14.08.12р. Справа № 36/5005/6053/2012
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ
про стягнення 45 973 435, 32 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання-помічник судді Тесля М.М.
Представники:
від позивача: Ткаченко Р.Ю., довіреність № 102/10 від 26.12.2011
від відповідача: Дудка Д.В., довіреність № 27юр від 16.01.2012
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" про стягнення 45 973 435, 32 грн., з яких: 39 673 389, 87 грн. - основного боргу, 2 997 641, 99 грн. - пені, 1 598 408, 76 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1 703 994, 70 грн. три проценти річних за несвоєчасні розрахунки. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю не виконаних відповідачем належним чином зобов'язань за договором на постачання природного газу № 06/10-2016 від 20.12.2010.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.
В судових засіданнях 31.07.2012 та 09.08.2012 оголошувались перерви для надання додаткових документів до матеріалів справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
ВАТ "Дніпрогаз" основний борг визнав повністю. На задоволенні решти позовних вимог заперечував, з тих підстав, що згідно з контррозрахунком збитків від інфляції їх розмір становить 1 364 100, 59 грн. Вважає, що нараховані позивачем до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України». Вказує, що стягнення з ПАТ "Дніпрогаз" всіх штрафних санкцій у повному обсязі призведе до погіршення фінансового становища цього підприємства та поставить під загрозу постачання природного газу споживачам міста Дніпропетровська.
У клопотанні від 13.08.2012 відповідач просить суд, врахувавши списання органами державної виконавчої служби України з поточного рахунку зі спеціальним використанням грошових коштів у розмірі 45 148 566, 90 грн., а також у зв'язку з неналежним виконанням споживачами -установами та організаціями, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, своїх зобов'язань перед ПАТ «Дніпрогаз», відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 2 997 641, 99 грн. та розстрочити виконання рішення в частині стягнення суми основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних на 15 років рівними частинами з вересня 2012 року по вересень 2027 року.
В судовому засіданні 14.08.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
20.12.2010 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - постачальник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Дніпрогаз»(далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 06/10-2016 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві в 2011 природний газ виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а покупець зобов'язується прийняти та оплачувати природний газ на умовах цього Договору. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом договору № 06/10-2016 від 20.12.2010.
Відповідно до п. 10.1. договору строк дії договору з 01.01.2011 року і діє у частині поставки газу до 31.12.2011 включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 договору постачальник передає покупцеві в 2011 році газ в обсязі до 38 000, 000 тис.куб.м. в тому числі по місяцям кварталів (тис.куб.м.): січень -8 500, 000, лютий - 7 200, 000, березень -5 500, 000, квітень -1 200, 000, травень -500, 000, червень -400, 000, липень -270, 000, серпень -220, 000, вересень -400, 000, жовтень -2 500, 000, листопад -4 310, 000, грудень -7 000, 000. Обсяги закупівлі газу можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Відповідно до п. 5.1. Договору строк поставки газу: з 01.01.2011 по 31.12.2011 включно.
Місце поставки газу (пункти приймання-передачі): на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України з Російською Федерацією та/або в пунктах приймання-передачі газу від ПСГ в газотранспортну систему ДК «Укртрансгаз».
Право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі (п. 5.2. договору).
Відповідно до пункту 3.1. договору ціна за 1000 куб.м природного газу на дату його укладання становить 2 187, 20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.
До сплати за 1000 куб.м природного газу -2 187, 20 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ -2 624, 64 грн.
Загальна вартість договору на дату його укладання становить 83 113 600, 00 грн, крім того ПДВ -20%, разом з ПДВ -99 736 320, 00 грн.
Сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів. У разі зміни уповноваженим державним органом ціни на газ сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна (п. 3.1.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору позивач протягом січня-вересня 2011 передав відповідачу природній газ на загальну суму 70 913 741, 02 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.
Відповідно до пункту 4.1 договору остаточний розрахунок здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач за поставлений газ розрахувався частково у сумі 31 240 351, 15 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 39 673 389, 87 грн.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 39 673 389, 87 грн. заборгованості за поставлений природний газ підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Позивачем нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати з лютого 2011 по квітень 2012, що становлять 1 598 408, 76 грн., 3% річних за період з 11.02.2011 по 11.10.2011 -1 703 994, 70 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1 598 408, 76 грн. та 3% річних - 1 703 994, 70 грн.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.3.1. Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 4.1 цього Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 9.3 договору строк позовної давності за договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню в сумі 2 997 641, 99 грн. за період з 16.01.2012 по 16.07.2012 (182 дні).
Згідно ч. 3 ст. 551 Господарського процесуального кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Враховуючи, що відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є поставка природного газу виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів; станом на 01.01.2012 заборгованість установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, перед відповідачем склала 11 009 119, 93 грн., суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка заявлена до стягнення - 2 997 641, 99 грн., на 50% від заявленої суми, що становить 1 498 820, 99 грн.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували його скрутне фінансове становище станом на день розгляду спору, документального підтвердження відсутності грошових коштів на його рахунках, а також зважаючи на те, що відповідачем не наведено суду обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом, суд не вбачає підстав для задоволення відповідачем вимоги про розстрочку заборгованості.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись викладеним, ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м.Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5; код ЄДРПОУ 20262860; р/р в філії Дніпропетровського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 1; код ЄДРПОУ 31301827; р/р 26002007367001 в Київській ФПАТКБ «Південкомбанк»м. Київ, МФО 320876) 39 673 389, 87 грн. (тридцять дев'ять мільйонів шістсот сімдесят три тисячі триста вісімдесят дев'ять грн. 87 коп.) основного боргу за поставлений природний газ, 1 498 820, 99 грн. (один мільйон чотириста дев'яносто вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 99 коп.) пені, 1 703 994, 70 грн. (один мільйон сімсот три тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири грн. 70 коп.) 3% річних, 1 598 408, 76 грн. (один мільйон п'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста вісім грн. 76 коп.) інфляційних витрат;
- 64 380, 00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят грн. 00 коп.) судового збору.
Видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.08.2012.
Суддя А.Є. Соловйова