Кіровоградської області
"06" серпня 2012 р.Справа № 5013/997/12
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/997/12
за позовом: публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, м. Кіровоград
до відповідача: державного підприємства "Підприємство Кіровоградської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№6)", м. Кіровоград
про стягнення 242 182,17 грн.
Представники :
від позивача - Колісниченко М.М., довіреність № 111527/07 від 27.12.11 р.;
від відповідача - Чеверда О.В., довіреність № 2935 від 02.07.12 р.
Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з державного підприємства "Підприємство Кіровоградської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№6)" 226 600,00 грн. боргу за спожиту електроенергію, 99,29 грн. боргу за послуги компенсації перетікання реактивної енергії, 12 830,53 грн. пені, 102,79 грн. збитків від інфляції та 2 549,56 грн. 3% річних.
У судовому засіданні 06.08.12 р. представником позивача подано письмову заяву, згідно якої публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу за спожиту електричну енергію (активну) в сумі 8 000,00 грн., у зв"язку з частковим погашенням відповідачем боргу після порушення провадження у справі; в іншій частині позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі (а.с. 58).
Згідно письмового відзиву на позовну заяву від 02.08.12 р. № 17/3466 відповідач позовні вимоги визнає частково - в частині стягнення основного боргу (активна і реактивна електроенергія), збитки від інфляції та 3% річних.
В частині стягнення пені в розмірі 12 830,53 грн. відповідач позовні вимоги заперечує, посилаючись при цьому на ст.ст. 258, 261 Цивільного кодексу України, а також на вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (а.с. 53-54).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.
Відповідно до п. 1.1. Статуту позивача, затвердженого загальними зборами акціонерів 18.03.11 р., публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (а.с. 40).
05.01.06 р. між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" (далі - Постачальник) та підприємством Кіровоградської виправної колонії № 6 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Кіровоградській області (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 41К (далі -Договір, а.с. 9-13).
Відповідно до умов Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з загальною приєднаною потужністю 2690 кВА, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені в п. 6,7 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (розділ 1 Договору).
Згідно п. 2.1. Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Постачальник зобов'язався поставляти електричну енергію як різновид товару (п. 2.2.2. Договору), а Споживач - оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до Договору "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а також здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.п. 2.3.3., 2.3.4. Договору).
Згідно п. 9.4. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.06 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір підписаний повноважними представниками Постачальника та Споживача, скріплений круглими печатками сторін.
Договір є пролонгованим на підставі п. 9.4. Договору за відсутності звернень сторін про його припинення або зміну і, за твердженням позивача, діє на даний момент.
Сторонами також підписано Додаток № 1 до Договору - Порядок розрахунків, згідно п. 8 якого Споживач самостійно на протязі 5 операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за активну електричну енергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності з п. 2 цього Додатку, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеню, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору (а.с. 14-15).
При цьому, п. 1 Порядку розрахунків визначено, що розрахунковим вважається період з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця; при розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважаються прирівняними.
Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами шляхом безготівкового перерахування за платіжними дорученнями через власний рахунок в установі банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії або шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника; за дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.
09.10.09 р. до Договору сторонами внесено зміни в частині назви юридичної особи відповідача, найменування якої було викладено в наступній редакції - Державне підприємство "Підприємство Кіровоградської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№ 6)".
15.06.12 р. до Статуту відповідача було внесено зміни в частині назви юридичної особи, пов'язані із реорганізацією центрального органу виконавчої влади, в результаті чого відповідач у справі має наступне найменування: Державне підприємство "Підприємство Кіровоградської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№ 6)".
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
На виконання умов Договору позивачем в період з лютого 2012 по червень 2012 року поставлялась Споживачу електрична енергія на загальну суму 307 637,27 грн., що підтверджується відповідними актами про використану електричну енергію (а.с. 17-21), а також виставленими позивачем рахунками - фактурами за спожиту електроенергію (а.с. 22-32).
Як акти про використану електричну енергію, так і рахунки-фактури містять підпис представника відповідача, що засвідчують підтвердження Споживачем кількості використаної електричної енергії, розшифровку по тарифам, отримання рахунків Споживачем та дату їх отримання.
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за поставлену позивачем електричну енергію розрахувався частково, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 226 600,00 грн.
