15.08.2012 року Справа № 28/5005/2937/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чимбар Л.О. - доповідача
суддів: Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.,
секретар судового засідання Ковзиков В. Ю.
за участю прокурора Колихалін С.С., посвідчення № 72 від 07.04.08р.
представники сторін:
від позивача: Шокур А.Ю., представник, довіреність № 28 від 03.01.12;
від відповідача: Кохляков В.С., представник, довіреність № б/н від 28.10.11;
від відповідача: Воскобойников С.Л., представник, довіреність № 6-Д від 02.07.12;
від відповідча: Нємцев Д.О., представник, довіреність № 5-Д від 30.12.11;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Дніпропетровського транспортного прокурора та дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.12р. у справі №28/5005/2937/2012
за позовом: Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Чернігів
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", м. Дніпропетровськ
про визнання договору недійсним,
В березні 2012 року Дніпропетровський транспортний прокурор в інтересах держави в особі дочірнього підприємства „Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" звернувся з позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області, просить суд визнати недійсними договір поставки № 05-08/04 від 17.10.2008р, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Резерв - Ойл" та дочірнім підприємством „Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2012р. у справі № 28/5005/2937/2012 (суддя -Манько Г.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду Дніпропетровський транспортний прокурор та дочірнє підприємство "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" по справі подали апеляційні скарги.
В апеляційних скаргах скаржники, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять скасувати його та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У відзиві відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційні скарги без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржників.
В судовому засіданні 15.08.2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь головуючого судді -доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 17.10.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" та дочірнім підприємством „Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії „Автомобільні дороги України" було укладено Договір поставки №05-08/4, за умовами якого постачальник зобов'язується згідно наданих заявок передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити нафтопродукти. Загальна вартість договору орієнтовано становить 12000000 грн. Дана сума є орієнтованою, та може бути зменшена у відповідності до потреб покупця.
Сторонами було підписано додаткову угоду № 1 від 20.10.2008р. до Договору якою змінено п. 1.3 Договору та викладено його у наступній редакції:" Кількість товару, що поставляється по даному Договору орієнтовано становить: бітум -5500тон; пічне паливо -5500 тон."
Вказаною додатковою угодою сторонами було доповнено Договір п. 1.4 наступного змісту: „Постачальник гарантує, що товар належить йому на правах власності, не є під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави й іншими засобами забезпечення виконання зобов'язань перед будь - якими фізичними або юридичними особами, державними органами й державою, а також не є предметом будь - якого іншого зобов'язання або обмеження, передбаченого чинним законодавством України."
Розділом 2 Договору передбачено, що ціна за одиницю товару встановлюється за домовленістю сторін та не може перевищувати регіональних граничних цін. Загальна вартість товару за Договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої у межах строку дії Договору. Ціна за одиницю товару може змінюватись у разі зміни ринкових цін за згодою сторін.
Розділом 3 Договору передбачено, що на поставку кожної партії товару покупець надає постачальнику заявку. У заявці вказується найменування товару, його кількість. У разі відсутності у постачальника заперечень щодо отриманої заявки, між сторонами підписується специфікація на поставку даної партії товару з погодженням ціни за одиницю товару.
Умовами п.п. 6.1, 6.2 Договору передбачено, що оплата поставленого товару здійснюється покупцем на підставі рахунку -фактури, який надається постачальником на кожну окрему партію товару після підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі товару або товарно -транспортних документів. Покупець оплачує поставлену партію товару та компенсує вартість її транспортування шляхом перерахування грошових коштів протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.
Пунктом 11.1 передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2012р. та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Встановлено, що умовами спірного Договору не визначена безпосередня вартість окремої партії товару, а передбачений порядок її формування шляхом підписання Додаткових угод та Специфікацій.
Позов про визнання угоди недійсною заявлено на підставі ст.230 ЦК України.
Частиною першою вказаної статті передбачено якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Позивач посилався про наявність факту введення його відповідачем навмисно в оману.
