м. Вінниця
09 серпня 2012 р. Справа № 2а/0270/3025/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жернакова Михайла Володимировича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області (надалі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, боржник) про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що внаслідок несплати відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-вересень 2010 року до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області за липень-вересень 2010 року виникла заборгованість в сумі 857,46 грн.
Ухвалою суду від 25.06.2012р. відкрито скорочене провадження у справі, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження. Зазначеною ухвалою суду відповідачу запропоновано в 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Відповідач отримав ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі 13.07.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 16), однак, у визначений строк заперечень на позовну заяву не надав. Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористалася, справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами.
Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області (а. с. 5-7), до 01.01.2011р. був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - платник єдиного внеску.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 11 Закону № 1058-ІV визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
За правилами ст. 1 Закону № 1058-ІV мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу). Крім цього, згідно вимог ст. 18 Закону № 1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, установленому цим Законом. Вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до пункту 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Протягом липня-вересня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність, проте, всупереч вимогам статті 20 Закону № 1058-ІV, не сплачував страхові внески. У зв'язку з цим за відповідачем виникла заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-серпень 2010 року на загальну суму 857,46 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків. Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 направлялися вимога № 957 від 11 серпня 2010 року про сплату боргу на суму 857,46 грн. (а. с. 8), отримана відповідачем 23.08.2010р. (а. с. 11). Однак, боржник протягом десяти днів з моменту отримання вимоги не сплатив вказану в ній суму боргу та не оскаржив її.
Отже, як встановлено судом, за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виникла заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-серпень 2010 року на загальну суму 857,46 грн., що підтверджується вимогою про сплату боргу, повідомленням-розрахунком (а. с. 10).
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у визначені законодавством строки не сплатив, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати відповідно до положень ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд
1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 23600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області (вул. Леніна, 51, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 24894976, р/р 25600323610103 ОПЕРВ "Ощадний банк України", МФО 302076 м. Вінниця) заборгованість в сумі 857 (вісімсот п'ятдесят сім) гривень 46 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя /підпис/ Жернаков Михайло Володимирович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: