Справа № 1407/1828/2012
іменем України
"15" серпня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої - судді Вострікової Л.В.,
при секретарі - Козаченко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції при УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення противоправною та її скасування, -
23.04.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України Миколаївської області про визнання постанови від 11.04.2012 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за правопорушення, передбачене за ч. 2 ст. 122 КУпАП - противоправною та її скасування.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 11.04.2012 року о 10 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом "Мерседес-Бенц" державний номер НОМЕР_1, на 209 км автошляху Н-11 "Дніпропетровськ - Миколаїв" був зупинений автомобілем, у якому знаходилися працівники ДАЇ. Даний транспортний засіб не мав розпізнавальних знаків, які б підтверджували його належність до ДАЇ України та те, що це є патрульне авто. Працівники ДАЇ, які перебували у вказаному авто, належним чином не представилися та не мали форменого одягу, відповідних знаків розрізнення.
Відносно ОСОБА_1, 11.04.2012 року, ст. інспектором ВДАЇ Казанківського РВ УМВС України в Миколаївської області ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення ( серія ВЕ1 №226764) за ч.2 ст. 122 КпАП України та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (серія ВЕ1 №083382) у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
У позовній заяві позивач просив визнати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. - противоправною та скасувати її. Зазначив, що вказана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який належним чином не оформлений: дані вказані не чітко, відсутні будь-які докази ( засоби відео та фото фіксації), які б підтверджували факт вчинення обгону на перехресті з пересіканням вузької суцільної лінії, також не надано письмових свідчень свідків та інших доказів вчинення правопорушення.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду довідку начальника філіалу Новобузький райавтодор, що з км 179+570-212+970 ділянки дороги, яку вони обслуговують перехрестя відсутні.
Представник відповідача в судове засідання надав письмові заперечення, зазначаючи, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності проведено у відповідності до діючого законодавства, просив відмовити позивачу у задоволенні його вимог, залишивши в силі постанову про накладення адміністративного стягнення від 11.04.2012 р. Вислухавши пояснення позивача, заслухавши свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2,дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.
Відповідно до Закону України "Про дорожній рух", єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, N 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Як вбачається з матеріалів справи, відносно позивача посадовою особою відповідача 11.04.2012 року складений протокол про адміністративне правопорушення (а.с.4), передбачене ч.2 ст. 122 КпАП України, а саме 11.04.2012 року о 10.25 год., по автодорозі Ж-11 209 км водій ОСОБА_1 керуючи мікроавтобусом «Мерседес Бенц.»д/н НОМЕР_1 здійснив обгін на перехресті, пересікаючи вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим порушив п.14.6 А ПДР.
На підставі обумовленого протоколу посадовою особою була винесена 11.04.2012 р. постанова (а.с.5), якою позивача визнано винним та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Згідно п.1 ч.1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
При розгляді адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суди, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частина 1 ст. 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, обставини події, у зв'язку з якою позивач був притягнений до адміністративної відповідальності, встановлені протоколом про адміністративне правопорушення. Позивач підтвердив довідкою начальника філіалу Новобузький райавтодор, що з 179+570-212+970 ділянки дороги, яку вони обслуговують перехрестя відсутні (а.с. 28).
Тому, виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди ( п.3 ч.2 ст. 17 КАС України).
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Постанову ВЕ-1 № 083382 від 11.04.2012 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: Л.В. ВОСТРІКОВА