Обман, як зазначав позивач, полягав у повідомленні відповідачем неправдивих відомостей про те, що на момент укладання угоди він є власником товару та цей товар не є предметом будь-яких обмежень.
Господарський суд обґрунтовано визнав вказані доводи безпідставними та не доведеними.
Як вбачається з матеріалів справи договір був укладений між сторонами 17 жовтня 2008 року, а додаткова угода, що доповнила угоду пунктом 1.4 (порушення цього пункту відповідачем зазначає позивач в позовній заяві), була підписана та набрала чинності лише 20.10.2008 року, тобто через три дня після укладення основної угоди.
Господарським судом правильно зазначено у рішенні, що ні основним договором, ні додатковою угодою не передбачено обов»язок відповідача мати на складі на момент укладення договору та додаткової угоди власного товару: бітуму -5500 т та пічного палива - 5500 т. Такий висновок випливає з аналізу тексту п.1.4 договору, доповненого додатковою угодою від 20.10.2008 року.
Крім того, згідно наданих відповідачем технічних умов гарантійний термін зберігання товару, який поставлявся, а саме: бітумів -один рік від дня їхнього виготовлення (т.2 а.с.153 зворот), а палива пічного промислової марки ТПП1 -1,5 роки (т.3 а.с.100-103).
Таким чином, за умови постачання позивачу вищезазначеного товару належної якості в межах передбаченого гарантійного строку його зберігання, відповідач не міг і не повинен був зберігати з дня укладання угоди протягом чотирьох років на складі бітум -5500 т та пічне паливо - 5500 т ( строк дії визначено сторонами до 31.12.2012 року згідно додаткової угоди).
На момент постачання товару вимоги п. 1.4 договору відповідачем не порушувались.
З врахуванням викладеного вимоги позивача про те, що відповідач повинен був мати на момент укладання угоди в наявності на складі весь товар, орієнтовна кількість якого передбачена договором, слід визнати безпідставними.
Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що про відсутність обману з боку відповідача свідчить також виконання ним умов договору, а саме: на протязі березня 2009 року-листопада 2011 року відповідач поставляв позивачу товар згідно спірного договору, однак позивач належним чином не розраховувався за поставлений товар, і відповідно акта звірки станом на 25.05.2011 року борг позивача складав 1 383 307,86 грн. (т.1 а.с.73-74).
Таким чином, господарський суд правильно визначив у рішенні, що позивач сам суттєво порушував умови Договору щодо проведення своєчасних розрахунків за отриманий у відповідача товар, в зв'язку з чим відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з дочірнього підприємства „Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" заборгованості 1083307 грн. 86 коп., 3% річних 16742 грн. 02 коп., пені 43250 грн. 22 коп., інфляційних втрат 14410 грн. 40 коп., збитки 627315 грн. 49 коп.
Господарським судом Дніпропетровської області за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 2/5005/16721/2011.
Проаналізувавши умови спірного договору, господарський суд зробив правомірний висновок про те, що товариство з обмеженою відповідальністю „Резерв -Ойл" не обмежено у праві отримувати у фінансових установах кредитні ресурси для виконання умов Договору та не обмежено у праві передавати у заставу власне майно, яке не передається позивачу згідно спірного договору.
У забезпечення повернення кредитних коштів Банку «Київська Русь»за кредитним договором, укладеним з відповідачем був переданий інший товар, який перебуває у заставі банку. Як докази перебування такого товару в наявності у відповідача та у заставі у Банку «Київська Русь»в матеріали справи надані акти перевірки наявності, стану та умов зберігання майна (т.1 а.с.55-61).
З врахуванням викладених обставин, господарський суд обгрунтовано прийшов до висновку про те, що підстави, передбачені ст.ст. 215, 229, 230 Цивільного кодексу України, щодо визнання спірного Договору недійсним відсутні.
Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційних скарг є безпідставними та необґрунтованими.
Рішення суду належить залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційні скарги Дніпропетровського транспортного прокурора та дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.12р. у справі №28/5005/2937/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Л.П. Широбокова
Постанова виготовлена в повному обсязі 20.08.2012 року.