ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/6707-2012 03.08.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"
до 1) Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком"
про стягнення 5 326,80 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача - 1 Майданік В.В. (дов. № 494 -ню від 31.01.2011 р.)
від відповідача - 2 не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03 серпня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (надалі по тексту - відповідач - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" (надалі по тексту - відповідач - 2) про стягнення 5 326,80 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/6707-2012, слухання справи призначено на 08.06.2012 року.
07.06.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
08.06.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - 1 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача - 2 в судове засідання 08.06.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 25.05.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник позивача у судове засідання також не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 25.05.2012 року не виконав.
Представник відповідача - 1 у судовому засіданні 08.06.2012 року, щодо вирішення клопотання про відкладення розгляду справи поклався на розсуд суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.07.2012 року.
06.07.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - 1 надійшов додатковий документ по справі та клопотання про продовження строків розгляду спору.
Представник відповідача - 2 в судове засідання 06.07.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 08.06.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник позивача у судове засідання також не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 08.06.2012 року не виконав.
Представник відповідача - 1 у судовому засіданні 06.07.2012 року заявив клопотання про продовження строків розгляду спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 03.08.2012 року.
03.08.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - 2 надійшов відзив на позов.
У судове засідання 03.08.2012 року представник відповідача -2 та представник позивача не з'явились.
Представник відповідача - 1 заперечив проти задоволення позовних вимог щодо Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
04.01.2012 року по залізничній накладній № 52640596, напіввагон № 67171843, на адресу Хмельницького паливного складу Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" відвантажило 69 тон вугілля марки АМ.
Постачальником вказаного вугілля є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Камтопсервіс" за договором №1.83 від 25.09.2011 року.
У залізничній накладній № 52640596 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником, вантаж завантажено навалом.
При слідуванні вагону № 67171843 за призначенням він був затриманий на станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми № 65/Г від 06.01.2012 року для комісійного переважування. Під час переважування було встановлено наступну вагу вантажу: брутто 85360 кг, тара по документах 21 600 кг, нетто 63760 кг, тара по документах: 21 600, нетто 69 000 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 5 240 кг, про що складено комерційний акт АА № 042334/09/1 від 06.01.2012 року.
Згідно комерційного акту АА № 042334/09/1 від 06.01.2012 року, виявлено, що по документу вага брутто - не вказана, нетто -69 000 кг, тара -21 600 кг (спосіб визначення не вказаний). В дійсності виявилось: брутто 85360 кг, тара по документах 21 600 кг, нетто 63760 кг, менше ваги по документу на 5 240 кг. При перевірці виявилось завантаження нижче бортів на 10 см. На поверхні вантажу наявне поглиблення - праворуч за рухом потяга над 1-2 люками довжиною 3 м., шириною 2 м., глибиною 0,2 м. По документах значиться маркування вапном, фактично маркування відсутнє. Недостаючий вантаж у вагоні поміститись міг. Вагон у технічному відношенні справний, двері та люки щільно закриті, слідів протікання вантажу немає.
При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено. вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акту АА № 042334/09/1 від 06.01.2012 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що нестача вантажу могла виникнути як з вини вантажовідправника, так і перевізника, у зв'язку із чим просить стягнути вартість недостачі вугілля у розмірі 5 326,80 грн.
Відповідачі проти позовних вимог заперечували, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Як передбачено частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України, статтями 22, 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (надалі по тексту - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 6 Статуту накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до пункту 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.
Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Міністерством інфраструктури України.
Згідно зі статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Як передбачено статтею 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.
Згідно із пунктом 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.
Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення.
У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.
Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
З накладної № 52640596 вбачається, що навантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником і придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні повинна була визначатися відправником. Заходи щодо ущільнення та розрівнювання вантажу вантажовідправником не здійснювались. Відмітки про маркування вантажу вапном відсутні.
Як свідчать матеріали справи, під час переважування на станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці, на підставі акту загальної форми № 65/Г від 06.01.2012 року, було встановлено наступну вагу вантажу: брутто 85360 кг, тара по документах 21 600 кг, нетто 63760 кг, тара по документах: 21 600, нетто 69 000 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 5 240 кг, про що складено комерційний акт АА № 042334/09/1 від 06.01.2012 року.
Виявлено, що по документу вага брутто - не вказана, нетто - 69 000 кг, тара - 21 600 кг (спосіб визначення не вказаний). В дійсності виявилось: брутто 85360 кг, тара по документах 21 600 кг, нетто 63760 кг, менше ваги по документу на 5 240 кг. При перевірці виявилось завантаження нижче бортів на 10 см. На поверхні вантажу наявне поглиблення - праворуч за рухом потяга над 1-2 люками довжиною 3 м., шириною 2 м., глибиною 0,2 м. По документах значиться маркування вапном, фактично маркування відсутнє. Недостаючий вантаж у вагоні поміститись міг. Вагон у технічному відношенні справний, двері та люки щільно закриті, слідів протікання вантажу немає.
Зазначені обставини знайшли своє відображення у комерційному акті АА № 042334/09/1 від 06.01.2012 року.
При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено. вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акту АА № 042334/09/1 від 06.01.2012 року.
З наведеного вбачається, що відповідач - 2 завантажив вантаж у технічно справний та придатний у комерційному відношенні вагон, однак не вжив заходів щодо ущільнення та розрівнювання вантажу, а також не наніс на поверхню вантажу захисне маркування або покриття плівкою (емульсією) чи іншим чином закріпив верхній шар вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту на вантажовідправника покладається відповідальність за наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що зазначені ним у накладній.
Відповідно до статі 924 Цивільного кодексу України, статті 110 Статуту перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують наявність вини перевізника, тобто відповідача - 1 у нестачі вантажу.
Натомість, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що розходження фактичної маси вантажу згідно комерційного акту та маси, вказаної у накладній, можливе внаслідок недовантаження вантажу вантажовідправником.
Відповідачем - 2 не були надані суду докази на спростування зазначених обставин.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 5 326,80 грн. обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню за рахунок відповідача - 2.
З огляду на задоволення позову судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" (94220, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Волгоградська, буд. 135/40, код ЄДРПОУ 34870060) на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, код ЄДРПОУ 01880670) 5 326 (п'ять тисяч триста двадцять шість) грн. 80 коп. вартості недостачі вугілля, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. У позові до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення 08.08.2012 року
Суддя С.В. Стасюк