Справа № 2/529/1863/2012
21 серпня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі:
головуючого судді Філь О.Є.
при секретарі Іващенко Ю.М.
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивач ОСОБА_1 03.08.2012 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, зазначивши на підтвердження своїх позовних вимог, що 01.03.2012 року ОСОБА_2 отримала у неї в позику грошові кошти в сумі 67000,00 грн., які зобов'язалась повернути у липні 2012 року, що підтверджується розпискою від 01.03.2012 року.
Але, у зазначений строк суму позики відповідач їй не повернула, хоча не заперечує наявність боргу, але сплатити борг в добровільному порядку відмовляється. Тому позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, пояснила, що дійсно вона особисто написала розписку про отримання нею в борг у ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 67000,00 грн., але фактично вона отримала в борг приблизно 30000,00 грн.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив, що 01.03.2012 року відповідач ОСОБА_2 за договором позики отримала у позивача ОСОБА_1 гроші в сумі 67000,00 грн., у підтвердження чого вона написала розписку, у якій дала зобов"язання повернути зазначену суму в липні 2012 року (а.с. 12).
Але до теперішнього часу, не дивлячись на неодноразові нагадування з боку позивача, відповідач ОСОБА_2 борг не повернула.
У відповідності зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
В зазначеному випадку договір позики був укладений у письмовій формі відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України, тому рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Крім того, відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів того, що договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, як зазначено у ч. 1 ст. 57 ЦПК України, ч. 1 ст. 58 ЦПК України.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано договір позики, укладений у письмовій формі (а.с. 12).
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені нею судові витрати у розмірі 670,00 грн. та 107,30 грн. по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову відповідно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 625, 1046,1049 ЦК України, ст. ст. 11, 60, 79, 88, 214, 215-218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 67000,00 грн. (шістдесят сім тисяч гривен) та повернення сплачених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 670,00 грн. та 107,30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
21.08.2012