ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-71/3319-2012 08.08.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Незалежна сервісна компанія»
до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Груп»
Третя особа, яка не заявляє Бозаджи Іван Дмитрович
самостійних вимог на предмет
спору, на стороні відповідача
про компенсацію страхового відшкодування в розмірі 4 976,86 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Гуримський О. В., довіреність № 13 від 14.05.2012 р.
від відповідача - 1: Великородний А.О., довіреність № 309-1-4/38 від 23.12.2011 р.
від відповідача - 2: не з'явився.
від третьої особи: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Незалежна страхова компанія»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(далі -відповідач-1) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Бозаджи Іван Дмитрович (далі -третя особа) про компенсацію страхового відшкодування в розмірі 4 976,86 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 4 976,86 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача-1, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи (третя особа), яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/3319-2012, розгляд справи призначено на 11.04.2012 р.
У судове засідання 11.04.2012 р. представник позивача з'явився, подав документи для долучення до матеріалів справи. Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012 позивач виконав частково.
Представник відповідача у судове засідання 11.04.2012 р. з'явився, подав документи для долучення до матеріалів справи. Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012 відповідач виконав частково.
У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. до участі у справі
№ 5011-71/3319-2012 залучено Бозаджи Івана Дмитровича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
У зв'язку з частковим виконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012 та задоволенням судом клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 10.05.2012 р.
У судове засідання 10.05.2012 р. представник позивача з'явився, подав документи для долучення до матеріалів справи та подав клопотання про витребування додаткових доказів. Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012 позивач виконав.
Представник відповідача-1 у судове засідання 10.05.2012 р. з'явився. Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012 відповідач-1 виконав частково.
10.05.2012 р. у судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не з'явилася. Вимоги ухвали від 11.04.2012 р. третя особа не виконала.
Клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів судом задоволено.
У судовому засіданні 10.05.2012 р. представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши у судовому засіданні 10.05.2012 р. клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.
У зв'язку із задоволенням судом 10.05.2012 р. клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 24.05.2012 р.
23.05.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 24.05.2012 р. представник позивача з'явився, подав заяву про заміну найменування позивача та клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Груп»до участі у справі в якості іншого відповідача. Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012 позивач виконав.
Клопотання представника позивача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Груп»в якості іншого відповідача судом задоволено.
Представник відповідача-1 у судове засідання 24.05.2012 р. з'явився. Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012 відповідач-1 виконав частково.
24.05.2012 р. у судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не з'явилася. Вимоги ухвали від 11.04.2012 р. третя особа не виконала.
У зв'язку з частковим виконанням відповідачем-1 вимог ухвали господарського суду міста Києва від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012 та невиконанням третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. у справі № 5011-71/3319-2012, а також задоволенням судом клопотання представника позивача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Груп»(далі -відповідач-2) в якості іншого відповідача розгляд справи відкладено на 13.06.2012 р.
У судове засідання 13.06.2012 р. представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали від 24.05.2012 р. про відкладення розгляду справи № 5011-71/3319-2012 та надав клопотання про витребування додаткових доказів.
Клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів судом задоволені.
Представник відповідача-1 у судове засідання 13.06.2012 р. з'явився. Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012 відповідач-1 виконав частково.
Представник відповідача-2 у судове засідання 13.06.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 24.05.2012 р. про відкладення розгляду справи № 5011-71/3319-2012 відповідач-2 не виконав.
13.06.2012 р. у судове засідання третя особа не з'явилася. Вимоги ухвали від 11.04.2012 р. третя особа не виконала.
У зв'язку з частковим виконанням відповідачем-1 вимог ухвали господарського суду міста Києва від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012, невиконанням відповідачем-2 вимог ухвали господарського суду міста Києва від 24.05.2012 р. про відкладення розгляду справи № 5011-71/3319-2012 та невиконанням третьою особою вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. у справі № 5011-71/3319-2012, а також задоволенням судом клопотань представника позивача про витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 11.07.2012 р.
У судове засідання 11.07.2012 р. представник позивача не з'явився.
Представник відповідача-1 у судове засідання 11.07.2012 р. з'явився. Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012 відповідач-1 виконав частково.
Представник відповідача-2 у судове засідання 11.07.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 24.05.2012 р. про відкладення розгляду справи № 5011-71/3319-2012 відповідач-2 не виконав.
11.07.2012 р. у судове засідання третя особа не з'явилася. Вимоги ухвали від 11.04.2012 р. третя особа не виконала.
Враховуючи те, що третя особа не з'явилася, а також у зв'язку з частковим виконанням відповідачем-1 вимог ухвали господарського суду міста Києва від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012, невиконанням відповідачем-2 вимог ухвали господарського суду міста Києва від 24.05.2012 р. про відкладення розгляду справи № 5011-71/3319-2012 та невиконанням третьою особою вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. у справі № 5011-71/3319-2012, розгляд справи відкладено на 25.07.2012 р.
У судове засідання 25.07.2012 р. представник позивача з'явився.
Представник відповідача-1 у судове засідання 25.07.2012 р. з'явився. Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012 відповідач-1 виконав частково.
Представник відповідача-2 у судове засідання 25.07.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 24.05.2012 р. про відкладення розгляду справи № 5011-71/3319-2012 відповідач-2 не виконав.
25.07.2012 р. у судове засідання третя особа не з'явилася. Вимоги ухвали від 11.04.2012 р. третя особа не виконала.
У судовому засіданні 25.07.2012 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши у судовому засіданні 25.07.2012 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.
