районі АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка СФГ «Вікторія» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) за період з 01.07.2006р. по 31.07.2006р., з 01.07.2007р. по 31.07.2007р., з 01.05.2008р. по 31.05.2008р., за результатами якої був складений акт перевірки № 522/23-1/24025938 від 22.12.2008р.
Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п. 9.8 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами і доповненнями, яке виразилося у тому, що СФГ «Вікторія» неправомірно включено до складу податкового кредиту у загальних податкових деклараціях по податку на додану вартість по розрахунках з бюджетом за травень 2008р. ПДВ від придбання сільськогосподарської продукції від ПП ОСОБА_3 на загальну суму 504000,00грн., у тому числі ПДВ на суму 84000,00грн. по терміну сплати за травень 2008р. 30.06.2008р. у сумі 84000,00грн., а також п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Україн «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. зі змінами і доповненнями, яке виразилося у тому, що СФГ «Вікторія» неправомірно включено до складу валових витрат в податкових деклараціях по податку на прибуток за півріччя 2008р. витрати від придбання сільськогосподарської продукції від суб'єкта підприємницької діяльності на суму 420000,00грн., у тому числі по періодам: в податковій декларації за півріччя 2008р. у сумі 420000,00грн., внаслідок чого заниження податку на прибуток за півріччя 2008р. по ставці 25% становить у сумі 105000,00грн. по терміну сплати 20.08.2008р.
Також у висновках акту перевірки № 522/23-1/24025938 від 22.12.2008р. вказано, що перевіркою встановлено порушення ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, яке полягає в тому, що усна угода СФГ «Вікторія» на постачання сільськогосподарської продукції ПП ОСОБА_3 є нікчемною, оскільки направлена на ухилення від сплати податків, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Совєтському районі АРК № 0000011301/0 від 12.01.2009р. про визначення СФГ «Вікторія» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 126000,00грн., в тому числі за основним платежем 84000,00грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 42000,00грн. та № 0000022301/0 від 12.01.2009р. про визначення СФГ «Вікторія» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 136500,00грн., в тому числі за основним платежем 105000,00грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 31500,00грн.
За результатами розгляду поданої платником податків скарги на вищевказані податкові повідомлення-рішення, останні були залишені без змін, а скарга - без задоволення, у зв'язку з чим 16.02.2009р. ДПІ в Совєтському районі АРК було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000012301/1 про визначення СФГ «Вікторія» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 126000,00грн., в тому числі за основним платежем 84000,00грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 42000,00грн. та № 0000022301/1 про визначення СФГ «Вікторія» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 136500,00грн., в тому числі за основним платежем 105000,00грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 31500,00грн.
Разом з тим, що стосується висновків акту перевірки № 522/23-1/24025938 від 22.12.2008р. про порушення ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, яке полягає в тому, що усна угода СФГ «Вікторія» на постачання сільськогосподарської продукції ПП ОСОБА_3 є нікчемною, оскільки направлена на ухилення від сплати податків, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то відповідно до акту перевірки ці висновки ґрунтуються на наступному.
Передусім, за висновком ДПІ, укладення між даними особами усної угоди про постачання сільськогосподарської продукції суперечить ст. 208 та ст. 181 Господарського кодексу України, адже договір між ним повинен був укладатися виключно у письмовій формі.
До того ж, актом від 17.03.2008р. № 19 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість», затвердженому начальником ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, буда анульована реєстрація платника податку на додану вартість - ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, свідоцтво № 63842916 видане 15.06.2006р. на бланку ф. № 2-р, серії НБ №409263).
За таких обставин, перевіркою правильності нарахування і своєчасності перерахування в бюджет ПДВ СФГ «Вікторія» у період, що перевірявся - з 01.07.2006р. по 31.07.2006р., з 01.07.2007р. по 31.07.2007р., з 01.05.2008р. по 31.05.2008р. встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту у загальних податкових деклараціях з ПДВ по розрахунках з бюджетом за травень 2008р. ПДВ від придбання сільськогосподарської продукції на загальну суму 504 000,00грн., у тому числі ПДВ на суму 84000,00грн., у тому числі по терміну сплати за травень 2008р. - 30.06.2008р. у сумі 84000,00грн.
