16 серпня 2012 року справа № 5020-4/117
За позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя (вул. Робоча, 18, м. Севастополь, 99001)
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (Хрустальова, будинок 83, м. Севастополь, 99040)
до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Чайка-3" (вул. Лугова, 8, с. Орлівка, м. Севастополь, 99814)
про стягнення суми спричиненої шкоди у розмірі 45336,52 грн.,
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників:
прокурор (прокурор Нахімовського району м. Севастополя): Алісов О.В. -прокурор відділу прокуратури, посвідчення № 25 від 04.04.2012;
позивач (Державна екологічна інспекція в місті Севастополі): Брюханова К.В. -представник, довіреність б/н від 30.07.2012;
відповідач (Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Чайка-3") -не з'явився;
Прокурор Нахімовського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Чайка-3" про стягнення суми спричиненої шкоди у розмірі 45336,52 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Обслуговуючийо кооператив "Садівниче товариство "Чайка-3" здійснює самовільний забір води за допомогою глибинного насосу типу БЦПЕ-1,2 з артезіанської свердловини, що є порушенням вимог статей 44, 49 Водного кодексу України. При цьому, розрахунок спричиненої шкоди здійснено на підставі даних, наданих самим ОК "Садівниче товариство "Чайка-3".
Ухвалою суду від 09.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-4/117.
Ухвалою суду від 20.10.2010 провадження по справі №5020-4/117 було зупинено до розгляду Нахімовським районним судом міста Севастополя кримінальної справи, порушеної у відношенні голови Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Чайка-3" Лисенка В.О. по звинуваченню його у скоєні злочинів передбачених ст. 240 ч.1 КК України та ст.365 ч.1 КК України.
Постановою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 20.04.2012 кримінальна справа у відношенні Лисенка В.О., порушена за ч. 1 статті 265, ч. 2 статті 240 Кримінального кодексу України була припинена та звільнено Лисенка В.О. від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обставин.
Ухвалою суду від 23.07.2012 провадження у справі було поновлено.
У судові засідання 02.08. та 16.08.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача у судові засідання не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд -
25.06.-29.06.2010 працівниками Державної екологічної інспекції в місті Севастополі, на підставі статей 16 та 19 Конституції України, статей 20, 35, 36, 58 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 № 548 та зареєстрованого в Мінюсті України 13.02.2007 за №120/13387 та на підставі вимоги прокуратури Нахімовського району м.Севастополя від 24.06.2010, направлення № 302 від 25.06.2010, виданого Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі було проведено позапланову перевірку Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Чайка-3" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства України в чатсині забору підземних вод (а.с.11-12).
Актом встановлено, що Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Чайка-3" експлуатує артезіанську свердловину б/н, розташовану в Нахімовському районі, Качинському масиві. Паспорт на свердловину відсутній. Згідно листа, представленого на адресу Державної екологічної інспекції в м.Севастополі (вх. № 1141 від 25.06.2010) глибина свердловини складає 30 м. На свердловині встановлений глибинний насос типу БЦПЕ-1,2, згідно даними паспорту, потужність насосу складає 4,3 м.куб. на годину.
Вказаним актом також встановлено, що ОК "Садівниче товариство "Чайка-3" здійснює самовільний забір підземних вод зі свердловини, при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог статей 44, 49 Водного кодексу України.
Також зазначено, що первинний облік водоспоживання зі свердловини по формах ПОД-11, ПОД-12 не забезпечений, що є порушенням вимог статті 44 Водного кодексу України та не відповідає наказу Держкомстату України № 264 від 27.07.1998 «Про затвердження форм первинного обліку». Згідно листа № 1141 від 25.06.2010 свердловину б/н ОК "Садівниче товариство "Чайка-3" почало експлуатувати з 10.05.2010 по 29.06.2010, фактичний об'єм забраної води становить 1550 куб.м. Спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр при добичі підземної води зі свердловини ОК "Садівниче товариство "Чайка-3" відсутній, держстатзвітність по формах 2-тп (водгосп) та 7-гр (підземні води) не подається, санітарно-захисна зона свердловини не обладнана (а.с.11-12).
Позапланова перевірка була проведена державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища міста Севастополя у присутності голови правління ОК "Садівниче товариство "Чайка-3" Лисенка В.О., акт перевірки був складений та підписаний присутніми представниками (в тому числі відповідачем).
Згідно з розрахунком Державної екологічної інспекції в місті Севастополі, здійсненим згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389 (далі -Методика 389) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за 767/16783 (із змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів №220 від 30.06.2011) сума причинених державі збитків складає 45336,52 грн.
