ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
08.08.12 Справа № 19пд/5014/1552/2012(26/138пд/2011)
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради, м.Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле", м.Луганськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів -Управління Держкомзему в м.Луганськ Луганської області, м.Луганськ
про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею від 10.02.1997
в присутності представників сторін:
від заявника -Трофименко П.В., помічник прокурора міста Луганська, посвідчення №103 від 06.04.2011;
від позивачів -Кім Д.І., заступник начальника відділу контрольно-юридичної роботи, довіреність № И 01/03-30./7222/0/2-11 від 11.11.2011; довіреність № И 01/03-30./7227/0/2-11 від 11.11.2011;
від відповідача -Варічев М.Я., представник за довіреністю, довіреність № 03-12 від 03.01.2012;
від 3-ої особи -представник не прибув.
Обставини справи: заявником заявлені вимоги про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.02.1997, державна реєстрація від 10.02.1997 № 1827, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле", відносно земельної ділянки площею 0,0302 га за адресою: м.Луганськ, вул.Переяслівська, б.50, а саме:
- викласти п.2.1 розділу 2 „Плата за землю" договору у новій редакції: „2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передана в оренду, у гривнях";
- доповнити розділ 2 „Плата за землю" договору новим п.2.2 наступного змісту: „2.2.Орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця";
- доповнити розділ 2 „Плата за землю" договору новим п.2.3 наступного змісту „2.3. У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки протягом терміну дії договору пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення відповідних змін в договір. Про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки орган, уповноважений орендодавцем, письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації";
- виключити з абз.4 п.п.а) п.3.1 розділу 3 „Права та обов"язки сторін" слова „і ставки земельного податку";
- викласти абз.11 п.п.б) п.3.2 розділу 3 „Права та обов"язки сторін" договору у новій редакції: „Своєчасно вносити обумовлену цим договором оренду плату за землю. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожен день прострочення".
Прокурор поясненням № б/н від 11.06.2012 зазначив, що Луганська міська рада запропонувала відповідачу мінімальну ставку розміру річної орендної плати, яка відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України та рішенню Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12, а дії виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради щодо звернення до господарського суду Луганської області з приводу внесення змін до договору оренди земельної ділянки є правомірними та обгрунтованими та судом при первинному розгляді справи дані факти були досліджені в повному обсязі.
Аналогічні доводи викладені і в поясненні позивачів № б/н від 11.07.2012.
Відповідач відзивом № б/н від 08.08.2012 повідомив, що з врахуванням позиції Вищого господарського суду України, яка викладена в постанові від 08.05.2012, позиція відповідача залишається незмінною.
Третя особа у судове засідання 08.08.2012 не прибула, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 9101611091838, причин неявки суду не повідомила.
Суд, з урахуванням думки прокурора та сторін, вважає можливим розглянути справу за відсутності 3-ої особи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та заявника, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.09.2011 по справі № 26/138пд/2011 позовні вимоги задоволені повністю.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2011 по справі № 26/138пд/2011 рішення господарського суду Луганської області скасовано та прийнято нове рішення; відмолено у задоволенні позовних вимог Прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле" про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею від 10.02.1997, державна реєстрація від 10.02.1997 №1827.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.05.2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2011 по справі № 26/138пд/2011 та рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2011 по справі № 26/138пд/2011 скасовано повністю, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Касаційною інстанцією зазначено, що при новому розгляді необхідно дослідити чи відповідають запропоновані прокурором редакції насамперед п.2.1 та п.2.3 договору приписам чинного законодавства (зокрема, ст.288.5.12 Податкового кодексу України, ст.30 Закону України „Про оренду землі") і прийнятому радо рішенню № 9/12 від 27.05.2011.
Відповідно до ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
При новому розгляді справи господарським судом встановлено наступне.
Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.
Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру" прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Підставою звернення прокурора міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі позивачів є непогодження відповідача з пропозицією внести зміни до договору на право тимчасового користування землею від 10.02.1997, яке тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.
Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 27.11.1996 № 613 Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле" була надана у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років земельна ділянка загальною площею 0,0302 га за адресою: м.Луганськ, вул.Переяслівська, 50 під розміщення частини будівлі.
На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле" укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.02.1997, реєстрація від 10.02.1997 № 1827.
Відповідно до п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачами у вигляді орендної плати в розмірі податку щомісячно рівними частинами.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.06.2008 № 309-VI" були внесені зміни до Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі", згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Згідно п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.
Статтею 18 Закону України „Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, яка набрала чинності 01.03.2008. В зв"язку з чим до усіх землекористувачів м.Луганська, в тому числі і до відповідача, була застосована нова нормативна грошова оцінка землі.
Також Луганською міською радою було прийняте рішення від 25.04.2008 № 33/13, яким були внесені зміни в рішення Луганської міської ради від 31.10.2007 № 25/5, яким регулюється порядок встановлення розміру орендної плати за землю при передачі земельних ділянок в оренду та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати в залежності від видів діяльності, які здійснюються на земельній ділянці. Вказаним рішенням розмір річної орендної плати встановлено від 3 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду.
З метою приведення договору оренди землі від 10.02.1997 у відповідність з вимогами діючого законодавства Луганським міським головою був надісланий відповідачу лист № 01/03-13/2116/0/2-11 від 21.04.2011 з пропозицією про внесення змін до договору оренди. Відповіді на адресу Луганської міської ради не надходило, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.
Статтею 16 Закону України „Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Аналогічна норма закріплена і в ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін.
Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, переддоговірну роботу з відповідачем по даному спору позивачем -Луганською міською радою, було проведено, що підтверджується листом № 01/03-13/2116/0/2-11 від 21.04.2011.
Згідно ст.1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Пунктом 14 ч.4 ст.42 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
Можливість внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.02.1997, реєстрація від 10.02.1997 передбачена умовами даного договору (п.3.1 договору) і діючим земельним законодавством.
Враховуючи викладене, Луганський міський голова правомірно звернувся до відповідача з листом №01/03-13/2116/0/2-11 від 21.04.2011, в якому викладено пропозиції щодо внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №1827 від 10.02.1997.
Стосовно вимоги позову про викладення п.2.1 розділу 2 „Плата за землю" договору у новій редакції: „2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передана в оренду, у гривнях", суд зазначає наступне.
Законом України № 2756-VI від 02.12.2010 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", що набрав чинності з 01.01.2011, змінено, зокрема, ч.2 ст.21 Закону України „Про оренду землі": слова „до Закону України „Про плату за землю" замінено словами „до Податкового кодексу України", частини четверту, п'яту і сьому виключено.
Згідно ч.2 ст.21 Закону України „Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.
Згідно п.14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Таким чином, вказаний пункт договору слід викласти в наступній редакції: „п.2.1. Річна орендна плата встановлюється у трикратного розміру земельного податку".
Обґрунтованою є вимога позивача про доповнення розділу 2 „Плата за землю" договору новим п.2.2 наступного змісту: „2.2.Орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця", оскільки згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Необгрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню суд вважає вимогу прокурора про доповнення розділу 2 „Плата за землю" договору новим п.2.3 наступного змісту „2.3. У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки протягом терміну дії договору пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення відповідних змін в договір. Про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки орган, уповноважений орендодавцем, письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації", оскільки вказаний пункт договору передбачає односторонню зміну умов договору в майбутньому, що суперечить приписам Цивільного законодавства.
Оскільки внесення змін до абз.4 п.п.а) п.3.1 розділу 3 „Права та обов'язки сторін", а саме виключення з нього слів „і ставки земельного податку" взаємопов'язано з внесенням змін до п.2.1 та п.2.3 розділу 2 „Плата за землю" договору, а суд виклав п.2.1 договору в іншій редакції і взагалі відмовив в задоволенні вимоги стосовно доповнення розділу 2 „Плата за землю" п.2.3, то слід відмовити й у внесенні змін до абз.4 п.п.а) п.3.1 розділу 3 „Права та обов'язки сторін" за безпідставністю.
Стосовно викладення абз.11 п.п.б) п.3.2 розділу 3 „Права та обов'язки сторін" договору у новій редакції: „Своєчасно вносити обумовлену цим договором оренду плату за землю. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожен день прострочення", слід зазначити наступне.
Відповідно до п.п.1.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п.4 вказаної статті пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Таким чином, абз.11 п.п.б) п.3.2 розділу 3 „Права та обов'язки сторін" договору слід змінити, виклавши його зміст в запропонованій позивачем редакції.
Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 „Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" повноваження ведення книги записів відкривається та ведеться у паперовому вигляді -територіальним органом Держкомзему.
З цього вбачається, що зазначені зміни для сторін набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладені приписи земельного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.6.4 роз"яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку або перегляд його за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до п.5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012 №01-06/704/2012 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір"", якщо на час подання позову (поданого до набрання Законом чинності) позивач був звільнений від сплати державного мита згідно з Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито", а за результатами розгляду справи господарським судом з нього мають бути стягнуті суми судових витрат, то до таких витрат належатиме саме судовий збір у розмірі, визначеному відповідно до ч.1 та п.2 ч.2 ст.2 Закону.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позову: судовий збір у розмірі 536 грн. 50 коп. покладається на відповідача, а в іншій частині питання щодо судового збору не вирішується, оскільки прокурор звільнений від його сплати при наявності пільг; за подання апеляційної скарги з Луганської міської ради слід стягнути на користь відповідача судові витрати в сумі 42 грн. 50 коп.; за подання касаційної скарги: питання щодо розподілу судового збору не вирішується, оскільки прокурор був звільнений від його сплати при наявності пільг.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 08.08.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Позов прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ, та Луганської міської ради, м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле", м.Луганськ, задовольнити частково.
2.Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.02.1997, державна реєстрація від 10.02.1997 № 1827, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле", відносно земельної ділянки площею 0,0302 га за адресою: м.Луганськ, вул.Переяслівська, б.50, терміном на 49 років, які набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду. Державну реєстрацію внесення змін до договору оренди землі здійснити відповідному органу у порядку, встановленому законодавством.
3.Викласти п.2.1 договору розділу 2 „Плата за землю" в наступній редакції: „п.2.1. Річна орендна плата встановлюється у трикратному розмірі земельного податку".
4.Доповнити розділ 2 „Плата за землю" вказаного договору новим п.2.2 наступного змісту: „п.2.2. Орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця".
5. Викласти абз.11 п.п.б) п.3.2 розділу 3 „Права та обов'язки сторін" договору у новій редакції: „Своєчасно вносити обумовлену цим договором оренду плату за землю. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожен день прострочення".
7.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле", м.Луганськ, вул.Переяславськая, б.50, код 13378964 в Доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач -УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва „Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в загальній сумі 536 грн. 50 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній Державній податковій інспекції.
9. Стягнути з Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14, код 26070794 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле", м.Луганськ, вул.Переяславськая, б.50, код 13378964 судові витрати в сумі 42 грн. 50 коп., видати наказ відповідачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 13.08.2012.
Суддя Т.В. Косенко