Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-4201/11/0102
06.04.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Привалової А.В. ,
Щепанської О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Армянського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лихачова Л.О. ) від 27.09.11 у справі № 2а-4201/11/0102
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим (вул. Шкільна, буд. 55-а, м. Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)
про зобов'язання провести перерахунок пенсії
Постановою Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.11 у справі № 2а-4201/11/0102 в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням від позивача надійшла апеляційна скарга, в який ставиться питання про скасування судового рішення та прийняття нового.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до приписів статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідачем, відповідно до поданої позивачем заяви було здійснено перерахунок пенсії, без урахування приписів ч.2 ст. 40 зазначеного Закону, а саме не включено до складової заробітної плати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року, ч. 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Судова колегія зазначає, що скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 ст. 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Судова колегія зазначає, що правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим.
Отже таке ототожнення є помилковим.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року та Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, висновки суду першої інстанції, щодо застосування до спірних відносин приписів постанови № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року є хибними.
Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений ст. 69 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до ст.ст. 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.
Судова колегія зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.11 у справі № 2а-4201/11/0102 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з частиною десятою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис А.В.Привалова
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко