14.08.2012
Справа №22-ц/2190/2680/2012 Головуючий в І інстанції
Категорія: 27 Войцеховська Я.В.
Доповідач: Капітан І.А.
2012 року серпня місяця 14 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючої: Капітан І.А.
Суддів: Вадзінського П.О.
Колісниченка А.Г.
при секретарі: Дремлюзі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2012 року, додаткове рішення цього ж суду від 10 липня 2012 року та ухвалу цього ж суду від 09 липня 2012 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал»до ОСОБА_3, третя особа -ОСОБА_4, про розірвання договору та стягнення заборгованості,
03 травня 2012 року ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»(далі -Товариство) звернулося до суду з вищезазначеним позовом. Посилаючись на те, що 15 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №739 про надання останній грошових коштів на придбання автомобілю, зобов'язання по поверненню яких відповідачем належно не виконувались, Товариство просило суд: розірвати кредитний договір №739 від 15 серпня 2008 року; стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 430,31 грн. та судовий збір у розмірі 534,31 грн.
23 травня 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою про визнання договору кредитування недійсним правочином, витребування правовстановлюючих документів за договором купівлі-продажу та встановлення факту невиконання податкового зобов'язання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 23 травня 2012 року зустрічну позовну заяву було залишено без руху, як таку, що подана з порушенням вимог ст.119 та ч.2 ст.123 ЦПК України.
05 червня 2012 року відповідачка подала до суду уточнену зустрічну позовну заяву про зміну правовідношення та припинення правовідношення за договором кредитування, в якій просила:
- змінити правовідношення за договором кредитування №739 щодо виконання ОСОБА_3 пунктів договору з оплати процентів за користування кредитом, плату за обслуговування кредиту (п.2.2), штрафів, пені та інших платежів, передбачених договором (п.п.7.2, 7.3);
- зобов'язати Товариство переказати кошти у розмірі 63 360,00 грн., в т.ч. ПДВ -10 560,00 грн., в забезпечення виконання договору купівлі-продажу №192;
- визнати договір купівлі-продажу №192 виконаним ОСОБА_3 в повному обсязі та припинити правовідношення за кредитним договором №739;
- стягнути з товариства на користь ОСОБА_3 19 794,51 грн. переплачених відповідно до платежів;
- стягнути з товариства на користь ОСОБА_3 1 267,20 грн. як плату за надання кредиту;
- стягнути з Товариства на користь ОСОБА_3 633,60 грн. як плату за договором страхування як позичальника банку № НСБ 010535;
- покласти на Товариство обов'язок скасувати обтяження на автомобіль у Державному реєстрі рухомого майна та ДАІ;
- стягнути з Товариства на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 431,60 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 09 липня 2012 року у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено та повернуто їй матеріали зустрічної позовної заяви.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2012 року позов Товариства до ОСОБА_3, третя особа -ОСОБА_4, про розірвання договору та стягнення заборгованості задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства заборгованість за кредитним договором №739 від 15 серпня 2008 року, яка станом на 03 травня 2012 року становить 49 502, 19 грн. і складається: з заборгованості по тілу кредиту в сумі 23 186,61 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 6 373,11 грн., плати за обслуговування кредиту в сумі 18 049,00 грн., пені в розмірі 1 893,47 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства судовий збір у розмірі 495,02 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 липня 2012 року доповнено резолютивну частину рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2012 року і зазначено про задоволення позовної вимоги про розірвання кредитного договору №739 від 15 серпня 2008 року, який було укладено між Товариством та ОСОБА_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2012 року, додаткове рішення цього ж суду від 13 липня 2012 року ухвалу цього ж суду від 09 липня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким:
- змінити правовідношення (умови) за договором кредитування №739 та визнати означений договір договором розстрочки, внаслідок невиконання Кредитодавцем істотних умов п.1.2 договору;
- визнати вимоги щодо сплати коштів відповідно пунктів кредитного договору з оплати процентів за користування кредитом, плату за обслуговування кредиту (п.2.2), штрафів, пені та інших платежів, передбачених договором (п.п.7.2, 7.3) необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню;
- зобов'язати Товариство переказати кошти у розмірі 63 360,00 грн., в т.ч. ПДВ -10 560,00 грн., в забезпечення виконання договору купівлі-продажу №192;
- визнати договір купівлі-продажу №192 виконаним ОСОБА_3 в повному обсязі та припинити правовідношення за кредитним договором №739;
- стягнути з товариства на користь ОСОБА_3 19 794,51 грн. переплачених відповідно до платежів;
- стягнути з товариства на користь ОСОБА_3 1 267,20 грн. як плату за надання кредиту;
- стягнути з Товариства на користь ОСОБА_3 633,60 грн. як плату за договором страхування як позичальника банку № НСБ 010535;
- покласти на Товариство обов'язок скасувати обтяження на автомобіль у Державному реєстрі рухомого майна та ДАІ;
- стягнути з Товариства на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 698,60 грн.
