ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-71/8861-2012 08.08.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс»
до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 002,73 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Коров'янко Н.В., довіреність № 15 від 19.11.2011 р.
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Фенікс»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 002,73 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 4 934,00 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/8861-2012, розгляд справи призначено на 26.07.2012 р.
17.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8861-2012.
26.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано документи на виконання вимог ухвали від 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8861-2012.
У судове засідання 26.07.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8861-2012 позивач виконав.
Представник відповідача у судове засідання 26.07.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8861-2012 відповідач виконав.
Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 26.07.2012 р. не з'явився, розгляд справи відкладено на 08.08.2012 р.
02.08.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана заява про зменшення розміру позовних вимог.
У судове засідання 08.08.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 08.08.2012 р. не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
29 червня 2010 року між Мініною Марією Геннадіївною (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Фенікс»(далі - позивач) було укладено Договір страхування наземного транспорту № 027/10-Т (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Лексус», державний номерний знак АА 8010 АМ.
Маслов С.В., 10.07.2010 р. по вул. Маршала Тимошенка, 29 в м. Києві, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», державний номерний знак 457-58 СА, виїжджаючи з парковки, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним та здійснив наїзд на автомобіль «Лексус», державний номерний знак АА 8010 АМ, після чого залишив місце ДТП.
Вина Маслова С.В. у скоєнні вищезазначеного ДТП підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, складеною відділом Державної автомобільної інспекції з обслуговування АТ Оболонського району та АТВІ, підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції та постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02.12.2010 р.
Відповідно до Звіту № 656 про визначення вартості відновлювального ремонту без урахування та з урахуванням фізичного зносу автомобіля марки «Лексус», реєстраційний номер АА 8010 АМ, 2006 р.в., що належить Мініній М.Г., в результаті його пошкодження при ДТП, станом на 06.08.2010 р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінюваних деталей автомобіля марки «Лексус», державний номерний знак АА 8010 АМ, 2006 р.в., в результаті його пошкодження при вищезазначеному ДТП складає 4 512,73 грн.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 02/08-2010 від 17.08.2010 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Лексус», державний номерний знак АА 8010 АМ, внаслідок ДТП, яка сталась 10.07.2010 р. по вул. Маршала Тимошенка, 29 в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4 934,00 грн.
На підставі сформованого страхового акту № 02/08-2010 від 17.08.2010 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 4 934,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 528 від 17.08.2010 р.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ЗАЗ», державний номерний знак 457-58 СА, на момент скоєння вищезазначеного ДТП була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1822608.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВЕ/1822608 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ЗАЗ», державний номерний знак 457-58 СА.
Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «ЗАЗ», державний номерний знак 457-58 СА, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВЕ/1822608, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.
Позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу вих. № 40 від 28.02.2011 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповіді на претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу вих. № 40 від 28.02.2011 р. не дав, відшкодування не здійснив.
Відповідач у своєму письмовому відзиві частково визнає власну заборгованість по сплаті страхового відшкодування позивачу в розмірі 4 002,73 грн., оскільки позивачем, на думку відповідача, неправомірно заявлено до стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою позивачем послуг за отримання довідки про обставини ДТП в сумі 100,00 грн. та вартості проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 400,00 грн.
Представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою останній фактично відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою позивачем послуг за отримання довідки про обставини ДТП в сумі 100,00 грн. та вартості проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 400,00 грн. та просить стягнути на свою користь страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 002,73 грн. Вказана сума, яка, на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача складається з 4 512,73 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу замінюваних деталей автомобіля марки «Лексус», державний номерний знак АА 8010 АМ, відповідно до Звіту № 656) за вирахуванням 510,00 грн. (франшиза, встановлена Полісом № ВЕ/1822608).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Судом встановлено, що подана представником позивача заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому підлягає прийняттю до розгляду та задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Відповідно до п. 4.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ.
У матеріалах справи наявний Звіт № 656, який визначає реальну вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу замінюваних деталей автомобіля марки «Лексус», державний номерний знак АА 8010 АМ, в розумінні ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № ВЕ/1822608 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.
З огляду на вищенаведене, позивачем вірно розрахований розмір страхового відшкодування в порядку регресу, який підлягає стягненню з відповідача, згідно із заявою про зменшення позовних вимог.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 002,73 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код: 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс»(03187, м. Київ, пр. Глушкова, буд. 1 (а/с 48), ідентифікаційний код: 13525951) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 002 (чотири тисячі дві) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Повне рішення складено 13.08.2012 р.
Суддя О.В. Нечай