Категорія №10.1
Іменем України
07 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5129/2012
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у місті Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування липень-грудень 2010 року в сумі 1750,80 грн.,
03 липня 2012 року позивач, Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування липень-грудень 2010 року в сумі 1750,80 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.
Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), з 11.01.2005 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, який працює за спрощеною системою оподаткування (є платником фіксованого податку) і відповідно із цим є платником страхових внесків. Відповідно до п.5 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками є застраховані особи, зазначені в п.3 ст.11 цього закону, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Зазначені страхувальники відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №2461-VI від 08.07.2010, який набув чинності з 17.07.2010, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у: липні-вересні - 294,82 грн., жовтні-листопаді - 301,12 грн., грудні - 306,10 грн. Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме, щоквартально протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме: за липень-вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року, жовтень-грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року. Таким чином, відповідач повинен був сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 863,46 грн. - у строк до 20.10.2010 та в сумі 887,34 грн. - у строк до 20.01.2011 (за умови щомісячної сплати фіксованого податку відповідачем за період з липня по грудень 2010 року в сумі 70,00 грн. щомісяця, 10% з яких зараховувалися як сума сплачених страхових внесків). Однак, мінімальний страховий внесок відповідачем у повному обсязі сплачений не був, у зв'язку із чим, станом на 21.05.2012 за останнім утворилася заборгованість в сумі 1750,80 грн. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року в сумі 1750,80 грн. у судовому порядку на свою користь
Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (аркуш справи 14). У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) з 11.01.2005 перебуває на обліку в УПФУ в м.Лисичанську Луганської області в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (платником фіксованого податку), а з 01.01.2011 відповідно до п.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується відповідним повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску (а.с.6).
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Страхувальниками відповідно до статті 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону №1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 20 Закону №1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Пунктом 12 зазначеної статті встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
П.5.3.2 та п.5.3.3 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (із змінами та доповненнями), передбачено, що страхові внески платниками сплачуються у такому порядку: протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску. Розрахованого ними самостійно з очікуваного чистого доходу, але не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації.
З набранням чинності 17.07.2010 року Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що відповідно до зазначеного Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Стаття 106 Закону №1058 встановлює відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Статтею 53 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" встановлено мінімальну заробітну плату з 1 січня -869 грн., з 1 квітня -884 грн., з 1 липня -888 грн., 1 жовтня -907 грн., 1 грудня -922 грн. Таким чином, мінімальний страховий внесок складає з січня -288,5 грн., з квітня -293,49 грн., з липня -294,82 грн., з жовтня - 301,12 грн., за грудень -306,10 грн. Ці суми отримані шляхом множення мінімальної заробітної плати на 33,2 відсотки.
Статтею 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року встановлено ставку збору в розмірі 33,2%. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для осіб які обрали особливий спосіб оподаткування управлінням Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області відповідачу було донараховано страхові внески за липень-вересень 2010 року в сумі 294,82 грн., жовтень-листопад 2010 року в сумі 301,12 грн., грудень 2010 року в сумі 306,10 грн., разом донараховано до сплати страхові внески в сумі 1792,80 грн., з урахуванням часткової сплати відповідачем коштів у сумі 48,00 грн., залишок несплачених страхових внесків становить 1744,80 грн., що підтверджується повідомленням - розрахунком від 03.03.2012 (а.с.10).
05.04.2012 Управлінням Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області у відношенні відповідача було винесено вимогу про сплату боргу №Ф-4219 на загальну суму недоїмки 1750,80 грн., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням (а.с.10,12).
На час розгляду справи даних про оскарження позивачем зазначеної вимоги в судовому порядку, або про її узгодження з УПФУ в м.Лисичанську Луганської області у суду не має, а тому, вона є чинною та такою, що підлягає до виконанню на момент розгляду справи.
Наявність заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року в сумі 1750,80 грн., що обліковується за відповідачем, також підтверджується карткою особового рахунку платника фіксованого податку за період з 01.01.2010 по 21.05.2012 (а.с.7-8).
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість по дплаті до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року в сумі 1750,80 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування липень-грудень 2010 року в сумі 1750,80 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області (місцезнаходження: 93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Свердлова,347; р/р 25600301733 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792407) заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року в сумі 1750 грн. 80 коп. (одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень 80 копійок).
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя К.Є. Петросян