Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
03.07.2012 р. Справа № 2а-2246/12/1470
м. Миколаїв
13:00
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання : Єрзікова О.М..,
позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Миколаїв, 54000
доГолови апеляційного суду Миколаївської області Хоміка Івана Михайловича, вул. Садова, 2-а, м. Миколаїв, 54001
провизнання дій відповідача незаконними; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернулась до суду з позовною заявою про визнання незаконними дій Голови апеляційного суду Миколаївської області Хоміка Івана Михайловича (надалі -відповідач) і про зобов'язання відповідача надати позивачу можливість ознайомитись з матеріалами кримінальної справи по звинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених п. 4, п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.1, п. 4, п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України (надалі -матеріали кримінальної справи).
В обґрунтування вимог позивач вказала, що вона є довіреною особою ОСОБА_3 (ар. с. 83), тому відмовою у наданні кримінальної справи відповідач грубо порушив статтю 9 Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію»(надалі -Закон про інформацію). Підставою для звернення до суду позивача вказала статтю 4 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР (надалі -Закон про звернення громадян), статті 6, 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала.
Відповідач проти позову заперечував з таких підстав. Вирок апеляційного суду Миколаївської області від 24.07.2006, яким ОСОБА_3 було засуджено до позбавлення волі на строк 15 років, було звернено до виконання, справа знаходиться в архіві суду. Позивач брала участь у розгляді кримінальної справи в якості свідка, а кримінально-процесуальним законодавством не передбачено право свідка на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи (за винятком можливості ознайомлення з протоколом свого допиту в порядку статті 691 Кримінально-процесуального кодексу України). Право учасників кримінального процесу на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи закріплено з статтях 217, 218, 255, 349, 384 Кримінально-процесуального кодексу України, при цьому можливість ознайомлення з матеріалами кримінальної справи після набрання вироком законної сили кримінально-процесуальним законодавством не передбачена (ар. с. 20-21, 47-48, 93-94, 125-126). Крім того, представник відповідача повідомила таке. На виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2010 (яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 і ухвалою Вищого адміністративного суду від 22.03.2012, ар. с. 181-182) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр конфліктології і права»(надалі -ТОВ «ЦКП») до Голови апеляційного суду Миколаївської області Хоміка Івана Михайловича адвокат ТОВ «ЦКП»Басс О.О. 08.06.2011 ознайомився з матеріалами кримінальної справи (ар. с. 185). На думку представника відповідача, цей факт свідчить про те, що вимоги позивача були задоволені у повному обсязі.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 03.07.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши докази, суд встановив, що 22.09.2009 позивач і ТОВ «ЦКП»уклали договір № 059, відповідно до якого ТОВ «ЦКП»є повіреною особою позивача і діє в інтересах ОСОБА_3 (ар. с. 183-184). Ордером № 062 від 04.10.2009 (ар. с. 203) ТОВ «ЦКП»уповноважило адвоката Поливяного О.Л. на ведення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 Підставою для видачі ордеру вказана «угода № 059 від 22 вересня 2009 р. укладена між «ЦКП»та ОСОБА_1 на здійснення юридичної допомоги при розслідуванні кримінальної справи порушеної щодо її сина».
05.10.2009 адвокат ТОВ «ЦКП»Поливяний О.Л., який діяв на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 342 (ар. с. 202) і ордера № 062, в інтересах засудженого ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою наступного змісту: «Прошу надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3»(ар. с. 187).
Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, 05.10.2009 безпосередньо позивач до відповідача з приводу надання їй для ознайомлення матеріалів кримінальної справи не зверталась. До заяви адвоката Поливяного О.Л. була додана заява позивача від 05.10.2009 наступного змісту: «Прошу допустить к участию в уголовном деле по обвинению моего сына ОСОБА_3 Для защиты прав и законних интересов моего сына»(ар. с. 186).Позивач цю інформацію не спростувала. Підтвердженням того, що до відповідача звертався саме адвокат Поливяний О.Л., є та обставина, що лист відповідача від 07.10.2009 № 1-07-01-9076/09 (ар. с. 10) був адресований адвокату Поливяному О.Л., а позивачу була надіслана його копія.
Позивач вказала у позові, що відповідач, відмовляючи адвокату Поливяному О.Л. в наданні для ознайомлення матеріалів кримінальної справи, порушив статтю 9 Закону про інформацію. Суд не може погодитися з цим твердженням з таких підстав. По-перше, як свідчать докази, звернення до відповідача не обґрунтовувалось нормами Закону про інформацію. По-друге, порядок ознайомлення з матеріалами кримінальної справи не регулюється нормами Закону про інформацію. У розумінні статті 1 цього Закону інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Мета і завдання Закону про інформацію визначені у статті 2: Закон встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації. Метою ознайомлення захисника (адвоката) з матеріалами кримінальної справи є надання особі захисту в порядку, що встановлений кримінально-процесуальним законодавством, а не реалізація інформаційних потреб особи.
Пунктом 3 частини 2 статті 48 Кримінально-процесуального процесуального кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено право захисника після закінчення досудового слідства ознайомлюватися з усіма матеріалами справи. Відповідно до статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі. Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу. Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд -ухвалу. Таким чином, реалізація захисником права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи можлива за умови його (захисника) допуску до участі у справі, а такий допуск здійснюється судом шляхом винесення судом відповідної ухвали (тобто вчинення процесуальної дії) в порядку кримінального судочинства.
Суд відхиляє як помилкове посилання позивача у позовній заяві на статтю 4 Закону про звернення громадян у поєднанні з частиною 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, статтею 4 Закону про звернення громадян встановлено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
- порушено права і законні інтереси чи свободи громадян (групи громадян);
- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Ці положення, на думку суду, застосовуються для цілей статті 3 Закону про звернення громадян, в якій, зокрема, міститься визначення скарги -звернення з вимогою про поновлення і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 6 визначено, що у розумінні частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
У пункті 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 (справа № 1-29/2011) вказано, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Як вказано у постанові Верховного Суду України від 24.04.2012 у справі № 21-989во10 (реєстровий номер рішення 24236754), процесуальні рішення, дії чи бездіяльність осіб, які їх вчиняють, перевіряються за нормами того процесу, в межах якого вони вчиняються.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Птичкіна
Постанова оформлена у відповідності до статті163 КАС України
та підписана суддею 07 липня 2012 року.