В письмових запереченнях Товариство, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність ухвалених судових рішень, просить скаргу відхилити, а рішення суду від 10 липня 2012 року та додаткове рішення від 13 липня 2012 року залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При частковому задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 основного зобов'язання за умовами кредитного договору Товариство має право вимагати дострокового виконання зобов'язання в повному обсязі та розірвання кредитного договору, а позовні вимоги про стягнення штрафу за неналежне виконання грошового зобов'язання не можуть бути задоволенні, оскільки Товариством вже застосовано до відповідача штрафна санкція у вигляді пені. Товариством вчинено всі дії, згідно із законом та умовами договору кредиту, для досудового врегулювання спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що 15 серпня 2008 року між Товариством та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №739 (із забезпеченням), за умовами якого Товариство надає ОСОБА_3 кредит у сумі 63 360,00 з метою придбання останньою автотранспортного засобу (а.с.10-20).
Згідно п.1.2. та п.1.3. кредит надається Позичальнику для оплати автотранспортного засобу, який придбається ним у ІП «АІС-Херсон»згідно договору купівлі-продажу № 192 від 15 серпня 2008 року. Позичальник доручає Кредитодавцю сплатити всі кошти кредиту, передбачені цим договором, на рахунки ІП «АІС-Херсон». Сторони підтверджують, що надання коштів Кредитодавцем на рахунок ІП «АІС-Херсон»вважається належним отриманням Позичальником кредиту за цим договором. У забезпечення виконання в повному обсязі усіх грошових зобов'язань Позичальника за даним договором Позичальник передає в заставу, а Кредитодавець приймає рухоме майно -автомобіль FAW СА 1051-2111.
Відповідно до п.п.5.1.2. договору Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, плату за обслуговування кредиту та виконати інші платежі, в повному обсязі, в строки та в порядку, визначеними договором.
В день укладення кредитного договору, згідно договору купівлі-продажу автомобіля №192 від 15 серпня 2008 року, укладеного між ІП «АІС-Херсон»та ОСОБА_3, та акту прийому-передачі від 15 серпня 2008 року, ОСОБА_3 отримала автомобіль FAW СА 1051-2111, який того ж дня було зареєстровано в органах ДАІ на ім'я відповідачки, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 (а.с.24-28,30,31,110).
Як вбачається з виписки за особовим рахунком від 29 серпня 2008, наданої позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, Товариством було перераховано на рахунок ІП «АІС-Херсон»63 360,00 грн. як плата за авто FAW СА 1051-2111 згідно кредитного договору від 15 серпня 2008 року.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань по своєчасному і повному погашенню кредитних коштів виникла заборгованість, розмір якої у відповідності до розрахунку Товариства станом на 03 травня 2012 року становить 53 430,31 грн., яка складається: заборгованість по тілу кредиту -23 486,61 грн.; заборгованість по процентам -6 373,11 грн.; плата за обслуговування кредиту -18 049,00 грн.; пені -1 893,47 грн. та штрафу в сумі 3 928,12 грн. (а.с.6-9). У зв'язку з тим, що Товариством вже було застосовано до відповідача штрафні санкції у вигляді пені, передбаченої п.7.3 кредитного договору, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимоги про стягнення штрафу за неналежне виконання грошових зобов'язань, оскільки подвійне стягнення штрафних санкцій за одне і те ж порушення умов договору чинним законодавством не передбачено.
Товариством вчинено всі дії, згідно із законом та умовами договору кредиту, для досудового врегулювання спірних правовідносин (а.с.42-43,44).
На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки встановлені судом обставини підтверджують, що підставою для стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника в примусовому порядку стало неналежне виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором.
Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо незаконності та необґрунтованості ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона від 09 липня 2012 року про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви, колегія суддів вважає, що зазначену ухвалу суду постановлено з додержанням вимог ст.ст.121,123 ЦПК України і підстави для її скасування чи зміни відсутні.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, не підтверджені належними доказами та не спростовують мотивованих висновків суду.
Порушень норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2012 року, додаткове рішення від 10 липня 2012 року та ухвалу від 09 липня 2012 року того ж суду відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2012 року, додаткове рішення від 10 липня 2012 року та ухвалу від 09 липня 2012 року того ж суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: