номер провадження справи 15/66/12
Запорізької області
13.08.12 Справа № 5009/2183/12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім", 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 5-А
до відповідача-1 Відділу державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції у Запорізькій області, 70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Запорізька, 59
до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (АТ "Ощадбанк"), 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про виключення з акту опису та арешту автомобіля
Суддя Горохов І.С.
представники:
від позивача: Корж Е.П., представник дов. № 514-ВЗРУ/12 від 30.12.2011р.
від відповідача 1: Пащенко М.А., представник за дов. №10837 від 16.07.2012
від відповідача 2: Карпишин Я.М., представник за дов. №503 від 06.04.2012
від третьої особи: не з'явився
Суть спору:
Розглянуто позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" до відповідачів Відділу державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції у Запорізькій області та Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (АТ "Ощадбанк") за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -ОСОБА_2 про виключення з акту опису та арешту автомобіля.
Ухвалою господарського суду від 11.06.2012р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 03.07.2012р. Розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 13.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: позивачу стало відомо, що ВДВС здійснено опис та арешт майна, що є предметом застави, у зв'язку з чим позивач звернувся до ВДВС за отримання акту опису та арешту майна. Вважає, що дії відповідачів щодо накладення арешту на майно є неправомірними, оскільки майно перебуває в заставі на підставі договору застави від 11.04.2008р. та обтяження банку є пріоритетним перед публічним обтяженням, яким є арешт. Просить позов задовольнити.
Відповідач 1 та відповідач 2 проти задоволення позову заперечили. Письмово відзиву не надали.
Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, відзив та витребувані судом документи не надав.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу суд встановив наступне.
11.04.2008 між Акціонерним банком «Кліринговий дім»- банк (позивач у справі) та громадянкою України ОСОБА_2 -позичальник (третя особа у справі) укладено кредитний договір №050311/4-2008, за умовами якого позичальнику надано кредит в сумі 41 850,00 доларів США на 84 місяці до 10.04.2015. Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом (13%) та комісії банку відповідно до тарифів в строки і в сумах, згідно з умовами договору.
Згідно з п. 5.1. договору, кредит, наданий банком, забезпечується, зокрема, заставою майна, а саме: Honda Accord coupe, що буде придбано за участю кредиту, згідно з договором застави, що укладається між банком та позичальником не пізніше 11.04.2008.
На виконання п. 5.1. кредитного договору 11.04.2008 між банком та позичальником укладено договір застави автомобіля №051/1-2008, за умовами якого для забезпечення основного зобов'язання та у відповідності з Законом України «Про заставу»заставодавець (третя особа у справі) передає у заставу заставодержателю (позивачу у справі) належне йому на праві власності рухоме майно -транспортний засіб, а саме: автомобіль марки Honda модель Accord, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_4, колір - білий, рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 10.04.2008, що належить заставодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АРС 070589, виданого Пологівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Запорізькій області 10.04.2008.
Реєстрацію обтяження вказаного рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна проведено 17.04.2008 за №7042548, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17.05.2012 №36063254.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору, Оріхівським районним судом Запорізької області винесено заочне рішення від 26.01.2012 у справі «2-1340/2011 (2-69/2012) про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк «Кліринговий дім» 403765,97 грн. заборгованості за кредитним договором.
На виконання зазначеного рішення 26.01.2012 видано виконавчий лист.
08.12.2012 державним виконавцем ВДВС Оріхівського РУЮ при примусову виконанні виконавчого листа №2-1071, виданого Оріхівським районним судом 19.05.2011, описано та накладено арешт на легковий автомобіль Honda Accord, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_4, колір - білий, державний номер НОМЕР_1.
Як встановлено в судовому засіданні, виконавчий лист від 19.05.2011 видано на виконання заочного рішення Оріхівського районного суду від 21.12.2010 у справі №2-1071/2010 про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Запорізьке обласне управління заборгованості по кредитному договору у розмірі 519 204,13 грн.
03.04.2012 на адресу позивача ВДВС Оріхівського РУЮ було надіслано листа №4770, яким ВДВС просить ПАТ «Банк «Кліринговий дім»надати згоду (незгоду) щодо реалізації автомобілю Honda Accord, державний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску, білого кольору, оскільки на виконанні у виконавчій службі знаходиться виконавчий лист №2-1071 від 19.05.2011.
Листом №12/216 від 07.05.2012 позивач повідомив ВДВС Оріхівського РУЮ про незгоду з реалізацією автомобіля, оскільки між ним та третьою особою вирішується питання щодо добровільного продажу автомобіля в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
ПАТ «Банк «Кліринговий дім»звернулося до суду з вимогою виключити вищезазначений автомобіль з акту опису та арешту майна від 08.12.2012, оскільки він має переважне право на погашення заборгованості за рахунок заставленого майна.
05.06.2012р. ВДВС складено акт приймання - передачі за яким вилучено легковий автомобіль Honda Accord, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, білого кольору, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_7 та передано ОСОБА_2.
Відповідності до ст. ст. 572, 574 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Аналогічні положення містяться в ст. 1 Закону України «Про заставу»№2654-ХІІ від 02.10.1992р. (із змінами та доповненнями).
Згідно зі ст. 573 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про заставу»заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
Відповідності до ст. 586 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про заставу», заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором, Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Зі змісту ст. 588 Цивільного кодексу України та ст. 18 Закону України «Про заставу»вбачається, що наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставодержателя.
Перший заставодержатель має переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів в порядку черговості виникнення права застави.
Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізніше.
Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Як встановлено нормами ст. 589 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України «Про заставу»в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги про стягнення з вартості заставленого майна. Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»встановлено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна, відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором (ст. 3).
При цьому предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувану на праві власності чи на праві господарського відання, (ст. 5). Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі (ст. 11).
Статтею 4 даного закону визначено, що обтяження поділяються на публічні та приватні: яке виникає відповідно до закону або рішення суду, приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.
Згідно зі ст. 14 зазначеного закону якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями, пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до ст. 38 Закону якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження (в тому числі накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову п. 2 ст. 37), є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.
Згідно зі ст. 40 Закону якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Також в п. 5.3.1-5.3.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158 зазначено, що 5.3.1. Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеною у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.
При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 Закону України "Про заставу".
У разі, якщо коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачеві на підставі пункту 6 частини першої статті 40 Закону.
Для підтвердження своїх вимог заставодержатель надає державному виконавцю договір застави, кредитний договір або інший договір, який підтверджує основне зобов'язання, документи, які підтверджують виконання боржником зобов'язань перед заставодержателем (платіжне доручення, квитанція тощо про сплату відповідних сум), розрахунки, які підтверджують вимоги заставодержателя, та інші документи на підтвердження таких вимог.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено в разі:
виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.1976 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»за правилами встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Статтею 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
Отже, виходячи із змісту зазначених норм власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально-правових вимог позивача має бути встановлення факту належності майна позивачеві та безпідставність включення такого майна до опису боржника та накладення на нього арешту.
В даному випадку майно -автомобіль Honda Accord coupe 2008 року належить на праві власності ОСОБА_2, у позивача автомобіль перебуває лише в заставі, та враховуючи наявність іншого виконавчого провадження зі стягнення заборгованості з третьої особи, не позбавляє позивача першочергового права звернення стягнення на заставлене майно за наявності виконавчого провадження про стягнення заборгованості за кредитним договором №050311/4-2008 від 11.04.2008р.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову д боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підстав.
У зв'язку з чим, суд вважає, що Відділ державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції у Запорізькій області є не належним відповідачем в даному спорі.
З урахуванням викладених обставин суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" до відповідачів Відділу державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції у Запорізькій області та Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"(АТ "Ощадбанк") за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -ОСОБА_2 про виключення з акту опису та арешту автомобіля відмовити.
Суддя І.С. Горохов
Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 20.08.2012р.