07.08.12р. Справа № 7/5005/5747/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельної компанії "Ера", м. Дніпропетровськ
до
відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак", м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1 030 901,41 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: представник Левицький Р.П., дов. б/н від 18.07.2012р.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: провідний юрисконсульт Козятинський І.П., дов. № 364/1010 від 27.06.2012р.
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна компанія "Ера" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак", відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (найменування відповідача-2 приведене у відповідність з його найменуванням відповідно до статуту останнього, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 26.06.2012р.) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" на свою користь збитків, завданих незаконним відключенням від енергопостачання, у сумі 1 030 901, 41 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 13.01.2011р. по 26.04.2011р. відповідач-1 систематично здійснював відключення позивача від електропостачання без обов'язкового погодження з відповідачем-2 всупереч положенням п. 7.5. Правил користування електричною енергією, без дотримання умов укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 4 від 01.11.2009р., у зв'язку з чим позивач був змушений орендувати альтернативні джерела енергії для забезпечення виробництва електродів, у результаті чого позивачем були понесені збитки у сумі 1 030 901, 41 грн. За доводами позивача, його реальні збитки від незаконного відключення від енергопостачання становлять 104 145, 25 грн. та складаються із витрат, пов'язаних з орендою дизельного та бензинового генераторів, відповідно у сумі 79 360, 25 грн. та у сумі 9 300, 00 грн., плати за використане дизельне паливо у сумі 11 520, 00 грн. та плати за використаний бензин у сумі 3 965, 00 грн. Окрім того, позивач вважає, що неправомірне відключення його від електропостачання відповідачем-1 спричинило позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди у сумі 926 756, 16 грн., оскільки оренда двох генераторів не покрила виробничі потужності позивача, а тому позивач не зміг виготовити ту кількість електродів, яку він виробляв у попередні роки за той же період часу, коли електропостачання було постійним та безперебійним. Так, кількість невироблених у звичайних умовах електродів за період лютий -квітень 2011 року становить 73, 904 тони, мінімальна ціна за тону -12 540, 00 грн., отже, за обставин не відключення позивача від електропостачання він отримав би вигоду у сумі 926 756, 16 грн. (73, 904 тони х 12 540, 00 грн.).
Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012р. у справі № 14/5005/10656/2011 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2012р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2011р. у наведеній справі, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 14/5005/10656/2011 передано на розгляд судді Коваль Л.А.
Ухвалою господарського суду від 07.07.2012р. справа прийнята до провадження новим складом суду та має номер № 7/5005/5747/2012.
При новому розгляді справи відповідач-1 явку повноважного представника у судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судових засідань відповідач-1 повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.
Відповідно до наявних в матеріалах справи відзиву на позов, додаткових пояснень відповідач-1 проти позову заперечує. У спірних правовідносинах відповідач-1 не вбачає повного складу господарського правопорушення, лише за наявності якого є підстави для застосування до учасника господарських правовідносин відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Відповідач-1 вважає, що упущену вигоду слід розглядати як гарантований, безумовний і реальний дохід, при визначенні розміру якого повинні враховуватись тільки точні дані, які безпосередньо і достовірно підтверджують існування реальної можливості отримання доходу, а розмір втраченої вигоди повинен бути підтверджений відповідними доказами. Окрім того, відповідач-1 зазначає, що в силу ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. У випадку якщо позивачем були вжиті заходи в недостатній мірі, позивачем не наведені причини і умови невжиття заходів щодо електропостачання. Відповідач-1 не вбачає і реальних збитків позивача у зв'язку з орендою ним генераторів для виробництва електродів, оскільки поставлена електроенергія та використання електрообладнання також здійснюється на платній основі. Отже, при постачанні електроенергії позивач мав би сплатити тариф за поставлену електроенергію.
