Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8811/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14-55
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Смагар С.В.
при секретарі Поддубному С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», м. Макіївка
до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2012 року № 0000112242/306
за участю представників:
від позивача: Дюжикової О.В., Бєлікової Н.Г. - за дов.
від відповідача: Шевченко Т.О., Валюс Н.М. - за дов.
Державним підприємством «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» заявлено позов до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2012 року № 0000112242/306, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 229680 грн. 88 коп.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням, та зазначає, що підприємством дотримані умови, які необхідні для звільнення від оподаткування доходу неприбуткових організацій відповідно до статті 157 Податкового кодексу України.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на те, що обов'язковою умовою для звільнення від оподаткування доходу позивача як неприбуткової організації є надходження коштів на спеціальний рахунок, відкритий саме в органах державної казначейської служби.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (скорочена назва за Статутом - ДП «Донвуглереструктуризація») є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32442610, має структурний підрозділ Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт, який знаходиться на податковому обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції.
Рішенням Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції від 16 червня 2010 року № 5 Шахтарська виконавча дирекція з ліквідації шахт внесена до Реєстру неприбуткових організацій (установ) за ознакою неприбутковості 0002. Рішенням від 22 березня 2004 року позивач був внесений до реєстру неприбуткових організацій за ознакою неприбутковості 0002.
З 11 по 31 травня 2012 року відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт (структурного підрозділу позивача) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 1 січня по 31 грудня 2011 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 8 червня 2012 року № 395/22-2/37112123 (надалі - акт перевірки).
За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем 27 червня 2012 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України № 0000112242/306, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток у загальній сумі 229680 грн. 88 коп., у тому числі за основним платежем 229679 грн. 88 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.
Правовою підставою визначення податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми підпункту 7.11.8 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі - Закон № 334), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, та пунктів 157.10, 157.11 статті 157 Податкового кодексу України.
Як вбачається з акту перевірки, перевіркою повноти визначення суми доходів з інших джерел, що підлягає оподаткуванню за період з 1 січня по 31 грудня 2011 року встановлено його заниження позивачем в сумі 967719 грн. 53 коп., а саме за 1 квартал 2011 року в сумі 355219 грн. 85 коп., за 2 квартал 2011 року в сумі 472567 грн. 58 коп., за 3 квартал 2011 року в сумі 100359 грн. 96 коп., за 4 квартал 2011 року в сумі 39572 грн. 14 коп., внаслідок чого занижений податок на прибуток за наведені періоди у загальній сумі 229679 грн. 88 коп. Відповідач в акті зазначає, що бюджетними установами, які є неприбутковими, інші доходи зараховуються лише на казначейські рахунки; у зв'язку із тим, що отримані позивачем кошти надійшли не на казначейські рахунки, вони повинні бути враховані по рядку 10 «сума доходів з інших джерел, що підлягає оподаткуванню» податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій.
Відповідно до пункту 2.1 Статуту позивача створене з метою здійснення некомерційної (без мети одержання прибутку) господарської діяльності, а саме для організації та контролю за виконанням заходів та робіт з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств. Відповідно до пункту 2.2.8 з метою зменшення обсягів бюджетного фінансування на утримання підприємства в період ліквідації предметом діяльності позивач є здійснення реалізації основних засобів, що підлягають ліквідації та матеріалів, що утворюються при виконанні фізичної ліквідації об'єктів відповідно до проектів; реалізація води, яка відповідно до технологічного процесу відкачується з шахт, що ліквідуються, на потреби інших підприємств. Аналогічні положення містяться й у Положенні про структурний підрозділ позивача.
Відповідно до пункту 7.11.2 пункту 7.1 статі 7 Закону № 334 від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів; коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних професійно-технічних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з їх основною, статутною діяльністю; дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.
Згідно з підпунктом «а» пункту 157.1 статті 157 Податкового кодексу України ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є, зокрема, органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, Національною академією наук України та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. Застосування даної норми Кодексу до позивача не є спірним між сторонами.
Згідно з пунктом 157.2 статті 157 Податкового кодексу України від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів; коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, у тому числі від надання платних послуг, пов'язаних з їх основною статутною діяльністю; дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.