Також, відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2007р. по справі № 23/456/07-АП-9/596/07-АП державну реєстрацію СПД ОСОБА_3, запис від 31.05.2006р., зроблений в журналі обліку реєстраційних справ за № 20850000000000783 та установчих, фінансово-господарських документів, виданих та підписаних від його імені, скасовано.
При цьому судом було встановлено, що 30.03.2007р. постановою № 1880721 слідчого відділу Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області порушена кримінальна справа по факту підробки документів податкової звітності СПД ОСОБА_3, де прийнято до уваги висновок фахівця № 172 від 29.03.2007р., яким підписи у наданих деклараціях з ПДВ виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.
Також, відповідно до протоколів допиту від 04.04.2007р. та від 08.05.2007р. у своїх свідченнях ОСОБА_3 підтверджує свою непричетність до господарської діяльності, відсутність мети та можливості платити державні податки.
У зв'язку з цим, суд у справі № 23/456/07-АП-9/596/07-АП дійшов висновку про те, що первинна бухгалтерська документація, будь-які інші фінансово-господарські документи, видані від імені суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, з моменту 31.05.2006р., не можуть бути дійсними, оскільки вони складені та підписані не уповноваженою на такі дії особою.
Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.03.2009р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2010р. по справі № 2а-3409/09/4/0170, позов СФГ «Вікторія» до Державної податкової інспекції в Совєтському районі АРК про визнання недійсним акту невиїзної перевірки № 522/23-1/24025938 від 22.12.2008р. і скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення ДПІ в Совєтському районі АРК № 0000011301/0 від 12.01.2009р. та № 0000012301/1 від 16.02.2009р. про визначення СФГ «Вікторія» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 126000,00грн., в тому числі за основним платежем 84000,00грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 42000,00грн., а також № 0000022301/0 від 12.01.2009р. та № 0000022301/1 від 16.02.2009р. про визначення СФГ «Вікторія» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 136500,00грн., в тому числі за основним платежем 105000,00грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 31500,00грн. визнано протиправними та скасовано. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи вищевказані податкові повідомлення-рішення, суди критично поставилися до тверджень ДПІ про нікчемність правочинів, укладених СФГ «Вікторія», за якими сформовано податковий кредит у сумі 84000,00 грн. і валові витрати на суму 420000,00 грн. за господарськими операціями з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, як таких, що суперечать моральним принципам суспільства і порушують публічний порядок, посилаючись на ч. 1 ст. 203, ст. 208, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, а також зазначили, що ці доводи щодо нікчемності правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування, а посилання ДПІ на заподіяння державі збитку не підтверджено жодним з доказів, наданих останнім.
Що стосується доводів ДПІ на порушення форми правочину через укладення СФГ «Вікторія» із фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 усних договорів про поставку сільськогосподарської продукції, то вони також не були прийняті судами до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦК України правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, можуть вчинятися усно.
Судами у справі № 2а-3409/09/4/0170 також встановлено, що податкові накладні, за якими СФГ «Вікторія» сформовано податковий кредит, видані до анулювання реєстрації фізичної особи підприємця ОСОБА_3 у якості платника ПДВ і до скасування запису про його державну реєстрацію у якості суб'єкта підприємницької діяльності.
Загальний розмір валових витрат у сумі 420000 грн. сформовано СФГ «Вікторія» за тими ж операціями, що і суми податкового кредиту у сумі 84000,00 грн., тобто за операціями, які мали місце до скасування запису про державну реєстрацію ОСОБА_3 у якості суб'єкта підприємницької діяльності.
Крім того, суди зазначили, що скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання і анулювання його реєстрації у якості платника ПДВ не тягне автоматичного визнання недійсними всіх правочинів, укладених цим суб'єктом господарювання до моменту такого скасування (анулювання) і, за відсутності інших передбачених законом підстав, не надає податковому органу права для застосування заходів відповідальності до СФГ «Вікторія».
