17 серпня 2012 р.Справа № 2-а-741/11/1502
Категорія: 10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Крикун М.П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Скрипченка В.О., Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 10 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, -
Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області подало апеляційну скаргу на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 10 червня 2011 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 10 червня 2011 року, ухваленою в письмовому провадженні, адміністративний позов задоволений частково: визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано відповідача здійснити нарахування позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 04 жовтня 2010 року по день винесення постанови, тобто по 10 червня 2011 року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції встановив, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням строку звернення до суду з 04 жовтня 2010 року по 10 червня 2011 року, з урахуванням вже проведених нарахувань.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1, є пенсіонером, дитиною війни, та, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набув чинності з 01 січня 2006 року, має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
04 квітня 2011 року, позивач, звернувшись до суду з адміністративним позовом до відповідача, просив суд визнати неправомірними дії відповідача, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2006 року по день постановлення судового рішення, стягнути у відшкодуванні моральної шкоди 500 грн.
Ухвалою суду першої інстанції від 07 квітня 2011 року позовні вимоги, заявлені за період з 01 січня 2006 року по 03 жовтня 2010 року залишені без розгляду. Зазначена ухвала в апеляційному порядку не оскаржена.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, покладено на управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області.
Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про застосування ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»при обчисленні надбавки до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Посилання апелянта на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком»у ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовується до визначення пенсії, що призначаються виключно за цим Законом, і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є безпідставними, тому що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог починаючи з 04 жовтня 2010 року по 10 червня 2011 року.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції від 18.11.2004 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Апеляційний суд вважає, що п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, відповідно до якої позивачу здійснювалося підвищення в розмірі в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суперечать положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 04 жовтня 2010 року по 10 червня 2011 року передбачена виплата підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про право позивача на отримання підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії з 04 жовтня 2010 року по 10 червня 2011 року.
Апеляційний суд погоджується з обраним судом першої інстанції засобом поновлення порушеного права позивача.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова -без змін.
Керуючись ст. 100, ст. 195, ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 206, ч. 5 ст. 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області залишити без задоволення.
Постанову Арцизького районного суду Одеської області від 10 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя /підпис/ С.Д Домусчі
суддя /підпис/ В.О. Скрипченко
суддя /підпис/ Л.П.Шеметенко