Справа № 2/546/1354/12
Іменем України
21 серпня 2012 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Курової О.І.
при секретарі Кисельовій Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
Про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Позивач звернулась до суду 16.07.2012 року з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із чоловіком, який є власником земельної ділянки, на якій розташований будинок. За зазначеній земельній ділянці вона вирощує овочі та кукурудзу. По- сусідству з нею проживає відповідачка, яка має корову і випасає її в полі, недалеко від її городу. 26.06.2012 року корова була відв»язана і зайшла на її город, де пошкодила 500 кущів кукурудзи, внаслідок чого вона позбавилася 1500 початків на суму 3750 грн., які просить стягнути з відповідача. Крім того, неправомірними діями відповідача їй спричинена моральна шкода, вона перенесла нервовий стрес, у неї підвищився тиск і вона змушена була приймати ліки. У відшкодування моральної шкоди просила стягнути 1000 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 300 грн.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала в повному обсязі і просила задовольнити.
Відповідач позов не визнала і суду пояснила, що свою корову і теля випасає в полі, кожен день приводить їх разом із своєю свахою, прив»язує, а після обіду разом забирають. Один раз приблизно наприкінці травня 2012 року корова відв»язалася, і зайшла на город ОСОБА_1, де пошкодила кукурудзу. ОСОБА_1 зразу ж прийшла до неї і повідомила про це. Вони домовилися, що після збору врожаю кукурудзи вона їй віддасть 120 шт. кукурудзи. Після цього випадку вона купила нову мотузку, якою стала прив»язувати корову . Про випадок 26.06.2012 року ОСОБА_1 їй повідомила через декілька днів. Однак, вона стверджує, що корову забирає кожен день і такого не було, щоб вона була відв»язана. Корова фізично не може з»їсти стільки кукурудзи, як зазначає позивач.
Свідок ОСОБА_3 суду показав, що він племінник позивача . Його корова випасається разом із коровою та теля ОСОБА_2 У червні 2012 року він бачив, коли забирав свою корову, що корова відповідача ходила відв»язана по полю. В городі ОСОБА_1 він не бачив.
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона сваха ОСОБА_2 і кожен день вони разом відводять на випас корову і теля в поле і разом забирають. Один раз приблизно у травні 2012 року корова відв»ячалася і зійшла у город до сусідки. Більш таких випадків не було,і кожен день коли вони приходили на поле, корова була на прив»язана.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 18.07.1984 року, про що свідчить паспорт громадянина України.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю від 09.06.1998 року власником земельної ділянки за зазначеною адресою є ОСОБА_5.
Відповідно до ст.. 1166, 1167 ЦК України. на які посилається позивач, як на правову підставі своїх вимог, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач не надав суду щодного доказу, який би свідчив, про те, що саме винними діями відповідача їй спричинена матеріальна і моральна шкода. До показань свідка ОСОБА_3 суд ставиться критично, тому що позивач його тітка і він є зацікавленою особою. Більш того, він бачив відв»язану корову, яка ходила по полю, а не в городі позивача.
До показань свідка ОСОБА_4 суд також ставиться критично, тому що вона сваха відповідачки і зацікавлена у вирішенні справи.
Стаття 61 ЦПК України передбачає підстави звільнення від доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.. 194,296 КК України від 30.06.2012 року, яку позивач додала до позову, не є обов»язковою для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
На підставі викладеного, суд вважає недоведеним факт спричинення відповідачем матеріальної та моральної шкоди позивачу, у зв'язку з чим, в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст. 16, 22, 1166, 1167 ЦК України, на підставі ст.ст 213-215 ЦПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення в апеляційний суд Донецькій області через даний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Е.И. Курова.