Справа № 1327/2613/2012
23 серпня 2012 року Червоноградський міський суд Львівської області
у складі: головуючого -судді Жураковського А.І.
при секретарі Пилипів В.І.
з участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачки про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Свій позов мотивує тим, що у вересні 2010 року позичила ОСОБА_2 гроші в сумі 5900 грн. та 50 євро. З вересня 2010 р. неодноразово їздила до відповідачки з проханням повернути гроші, однак вона ігнорує її звернення. Після того, як вона повідомила, що буде звертатись за захистом своїх прав до суду, ОСОБА_2 написала розписку від 8.06.2011 р. про те, що зобов'язується повертати по 500 грн. щомісяця починаючи з 1.07.2011 р., однак і надалі не виконує своїх зобов'язань. Вона являється пенсіонером, інвалідом ІІІ групи, хворіє цукровим діабетом та часто проходить стаціонарне лікування, що потребує значних матеріальних витрат. Через безвідповідальне ставлення відповідачки, вважає, що їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає у постійних моральних переживаннях та порушенням її права власності, а саме неповернення боргу. Моральну шкоду оцінює у розмірі 2000 грн., яку просить стягнути з відповідачки, а також, матеріальну шкоду в сумі 6427,50 грн.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала пояснила, що відповідачка є подругою її доньки. Вона неодноразово позичала ОСОБА_2 гроші на різні потреби. Гроші в загальній сумі 5900 грн. позичила у м. Львові, розписки при цьому не брала лише 8.06.2011 р. вона надала розписку про суму позичених коштів та зобов'язання повернути такі по 500 грн. щомісячно починаючи з 1.07.2011 р. На сьогоднішній день сума заборгованості складає 5500 грн. Тому, просить позов задовольнити стягнувши з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 5500 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.
Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, пояснила, що дійсно позичала гроші у ОСОБА_1, повернула їй 450 грн. Повністю повернути суму заборгованості немає змоги, зможе сплачувати позивачці кошти частинами. Підтвердила, що станом на час розгляду справи заборгованість перед позивачкою становить 5500 грн. Не заперечує щодо задоволення позову.
Заслухавши пояснення, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Як вбачається з письмових свідчень ОСОБА_3 від 16.04.2012 р., ОСОБА_4, наявних у матеріалах справи, такі засвідчили, що ОСОБА_2 позичила в ОСОБА_1 50 євро та 5900 грн. з вересня 2010 р. У 2011 р. у їх присутності вона надала розписку про те, що з липня 2011 року повертатиме по 500 грн. щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
На підставі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Згідно розписки наданої відповідачкою 8.06.2011 р. остання позичила у ОСОБА_1 50 євро та 5900 грн., які зобов'яззалась повернути по 500 грн. в місяць з 1.07.2011 р.
Як встановлено із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку встановленому договором Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Ст. 625 ЦК України, стверджується, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на наведені обставини, беручи до уваги те, що відповідачка не виконала вчасно покладені на неї зобов'язання, суд приходить до переконання, що позов в частині стягнення суми боргу підлягає до задоволення.
На підставі п. 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди4 від 31.03.95 р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Наслідки порушення договору позичальником установлені ст. ст. 625, 1050 ЦК України, які не передбачають відшкодування моральної шкоди. Не встановлює такої відповідальності дана відповідачкою розписка та письмові свідчення наявні у матеріалах справи, а відтак правові підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.
Оскільки цивільно-правові відносини, які виникли між сторонами, ґрунтуються на підставі договору позики, умовами якого право на відшкодування моральної шкоди у разі порушення його умов, не передбачене, суд знаходить позов в цій частині безпідставним, а тому у задоволенні заявлених позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 209, 212, 215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень боргу та 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок понесених судових витрат.
В решті вимог -відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 - ти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: А. І. Жураковський