13.08.12 р. Справа № 2/5005/5103/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське обласне виробничо-торгівельне підприємство "Магазин Медтехніка", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровського колективного обласного виробничо-торгівельного підприємства "Магазин Медтехніка", м. Дніпропетровськ
Третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Південна хімічна компанія "Союз-Реагент", м. Дніпропетровськ
Третя особа-2: Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності
За зустрічною позовною заявою Дніпропетровського колективного обласного виробничо-торгівельного підприємства "Магазин Медтехніка", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське обласне виробничо-торгівельне підприємство "Магазин Медтехніка", м. Дніпропетровськ
Третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Південна хімічна компанія "Союз-Реагент", м. Дніпропетровськ
Третя особа-2: Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності
Суддя Боділовська М.М.
Секретар судового засідання - помічник судді Халамай Ю.С.
Представники:
Від Позивача: не з'явився
Від Відповідача: не з'явився
Від Третьої особи-1: не з'явився
Від Третьої особи-2: не з'явився
21.06.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське обласне виробничо-торгівельне підприємство "Магазин Медтехніка" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського колективного обласного виробничо-торгівельного підприємства "Магазин Медтехніка", Третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Південна хімічна компанія "Союз-Реагент", Третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дніпропетровська міська рада про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 11 Ж.
11.08.2011 р. Дніпропетровське колективне обласне виробничо-торгівельне підприємство "Магазин Медтехніка" звернулося з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське обласне виробничо-торгівельне підприємство "Магазин Медтехніка", Третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Південна хімічна компанія "Союз-Реагент", Третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дніпропетровська міська рада про визнання права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 11 Ж.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2011 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. у справі № 33/5005/8013/2011, провадження у справі № 33/5005/8013/2011 за первісним позовом припинено, зустрічний позов задоволено. Право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 11 Ж визнано за КП "Магазин Медтехніка".
Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2011 р. у справі № 33/5005/8013/2011 в частині задоволення зустрічного позову скасовано, справу в цій частині направлено до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2012 р. справу № 33/5005/8013/2011 прийнято до провадження суддею Боділовської М.М., присвоєно № 2/5005/5103/2012, розгляд справи в засіданні призначено на 26.06.2012 р.
В судовому засіданні 26.06.2012 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням ними витребуваних судом документів, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судове засідання 13.08.2012 р. сторони вдруге представників не направили, причини неприбуття не повідомили, ухвали суду від 14.06.2012 р., 26.06.2012 р. не виконали.
Нез'явлення у судове засідання представників сторін за викладених обставин не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 13.08.2012 р. виготовлено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази в сукупності, господарський суд, -
Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви 01.02.2010 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір інвестування будівництва, відповідно до п. 1.1 якого Позивач (інвестор) зобов'язався прийняти участь в інвестуванні будівництва нежитлових будівель та споруд (виробничого комплексу), розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 9, а Відповідач (забудовник) зобов'язався організувати роботи з будівництва, фінансувати їх та передати Позивачу у власність 1\2 частину об'єкту нерухомого майна.
02.02.2010 р. між сторонами була укладена Додаткова угода до Договору інвестування будівництва від 01.02.2010 р., відповідно до якої Договір був доповнений пунктами 3.1.5, 3.1.6 та були доповнені пункти 3.47 та 3.48.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що замість інвестицій у сумі 210 000, 00 грн., Позивач вносить належний йому на праві власності об'єкт нерухомості -будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 9 (будівлі та споруди побутових приміщень (літ. А-1) загальною площею 73, 4 кв. м, ангар (літ. В-1) загальною площею 414, 6 кв. м.)
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 34 від 23.09.1992 р. та рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 16.11.1995 р. № 1514 Позивачу був виданий Державний акт серії ДПД - 69 від 25.12.1995 р. на постійне користування земельною ділянкою по вул. Стартова, 9 в місті Дніпропетровську по фактичному розташуванні бази.
Згідно п. 2.4 Договору, Позивач 10.02.2010 р. передав Відповідачу будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 9 по акту прийому-передачі для будівництва нових споруд.
Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що Відповідач зобов'язаний організувати виконання усього комплексу необхідних робіт по будівництву об'єкту у відповідності з проектно-кошторисною документацією та діючим законодавством України та фінансувати їх.
Відповідно до п. 3.1.5 Додаткової угоди, Відповідач повинен за свій власний рахунок отримати проектно-кошторисну документацію на будівництво та ремонт будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 9.
Пункт 3.1.6 Договору передбачає, що після закінчення будівництва Відповідач зобов'язаний ввести побудовані та реконструйовані будівлі та споруди в експлуатацію.
Згідно п. 3.4.8 Додаткової угоди від 02.02.2010 р., у разі невиконання Відповідачем (забудовником) своїх зобов'язань передбачених п. 3.1 Договору про інвестування будівництва до Позивача (інвестора) переходить право власності на збудовані будівлі та споруди.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством "Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 18.08.2010 р. на будівлі та споруди, які розташовані в місті Дніпропетровську, вулиця Стартова, 11 Ж (колишня адреса: Стартова, 9, адреса була змінена відповідно до Розпорядження Дніпропетровського міського голови від 27.10.2010 р. про присвоєння адреси побутовій будівлі та складським спорудам по вул. Стартовій (Жовтневий район)), що належать Дніпропетровському колективному обласному виробничо-торгівельному підприємству "Магазин Медтехніка", враховуючи самочинно збудовані будівлі та приміщення, в цілому складаються з наступних об'єктів:
Літ. А-1 -адміністративно-побутовий корпус, складається з:
І -поверх
1 -тамбур загальною площею 1, 9 м2;
2 -приміщення загальною площею 34, 7 м2;
3 -кабінет загальною площею 17, 3 м2;
4 -приміщення загальною площею 20, 9 м2;
5 -коридор загальною площею 10, 6 м2;
6 -кладова загальною площею 3, 3 м2;
7 -туалет загальною площею 3, 7 м2;
8 -приміщення загальною площею 17, 7 м2.