Відповідач-2 вважає, що не може бути відповідачем у даній справі, оскільки не здійснював жодних дій щодо припинення електропостачання позивачу, на кожне звернення позивача відповідно реагував, у тому числі шляхом фіксації наявності напруги на межі балансової належності електромереж між позивачем та відповідачем-1, направленням відповідачу-1 листів з вимогою підключення позивача до своїх мереж. За поясненнями відповідача-2 відключення позивача здійснювалося без узгодження з відповідачем-2 та без його повідомлення про таке відключення.
Суд відкладав розгляд справи з 19.07.2012р. на 07.08.2012р.
У судовому засіданні 07.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, господарський суд, -
05.10.2006р. Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (постачальник), яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", а останнє в подальшому перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго", що підтверджується його статутом, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 26.06.2012р., та Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна компанія "Ера" (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії № 160/19-2, за умовами якого (п. 1.1.) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 150 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.4. наведеного договору його сторонами взяті на себе зобов'язання укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією, у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації).
Згідно додатку № 2 до договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до переліку струмоприймачів позивача відноситься технологічне обладнання з виробництва електродів, потужність 150 кВт.
Об'єктом комерційного обліку споживача (приєднання) є цех по виробництву електродів, розташований у м. Дніпропетровську по вул. Погранична, 44, що вбачається з додатків до договору про постачання електричної енергії.
01.11.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрпак", як основний споживач, та Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна компанія "Ера", як субспоживач, уклали договір № 4 про спільне використання технологічних мереж основного споживача, за умовами якого (п. 1.1.) основний споживач зобов'язується забезпечити субспоживача електричною енергією в межах величин, дозволених субспоживачу до використання, а субспоживач -своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрпак" є споживачем (основний споживач) електричної енергії на підставі укладеного з постачальником -Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" договору про постачання електричної енергії від 31.03.2008р. № 160/19-25/07. Зазначений договір переукладено 21.04.2011р.
Відповідно до п. 1.2. договору про спільне використання технологічних мереж передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку "Однолінійна схема". Як вбачається з зазначеної однолінійної схеми позивач отримує електричну енергію від трансформаторної підстанції, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Юрпак".
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору про спільне використання технологічних мереж основний споживач зобов'язаний забезпечувати технічну можливість для передачі субспоживачу електричної енергії в межах 150 кВА (кВт) потужності на II класі напруги (ступінь напруги 0,4 кВ) в обсягах, визначених відповідно до договору про постачання електричної енергії, шляхом формування електричної схеми відповідної пропускної здатності, забезпечувати на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно категорії струмоприймачів субспоживача.
Розділом 6 зазначеного договору визначений порядок обмеження та припинення електропостачання, у тому числі передбачені обставини, за наявності яких електропостачання субспоживача може бути припинено або обмежено основним споживачем без попередження або з повідомленням про це субспоживача.
Також, відповідно до п. 10.2. договору про спільне використання технологічних мереж строки проведення ремонтів в електромережах основного споживача, під час яких субспоживач буде відключений або буде знижена надійність електропостачання інших споживачів, доводиться до відома зацікавлених сторін письмовим повідомленням основного споживача, узгодженим з постачальником електричної енергії.
Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач-1 в період з 13.01.2011р. по 26.04.2011р. систематично здійснював відключення позивача від електропостачання без дотримання умов укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору про спільне використання технологічних мереж, без обов'язкового погодження з відповідачем-2 всупереч положенням п. 7.5. Правил користування електричною енергією, що призвело як до реальних збитків позивача, так і збитків у вигляді упущеної вигоди, у загальній сумі 1 030 901, 41 грн. та спричинило виникнення даного спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України (ч. 2 ст. 4 ГК України).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частина перша статті 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Враховуючи положення ст. 224 ГК України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.
Між тим, у спірних правовідносинах господарський суд не вбачає складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків у заявленій до стягнення сумі.
За загальним правилом, передбаченим п. 7.1. Правил користування електричною енергію, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.2005р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2005р. за № 1399/11679, які регулюють взаємовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), а їх дія поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення), електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами. Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до п. 7.5. Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:
1) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
2) недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;
3) несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;
4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;
5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;
7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;
8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.
Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.
Позивач посилається на ті обставини, що в період з 13.01.2011р. по 26.04.2011р. відповідач-1, як основний споживач електроенергії, від трансформаторної підстанції якого позивач, як субспоживач, отримує електричну енергію, здійснював відключення позивача від електропостачання.
В підтвердження наведених обставин позивач надав до матеріалів справи складені працівниками позивача акти про відключення у наступні дати: 13.01.2011р. о 17-00, 31.01.2011р. об 11-00, 02.02.2011р. о 10-15, 04.02.2011р. о 17-20.
В актах зазначено, що відключення здійснено відповідачем-1 без погодження з постачальником електроенергії (відповідачем-2) та без попередження про відключення.
23.03.2011р. на підставі листа споживача (позивача) працівниками постачальника електроенергії (відповідача-2) проведений огляд електроустановки позивача, яким встановлено, що напруга на межі балансової належності відсутня, про що складено акт обстеження від наведеної дати.
Разом з тим, на підставі звернення позивача працівниками відповідача-2 складено акт обстеження електроустановки позивача від 08.02.2011р., відповідно до змісту якого оглядом електроустановки встановлено, що в ТП-1, яка належать відповідачу-1, комірка без номеру, від якої підключений позивач, включена, про що свідчать фотознімки.
Відповідно до довідки відповідача-1 про відключення електроенергії на ТП відповідача-1 в 2011 році відповідач-1 підтвердив відсутність електричної енергії на трансформаторній підстанції відповідача-1 у межах спірного періоду у наступні дати та з наступних причин: 12.01.2011р. -ремонтні роботи на ТП, 15.02.2011р. -причина не з'ясована, замінена частина обладнання, 24.02.2011р. -ремонт опори лінії електропередачі, здійснювався основним споживачем ТОВ "ДЗЗМ Дніпрокран", 09.03.2011р. -ремонті роботи на лінії електропередачі, здійснювались основним споживачем ТОВ "ДЗЗМ Дніпрокран".
Також, відповідач-1 надав адресоване позивачу повідомлення про відключення електропостачання у зв'язку з аварійним станом ТП 12.01.2010р. з 12 год. 00 хв. (вих. № 06/01 від 06.01.2011р.).
Відповідно до акту про поновлення електричної енергії від 26.04.2011р., складеного працівниками позивача, після відключення 04.02.2011р. позивача від електропостачання основним споживачем - відповідачем-1 поновлення подачі електричної енергії позивачу відбулось 26.04.2011р.
Матеріалами справи підтверджуються обставини неодноразових звернень позивача до відповідача-2 з приводу відсутності електропостачання у певні дати січня-квітня 2011 року, у відповідь на які відповідач-2 повідомив, що не ініціював відключення позивача від електропостачання, а відповідач-1 відповідне питання з відповідачем-2 не погоджував.
Також, з приводу відключення від електропостачання позивач звертався до інспекції Держенергонагляду в Дніпропетровській області, голови Дніпропетровської облдержадміністрації, Дніпропетровського територіального представництва НКРЕ, прокуратури Дніпропетровської області.
Оцінюючи наведені вище обставини та докази, якими вони підтверджуються, суд вбачає підстави дійти висновку, що у спірний період часу, за який заявлені до стягнення збитки, позивач допускав порушення Правил користування електричною енергією, а саме не погоджував з відповідачем-2 припинення електропостачання та не попереджав про припинення електропостачання позивача.
Разом з тим, не всі зазначені вище докази суд вважає належними доказами в підтвердження відповідних обставин.
Не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України як відключення від електропостачання у певні дати, так і тривалості такого відключення, складені працівниками позивача акти про відключення щодо цих дат, які є односторонніми.
Відповідач-1 підтверджує припинення електропостачання, але в інші дати та без зазначення періоду відключення.
