07.08.12 Справа № 5021/608/12.
Господарський суд Сумської області, у складі колегії суддів: головуючий суддя Зайцева І.В., судді Левченко П.І., Котельницька В.Л., при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши матеріали справи № 5021/608/12
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-партнер», м. Дніпропетровськ
до відповідача: Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми
про визнання недійсним рішення, та
за зустрічним позовом: Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-партнер», м. Дніпропетровськ
про стягнення 68000 грн.
представники сторін:
від позивача за первісним позовом: Чуб К.В., Скляр Т.В.,
від відповідача за первісним позовом: Семерня В.В., Заїка І.В.
У судовому засіданні від 05.07.2012р. судом оголошено перерву до 11.07.2012р., 12 год. 00 хв., у судовому засіданні від 11.07.2012р. судом оголошено перерву до 11.07.2012р., 12 год. 10 хв., у судовому засіданні від 11.07.2012р. судом оголошено перерву до 07.08.2012р., 11 год. 30 хв.,
Суть спору: позивач за первісним позовом просить визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 8 від 01.03.2012 року по справі № 03-06/68-2011 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Суми торг-партнер».
Відповідач проти позову заперечує, оскаржуване рішення Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вважає законним та обґрунтованим. Ним подано зустрічний позов , в якому він просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-партнер» 68000 грн. штрафу до загального фонду Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106.
Відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним) зустрічний позов визнає, але просить відстрочити виконання рішення, посилаючись на скрутне фінансове становище. Позивач за зустрічним позовом проти відстрочення виконання рішення заперечує.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
01.03.2012 року адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення №8 у справі № 03-06/68-2011 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, яким позивача за первісним позовом визнано суб'єктом господарювання, що займав монопольне становище на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми у 2011 році з часткою, що перевищувала 35%; визнано бездіяльність позивача за первісним позовом у вигляді невжиття у вересні 2011 року заходів по зниженню оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби внаслідок зменшення середньозважених закупівельних цін на борошно для хлібопечення, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, що призвело до ущемлення інтересів споживачів; та накладено штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
Позивач за первісним позовом вважає це рішення незаконним, посилаючись на наступні обставини.
22.02.2012 року позивач за первісним позовом отримав повідомлення відповідача за первісним позовом щодо початку розгляду справи за ознаками порушення підприємством законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем згідно копії подання від 21.02.2012 року №26 про попередні висновки у справі №03-06/68-2011, та вивчивши матеріали справи, надає наступні заперечення за пунктами.
Відповідачем за первісним позовом було проведено аналіз статей витрат, зростання яких унеможливило, за думкою спеціалістів установи, зниження оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби у вересні 2011 року, не дивлячись на підґрунтя та розрахунки підприємства.
Так, за результатами аналізу відповідачем за первісним позовом було встановлено, що підприємством в розрахунках оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби за вересень 2011 року були завищені на 13,5 % транспортно-заготівельні витрати на борошно за рахунок включення до їх розміру витрат на заробітну плату водіїв, які за думкою спеціалістів установи, одночасно, за були віднесені до складу загальновиробничих витрат.
Позивач в листі вих. №05/533 від 28.10.2011 р. надавав розрахунки транспортно-заготівельних витрат на борошно за вересень 2011 року, в яких були враховані витрати на утримання та експлуатацію борошновозів: заробітна плата водіїв та витрати на паливно-мастильні матеріали. На вимогу Відповідача №03-10/118 від 11.02.2012 року Позивач надав вих.№05/50 від 23.01.2012 року копії штатного розпису ТОВ «Сумиторг-партнер», де вказана посада «водій автотранспортних засобів (борошновози)» та перелік персоналу (за посадами), витрати на заробітну плату якого віднесено до кошторисів «Загальновиробничих витрат», до якого не включено витрати на водіїв автотранспортних засобів (борошновози).
Заробітна плата водіїв борошновозів складається із основної заробітної плати | оклад) та додаткової заробітної плати - це премії, доплати, надбавки. В даному випадку заробітна плата водія автотранспортного засобу (борошновози) складається із гкладу(тарифу), доплати за нічний час, премії з фонду заробітної плати та індексації заробітної плати. При розрахунках, які були враховані до транспортно-заготівельних затрат за вересень, до всього нарахованої заробітної плати по трьом водіям борошновозів) (2707,99+2394,23+2381,42)=7483,64 грн. також було враховано нарахування на заробітну плату у розмірі 37,18%.