Усього по І-му поверху 110, 1 м2.
Під. А-1 підвал:
І -підвал загальною площею 18, 5 м2
Усього по підвалу загальна площа 18, 5 м2
Усього по літ. А-1 загальна площа 128, 6 м2.
Літ. а - вхід в підвал.
Літ. аІ - ганок.
Літ. аІІ - ганок з дашком.
Літ. Б-1 ангар, складається з:
І - поверх
1 - склад загальною площею 415, 2 м2
Разом по літ. Б-1 загальна площа 415, 2 м2.
Літ. В-1 ангар, складається з:
І -поверх
1 -склад загальною площею 414, 6 м2.
Разом по літ. В-1 загальна площа 414,6 м2.
Літ. Н -вагончик загальною площею 8, 5 м2;
Літ. О -вагончик загальною площею 7, 0 м2;
Літ. П -вагончик загальною площею 11, 8 м2;
Літ. Р -вагончик загальною площею 11, 8 м2;
Літ. С -вагончик загальною площею 11, 8 м2;
Літ. Ф -прохідна загальною площею 11, 9 м2;
Літ. Х -сарай загальною площею 245, 1 м2;
Літ Ц -1 побутова будівля, складається з:
І -поверх
1 -приміщення загальною площею 4, 7 м2;
2 -санвузол загальною площею 4, 2 м2.
Разом по літ. Ц-1 загальна площа 8, 9 м2.
Літ. Ч -вагончик (тимчасовий) загальною площею 22, 5м2;
Літ. Ш -навіс (тимчасовий) загальною площею 10, 7 м2;
№ 1 -огорожа загальною площею 1, 4 м2;
№ 2 -хвіртка;
№ 3 -ворота загальною площею10, 8 м2;
№ 4 -хвіртка;
№ 5 -огорожа загальною площею 400, 7 м2;
№ 6 -огорожа загальною площею 177, 1 м2.
Позивач зазначає, що невиконання Відповідачем за зустрічним позовом умов Договору перешкоджає Позивачу у здійсненні права власності на його нерухомий об'єкт по вул. Стартова, 11 Ж та просить суд визнати за ним право власності на вищевказаний об'єкт нерухомості.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову з наступних підстав.
В розумінні ст. 376 ЦК України, збудоване нерухоме майно, зазначене в позові, є самочинним будівництвом.
Згідно ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинного на момент укладання договору інвестування та його виконання) здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його переадресації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Частиною 2 ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Для виникнення права власності на новостворене майно необхідно декілька умов:
- введення в експлуатацію нерухомого майна, якщо його побудовано у відповідності до вимог чинного законодавства;
- державна реєстрація права власності на новостворене майно у відповідності до Тимчасового положення "Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5.
Стаття 331 ЦК України не передбачає виникнення права власності на новостворене майно безпосередньо за рішенням суду, перелік підстав для виникнення права власності є вичерпним та пов'язаний лише із певними моментами (введення в експлуатацію та державною реєстрацією).
Самочинне будівництво може бути легалізоване лише виконавчими органами місцевого самоврядування шляхом видачі свідоцтва про право власності на підставі Розділу 6 Тимчасового положення №7/5. Виключно в компетенцію відповідних суб'єктів владних повноважень входить встановлення відповідності новоствореного об'єкту нерухомості будівельним нормам з урахуванням прав інших осіб в тому числі власника земельної ділянки.
Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Виходячи з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" саме до виключної компетенції відповідних рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.
Відповідно ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Законодавством не передбачено прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об'єктів нерухомого майна, права власності на які визнані в судовому порядку.
У відповідності до ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Ч. 3 ст. 376 ЦК Цкраїни встановлює, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно
Однією з необхідних умов узаконення самочинно побудованих об'єктів є відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).
У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Сторони від участі у розгляді справи двічі ухилилися, докази звернення до відповідних органів за отриманням дозволу на будівництво, введення спірного об'єкту в експлуатацію чи оскарження в судовому порядку відмови таких органів у наданні дозволів або вчинення необхідних дій до суду не надали.
Матеріали справи свідчать, що земельна ділянка, на якій здійснено самочинне будівництво, передана Дніпропетровському колективному обласному виробничо-торгівельному підприємству "Магазин Медтехніка" у постійне користування з цільовим використанням для фактичного розміщення виробничої бази, що виключає ведення на ній незаконного будівництва. Доказів надання КП "Магазин Медтехніка" земельної ділянки під уже самочинно збудоване нерухоме майно, як того вимагає ч. 3 ст. 376 ЦК України, Позивачем до суду не надано, що свідчить про відсутність законних підстав для задоволення зустрічного позову.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати у справі покладаються на Позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення підписано
20.08.2012 року
Суддя М.М. Боділовська