Відповідно до підпункту 7.11.8 пункту 7.11 статті 7 Закону № 334 доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансування виробничої діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 157.10 статті 157 Податкового кодексу України доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі якщо за наслідками звітного (податкового) року доходи, зараховані до кошторису для утримання зазначених організацій, перевищують суму визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року. При цьому із суми перевищення доходів над витратами зазначених неприбуткових організацій податок, передбачений у пункті 151.1 статті 151 цього розділу, не сплачується.
Пункт 157.11 статті 157 Податкового кодексу України передбачає, що разі якщо доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених пунктом 157.5 цієї статті, на кінець першого кварталу року, що настає за звітним, перевищують 25 відсотків загальних доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок із нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, до суми такого перевищення. Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого кварталу року, що настає за звітним, у строки, встановлені для інших платників податку. Незалежно від положень абзацу першого цього пункту, у разі якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел, інших, ніж визначені пунктами 157.2-157.9 цієї статті, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд зазначає, що для звільнення доходів неприбуткових організацій від оподаткування такою організацією мають бути дотримані певні умови, а саме отримання доходу від надання платних послуг, пов'язаних зі статутною діяльністю; зарахування доходів до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання такої неприбуткової організації і використання виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно з її статутом).
Судом під час судового розгляду справи були досліджені первинні документи позивача (долучені до матеріалів справи), на підставі яких було встановлено порушення, зокрема, договори про надання послуг, договори поставки, акти прийому виконаних робіт, витяги з головної книги, журнали-ордери, виписки з рахунків, накладні, рахунки-фактури, авізо, звіти про дебетові та кредитові операції по рахунках, та встановлено, що позивачем були отримані доходи від господарської діяльності відповідно до Статуту та Положення про структурний підрозділ, що не заперечувалося відповідачем. Судом також були досліджені кошториси позивача на 2011 рік з урахуванням змін, які вносилися до кошторису протягом 2011 року, а також виконання кошторису витрачання грошових коштів, та встановлено, що такі доходи включалися позивачем до складу кошторисів для утримання підприємства і використовувалися виключно на фінансування видатків такого кошторису, що також не заперечувалося відповідачем.
Спірним питанням в межах даної справи є зарахування доходів (коштів) від господарської діяльності підприємства (позивача), що внесене до Реєстру неприбуткових організацій, на рахунки в банку, а не на рахунки в органах державної казначейської служби, що на думку відповідача, свідчить про отримання доходу із джерел, інших, ніж визначені пунктами 157.2-157.9 статті 157 Податкового кодексу України.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що бюджетним установам, які є неприбутковими, інші доходи зараховуються лише на казначейські рахунки з огляду на те, що позивач (структурний підрозділ позивача) не є бюджетною установою, а є одержувачем бюджетних коштів, що підтверджується листом Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області від 21 лютого 2012 року № 05-30/687, з якого вбачається, що позивач отримує фінансування з Державного бюджету України за КПКВ 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості».
Відповідно до пункту 38 статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. Відповідно до пункту 12 статті 2 цього Кодексу бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. Згідно зі статтею 43 цього Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства. В органах Державної казначейської служби України бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.
Проаналізувавши дані норми, суд зазначає, що норми Бюджетного кодексу України розрізняють такі поняття як «бюджетна установа» та «одержувач бюджетних коштів» та казначейське обслуговування одержувачів бюджетних коштів передбачається тільки стосовно обслуговування бюджетних коштів, що є відсутнім у спірних правовідносинах. Суд також зазначає, що ні норми Закону № 334, ні норми Податкового кодексу України чи Бюджетного кодексу України не визначають, що спеціальний рахунок в розумінні підпункту 7.11.8 пункту 7.11 статті 7 Закону № 334 та пункту 157.10 статті 157 Податкового кодексу України - це рахунок, відкритий в органах державної казначейської служби, внаслідок чого таке посилання відповідача є необґрунтованим та є припущенням. Відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що відповідачем отриманий дохід з інших джерел, ніж від надання платних послуг, пов'язаних зі статутною діяльністю.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішенні відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір». Оскільки за нормами діючого законодавства з оподаткування рішення податкового органу визнаються недійсними, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом визнання спірного податкового повідомлення-рішення недійсним з урахуванням частини 2 статті 11 КАС України.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2012 року № 0000112242/306, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 229680 грн. 88 коп. задовольнити повністю.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 27 червня 2012 року № 0000112242/306, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток у загальній сумі 229680 грн. 88 коп., у тому числі за основним платежем 229679 грн. 88 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146 грн.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 8 серпня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 13 серпня 2012 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Смагар С.В.