Тому, позивач за первісним позовом вважає, що відповідач за первісним позовом не обґрунтовано врахував завищення на 13,5% транспортно-заготівельних витрат.
Відповідачем за первісним позовом при аналізі витрат по статті собівартості «Паливо» встановлено, що підприємством були завищені на 61,93 грн. витрати на газ та електроенергію в розрахунку на 1 тону продукції за рахунок застосування середньомісячних обсягів виробництва продукції за 2010 рік, які були нижчими, ніж за 9 місяців 2011 року. Окрім цього підприємством, як вказано з боку спеціалістів Відповідача при визначенні витрат на газ в розрахунках оптово-відпускних цін - не було «врахування коефіцієнту теплотворності природного газу та коефіцієнту розподілу питомої ваги фактичних витрат природного газу між основним виробництвом та виробництвом пари в загальному обсязі використання природного газу», при цьому підприємству не зрозуміло, чому це повинно було взятись до розрахунків, якщо були наступні підґрунтя і якими законодавчими документами користувались спеціалісти відповідача за первісним позовом при скасуванні методики розрахунків з боку підприємства.
На вимогу відповідача за первісним позовом № 03-10/3736 від 09.12.2011 р. позивачем за первісним позовом було надано відповідь вих. № 05/625 від 21.12.2011 року копії всіх договорів на постачання природного газу на 2011 рік, які були укладені Позивачем за первісним позовом протягом 2010-2011 років - як з постачання газу природного для промислових цілей ПАТ «Сумигаз», ТОВ Компанія «Енергоресурси», ТОВ «Промсервіс» з відповідним рівнем тарифу , так і з постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання ДП НАК «Нафтогаз України». При укладанні договорів на постачання природного газу та електроенергії на 2011 рік, Позивач за первісним позовом визначав обсяги постачання паливно-енергетичних ресурсів на основі фактичних даних виробництва готової продукції та споживання природного газу і електроенергії за минулий період, (попередній рік). В якості запланованих обсягів виробництва на майбутні періоди беруться фактичні дані минулих періодів, оскільки підприємство не має стабільних та визначених щомісячних заявок з торгівлі, які є основою для чіткого їх виконання. Підприємство виробляє продукцію тільки в межах наданих щодобових заявок торгівлі. Позивач за первісним позовом пояснює, що за умовами договору на постачання природного газу М4079/П-2011 від 15.03.2011 р. допускається відхилення +/-5% від узгодженого сторонами планового обсягу поставки. У разі відхилення більше ніж на +5% підприємство зобов'язується оплатити газозбутовій організації у розмірі 200% різниці вартості фактичного обсягу споживання і планово узгодженого обсягу поставки. В договорі зазначено п. 3.3. «Кількість газу, поданого покупцю, оформлюється двостороннім актом встановленого зразка в Газозбутовій організації. Акт є підставою для розрахунків на газ», п.3.4. «За розрахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов (температура 20С, тиск 0.101 МПА/760 ммрт.ст.), п.3.6. «За вимогою Покупця один раз на місяць не пізніше 18 числа Газозбутова організація надає копію сертифіката якості газу. Фактична теплота згорання вказується Газозбутовою організацією в актах кількості газу, поданого за місяць».
Крім того, підприємство укладало договори окремо на постачання природного газу на виробничі цілі та окремо на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Відповідно підприємство отримує акти приймання-передачі обсягів природного газу окремо за різними договорами. Тобто, висновки спеціалістів тервідділення - «підприємство при визначенні витрат на газ в розрахунках оптово-відпускних цін не врахувало коефіцієнт розподілу питомої ваги фактичних витрат природного газу між основним виробництвом та виробництвом пари в загальному обсязі використання природного газу», на думку позивача за первісним позовом, не є зрозумілим - оскільки фактичні розрахунки підприємства за газ проводить окремо на виробничі цілі з відповідним тарифом та згідно актів приймання-здавання природного газу та для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання з тарифом, що різниться від тарифу на газ для виробництва продукції - розрахунки проведені виключно на основі обсягів постачання природного газу для виробничих цілей з відповідним рівнем тарифу на природній газ.
В наданих Відповідачу розрахунках оптово-відпускних цін на готову продукцію, що не підпадає під державне регулювання, під потреби палива на 1 тн готової продукції враховувався плановий середньомісячний обсяг споживання природного газу (згідно укладених договорів) та середньомісячний обсяг виробництва готової продукції (на основі факту за попередній рік). Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів на 2011 рік, розраховувалися на основі фактичних даних попередніх періодів. При розрахунках оптово-відпускної ціни на хліб простої рецептури застосовувалася норма витрат умовного палива на 1 тн готової продукції та відповідний коефіцієнт теплотворності для перерахунку витрат умовного палива в натуральні витрати природного газу за 2010 рік. Коефіцієнт теплотворності розраховується на базі наданих газопостачальною організацією даних про теплоту горіння природного газу згідно ГОСТ 2267-82.
