Категорія №10.1
Іменем України
14 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5738/2012
09 год. 00 хв. м. Луганськ
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягненя суми страхових внесків на загальнобов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1200,00 грн.
25 липня 2012 року Управління Пенсійного фонду України у м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому зазначило, що суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.
В порушення вказаних норм Закону відповідач не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість по страховим внескам за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 1200,00 грн.
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу № Ф-547 від 10.05.2012, зазначена вимога отримана відповідачем по справі особисто 24.05.2012.
Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості в повному обсязі не перерахував. У зв'язку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.
Ухвалою суду від 26 липня 2012 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.
Відповідачем, у строк, встановлений частиною 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, не подано до суду заперечень проти позову. Ухвала про відкриття скороченого провадження та пам'ятка про права та обов'язки направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_1.
13.08.2012 конверт повернувся до суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до Витягу х Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підпиємців, відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до статті 35 КАС України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.
При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.(а.с.13).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно картки особового рахунку та таблиці нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за період з 01.07.2010 по 31.12.2010, заборгованість по страховим внескам складає 1200,00 грн.(а.с.6,10)
Зазначена сума страхових внесків ОСОБА_1 своєчасно не сплачена. Позивачем, у відповідності до вимог ч.3 ст. 106 Закону № 1058, на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу № Ф-547 від 10.05.2012 на суму 1200,00 грн., зазначена вимога отримана відповідачем по справі особисто 24.05.2012. (а.с.7,8).
Борг за вищезазначеною вимогою відповідачем не сплачено.
З картки особового рахунку, таблиці нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, та вимоги № Ф-547 від 10.05.2012 вбачається, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку, становить 1200,00 грн.
Саме зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача у заявленому адміністративному позові.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
За змістом ст.14 Закону № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.
Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.
Відповідно до ч.1 ст.106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.12 ст.20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Таким чином, суд визнає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 1200,00 грн. (одна тисяча двісті грн. 00 коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В. Смішлива