Разом з тим, при розгляді даної справи суд не може залишити поза увагою рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2007р. у справі № 23/456/07-АП-9/596/07-АП, в якому суд дійшов висновку про те, що первинна бухгалтерська документація, будь-які інші фінансово-господарські документи, видані від імені суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, з моменту 31.05.2006р., не можуть бути дійсними, оскільки вони складені та підписані не уповноваженою на такі дії особою.
Як свідчать матеріали справи, вищевказане рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2007р. у справі № 23/456/07-АП-9/596/07-АП набрало законної сили і виконано, що підтверджується: інформацією ДПІ в Запорізькому районі і актом від 17.03.2008р. № 19 «Про анулювання реєстрації платника ПДВ - ОСОБА_3», довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, виданими державними реєстраторами Совєтської РДА і Запорізької РДА, згідно з якими запис про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців відсутній.
Крім того, 30.03.2007р. постановою № 1880721 слідчого відділу Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області порушена кримінальна справа по факту підробки документів податкової звітності СПД ОСОБА_3, де прийнято до уваги висновок фахівця № 172 від 29.03.2007р., яким підписи у наданих деклараціях з ПДВ виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.
Непричетність до господарської діяльності, відсутність мети та можливості платити державні податки підтверджена ОСОБА_3 у протоколах допиту від 04.04.2007р. та від 08.05.2007р., а також у пояснення ОСОБА_3 при його допиті в якості свідка Запорізьким окружним адміністративним судом від 02.12.2011 року за дорученням суду по даній справі.
Проте, досліджуючи питання про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, суд, з огляду на заявлене однією із сторін - відповідачем по справі клопотання про застосування положень про позовну давність, повинен дослідити дотримання позивачем строків для звернення до суду з даним позовом.
Так, ст. 99 КАС України в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, визначала, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Судом встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані ст. 208 Господарського кодексу України, яка визначає правові наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним.
В силу ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Суд вважає, що ці наслідки за своїм правовим змістом є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні ст. ст. 238, 239 Господарського кодексу України.
В свою чергу, ст. 250 Господарського кодексу України визначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як свідчать матеріали справи та було зазначено позивачем, на дату подання позовної заяви встановлено виконання сторонами усної угоди в таких обсягах: згідно накладної від 24.07.2006р. № 117-232751,40грн.; згідно накладної від 09.07.2007р. № 26 - 134400,00грн.; згідно накладної від 12.07.2007р. № 27 - 136848,60грн. Всього на суму 504000,00 гривень.
З позовом же про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - усної угоди між СФГ «Вікторія» укладеної з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на постачання сільськогосподарської продукції: стягнути з СФГ «Вікторія» в дохід держави кошти у сумі 504000,00грн. Державна податкова інспекція у Совєтському районі АРК звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим лише 10 березня 2009 року, тобто пізніше як через один рік з дня порушення СФГ «Вікторія» встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем пропущено строк давності при зверненні з позовними вимогами про застосування наслідків за спірним усним правочином.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що СФГ «Вікторія» відобразила податковий кредит та валові витрати по спірній угоді тільки у відповідних податкових деклараціях за травень 2008р., а про порушення правил оподаткування ДПІ стало відомо тільки при проведенні перевірки у грудні 2008р. При цьому суд виходить з того, що оскільки ФОП ОСОБА_3 за травень 2008р. у своїй податковій звітності не відображав податкових зобов'язань по спірній угоді та навіть на цей час запис про його державну реєстрацію було скасовано, то позивач по справі при прийнятті податкової звітності вже був обізнаний про невідповідність показників податкової звітності СФГ «Вікторія» у розрізі його взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3
Також суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 258 ЦК України до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину застосовується позовна давність у 10 років, адже згідно зі ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
У судовому засіданні, яке відбулось 15 травня 2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 травня 2012 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.