ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
06 серпня 2012 р. Справа № 2а-5886/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
за участю секретаря - Дасюк О.С.,
за участю представника позивача Хрипти І.М., представника відповідача Красій Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ТзДВ Дослідно-механічний завод ?Карпати? до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про скасування рішення №248 від 27.03.2012р., -
Товариство з Додатковою відповідальністю Дослідно-механічний завод ?Карпати? (далі - Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (далі -Управління), просить скасувати рішення №248 від 27.03.2012р. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки за період з 20.01.2011р. до 13.03.2012р. за одне і теж саме порушення тим самим органом, до того ж самого суб'єкта (Товариства) двічі застосовано штрафні санкції (штраф та пеня) -Рішення №248 від 27.03.2012р. та Рішення №49 від 10.02.2012р., то на думку позивача Управління намагається накласти додаткову фінансову санкцію. Окрім того, до спірного рішення не додано розрахунку застосованих штрафних санкцій та нарахованої пені та не зазначено, на яку суму узгодженої Товариством недоїмки застосовані штрафні санкції, у зв'язку з чим Товариство не може визначити, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) якої суми єдиного внеску застосовані штрафні санкції, період виникнення боргу, кількість прострочених днів (при нарахуванні пені), а відтак позбавлений можливості перевірити правомірність винесеного рішення та відповідність його нормам чинного законодавства: правильність застосування фінансових санкцій, їх розмір та за який період нараховані.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав та зазначив, що Товариству спірне рішення прийняте на підставі поданих позивачем звітів за вересень-листопад 2011 року: нараховано фінансову санкцію в розмірі 10% та пеню в розмірі 0,1% за кожен прострочений день. Зазначив, що як період так і сума фінансових санкцій та пені, належно обґрунтована у рішенні №67 про результати розгляду скарги, яка прийнята Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Вважає, що Управління діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено законами та іншими нормативними актами України. Просив відмовити у позові.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 06 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови суду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України ?Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування? від 08.07.2010р. №2464-ІV (далі-Закон №2464). Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до ст.ст.4, 6 Закону №2464, Товариство є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки та в повному обсязі.
Судом встановлено, що на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Товариства застосовано штраф в розмірі 9077,81 грн. (10%) та нараховано пеню в розмірі 6720,80 грн. (0,1%) на суми недоїмки за період з 20.10.2011р. по 13.03.2012р., які протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення підлагають перерахуванню (сплаті) на рахунки Управління.
За результатами розгляду скарг Товариства від 09.04.2012р. та від 21.05.2012р., Рішенням №67 про результати розгляду скарги Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та Рішенням про результати розгляду скарги Пенсійним Фондом України від 14.06.2012р. оскаржуване Рішення залишено без змін, а скарги -без задоволення.
Непогоджуючись з винесеним Управлінням рішенням №248 від 27.03.2012р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску Товариство звернулося до суду за захистом порушених прав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ч.4 ст.8 Закону №2464, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону №2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно ч.12 ст.9 даного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно із ч.10 ст.9 Закону №2464, днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.
У відповідності до ст.25 даного Закону та п.7.1 Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно п.п.7.2.2 Інструкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10 до Інструкції.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платника.
Відповідно до ч.13 ст.25 Закону №2464 нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Окрім того, ч.6 ст.25 Закону №2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 та п.п.6.3.6 Інструкції про порядок нарахування сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ 27.09.2010р. №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за №994/18289 (далі-Інструкція), платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що Товариством в порушення п.2 ч.1 ст.25 Закону №2464 та п.7.2.2 р. VII Інструкції вчасно не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 38,11%, 2%, 3,6%, 33,2% за вересень, жовтень, листопад 2011 року. Факт наявності у Товариства заборгованості перед Управлінням підтверджується карткою особового рахунку страхувальника. Водночас, Товариство у своїй позовній заяві та скаргах наголошує, що оскаржуване Рішення підлягає скасуванню оскільке тотожне Рішенню №49: до розрахунку фінансової санкції та пені взято одинаковий період, проте зазначене спростовується розрахунком фінансової санкції та пені.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні Рішення №67 про результати розгляду скарги Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в такому розмежовано фінансові санкції та пеня по сумах погашення за кожен звітний період з посиланням на картку особового рахунку платника єдиного внеску Товариства у розмірах 38,11%, 2%, 3,6%, 33,2%.
Твердження Товариства щодо не надсилання Управлінням розрахунку фінансової санкції не може бути судом прийнято до уваги, оскільки ні Законом, ні Інструкцією не передбачено надсилання страхувальнику разом з рішенням розрахунку фінансової санкції та пені.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши оскаржуване Рішення №248 від 27.03.2012р., суд приходить до переконання, що воно прийняте з дотриманням вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та передбачених ст.2 КАС України принципів.
Оскільки представником позивача не наведено передбачених чинним законодавством підстав в обґрунтування позову, а судом порушень при прийнятті оскаржуваного Рішеннявимоги не знайдено, а відтак враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАСУ, судові витрати у формі судового збору, зі сторін спору не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адмінстративного судочинства України, суд -
В задоволені адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 11.08.2012 року.
Суддя Шинкар Т.І.