ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-22/10217-2012 13.08.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»
про стягнення грошових коштів в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Клочкова Н.Ф. (довіреність № ГО-12/168 від 18.06.2012р.);
від відповідача: Савіна О.Б. (довіреність № 11/1253 від 19.12.2011р.);
В судовому засіданні 13.08.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»(надалі ПАТ «СГ «ТАС», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(надалі ПАТ «СК «Провідна», відповідач) 20 607, 27 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СГ «ТАС»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 № А 0244872 від 20.09.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Volkswagen Polo, державний номер 03062 КМ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля БМВ, державний номер АІ 0367 СН, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «СК «Провідна»позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 20 607, 27 грн. в судовому порядку.
Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив про відсутність підстав вважати наявним порушення прав позивача, оскільки саме останнім не дотримано порядку встановленого законом щодо отримання страхового відшкодування.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
За договором добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 № А 0244872 від 20.09.2011р. у ПАТ «СГ «ТАС», застраховано автомобіль Volkswagen Polo, державний номер 03062 КМ, страхувальником по договору є Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед».
Згідно відомостей № 8986526 про дорожньо-транспортну пригоду 03.04.2012р. сталась дорожньо-транспортна пригода -зіткнення за участю автомобілів БМВ, державний номер АІ 0367 СН, яким керував Завадинський В'ячеслав Юрійович, Daimler-Benz 407, державний номер АІ 4135 ВА, яким керував Бабич Микола Михайлович та Volkswagen Polo, державний номер 03062 КМ під керуванням Коваль Віталій Петрович.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Завадинським В.Ю. вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2012р., справа 1007/4365/2012.
За страховим випадком -ДТП що сталась 03.04.2012р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 13399Р/2012 від 30.05.2012р. по договору страхування ВВ/21 № А 0244872 від 20.09.2011р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 20 607, 27 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 36067 від 31.05.2012р..
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України транспортний засіб -автомобіль БМВ, державний номер АІ 0367 СН, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Volkswagen Polo, державний номер 03062 КМ, взято на страхування ПАТ «СК «Провідна»про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/2676068.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем БМВ, державний номер АІ 0367 СН підтверджується постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2012р..
В редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4, передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Volkswagen Polo, державний номер 03062 КМ відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/2676068), а до ПАТ «СГ «ТАС»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування ВВ/21 № А 0244872 від 20.09.2011р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ СК «Провідна»як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Volkswagen Polo, державний номер 03062 КМ.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, положення зазначеного закону передбачають обов'язок саме страховика здійснити відшкодування шкоди при настанні страхового випадку і не наділяють зазначеними повноваженнями суд, як орган до якого слід звертатися за вирішенням питання по виплаті страхового відшкодування згідно укладеного відповідачем полісу.
Відповідно до ч.1 ст.1, ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідач у справі не є винною особою (яка вже вчинила порушення), а є страховиком з яким укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, відповідно саме в разі:
порушення страховиком вимог вказаного закону щодо порядку виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку із взятим на страхування транспортним засобом,
при відмові у здійсненні такої виплати на користь особи яка має право на отримання страхового відшкодування (в тому числі набутого в порядку регресу) в порядку передбаченому законом тощо,
можна стверджувати про наявність відповідного спору, який підлягає вирішенню судом, оскільки п. 36.7 закону прямо передбачає, що рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції чинній з 19.09.2011р. та застосовується до спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 03.04.2012р., відповідно до ст. 35 (п. 35.1) закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) закону: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання страховою компанією регресної вимоги, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Регресну вимогу (заяву на виплату страхового відшкодування № Г.08.0.0/346 згідно укладеного відповідачем полісу АА/1545394) позивачем надіслано страховій компанії-відповідачу 07.06.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, а відтак на час звернення до суду (26.07.2012р.) відповідач, як страховик винної особи, прав позивача, зокрема вимог закону щодо порядку виплати на користь позивача страхового відшкодування, не порушував.
Строк у який відповідачем має бути прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні такої виплати є 05.09.2012р., тобто такий ще не настав на час проведення даного судового засідання у справі за поданою позивачем позовною заявою.
Як те встановлено під час розгляду справи, відповідач, не є винною особою, яка внаслідок допущеного порушення має нести відповідальність за завдані збитки, і в свою чергу, відповідач як страховик винної особи, прав позивача, зокрема вимог закону щодо порядку виплати на користь позивача страхового відшкодування, не порушував. Положення закону не передбачають права позивача, при настанні страхового випадку звернутися до суду за виплатою страхового відшкодування за наявності договору страхування укладеного відповідачем з винною особою.
Існуюче право підлягає судовому захисту в разі, якщо воно порушене або ж не визнається відповідачем вже на час звернення до суду (ст. 1, ст. 2 ГПК України). Направлення регресної вимоги не є досудовим врегулюванням спору, що не перешкоджає зверненню до суду за захистом порушених прав, а є прямим обов'язком при зверненні за виплатою страхового відшкодування на умовах передбачених законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
В даному випадку, на час звернення позивача з позовом до суду, спір між сторонами не виникав, а положення ГПК України не передбачають захисту в судовому порядку права яке не було порушене відповідачем, а можливо буде ним порушене в майбутньому.
Враховуючи встановлені обставини, відсутність факту порушення вимог закону з боку відповідача у спірних правовідносинах, непідтвердження порушення прав позивача відповідачем на час звернення до суду, поданий позивачем 26.07.2012р. позов не може бути підставою для задоволення заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання рішення 15.08.2012
Суддя Р.І. Самсін