Тому позивач за первісним позовом вважає, що відповідач за первісним позовом при розрахунках витрат на газ природній необґрунтовано використав коефіцієнт розподілу питомої ваги фактичних витрат природного газу між основним виробництвом та виробництвом пари в загальному обсязі використання природного газу, а також врахував неспівставний період виробництва продукції. Позивач враховував середньомісячне виробництво за 2010 рік та середньомісячний об'єм поставки газу на 2011 рік (що розраховувався на основі факту 2010 року), оскільки витрати газу під час осінньо-зимового періоду значно вище ніж в теплі пори року та необхідно враховувати значні коливання обсягів виробництва (що залежать від кількості діб в місяці, від державних та релігійних свят, природних умов зовнішнього середовища тощо). Тобто позивач за первісним позовом в розрахунках використовував співставні періоди, натомість при аналізі и розрахунках спеціалістами тервідділення брались до уваги 9 міс.2011р - враховані лише 3,5 місяці (з січня по 15 квітня) опалювального періоду, та не врахований опалювальний період з 15 жовтня по грудень з суттєвим збільшенням витрат природного газу.
На вимогу відповідача за первісним позовом №03-10/3723 від 06.12.2011 року позивачем за первісним позовом було надано відповідь вих. № 05/615 від 16.12.2011 року, в т.ч. фактичні кошториси загальновиробничих витрат, «Адміністративних витрат» та «Витрат на збут» за 9 місяців 2011 року (додатки 20-22). За 9 місяців 2011 року підвищилися витрати на загальновиробничі витрати» на 10,73 грн без ПДВ/тн, «Адміністративні витрати» на 29,85 грн без ПДВ/тн та «Витрати на збут» на 15,16 грн без ПДВ/тн.
Відповідачем за первісним позовом розраховано, що в розрахунках оптово-відпускних цін на хліб "Нахімовський новий подовий" у вересні 2011 року були завищені на 49,53 грн/т витрати на житнє борошно.
Відповідач за первісним позовом при розрахунках за вересень 2011 року врахував середньозважену ціну на борошно станом на 30.09.2011 року. Позивачем було надано дані про середньозважену ціну на борошно на 10.09.2011 року (вих.№05/451 від 13.09.2011 року) на 20.09.2011 року внх..№05/467 від 20.09.2011 року) на 30.09.2011 року (вих. № 05/487 від 03.10.2011 року) та за вересень 2011 року. Таким чином, відповідачем за первісним позовом, на думку позивача за первісним позовом, необґрунтовано було враховано середньозважену ціну за останній день вересня (без врахування попередніх 29 днів) для розрахунку витрат по борошну для місяця з 30 календарних діб. Для розрахунків необхідно було враховувати середньозважену ціну за весь період (тобто місяць). Середньозважена ціна на борошно житнє за вересень становить 2043,20 грн. без ПДВ/тн, а на 30.09.2011 року середньозважена ціна на борошно житнє становить 1906 грн. без ПДВ/тн.
Дослідивши надані сторонами докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є правомірними та обґрунтованими, виходячи з наступного.
Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач за первісним позовом необґрунтовано дійшов висновку про завищення транспортно-заготівельних витрат та витрат по статті «Паливо» та на підтвердження надає копії розрахунків оптово-відпускної ціни.
Слід зазначити, що доводи позивача за первісним позовом, викладені у пунктах 1 та 2 позовної заяви стосуються висновків викладених у Поданні від 21.02.2012 за №26 «Про попередні висновки у справі №03-06/68-2011» (далі - Подання).
Подання відповідно до пункту 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року за №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року за №169-р) (зі змінами), було надіслано ТОВ «Сумиторг - Партнер».
ТОВ «Сумиторг-Партнер» скористалось наданим правом та листом від 27.02.2012 №05/107 надало свої заперечення до висновків викладених у Поданні.
Розглянувши заперечення ТОВ «Сумиторг-Партнер» до Подання, адміністративна колегія Тервідділення взяла до уваги та врахувала розрахунки ТОВ «Сумиторг - Партнер» щодо підтвердження розміру транспортно-заготівельних витрат в розрахунках оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби в частині коректного віднесення до їх розміру витрат на заробітну плату водіїв борошновозів (абз. 6 на стор. 5 Рішення адмінколегії).