Враховуючи те, що представник відповідача-2 та третя особа в судове засідання не з'явилися, а також у зв'язку з частковим виконанням відповідачем-1 вимог ухвали господарського суду міста Києва від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3319-2012, невиконанням відповідачем-2 вимог ухвали господарського суду міста Києва від 24.05.2012 р. про відкладення розгляду справи 5011-71/3319-2012, невиконанням третьою особою вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. у справі № 5011-71/3319-2012 та задоволенням судом клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, розгляд справи відкладено на 08.08.2012 р.
У судове засідання 08.08.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача-1 у судове засідання 08.08.2012 р. з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.
У судове засідання 08.08.2012 р. представник відповідача-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи у судове засідання 08.08.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
21 липня 2008 року між Павелко Русланом Миколайовичем (далі - страхувальник) та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Правекс - Страхування»(перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Незалежна сервісна компанія», далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу (далі - Договір) № 806142, відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак ВН 6984 ВН.
29.11.2008 р. приблизно о 12 год. 00 хв., Бозаджи І.Д., рухаючись по вул. Леніна у селі Нерубайське, Одеської області, керуючи автомобілем марки «ГАЗ», державний номерний знак ВН 5737 СЕ, виконуючи лівий поворот не з крайнього лівого положення на проїзній частині не впевнився в безпеці маневру, в результаті чого не надав перевагу в русі автомобілю марки «ВАЗ», державний номерний знак ВН 6984 ВН, під керуванням водія Павелко Р.Н., який рухався позаду в попутному напрямку та допустив з ним зіткнення, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою Малинівського районного суду м. Одеси від 19.01.2009 р. Бозаджи І.Д. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Постановою Малинівського районного суду м. Одеси уточнено описову частину постанови Малинівського районного суду м. Одеси від 19.01.2009 р., в якій вказано, що вірно читати так: «…не надав перевагу у русі автомобілю марки «ВАЗ», державний номерний знак ВН 6984 ВН, від керуванням Павелко Р.Н.»
Відповідно до Звіту № 1207 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номерний знак ВН 6984 ВН, внаслідок ДТП, яка сталась 29.11.2008 р. приблизно о 12 год. 00 хв. на вул. Леніна у сулі Нерубайське, Одеської області, складає 5 051,51 грн.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 13620 від 02.12.2009 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номерний знак ВН 6984 ВН, внаслідок вищезазначеного ДТП визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4 976,86 грн.
На підставі сформованого страхового акту № 13620 від 02.12.2009 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 4 976,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3847 від 03.12.2009 р.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ГАЗ», державний номерний знак ВН 5737 СЕ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта - груп»на дату скоєння вищезазначеного ДТП була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Гарант-авто», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4395348.
Відповідач-1 у своєму письмовому відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що позивачем не доведено законність керування Бозаджи І.Д. транспортним засобом марки «ГАЗ», державний номерний знак ВН 5737 СЕ, на момент скоєння ним вищезазначеної ДТП. Суд не погоджується з даною позицією відповідача-1 з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Поліс № ВВ/9024317 є договором І типу.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на дату укладення вищезазначеного полісу) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху», від 10 жовтня 2001 р. N 1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон;
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;
г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документацію на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;
ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено на адресу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області судовий запит № 06-37.1/5011-71/3319-2012 про надання суду інформації про те, чи складався 29.11.2008 р. протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП на водія Бозаджи Івана Дмитровича за керування транспортним засобом марки «ГАЗ», державний номерний знак ВН 5737 СЕ, без належних правових підстав, та чи було накладено на нього адміністративне стягнення.
30.07.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь на судовий запит № 06-37.1/5011-71/3319-2012, з якого вбачається, що стосовно гр. Бозаджи І.Д., який 29.11.2008 р. керував автомобілем марки «ГАЗ», державний номерний знак ВН 5737 СЕ, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП не складався.
З огляду на вищезазначене, у суду відсутні підстави вважати, що гр. Бозаджи І.Д. 29.11.2008 р. (дата скоєння вищезазначеної ДТП) керував автомобілем марки «ГАЗ», державний номерний знак ВН 5737 СЕ, не на законних підставах.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВВ/4395348 відповідач-1 прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ», державний номерний знак ВН 5737 СЕ.
Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «ГАЗ», державний номерний знак ВН 5737 СЕ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем-1, що підтверджується Полісом № ВВ/4395348, відповідач-1 згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № ВВ/4395348 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.
Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № ВВ/4395348, при визначенні ціни позову.
Позивачем було надіслано на адресу відповідача-1 заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 4947 від 31.10.2011 р.
Відповідачем-1 було надано позивачу відповідь на вищезазначену заяву, в якій відповідач-1 відмовив у прийнятті ним рішення щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу з огляду на те, що до претензії не було додано всіх наявних у позивача фотографій пошкоджень.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на дату направлення позивачем відповідачу вищезазначеної заяви) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Як вбачається з п. 35.2 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов до висновку про те, що позивачем не були порушені вимоги п.п. 35.1 та 35.2 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому у відповідача-1 були відсутні законні підстави для призупинення вирішення питання щодо сплати позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача-1 страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 976,86 грн. підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, ідентифікаційний код: 16467237) на користь Публічного акціонерного товариства «Незалежна сервісна компанія (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, ідентифікаційний код: 20036721) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 466 (чотири тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 86 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 57 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 13.08.2012 р.
Суддя О.В. Нечай