Неправомірно вважати належними доказами припинення електропостачання і листування позивача з відповідними підприємствами та установами.
Фактично лише актом обстеження від 23.03.2011р., складеним працівниками постачальника електроенергії (відповідача-2) за наслідками проведеного огляду електроустановки позивача за зверненням позивача, встановлено відсутність напруги на межі балансової належності.
На підставі наявних в справі матеріалів суд позбавлений можливості беззаперечно встановити тривалість відсутності електропостачання позивача у спірному періоді. В той же час, встановлення цих обставин, обов'язок доказування наявності яких покладається на позивача, не може не впливати на вирішення даного спору.
Суд не вбачає підстав дійти висновку і про те, що позивачу спричинені збитки у заявленій до стягнення сумі, а між діями відповідача-1 з припинення електропостачання та заявленими збитками існує причинний зв'язок.
Збитки у вигляді втраченої вигоди у сумі 926 756, 16 грн. позивач розрахував як різницю вартості продукції (електродів), які позивач міг виготовити при належному електропостачанні у лютому -квітні 2011 року та виготовив фактично у цьому ж періоді. При цьому кількість продукції, яка могла бути виготовлена, визначена як середня величина виробництва цієї продукції у ці ж місяці 2008, 2009 та 2010 років.
Неодержаними доходами є така втрата кредитором очікуваного збільшення (приросту) у майні, які ґрунтуються на точних даних, що безспірно підтверджують можливість одержання ним грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником, тобто доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання іншою стороною Договору своїх обов'язків.
Разом з тим, позивачем не доведено у встановлено порядку, що у разі не відключення його від електричної енергії ним дійсно була б виготовлена відповідна кількість продукції та реалізована позивачем за тією ціною, з урахуванням якої розраховані збитки.
Обсяг виробленої продукції залежить не лише від наявності енергоносіїв, але і від інших чинників, зокрема таких, як відповідна сировина, комплектуючі, виробничі потужності тощо, а доходи від продажу виробленої продукції залежать не лише від обсягу її виробництва, але і від попиту на цю продукцію.
Інакше кажучи, позивач не довів існування можливості реального та неминучого одержання ним доходів в разі не відключення його від електричної енергії, а також не довів той факт, що доходи від продажу виробленої продукції були б саме у тому розмірі, що вказує позивач.
Суд не вбачає підстав дійти висновку і про те, що позивач поніс реальні збитки у загальній сумі 104 145, 25 грн., які складаються з витрат, понесених у зв'язку з залученням альтернативних джерел електроенергії -дизельного та бензинового генераторів, вартості використаного дизельного палива та бензину.
Залучення альтернативних джерел електроенергії призвело до виробництва позивачем певної кількості продукції, а витрати, пов'язані з цим, формують її собівартість те можуть бути збитками позивача в розумінні закону.
Споживання електричної енергії також призвело б до витрат позивача у вигляді оплати її вартості.
При цьому, стверджуючи про наявність збитків, позивач не співвідносить свої витрати на виробництво продукції у зв'язку з залученням альтернативних джерел з витратами на виробництво продукції за умови безперебійного споживання електричної енергії.
Оскільки суд, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище положення законодавства, не вбачає складу правопорушення, лише за наявності якого застосовується відповідальність у вигляді відшкодування збитків, заявлені позивачем вимоги до відповідача-1 є неправомірними та не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що позивач не заявив вимог до відповідача-2, суд не вбачає підстав вважати відповідача-2 належним відповідачем у даній справі, як не вбачає за обставинами справи і неправомірної поведінки відповідача-2 у відсутності електропостачання позивача у спірному періоді. За наведеного позов до відповідача-2 задоволенню не підлягає.
Враховуючи зазначене вище, суд відхиляє доводи позивача у справі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати у справі відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові - відмовити повністю.
Судові витрати у справі віднести на позивача.
Суддя Л.А. Коваль
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 13.08.2012р.