Тервідділенням також були враховані зауваження ТОВ «Сумиторг-Партнер» щодо обсягів природного газу, що використовується на виробничі цілі, в частині неможливості коригування зазначених обсягів на коефіцієнт розподілу питомої ваги фактичних витрат природного газу між основним виробництвом та виробництвом пари в загальному обсязі використання природного газу (абз. 7 на стор. 5 Рішення адмінколегії).
Таким чином, доводи позивача за первісним позовом щодо завищення транспортно-заготівельних витрат та витрат по статті «Паливо» адміністративною колегією Тервідділення були взяті до уваги при прийнятті Рішення колегії, яке є предметом оскарження у даній судовій справі.
Щодо зменшення цін на борошно для хлібопечення та невжиття позивачем за первісним позовом заходів по зниженню оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, то з метою з'ясування відповідності дій позивача за первісним позовом вимогам законодавства про захист економічної конкуренції при виробництві хліба та хлібобулочних виробів відповідачем за первісним позовом було проведено дослідження порядку формування та застосування з 14.07.2011 оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби ТОВ «Сумиторг - Партнер».
Позивач з 14.07.2011 підвищив оптово-відпускні ціни на хліб та хлібобулочні вироби, зокрема: на хліб «Нахімовський» з суміші борошна пшеничного та житнього - з 3,78 грн/кг до 3,96 грн/кг, або на 4,8%; на хліб з борошна пшеничного першого ґатунку «Зарічний новий» - з 3,58 грн/кг до 3,83 грн/кг, або на 7,0%; на батон з борошна пшеничного вищого ґатунку «Український новий нарізний» - з 6,19 грн./кг до 6,38 грн/кг, або на 3,0%.
Вищезазначені види хліба та хлібобулочних виробів є одними з основних видів хліба та хлібобулочних виробів, які виробляються позивачем за первісним позовом, що обумовлено досить високим попитом зазначену продукцію з боку споживачів.
Позивач за первісним позовом листом від 05.07.2011 за №05/328 повідомив відповідача за первісним позовом, що підвищення оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби з 14.07.2011р. відбулось за рахунок зростання цін на борошно для хлібопечення на 20%-40%.
Позивач за первісним позовом у листі від 02.08.2011р. за №05/385 зазначив, що при формуванні оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, введених в дію з 14.07.2011р., витрати на борошно для хлібопечення були визначені виходячи з рівня закупівельних цін на нього, а саме: борошно пшеничне вищого ґатунку - 3204 грн/т з ПДВ, або 2670 грн/т без ПДВ; борошно пшеничне першого ґатунку - 2892 грн/т з ПДВ, або 2410 грн/т без ПДВ; борошно пшеничне другого ґатунку - 2544 грн/т з ПДВ, або 2120 грн/т без ПДВ; борошно житнє обдирне - 2676 грн/т з ПДВ, або 2230 грн/т без ПДВ.
Протягом серпня-листопада 2011 року відбулось суттєве зниження цін на борошно для хлібопечення, яке використовувалось позивачем за первісним позовом у виробництві хліба та хлібобулочних виробів. Так, за повідомленням позивача за первісним позовом (лист від 03.10.2011р. за №05/487), станом на 30.09.2011р. середньозважена ціна на борошно, яке використовувалось останнім для виробництва хліба та хлібобулочних виробів (з урахуванням залишків), складала: на борошно пшеничне вищого ґатунку - 2823,3 грн/т (з ПДВ), або 2352,8 грн/т (без ПДВ); борошно пшеничне першого ґатунку - 2653,3 грн/т (з ПДВ), або 2211,1 грн/т (без ПДВ); борошно пшеничне другого ґатунку -2311,6 грн/т (з ПДВ), або 1926,3 грн/т (без ПДВ); борошно житнє обдирне - 2287,2 грн/т (з ПДВ), або 1906 грн/т (без ПДВ), що на 8,3% - 14,5% нижче від рівня витрат на борошно, який був застосований ТОВ «Сумиторг-Партнер» при розрахунках оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, введених в дію з 14.07.2011р. При цьому позивач за первісним позовом, незважаючи на суттєве здешевлення борошна для хлібопечення, не знижував у вересні 2011 року рівень оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, пояснюючи це тим, що при плануванні оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, які були введені з 14.07.2011р., не враховано підвищення цін на природний газ та електроенергію згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.06.2011 р. №1111, а також зростання транспортно-заготівельних витрат на борошно у зв'язку з перевезенням останнього борошовозами.
