"06" серпня 2012 р.Справа № 5017/1532/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ"
про стягнення 22974,57грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Мозговий А.В., довіреність №01-17/СФ-655 від 15.03.2012р.;
від відповідача: Садіч В.О., довіреність від 27.04.12р.;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" про стягнення заборгованості у розмірі 23532,24грн., а саме: основного боргу у розмірі 21618,62грн., пені у розмірі 1510,62грн., 3%річних у розмірі 294,91грн., індекс інфляції у розмірі 108,09грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.05.12р. порушено провадження у справі №5017/1532/2012.
05.07.12р. від позивача надійшла заява(вх.№20653/2012 від 05.07.12р.) про уточнення позовних вимог, згідно якої у зв'язку з тим, що після подання позовної заяви відповідачем було частково сплачено основну заборгованість на суму 470грн., що підтверджується фіскальними чеками, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22974,57грн., а саме: основний борг у розмірі 21148,62грн., пеню у розмірі 1435,61грн., 3%річних у розмірі 282,25грн., індекс інфляції у розмірі 108,09грн.
За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.12р. строк вирішення спору по справі №5017/1532/2012 було продовжено до 05.08.12р., в порядку ст. 69 ГПК України.
Відповідач подав у судовому засіданні клопотання(вх.№24303/2012 від 06.08.12р.), згідно якого у зв'язку з тим, що позовні вимоги позивача по даній справі ґрунтуються на договорі поставки №000016 від 10.01.12р., а ухвалою господарського суду АР Крим від 04.07.12р. порушено провадження у справі №5002-5/2096-2012 за позовом ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" до ТОВ"КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ" про визнання договору поставки недійсним, то вважає, що розгляд даної справи є неможливий, тому з метою повноти, всебічності та об'єктивності судового рішення, просить суд зупинити провадження у справі №5017/1532/2012 до винесення господарським судом АР Крим рішення по справі №5002-5/2096-2012 за позовом ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" до ТОВ"КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ" про визнання договору поставки недійсним.
Судом клопотання розглянуто та не задоволено, оскільки воно є безпідставним, та суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом АР Крим рішення по справі №5002-5/2096-2012 за позовом ТОВ"ЮНІПРОДУКТ" до ТОВ"КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ" про визнання договору поставки недійсним.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
10.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ" (Постачальник) було укладено договір поставки №000016, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити алкогольні та безалкогольні напої, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору.
Відповідно до п. 2.9. договору, Покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію Продукції не пізніше 21 календарних дня з моменту її передачі.
Згідно п. 4.1. договору, у разі недотримання термінів оплати Продукції, зазначених у п. 2.9. цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення. У разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів Покупець, крім того, зобов'язаний виплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії Продукції, оплата якої прострочена.
10.01.12р. між сторонами підписано доповнення №1 до договору поставки №000016 від 10.01.12р., згідно якого зокрема у п. 3 зазначено, що п. 4.1. змінено та викладено в наступній редакції: «У разі несвоєчасної оплати вартості товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки до моменту повного погашення заборгованості по цьому договору.».
Позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару виконав у повному обсязі, а саме: по видатковим накладним: №РН-32-001799 від 10.01.2012р.на суму 9978,60грн. та №РН-32-004847 від 20.01.2012р. на суму 42300,84грн. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 52279,44грн.
В порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, порушуючи п.2.9. Договору, частково виконав своє зобов'язання щодо оплати товару, неоплаченим залишився товар у сумі 21618,62грн.
В підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки №000016 від 10.01.2012р. позивач надав суду підписані обома сторонами акти звірки взаєморозрахунків станом на 24.04.12р. та станом на 16.05.12р., та видаткові накладні на поставку товару.
Крім того відповідачем частково сплачено основну заборгованість на суму 470грн., що підтверджується фіскальними чеками: від 14.05.12р. на суму 50грн. та від 25.06.12р. на суму 420грн., неоплаченим залишився товар в сумі 21148,62грн
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриману продукцію, позивач звернувся до суду з позовною заявою та уточненням, згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22974,57грн., а саме: основний борг у розмірі 21148,62грн., пеню у розмірі 1435,61грн., 3%річних у розмірі 282,25грн., індекс інфляції у розмірі 108,09грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акти звірки, відповідно до яких станом на 24.04.12р. та станом на 16.05.12р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" рахується заборгованість.
При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.
Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу належної якості та кількості товару, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим уточнена позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 21148,62грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" пені в розмірі 1435,61грн., розрахованої за період з 01.02.12р. по 15.02.12р.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 1435,61грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 282,25грн., та індексу інфляції у розмірі 108,09грн.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" по оплаті, та перевіривши наданий розрахунок трьох процентів річних та індексу інфляції, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок індексу інфляції, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано індекс інфляції, а тому індекс інфляції підлягає задоволенню в сумі 43,04грн.
Наданий позивачем розрахунок 3%річних, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у розмірі 282,25грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 21148,62грн., пені у розмірі 1435,61грн., 3%річних у розмірі 282,25грн., індексу інфляції у розмірі 43,04грн.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1604,94грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПРОДУКТ" (65013, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 80; код ЄДРПОУ 37947260; п/р 26000060830578 в Івано-Франківській філії КБ «ПриватБанк», м. Івано-Франківськ, МФО 336677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ" (поштова адреса: 95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова 6, юридична адреса: 97530, Сімферопольский район, с.Мазанка, вул. Садова, 19, код ЄДРПОУ 36499654, п/р 2600716690 в КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 324021) суму основного боргу у розмірі 21148(двадцять одну тисячу сто сорок вісім)грн.62коп., пеню у розмірі 1435(одну тисячу чотириста тридцять п'ять)грн.61коп., 3%річних у розмірі 282(двісті вісімдесят дві)грн.25коп., індекс інфляції у розмірі 43(сорок три)грн.04коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1604(одну тисячу шістсот чотири)грн.94коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 13.08.12р.
Суддя Гут С.Ф.