Вказане підтверджується актами про використану електричну енергію за лютий- червень 2012 року (а.с. 17-21), розрахунком заборгованості (а.с. 38), а також підписаним сторонами актом звірки розрахунків за Договором від 22.06.12 р. (а.с. 16).
Крім того, за Споживачем рахується заборгованість по оплаті за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії за червень 2012 року в сумі 99,29 грн.
Оскільки існуючу заборгованість відповідачем сплачено не було, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Разом з цим, в ході судового розгляду справи відповідачем частково погашено заборгованість за спожиту у червні 2012 року електроенергію в сумі 8 000,00 грн.
Як вбачається з письмової заяви позивача, 11.07.12 р. відповідачем сплачено 2000,00 грн. згідно платіжного доручення № 3822, 17.07.12 р. - 2000,00 грн. згідно платіжного доручення № 3841, 18.07.12 р. - 3000,00 грн. згідно платіжного доручення № 3855 та 26.07.12 р. - 1000,00 грн. згідно платіжного доручення № 3898 (а.с. 58).
З огляду на викладене, позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 8 000,00 грн.
Оскільки заборгованість в сумі 8 000,00 грн. відповідачем сплачена після порушення провадження у справі, провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1- 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Решта заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 218 600,00 грн. (226600 грн. - 8000 грн. = 218 600,00 грн.) та 99,29 грн. боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі, оскільки наявність вказаної заборгованості повністю підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Також позивач просить стягнути з відповідача 12 830,53 грн. пені, 102,79 грн. збитків від інфляції, 2549,56 грн. 3% річних.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пп. 4.2.1. Договору, за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3. - 2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,8 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Відповідач заперечив нарахування пені в сумі 12 830,53 грн. та просить відмовити позивачу в задоволенні вимог в цій частині.
Так, посилаючись на ст. 258 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позовна давність по стягненню пені складає один рік, а також на норму ст. 261 Цивільного кодексу України, яка визначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відповідач стверджує, що у даному випадку перебіг строку позовної давності по стягненню пені розпочався з листопада 2010 року, коли позивач дізнався про систематичне порушення відповідачем умов сплати виставлених рахунків за спожиту електроенергію.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності по стягненню пені.
До того ж, відповідач вважає помилковим розрахунок пені, здійснений позивачем, з підстав, що в ньому зазначено період нарахування неустойки "6 місяців", тоді як на думку відповідача нарахування здійснено за рік.
Господарський суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Як вбачається з розрахунку пені, наданого позивачем (а.с. 33-34), початком періоду нарахування штрафної санкції є 16.07.11р., отже, строк позовної давності для пред'явлення вимоги про стягнення з відповідача пені закінчився 16.07.12 р.
Оскільки на адресу господарського суду дана позовна заява надійшла 09.07.12 р., що підтверджується вхідним штампом загального відділу господарського суду (вх. № 997/12, а.с. 1), господарський суд вважає, що позивачем не порушено строк позовної давності в частині вимоги про стягнення пені.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, ч. 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Господарський суд не погоджується з доводами відповідача також в частині того, що позивачем порушено вимоги закону щодо піврічного періоду нарахування пені.
Відповідно до розрахунку штрафної санкції, позивачем здійснено нарахування пені помісячно, а, отже, враховано в розрахунковому періоді вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Оскільки розрахунок пені в сумі 12 830,53 грн., збитків від інфляції в сумі 102,79 грн. та 3% річних в сумі 2549,56 грн. (а.с. 33-37) відповідає фактичним обставинам справи, умовам Договору та вимогам чинного законодавства, вказані вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 8 000,00 грн., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства "Підприємство Кіровоградської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№6)" (25006, м. Кіровоград, вул. Яновського, 50; р/р 086802511237 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 323301, код 08680253) на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (25015, м. Кіровоград, пр. Комуністичний, 15), від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж (25001, м. Кіровоград, вул. К.Маркса, 78, п/р № 26006001000865 в ПАТ "Перший інвестиційний банк", МФО 300506, код 23226362) заборгованість в сумі 234 182,17 грн., з яких: 218 600,00 грн. - основний борг; 99,29 грн. - борг за послуги компенсації перетікання реактивної електроенергії; 12 830,53 грн. - пеня; 102,79 грн. - інфляційні втрати; 2 549,56 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 4 683,64 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8 000,00 грн. припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Повне рішення складено 13.08.2012 р.
Суддя Л. С. Коротченко