Справа 22ц/0590/9094/2012 Головуючий у 1 інстанції Семіряд І.В.
Категорія 48 Доповідач Соломаха Л.І.
28 серпня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Шигірта Ф.С.
при секретарі Забавіній М.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3, від імені якого на підставі договору про надання правової допомоги від 27 червня 2012 року діє ОСОБА_2, на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 18 липня 2012 року, -
18 червня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Зазначала, що відповідач є батьком її сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та перебуває на її утриманні.
Посилаючись на те, що з січня 2012 року відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з січня 2012 року (а.с. 1).
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 18 липня 2012 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів батька, але не менш 30% встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18 червня 2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп. (а.с. 32).
З таким судовим рішенням не погодився відповідач ОСОБА_3, від імені якого його представником ОСОБА_2., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 27 червня 2012 року, подана апеляційна скарга. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про стягнення з нього щомісячно аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30% встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18 червня 2012 року.
Зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд в порушення вимог частини 3 ст. 182 Сімейного кодексу України (далі - СК України) не врахував наявність у нього на утриманні інших малолітніх дітей, а саме: доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає зі своєю матір'ю і якій він щомісячно сплачує аліменти, та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає разом з ним. Мати його сина ОСОБА_9, 2010 року народження, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, не працює, а тому також знаходиться на його повному утриманні.
Суд невірно зазначив в рішенні про визнання ним позову. Він згодний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_6, пропонував позивачу укласти з ним договір про сплату аліментів на дитину у твердій грошовій сумі, проте домовленості між собою щодо розміру цієї суми вони не досягли. Він не згодний з розміром аліментів, який просить стягнути з нього позивач. Вважає за доцільне з урахуванням інших осіб, які перебувають у нього на утриманні, можливості позивача надавати допомогу на утримання сина, стягнути з нього аліменти у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 36-38).
В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до частини 5 ст. 76 ЦПК України. В судове засідання з'явився його представник ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання юридичної допомоги від 27 липня 2012 року (а.с. 56), доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що відповідач є заможною людиною, має в користуванні три автомобілі марок Мустанг та Мерседес, має нерухомість, яку здає в оренду, має власний бізнес, а саме, йому належить медичний центр «Сім'я».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2, позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дитина проживає з матір'ю, відповідач записаний її батьком і відповідно до ст.180 СК України зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 180-182 СК України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого в свідоцтві про їх народження записаний відповідач ОСОБА_3 (а.с. 2).
Згідно довідки Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 1 Пролетарського району м. Донецька» від 16 червня 2012 року дитина ОСОБА_4, 2006 року народження, проживає з матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 3).
Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідач з січня 2012 року припинив надання допомоги на утримання сина, відповідачем не спростовані. Докази надання ним в добровільному порядку допомоги на утримання сина ОСОБА_6 суду відповідачем не надані. В апеляційній скарзі відповідач посилається на наявність спору між батьками дитини щодо розміру аліментів.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач зобов'язаний утримувати свою дитину, наявні підстави для стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення суду та відповідно до частини 3 ст. 181, частини 1 ст. 183 СК України стягнув на утримання дитини аліменти у частці від його доходу, оскільки відповідач має постійне місце роботи і постійний заробіток.
Відповідно частини 1 до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 12 Закону України від 22.12.2011 року № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» у 2012 році прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років встановлено у розмірі з 1 січня - 893 гривні, з 1 квітня - 911 гривня, з 1 липня - 917 гривні, з 1 жовтня - 930 гривень, з 1 грудня - 961 гривня.
Визначаючи розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_6, суд першої інстанції врахував стан здоров'я і матеріальне становище дитини і відповідача, та визначив їх в розмірі ? частини доходу щомісяця.
Апеляційний суд вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів є розумним та справедливим.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що має на утриманні ще двох малолітніх дітей, а саме - доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідачем, крім світлокопій свідоцтв про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_9, не надано суду доказів про те, що вони перебувають на його утриманні, що син ОСОБА_9 мешкає разом з ним.
Відповідно до частини 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому сам факт наявності у відповідача інших малолітніх дітей, з матерями яких відповідач в шлюбі не перебував, без доведеності факту надання їм матеріальної допомоги не є підставою для зменшення відповідачу визначеного судом розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_6.
Доказів про те, що відповідач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з громадянкою ОСОБА_8, яка є матір'ю його сина ОСОБА_9, що остання дійсно не працює та перебуває на утриманні відповідача, відповідачем суду також не надано. Посилання відповідача на вимоги частини 2 ст. 84, частини 2 ст. 91 СК України, згідно якої дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, не спростовує висновків суду, оскільки наявність права матері дитини на утримання, не є доказом виконання відповідачем обов'язку щодо надання їй матеріальної допомоги.
Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги про те, що при визначенні розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_6 судом не враховано, що на його утриманні перебуває ще двоє малолітніх дітей та мати його сина ОСОБА_9, є недоведеними.
Згідно матеріалів справи відповідач працює генеральним директором медичного центру «Сім'я».
Доказів про свої доходи та склад сім'ї відповідачем суду не надано та не надано доказів, які б підтверджували неможливість сплачувати ним аліменти в розмірі ? частині доходу.
Посилання відповідача на те, що згідно ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальна сума відрахувань з заробітної плати не може перевищує 50% заробітної плати, не заслуговує на увагу, оскільки будь-яких доказів щодо відрахувань з заробітної плати, відповідачем суду не надано, а в судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача пояснив, що будь-які утримання із заробітної плати відповідача, крім податків, не здійснюються.
Враховуючи зазначене, відповідач у порушення вимог ст. 60 ЦПК України ухилився від доведення обставин, на які посилався, а тому апеляційний суд відповідно до вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.191 Сімейного кодексу України аліменти судом стягнути з дня пред'явлення позову.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування або зміни рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 18 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Ф.С. Шигірт