Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
12.07.2012 р. Справа № 2а-2644/12/1470
м. Миколаїв
12:20
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання : Єрзікова О. М.,
представників позивача: Савицької О.Е., Сукманюк Н. І.,
представника відповідача: Моторного О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомОбласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», вул. Миколаївська, 5-А, м. Миколаїв, 54034
доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54000
провизнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2012 № 0000150260 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 858 744 грн.,
Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго»(надалі -Підприємство або позивач) звернулось до суду з позовною заявою про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000150260, що було винесено 04.05.2012 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (надалі -СДПІ або відповідач), в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на 10858744 грн.
В обґрунтування позовних вимог Підприємство вказало на правомірність включення ним до валових витрат сум, що були списані відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», і на помилкове тлумачення відповідачем пункту 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ар. с. 4-6, 100-102). У письмових запереченнях проти адміністративного позову (ар. с. 96-97) СДПІ, з посиланням на висновки, що були зроблені за результатами перевірки Підприємства, стверджувала про законність податкового повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 12.07.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив таке.
За рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.06.2009 у справі № 14/126/09 (ар. с. 79-80) з Підприємства на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»підлягало стягненню 5053910 грн. боргу за спожитий природний газ за договором № 06-07-1291 ТЕ-22, а також 2030041 грн. інфляційних, 315617 грн. річних і 441498 грн. пені; загальна сума -7841066 грн. Підприємство частину боргу сплатило; решта суми -3110353 грн. була віднесена до валових доходів у 3 кварталі 2009 року (ар. с. 61).
За рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.03.2010 (з урахуванням ухвали від 11.05.2010) у справі № 17/2/10 з Підприємства на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»підлягало стягненню:
1) за договором № 08-09/ТЕ/-36-4681331,96 грн. боргу, 422879,55 грн. інфляційних, 121176,44 грн. річних і 30000 грн. пені. Всього -5255387,95 грн.
2) за договором № 08-09/БО/-36 -6265130,80 грн. боргу, 435859,44 грн. інфляційних, 177888,30 грн. річних і 30000 грн. пені. Всього -6908878,54 грн.
Загальна сума за рішенням -12164266,49 грн. (ар. с. 62-64).
Суму боргу за цим судовим рішенням (4681332 грн. і 6265131 грн., всього 10946463 грн.) Підприємство включило до валових доходів у 1 півріччі 2010 року (ар. с. 60).
Як пояснили представники позивача, збільшення валових доходів на загальну суму 14056816 грн. (3110353 грн. + 10946463 грн.) було здійснено на підставі підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі -Закон № 334).
На підставі Закону України від 12.05.2011 № 3319-VI «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», відповідно до Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894, згідно з протоколами від 21.11.2011 № 1 і № 2 (ар. с. 67-69, 73-75) позивач списав кредиторську заборгованість, в тому числі за вказаними вище судовими рішеннями,в сумі 17035452,42 грн.(згідно з даними бухгалтерського обліку станом на 01.01.2011).
Пунктом 5 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлений порядок урегулювання сумнівної заборгованості, щодо якої заходи із стягнення розпочато до набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу. Так, платник податку -продавець зобов'язаний збільшити дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (іі частини), попередньо віднесеної ним до складу витрат або відшкодованої за рахунок страхового резерву і у разі, якщо протягом такого податкового періоду сторони договору досягають згоди щодо списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом).Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення. Позивач вважає, що списання заборгованості прирівнюється до її погашення (за аналогією закону), оскільки згідно з підпунктом 14.1.152 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу -зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (ар. с. 109-113).
На підставі вказаної норми Підприємство збільшило валові витрати 4 кварталу 2011 року на 10858744 грн. Ця сума є заборгованістю за спожитий природний газ (станом на 01.01.2011): 2084029,93 грн. + 4681331,96 грн. + 6265130,80 грн., за вирахуванням сум ПДВ.
З 05.03.2012 по 10.04.2012 СДПІ здійснила планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої склала акт № 10/26/31319242 від 18.04.2012 (надалі -акт, ар. с. 7-58).
На сторінках 23-24 акта (ар. с. 18) вказано, що віднесення Підприємством до складу валових витрат суми 10858744 грн. списаної кредиторської заборгованості (декларація за 2-4 квартали 2011 року) є порушенням пункту 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. 04.05.2012 СДПІ склала податкове повідомлення-рішення № 0000150260 (ар. с. 59), яким, з посиланням на пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, зменшила Підприємству суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10959046 грн. (з яких 100302 грн. -в зв'язку із іншими порушеннями, наявність яких не заперечується позивачем в межах цієї справи).
Згідно з абзацом 8 пункту 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України суми, списані відповідно до положень цього пункту та Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», не включаються до валових доходів та валових витрат учасників процедури списання. На думку представника позивача, наявність у цій нормі сполучника «та»вказує, що вона встановлює відсутність податкових наслідків у випадку, коли відбувається списання певних сум одночасно як за положеннями пункту 21, так і за положеннями Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Суд з цими твердженнями не погоджується. Статтею 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»встановлено, що списанню, зокрема, підлягає заборгованість за природний газ підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (підпункт 2.1.1 пункту 2.1); заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (пункт 2.2). Одночасно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»(12.05.2011) був прийнятий Закон України № 3320-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії». Цим Законом підрозділ 10 розділу ХХ був доповнений пунктом 21, який передбачає списання податкового боргу, грошових зобов'язань, реструктуризованих сум податків та зборів, неузгоджених грошових зобов'язань та пені, розстрочених податкових зобов'язань. Окремо у пункті 21 вказано про списання сум за Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», яка є заборгованістю перед кредиторами. Оскільки певна сума не може бути одночасно кредиторською заборгованістю і податковим боргом (або грошовим зобов'язанням у розумінні Податкового кодексу України), суд відхиляє довід позивача як хибний.
Крім того, згаданим вище Законом України від 12.05.2011 № 3320-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії»підрозділ 4 розділу ХХ Податкового кодексу України був доповнений пунктом 22 такого змісту: «22. Норми статей 135, 159, 192 та пункту 5 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію». Як вказано вище, збільшення валових витрат позивач обґрунтував саме пунктом 5 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.
На підставі викладеного суд вважає, що висновки СДПІ про порушення Підприємством пункту 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України є обґрунтованими, тому підстави для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2012 № 0000150260 відсутні.
Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Птичкіна
Постанова оформлена у відповідності до статті163 КАС України
та підписана суддею 13 липня 2012 року.