25.06.2010 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, згідно якою голову правління ОК "Садівниче товариство "Чайка-3" Лисенка В.О. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
25.06.2010 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі було винесено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з наявністю в діях Лисенка В.О. ознак кримінального злочину, передбаченого статтею 240 Кримінального кодексу України, та направлення матеріалів адміністративної справи до Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури (а.с.15-16).
Постановою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 20.04.2012 кримінальна справа у відношенні Лисенка В.О., порушена за ч. 1 статті 265, ч. 2 статті 240 Кримінального кодексу України, була припинена та звільнено Лисенка В.О. від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обставин (а.с.108-109).
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, зазначили, що хоча кримінальну справу у відношенні голови правління ОК "Садівниче товариство "Чайка-3" Лисенка В.О. припинено, суб'єктом правопорушення є юридична особа - ОК "Садівниче товариство "Чайка-3".
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 148 Господарського кодексу України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами. Частина 1 статті 149 Господарського кодексу України також передбачає, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.
Забір води -це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.
Відповідно до статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів -загальне та спеціальне.
Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Згідно зі статтею 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Згідно із ст. 151 Господарського кодексу України, суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у відповідача дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, паспорт на свердловину також відсутній.
Приписами ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України.
Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення шкоди у вигляді збитків, завданих відповідачем, то предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення.
Відповідно до пунктів 5, 6 Рекомендацій Президії Вищого господарський суд від 29 грудня 2007 року № 04-5/239 підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 Цивільного кодексу України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища. Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України позивач повинен довести, що шкода заподіяна саме відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною збитків, які виникли у потерпілої особи, від такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи. Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Оскільки акт перевірки у даній справі, в якому зафіксовані вказані вище порушення природоохоронного законодавства, є джерелом доказової інформації, сам акт та протокол про адміністративне правопорушення підписані головою правління відповідача, не оскаржувались, жодних заперечень стосовно обставин, викладених в акті, не представлено, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи доведена протиправна поведінка відповідача, яка виражена у порушенні вищевказаних норм права.
При цьому, судом встановлено відсутність обставин, передбачених статтею 110 Водного кодексу України, які є підставою для звільнення від відповідальності за порушення водного законодавства (непереборні сили природи чи воєнні дії).
При цьому, розрахунок шкоди, спричиненої самовільним забором підземних вод, здійснено виходячи з представлених самим відповідачем даних (період з 10.05.201 по 29.06.2010 -1550 куб.м.).
З огляду на дане, позивачем розраховано збитки, завдані самовільним водокористуванням, за період з 10.05.2010 по 29.06.2010 в сумі 45336,52 грн. При цьому, розрахунки здійснювались на підставі Методики № 389 (формула № 23: Зсам = 100 х W х Тар).
Згідно з п. 1.2. Методики № 389, остання встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели як до забруднення водних об'єктів, так і у зв'язку із самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Розділ ІХ вказаної Методики містить формулу розрахунку збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
Розділом IX Методики №389 передбачений розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води))
Відповідно до пункту 9.1. Методики №389 (в редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 р. N 220) розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), здійснюється за формулою Зсам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3; Тар - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для морської води - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).
Вивчивши наданий позивачем розрахунок суми збитків (арк.с. 9-10), суд вважає його вірним та таким, що зроблений відповідно до вимог означеної Методики №389.
На даний час розрахована майнова шкода, яка завдана інтересам державі відповідачем не сплачена.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 01.11.2011, та пункту 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 № 01-06/1175/2011 суд покладає витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Чайка-3" (вул. Лугова, 8, с. Орлівка, м. Севастополь, 99814, ідентифікаційний код 24858869) шкоду, заподіяну державі в розмірі 45336,52 грн. (сорок п'ять тисяч триста тридцять шість гривень, 52 коп.) на розрахунковий рахунок 33119331700008 одержувач -державний бюджет Нахімовського району, ЗКПО 24035606, МФО 824509, банк одержувача - ГУДКУ у місті Севастополі.
3.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Чайка-3" (вул. Лугова, 8, с. Орлівка, м. Севастополь, 99814, ідентифікаційний код 24858869) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито в сумі 102,00 грн.
4.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Чайка-3" (вул. Лугова, 8, с. Орлівка, м. Севастополь, 99814, ідентифікаційний код 24858869) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.
Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.
Повне рішення складено 16.08.2012.
Суддя підпис О.С. Погребняк