У зв'язку з зазначеним відповідачем за первісним позовом було проведено аналіз статей витрат, зростання яких, на думку ТОВ «Сумиторг-Партнер», унеможливило зниження оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, на предмет можливості зниження позивачем за первісним позовом оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби у вересні 2011р. і на підставі проведеного аналізу встановлено, що за рахунок зниження оптово-відпускних цін на борошно для хлібопечення та врахування економічно обґрунтованих витрат на газ, електроенергію фактична собівартість хліба та хлібобулочних виробів у вересні 2011 року знизилась, зокрема, хліба „Нахімовський новий подовий" на 69,58 грн/т, або на 0,06 грн. за 1 буханець; хліба „Зарічний новий формовий - на 38,04 грн/т, або на 0,02 грн. за 1 буханець; батона „Український новий нарізний" - на 19,27 грн/т, або на 0,01 грн. за 1 буханець.
За таких обставин ТОВ «Сумиторг-Партнер» з урахуванням фактичної собівартості та запланованого рівня прибутку мало можливість знизити у вересні 2011 року оптово-відпускні ціни на хліб та хлібобулочні вироби. Подальше здорожчання газу повністю компенсувалось зниженням вартості борошна для хлібопечення, оскільки витрати на газ та електроенергію з 01.10.2011р. в розрахунку на 1 тону продукції зросли на 74,85 грн., тоді як витрати на борошно у вересні 2011р. знизились на 170,68-252,51 грн. в залежності від виду хліба.
Не вживались позивачем за первісним позовом заходи щодо зниження оптово-відпускних цін також і протягом жовтня-листопада 2011 року, незважаючи на триваючу динаміку здешевлення цін на борошно для хлібопечення у цей період. Така бездіяльність ТОВ «Сумиторг-Партнер» можлива за наявності ринкової влади у останнього на ринку хліба та хлібобулочних виробів у м. Суми, що підтверджується досить невеликими частками конкурентів позивача за первісним позовом на зазначеному ринку у 2011 році та свідчить про те, що ТОВ «Сумиторг-Партнер» не зазнавало значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання, що діяли на ринку хліба та хлібобулочних виробів у м. Суми у 2011 році. Слід також зазначити, що бездіяльність ТОВ «Сумиторг-Партнер» була б неможлива в умовах значної конкуренції на ринку, призвела до прихованого підвищення цін, наслідком чого стало ущемлення інтересів споживачів. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Враховуючи монопольне (домінуюче) становище ТОВ «Сумиторг-Партнер» на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, відповідачем за первісним позовом правомірно та обґрунтовано бездіяльність позивача за первісним позовом, що полягала у невжитті заходів по зниженню оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби внаслідок зменшення закупівельних цін на борошно для хлібопечення, визнана порушенням, передбаченим ч. 1 ст. 13 та п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, що призвело до ущемлення інтересів споживачів.
Що стосується клопотання про відстрочку сплати штрафу, відповідно до ч. 2-3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно ч. 6 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.
При цьому ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судом така відстрочка надається у виняткових випадках.
Відповідач за зустрічним позовом не подав доказів звернення до Тервідділення з заявою про відстрочення сплати штрафу та не навів доказів винятковості обставин щодо неможливості сплати штрафу. Таким чином, клопотання відповідача за зустрічним позовом щодо відстрочки виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Отже, первісний позов задоволенню не підлягає; зустрічний позов, як такий, що ґрунтується на правомірності прийнятого Сумським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України рішення № 8 від 01.03.2012р., - підлягає задоволенню та стягується з відповідача за зустрічним позовом 68000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню в доход державного бюджету м. Суми 1609,50 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання відповідача за зустрічним позовом про відстрочення виконання судового рішення, викладеного у відзиві на зустрічний позов №12/365 від 04.07.2012р., - відмовити.
2. У первісному позові - відмовити.
3. Зустрічний позов - задовольнити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-Партнер» (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 87, кімната 516, і.к. 36334443) 68000 грн. штрафу до загального фонду Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-Партнер» (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 87, кімната 516, і.к. 36334443) на користь державного бюджету м. Суми (отримувач-УДКС у м. Суми (м.Суми), 22030001, ЄДРПОУ-37970593, МФО-837013, р/р-31218206783002) 1609,50 грн. судового збору.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зайцева
Судді П.І. Левченко
В.Л. Котельницька
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 10.08.2012 року.